Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/1586/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.10.2023 року м. Дніпро Справа № 904/1586/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач) суддів: Чус О.В., Дарміна М.О., секретар судового засідання: Манець О.В. представники сторін: від позивача: Хлобистін Д.М. - адвокат від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023р. (суддя Колісник І.І., повний текст рішення складено 20.07.2023р.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 3 001 098,36 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами в сумі 2 915 230,20 грн. та збору за зберігання вантажу, в сумі 85 868,16 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з затримкою вагонів на станціях підходу за наказами № 852 від 07.04.2022, № 878 від 09.04.2022р., № 271 від 13.05.2022р. внаслідок несвоєчасного забирання вантажу з колій станції призначення Терни Придніпровської залізниці, а також за весь час затримки вагонів на станції призначення за актами форми ГУ-23 №№ 981,1008, 1019, 1024 відповідачу за весь час затримки було нараховано плату за користування вагонами у сумі 2 915 230,20 грн. за відомостями форми ГУ-46 №№ 14059238, 14059239, 14059240, 14059241, 14059242, 24049260, 29049261, 04059262, 09059263, 14059264, 16059217, 16059218, 16059219, 16059220, 16059221, 15059224, 15059225, 15059226, 15059227, 15059228, 24059284, 24059285, 24059286, 24059287, 24059288, 27059292, 22049188, 27049189, 02059190, 07059191, 13059187, 24059279, 24059280, 24059281, 24059282, 24059283, 26059290, 24049197, 29049198, 04059199, 09059200, 17059196, 24049250, 29049251, 04059252, 09059253, 14059254, 14059206, а також збір за зберігання вантажу у сумі 85868,16 грн. за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №№20059047, 20059048, 13059039.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 2 915 230,20 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 85 868,16 грн., судовий збір, у сумі 45 016,48 грн..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить поновити срок на апеляційне оскарження, рішення суду від 13.07.2023р. скасувати частково - в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 947 941,20 грн. з ПДВ та збору за зберігання вантажу в розмірі 29 065,08 грн. з ПДВ (всього 977 006,28 грн. з ПДВ) і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи і, як наслідок, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи. Зокрема, Скаржник посилається на телеграмне розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022р., яким встановлено, що рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022р. (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні». Визначені у переліку обставини передбачають звільнення замовників послуг від обов`язку вносити плату за користування вагонами у разі, зокрема, запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагонами не входить час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Скаржник вважає, що Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами без урахування вимог телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022р., а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення. В зв`язку з чим, Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції було здійснено перерахунок плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу з урахуванням вимог телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022р.. Було виключено час затримки вагонів за час дії комендантської години та Відповідач зазначав, що позивачем безпідставно нараховано плату за користування вагонами в розмірі 947 941,20 грн. з ПДВ та збір за зберігання вантажу в розмірі 29 065,08 грн. з ПДВ. А всього надлишково нараховано 977 006,28 грн. з ПДВ. Скаржник вказує на те, що Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів із вказаних підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище, проте, акти загальної форми із зазначенням цих обставин не складались, а складені позивачем акти загальної форми ГУ-23 не містять жодних заперечень відповідача з приводу неможливості забирання вагонів саме у зв`язку із запровадженням комендантської години. Скаржник вважає, що відсутність актів загальної форми, які б засвідчували факт існування таких обставин (комендантської години), не спростовує факт існування самої комендантської години, адже, такий факт є загальновідомим. До того ж, на переконання Скаржника, складання актів загальної форми для засвідчення факту існування комендантської години відповідно до вказаного телеграмного розпорядження є обов`язком Позивача, а не Відповідача. Відповідач не взмозі примусити працівників Позивача складати такі акти. Скаржник наголошує на тому, що оскільки плата за користування вагонами, що є предметом позовних вимог у даній справі, були нараховані за період затримки вагонів після 24.02.2022р. (лютий-березень 2022р.), тобто, за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення, то Позивач повинен був врахувати вимоги телеграмного розпорядження при нарахуванні та розрахунку суми позову пред`явленні позову. Оскільки цього Позивачем зроблено не було, то це повинно було бути враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Разом з цим, присутній у судовому засіданні представник Позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необгрунтованість.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1586/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023р. у справі №904/1586/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції. 16.08.2023р. матеріали справи №904/1586/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2023р. поновлено строк подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 19.10.2023р.. Розпорядженням керівника апарату суду від 18.10.2023р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів. Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023р. у справі №904/1586/23 прийнято до свого провадження. У судовому засіданні 19.10.2023 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи. Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, Комбінат, відповідач) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі договір; а.с. 208 - 215 т. 1), до якого вносились зміни додатковими угодами № 1 від 08.04.2019, №2 від 14.06.2019, № 3 від 28.02.2020, № 4 від 30.12.2021, № 5 від 18.07.2022 (а.с. 216 - 222 т. 1). Пунктом 1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.12.2021) встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, що належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до станції Рядова - стрілкою № 8 до продовження колії № VI станції Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця". Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено по станції Терни біля: - маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни; - маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни; - маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; - по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова. Розгорнута довжина під`їзної колії становить 268700 погонних метрів (п. 2 договору). Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору). Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється: - порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; - порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; - вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; - інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом. Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони на під`їзну колію ПрАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей, вагою 5550 тонн (п. 7 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 30.12.2021). Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору). Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору). Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год (п.12 договору). Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору). Відповідно до пункту 14 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.02.2020) власник колії сплачує залізниці: - за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; - за зберігання вантажів у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД". Пунктом 15 договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів", Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України. Пунктом 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно. Також відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача - 5344; 2) платника - 2558000 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером (а.с. 223 том 1). За таких обставин 01.07.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" як перевізником та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" як замовником шляхом приєднання останнього укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі договір про надання послуг з організації перевезення; а.с. 224 - 240 т. 1). Пунктом 1.1 цього договору встановлено, що предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних із цим послуг і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою. Пунктом 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами. Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору про надання послуг з організації перевезення). Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п. 1.6 договору про надання послуг з організації перевезення). Згідно з пунктом 1.7 договору про надання послуг з організації перевезення цей договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору. Відповідно до пункту 1.9 цього договору за результатом розгляду заяви (акцепту) перевізник направляє замовнику у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення, або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору із замовником. Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (п. 1.10 договору про надання послуг з організації перевезення). Пунктом 3.1 договору про надання послуг перевезення передбачено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками й тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів. Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4 договору про надання послуг з організації перевезення). Підпунктом 3.4.3 договору про надання послуг з організації перевезення передбачено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них. Розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" (п. 4.1 договору про надання послуг з організації перевезення). За змістом пунктів 7.1, 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення усі спірні питання з виконання договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку; строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення. У квітні-травні 2020 року за накладними №№ 46310751, 46322467, 46353199, 463110694, 46353157, 46321758, 46353264, 46353231, 46353215, 46353256, 46355723, 46355749, 46355731, 46355756, 46355780, 46355772, 46358149, 46358164, 46362141, 46355798, 46358156, 46359857, 46362158, 46372033, 46362174, 46390860, 46390852, 46374054, 46390878, 46390886, 46392973, 46391157, 46310751, 46322467, 46310694, 46321758, 46353199, 46353231, 46353264, 46353256, 46353215, 46355723, 46353157, 46355731, 46355756, 46355772, 46355749, 46355798, 46358156, 46359857, 46358164, 46362141, 46355780, 46358149, 46362158, 46374054, 46362174, 46372033, 46390878, 46390860, 46390852, 46392973, 46391157, 46390886, 46387528, 46401451, 46394292, 46391777, 46401485, 46384186, 46401360, 46401501, 46394250, 46382735, 46407177, 46401543, 46411468, 46401527, 46408688, 46407243, 46411492, 46415659, 46415592, 46415675, 46415634, 46415808, 46415766, 46425948, 46425906 залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони (далі спірні вагони) (а.с. 1 - 99 т. 2). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці. На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані на підставі: наказу № 852 від 07.04.2022 у кількості 58 вагонів з вантажем (на своїх осях), що перевозились у поїзді № 2001; наказу № 878 від 09.04.2022 у кількості 60 вагонів з вантажем (на своїх осях), що перевозились у поїзді № 2803, наказу № 271 від 13.05.2020 у кількості 60 вагонів з вантажем (на своїх осях), що перевозились у поїзді № 2803, у зв`язку зі скупченням вагонів на станції Терни через їх неприйняття одержувачем на свою під`їзну колію (а.с. 191 - 193 т. 1). Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актами загальної форми ГУ-23 №№ 691, 692, 693, 695, 698, 699, 703, 704, 705, 713, 714, 719, 737, 741, 742, 744, 745, 748, 754, 753, 762, 759, 764, 763, 772, 773, 785, 782, 788, 789, 794, 792, 795, 796, 797, 798, 806, 805, 811, 807, 812, 813, 814, 815, 817, 816, 819, 818, 821, 820, 828, 827, 831, 829, 832, 841, 842, 847, 852, 853, 858, 862, 863, 864, 865, 866, 867, 868, 869, 872, 873, 874, 875, 876, 877, 881, 878,889, 883, 892, 890, 897, 898, 901, 910, 900, 902, 904, 905, 911, 913, 914, 915, 925, 926, 927, 928, 932, 931, 934, 935, 936, 938, 939, 940, 945, 946, 950, 949, 953, 958, 959, 960, 961, 962, 964, 965, 967, 968, 973, 974, 978, 975, 981, 982, 986, 987, 988, 990, 994, 995, 1015, 1016, 1017, складеними за період з 07.04.2022 по 16.05.2022 (а.с. 83 - 151 т. 1). Час перебування на станції призначення вагонів за цими актами (з 05:00 год 07.04.2022 по 19:20 год 16.05.2022) охоплює час затримки вагонів за наказами № 852 від 07.04.2022, № 878 від 09.04.2022, № 271 від 13.05.2020, що підтверджується актами про затримку форми ГУ-23а № 17 від 07.04.2022, № 47 від 12.05.2022, № 18 від 09.04.2022, № 48 від 12.05.2022, № 7 від 13.05.2022, № 3 від 15.05.2022 (а.с. 197-198, 202-203, 206-207 т. 1) та актами загальної форми ГУ 23 № 4583 від 07.04.2022, № 4865 від 12.05.2022, № 4591 від 09.04.2022, № 4866 від 12.05.2022, № 7 від 13.05.2022 (а.с. 195 - 196, 200 - 201, 205 т. 1). Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 852 від 07.04.2022 станцією призначення передано представникам Комбінату 07.04.2022 о 18:15 год, тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 23 (а.с. 194 т. 1). Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 878 від 09.04.2022 станцією призначення передано представникам Комбінату 09.04.2022 о 20:40 год відповідно до абзацу 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 26 (а.с. 199 т. 1). Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 271 від 13.05.2022 станцією призначення передано представникам Комбінату 13.05.2022 о 01:10 год, тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 53 (а.с. 204 т. 1). По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 153 - 189 т. 1). Проте вагони, що прибули на адресу ПрАТ "Північний ГЗК", своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 № 981 від 13.05.2022, №№1008, 1019, 1024 від 16.05.2022, які підписані представниками станції та представником відповідача із застереженнями (а.с. 145, 151-152 т. 1). За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 №№ 14059238, 14059239, 14059240, 14059241, 14059242, 24049260, 29049261, 04059262, 09059263, 14059264, 16059217, 16059218, 16059219, 16059220, 16059221, 15059224, 15059225, 15059226, 15059227, 15059228, 24059284, 24059285, 24059286, 24059287, 24059288, 27059292, 22049188, 27049189, 02059190, 07059191, 13059187, 24059279, 24059280, 24059281, 24059282, 24059283, 26059290, 24049197, 24049198, 04059199, 09059200, 17059196, 24049250, 24049251, 04059252, 09059253, 14059254, 14059206 на суму 2915230,22 грн (а.с. 25 - 79 т. 1) та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 20059047, 20059048, 13059039 на суму 85868,16 грн (а.с. 80-82 т. 1); усього на суму 3 001 098,36 грн. Відомості плати за користування вагонами форми ГУ- 46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 були підписані відповідачем із запереченнями з посиланням на обмеження відвантаження у зв`язку з надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, пов`язаними із запровадженням військового стану в Україні, що підтверджує Торгово-промислова палата України. Відповідач плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу не сплатив, що й стало причиною спору. За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного. Предметом спору є вимога АТ "Укрзалізниця", про стягнення з ПрАТ "Північний ГЗК" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Підставою визначено затримку вагонів з вини Відповідача, у зв`язку з чим йому нараховано плату за їх користування та збір за зберігання вантажу за час затримки. Предметом апеляційного перегляду є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача плати за користування вагонами у розмірі 2 915 230,20 грн. та збору за зберігання вантажу, у розмірі 85 868,16 грн.. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які б підтверджували відсутність вини Відповідача у затримці спірних вагонів останнім не надано, Відповідачем не доведено, що введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини Відповідача. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з причин, які залежать від вантажовласника (відповідача), що доводить його вину. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з таких мотивів. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 ЦК України, Глави 32 ГК України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р., та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини. Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування. Статтею 71 Статуту залізниць визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.12.2017р. між сторонами укладено Договір № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч, про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі договір; а.с. 208 - 215 т. 1), до якого вносились зміни додатковими угодами № 1 від 08.04.2019р., №2 від 14.06.2019р., № 3 від 28.02.2020р., № 4 від 30.12.2021р., № 5 від 18.07.2022р. (а.с. 216 - 222 т. 1). Пунктом 1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.12.2021р.) встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, що належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до станції Рядова - стрілкою № 8 до продовження колії № VI станції Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця". Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено по станції Терни біля: - маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни; - маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни; - маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; - по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова. Розгорнута довжина під`їзної колії становить 268700 погонних метрів (п. 2 договору). Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору). Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом. Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони на під`їзну колію ПрАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей, вагою 5550 тонн (п. 7 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 30.12.2021р.). Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 (п. 8 договору). Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору). Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год (п.12 договору). Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору). Відповідно до п. 14 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.02.2020р.) власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за зберігання вантажів у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД". Умовами п. 3.4.1 договору передбачено, що розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2 договору. Плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою: Пвик = (Спл / 24) * tгод * kм (п. 3.4.2 договору). Згідно ставок плати за використання власних вагонів АТ "Укрзалізниця" на 2022 рік, опублікованих на веб-сайті uz.gov.ua, ставка плати напіввагону (Спл) у серпні 2022 року становила 2100,00грн.. Пунктом 15 договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до ст. 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів", Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі ст. 35 Статуту залізниць України. Пунктом 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 23.12.2017р. до 23.12.2022р., включно. Також відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020р. АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача - 5344; 2) платника 2 558 000 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером (а.с. 223 том 1). За таких обставин 01.07.2020р. між Акціонерним товариством "Українська залізниця" як перевізником та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" як замовником шляхом приєднання останнього укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі договір про надання послуг з організації перевезення; а.с. 224 - 240 т. 1). Пунктом 1.1 цього договору встановлено, що предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних із цим послуг і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою. Пунктом 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами. Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору про надання послуг з організації перевезення). Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п. 1.6 договору про надання послуг з організації перевезення). Згідно з п.1.7 договору про надання послуг з організації перевезення цей договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору. Відповідно до п. 1.9 цього договору за результатом розгляду заяви (акцепту) перевізник направляє замовнику у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення, або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору із замовником. Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 договору про надання послуг з організації перевезення). Пунктом 3.1 договору про надання послуг перевезення передбачено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками й тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів. Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4 договору про надання послуг з організації перевезення). Підпунктом 3.4.3 договору про надання послуг з організації перевезення передбачено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них. Розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" (п. 4.1 договору про надання послуг з організації перевезення). За змістом п.п. 7.1, 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення, усі спірні питання з виконання договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку; строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік. Доказів припинення, визнання недійсними або розірвання вказаних договорів сторонами суду не надано. Відповідно до підп. 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. При цьому порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі № 904/7360/17. Права, обов`язки і відповідальність залізниць та підприємств, які користуються залізничним транспортом, а також організація та основні умови перевезення вантажів визначаються Статутом залізниць України. Ст. 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці. Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства). Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов`язанні. Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999р., пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій. Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам`ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами). Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами). Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами і контейнерами). Порядок нарахування плати за зберігання вантажів залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 (далі Правила № 644). Термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача (п. 4 Правил № 644). Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці з моменту затримки (п. 8 Правил № 644). Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 Правил № 644). Відповідно до підп. 2.1 п. 2 р. 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. № 317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів в вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. № 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019р. № 205 до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3,023. Відповідно до абзацу 3 п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Згідно з п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порт, підприємства. Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі «Примітки» відомості плати за користування вагонами (контейнерами). Відповідно до всіх перелічених вимог станцією Рядова Придніпровської залізниці на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів нарахована плата за користування вагонами. Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. За умовами п. 2.7 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, для під`їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія. Статтею 73 Статуту залізниць України встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідно до ст.ст.74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, відповідно до ст. 31 Статуту залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно подав відповідні вагони на приймально-здавальні колії ПрАТ «Північний ГЗК». Відповідно до умов договору вагони, що прибули на станцію Терни Регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п.6 договору про експлуатацію). Завданням залізниці є доставляти вагони на адресу вантажоодержувача. По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони. Як зазначалося раніше, на виконання вказаних договорів, у квітні-травні 2020 р., за накладними №№ 46310751, 46322467, 46353199, 463110694, 46353157, 46321758, 46353264, 46353231, 46353215, 46353256, 46355723, 46355749, 46355731, 46355756, 46355780, 46355772, 46358149, 46358164, 46362141, 46355798, 46358156, 46359857, 46362158, 46372033, 46362174, 46390860, 46390852, 46374054, 46390878, 46390886, 46392973, 46391157, 46310751, 46322467, 46310694, 46321758, 46353199, 46353231, 46353264, 46353256, 46353215, 46355723, 46353157, 46355731, 46355756, 46355772, 46355749, 46355798, 46358156, 46359857, 46358164, 46362141, 46355780, 46358149, 46362158, 46374054, 46362174, 46372033, 46390878, 46390860, 46390852, 46392973, 46391157, 46390886, 46387528, 46401451, 46394292, 46391777, 46401485, 46384186, 46401360, 46401501, 46394250, 46382735, 46407177, 46401543, 46411468, 46401527, 46408688, 46407243, 46411492, 46415659, 46415592, 46415675, 46415634, 46415808, 46415766, 46425948, 46425906 залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони (далі спірні вагони) (а.с. 1 - 99 т. 2). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці. На шляху прямування, відповідно до вимог п.п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані на підставі: наказу № 852 від 07.04.2022р. у кількості 58 вагонів з вантажем (на своїх осях), що перевозились у поїзді № 2001; наказу № 878 від 09.04.2022р. у кількості 60 вагонів з вантажем (на своїх осях), що перевозились у поїзді № 2803, наказу № 271 від 13.05.2020р. у кількості 60 вагонів з вантажем (на своїх осях), що перевозились у поїзді № 2803, у зв`язку зі скупченням вагонів на станції Терни через їх неприйняття одержувачем на свою під`їзну колію (а.с. 191 - 193 т. 1). Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актами загальної форми ГУ-23 №№ 691, 692, 693, 695, 698, 699, 703, 704, 705, 713, 714, 719, 737, 741, 742, 744, 745, 748, 754, 753, 762, 759, 764, 763, 772, 773, 785, 782, 788, 789, 794, 792, 795, 796, 797, 798, 806, 805, 811, 807, 812, 813, 814, 815, 817, 816, 819, 818, 821, 820, 828, 827, 831, 829, 832, 841, 842, 847, 852, 853, 858, 862, 863, 864, 865, 866, 867, 868, 869, 872, 873, 874, 875, 876, 877, 881, 878,889, 883, 892, 890, 897, 898, 901, 910, 900, 902, 904, 905, 911, 913, 914, 915, 925, 926, 927, 928, 932, 931, 934, 935, 936, 938, 939, 940, 945, 946, 950, 949, 953, 958, 959, 960, 961, 962, 964, 965, 967, 968, 973, 974, 978, 975, 981, 982, 986, 987, 988, 990, 994, 995, 1015, 1016, 1017, складеними за період з 07.04.2022р. по 16.05.2022р. (а.с. 83 - 151 т. 1). Час перебування на станції призначення вагонів за цими актами (з 05:00 год 07.04.2022р. по 19:20 год 16.05.2022р.) охоплює час затримки вагонів за наказами № 852 від 07.04.2022р., № 878 від 09.04.2022р., № 271 від 13.05.2020р., що підтверджується актами про затримку форми ГУ-23а № 17 від 07.04.2022р., № 47 від 12.05.2022р., № 18 від 09.04.2022р., № 48 від 12.05.2022р., № 7 від 13.05.2022р., № 3 від 15.05.2022р. (а.с. 197-198, 202-203, 206-207 т. 1) та актами загальної форми ГУ 23 № 4583 від 07.04.2022р., № 4865 від 12.05.2022р., № 4591 від 09.04.2022р., № 4866 від 12.05.2022р., № 7 від 13.05.2022р. (а.с. 195 - 196, 200 - 201, 205 т. 1). Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 852 від 07.04.2022р. станцією призначення передано представникам Комбінату 07.04.2022р. о 18:15 год, тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 23 (а.с. 194 т. 1). Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 878 від 09.04.2022 станцією призначення передано представникам Комбінату 09.04.2022 о 20:40 год відповідно до абзацу 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 26 (а.с. 199 т. 1). Повідомлення про затримку спірних вагонів за наказом № 271 від 13.05.2022 станцією призначення передано представникам Комбінату 13.05.2022 о 01:10 год, тобто не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначена обставина підтверджується відповідним повідомленням № 53 (а.с. 204 т. 1). По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до п. 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 153 - 189 т. 1). Проте вагони, що прибули на адресу ПрАТ "Північний ГЗК", своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 № 981 від 13.05.2022р., №№1008, 1019, 1024 від 16.05.2022р., які підписані представниками станції та представником відповідача із застереженнями (а.с. 145, 151-152 т. 1). За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 №№ 14059238, 14059239, 14059240, 14059241, 14059242, 24049260, 29049261, 04059262, 09059263, 14059264, 16059217, 16059218, 16059219, 16059220, 16059221, 15059224, 15059225, 15059226, 15059227, 15059228, 24059284, 24059285, 24059286, 24059287, 24059288, 27059292, 22049188, 27049189, 02059190, 07059191, 13059187, 24059279, 24059280, 24059281, 24059282, 24059283, 26059290, 24049197, 24049198, 04059199, 09059200, 17059196, 24049250, 24049251, 04059252, 09059253, 14059254, 14059206, на суму 2915230,22 грн. (а.с. 25 - 79 т. 1) та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 20059047, 20059048, 13059039, на суму 85868,16 грн. (а.с. 80-82 т. 1); Всього на суму 3 001 098,36 грн.. Відомості плати за користування вагонами форми ГУ- 46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 були підписані відповідачем із запереченнями з посиланням на обмеження відвантаження у зв`язку з надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, пов`язаними із запровадженням військового стану в Україні, що підтверджує Торгово-промислова палата України. Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами, здійснені позивачем, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що при розрахунках порушень не встановлено, вони є обґрунтованими та арифметично вірними. Доводи Скаржника щодо необхідності врахування вимог телеграмного розпорядження залізниці при проведенні розрахунку суми позову колегія суддів відхиляє, як безпідставні та необгрунтовані, з огляду на наступне. Телеграмним розпорядженням Департаменту комерційної роботи АТ "Укразлізниця" №ЦМ-13/693 від 05.04.2022р. передбачено, що звільнення замовника від плати за користування вагонами за час існування перелічених у ньому обставин повинно засвідчуватися актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою затримки вагонів та складання акту. Акт загальної форми не є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, вказаних вище. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що ПрАТ "Північний ГЗК" працювало та забирало вагони на свої під`їзні колії цілодобово. Посилань на наявність перешкод пов`язаних із встановленням комендантської години, складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Будь-яких повідомлень станції призначення щодо неможливості забирання вагонів з під`їзної колії, у зв`язку з введенням воєнного стану, матеріали справи також не містять. Слід зазначити, що суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що затверджене залізницею рішення є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, яке не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів. Тому, позивач мав всі законні підстави нараховувати плату на підставі вказаних Статуту і Правил. Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не було надано доказів неможливості своєчасного виконання зобов`язань із забирання вагонів з під`їзної колії саме через запровадження комендантської години і у відповідний період. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів, що: - під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години), як і до початку повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації, і який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях; - у спірний період робота залізничних станцій та під`їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години; - направлення на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що ПрАТ "Північний ГЗК" не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів; - направлення позивачу пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години). Таким чином, відповідачем не доведено, що такі обставини мали місце з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать, що презюмує його вину. Інший підхід (звільнення від плати за користування вагонами, яка є зобов`язанням, а не санкцією) завдав би збитки позивачу, від дій якого не залежали ані строк, ані причини затримки вагонів. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17. Стандарт доказування вірогідності доказів передбачає зокрема оцінку безпосередньо судом їх змістовної ваги та вплив на переконання суду у більшій ймовірності існування факту, ніж його відсутності. Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Враховуючи наведене, а також обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд апеляційної інстанції вважає доведеними заперечення Відповідача, оскільки докази, надані на спростування позовних вимог, є більш вірогідними, ніж докази, надані Позивачем на їх підтвердження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. З огляду на принцип оцінки доказів за критерієм вірогідності, керуючись категорією стандарту доказування, принципом змагальності, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що докази на підтвердження правомірності покладення на відповідача обов`язку із внесенням плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування, тому позовні вимоги позивача, про стягнення з відповідача плати за користування вагонами, в розмірі 2 915 230,20 грн. та збору за зберігання вантажу, в сумі 85 868,16 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі. Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

13. Судові витрати. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023р. у справі № 904/1586/23 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 23.10.2023 р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя О.В. Чус Суддя М.О. Дармін