Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/5805/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/5805/23 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Дата і місце ухвалення: 21.07.2023р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмови в наданні відстрочки від призову за мобілізацією та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив суд: - визнати протиправними відмови відповідача від 10.05.2023р. та від 16.05.2023р. в наданні позивачу відстрочки від призову за мобілізацією на підставі абз.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та довідки за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; - зобов`язати Вознесенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який тимчасово непридатний до військової служби за станом здоров`я, та довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 15.05.2023р. він звернувся до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі абз.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особа, визнана висновком військово-лікарської комісії тимчасово непридатною до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців. Однак, відповідач відмовив в наданні такої відстрочки з посиланням на те, що довідка ВЛК не затверджена головою ВЛК Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таку відмову ОСОБА_1 вважає протиправною та зазначає, що ним надано достатній пакет медичних документів в підтвердження тимчасової непридатності до військової служби, в тому числі довідку ВЛК №307, яка відповідно до п.3.8 глави 3 наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008р. №402 не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 21.07.2023р. з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача про надання ним Вознесенському районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки більш ніж достатнього пакету медичних документів, які дають йому право на відстрочку від призову на військову службу згідно ст.23 Закону. Зокрема, ОСОБА_1 надано відповідачу: довідку лікаря-травматолога КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» від 14.02.2023р.; картку 2818/23 обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного; направлення №718; акт дослідження стану здоров`я; висновок лікаря-хірурга; довідку ВЛК №307. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачено повноваження ВЛК регіону на затвердження або не затвердження постанов підпорядкованих ВЛК. У відповідності до вимог вказаного Положення регіональна ВЛК має право самостійно оглядати військовослужбовців, а вже після цього приймати постанови про затвердження або не затвердження відповідних постанов підпорядкованих ВЛК. Стосовно ОСОБА_1 відповідач взагалі не приймав будь-яких постанов, у зв`язку з чим необґрунтованими є посилання суду першої інстанції на те, що висновки ВЛК про непридатність до військової служби чи тимчасову непридатність потребують затвердження головою ВЛК Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовому обліку у Вознесенському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. 09.10.2014р. медичною комісією при Вознесенському ОРВК ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби за ст.78 «в» розкладу хвороб наказу МО України №402 від 14.08.2008р. В 2015 році призовною комісією Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_1 був зарахований в запас на підставі п.1 ст.18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час). 28.07.2022р. медичною комісією Вознесенського районного ТЦК та СП позивач визнаний обмежено придатним до військової служби за гр.ІІ ст.78 «в» розкладу хвороб. Згідно довідки військово-лікарської комісії Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №307 ОСОБА_1 23.02.2023р. було пройдено новий медичний огляд та надано висновок про тимчасово непридатність до військової служби за гр.2 ст.81 з повторним переоглядом через 6 місяців. 06.03.2023р. Вознесенським районним ТЦК та СП висновок ВЛК щодо тимчасової непридатності ОСОБА_1 було направлено до голови ВЛК Миколаївського обласного ТЦК та СП для затвердження. Головою ВЛК Миколаївського обласного ТЦК та СП висновки ВЛК Вознесенського районного ТЦК та СП затверджено не було, надано рекомендацію про проведення повторного медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров`я. Про зазначені обставини відповідачем повідомлено позивача листом від 10.05.2023р. №3376. 15.05.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського районного ТЦК та СП з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі постанови ВЛК Вознесенського ТЦК та СП від 23.02.2023р. №307 про тимчасову непридатність до військової служби. Листом від 16.05.2023р. за №3478 Вознесенський районний ТЦК та СП відмовив у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з тих підстав, що довідка ВЛК Вознесенського ТЦК та СП від 23.02.2023р. №307 не була затверджена головою ВЛК Миколаївського обласного ТЦК та СП. Вважаючи протиправною таку відмову відповідача ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008р., прямо передбачено повноваження ВЛК регіону на затвердження або не затвердження постанов підпорядкованих ВЛК. Враховуючи, що наказом Миколаївського обласного ТЦК та СП від 04.06.2022р. передбачено необхідність затвердження постанов штатних ВЛК рішенням ВЛК регіону, тому, за висновками суду, довідка військово-лікарської комісії №307 від 23.02.2023р., яка не була затверджена ВЛК регіону, не може бути підставою для надання ОСОБА_1 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі абз.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII). Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону №2232-XII). Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022р. строком на 30 діб. Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (затвердженим Законом України від 03.03.2022р. №2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація. Відповідно до визначень, які наведені у ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Поряд з цим, ст.23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Частиною першою статті 23 Закону №3543-ХІІ визначено категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації Так, відповідно до абз.2 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії). Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України 14.08.2008р. №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008р. за № 1109/15800. Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази. (п.2.2 глави 2 розділу І Положення №402) Відповідно до п.2.4.3, п.2.4.4 глави 2 розділу І Положення №402 за рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК, організованих при військових частинах, які дислокуються на території регіону, незалежно від підпорядкування. На ВЛК регіону покладаються, серед іншого, повноваження щодо контролю за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення. Згідно п.2.4.5 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК регіону, серед іншого, має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п.2.4.6 глави 2 розділу І Положення №402). Відповідно до п.3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку». При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вказівка в п.3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 про те, що «постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду» стосується ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом не під час мобілізації. Відповідно до п.20.2 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Положенням №402 прямо передбачено повноваження ВЛК регіону на затвердження або не затвердження постанов підпорядкованих ВЛК. Твердження ОСОБА_1 про те, що відносно нього не приймалися постанови ВЛК колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що постанови ВЛК оформлюються, серед іншого, довідкою військово-лікарської комісії. Враховуючи, що наказом Миколаївського обласного ТЦК та СП від 04.06.2022р. передбачено необхідність затвердження постанов ВЛК рішенням ВЛК регіону, тому довідка військово-лікарської комісії №307 від 23.02.2023р., яка не була затверджена ВЛК регіону, не може бути підставою для надання відстрочки від призову за мобілізацією. А відтак, Вознесенським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки правомірно відмовлено ОСОБА_1 в наданні позивачу відстрочки від призову за мобілізацією на підставі абз.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При цьому, колегія суддів зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не являються предметом даного спору, у зв`язку з чим колегія суддів не надає правової оцінки його рішенню про відмову в затвердженні довідки військово-лікарської комісії Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №307 від 23.02.2023р. Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для задоволення скарги позивача колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 24 жовтня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук