Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/1429/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1429/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., без виклику сторін, розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", м.Харків (вх. №1813 Х/2), на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 (повний текст складено 22.08.2023), постановлену за результатами розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", м.Харків, до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м.Київ, про визнання нікчемними договорів, у справі №922/1429/19 (суддя Кухар Н.М.), за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ, до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", м.Харків, 2) Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків, 3) Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків, 4) Фізичної особи ОСОБА_3 , м.Харків, про стягнення 2933473,26грн, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі №922/1429/19 повернуто зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України. Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі №922/1429/19 та ухвалити нове судове рішення, яким прийняти до розгляду зустрічний позов ТОВ "МЛК Трейд" до АТ "ПроКредит Банк" та відкрити провадження за зустрічним позовом. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскільки змінилось керівництво ТОВ "МЛК Трейд" і справа неодноразово зупинялась і направлялась до суду апеляційної інстанції, відтак розгляд справи по суті ще не розпочато. Нове керівництво ТОВ "МЛК Трейд" вважає, що кредитний договір №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 08.07.2016, а також договір про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, повинні були бути нотаріально посвідчені, оскільки є правочинами. Скаржник стверджує, що попереднім керівництвом ТОВ "МЛК Трейд" та АТ "ПроКредит Банк" не було дотримано вимог законодавства щодо необхідності нотаріального посвідчення вказаних угод, у зв`язку з чим такі договори є нікчемними. На думку скаржника, ухвала місцевого суду про повернення зустрічної позовної заяви є незаконною та протиправною, оскільки вищевказані обставини справи (щодо нікчемності договорів) можуть вплинути на кінцевий результат вирішення спору у цій справі. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "МЛК Трейд" про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; апеляційну скаргу ТОВ "МЛК Трейд" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі №922/1429/19 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме, надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у сумі 2684,00грн. У строк, визначений судом, скаржник надіслав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків (вх.№11140 від 15.09.2023), до якої, на виконання вимог ухвали суду від 06.09.2023, додано квитанцію Universal Bank (monobank) №TTM5-7697-BE9P-929P від 14.09.2023 на суму 2684,00грн. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2023, окрім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "МЛК Трейд" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі №922/1429/19; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження - 15 днів з дня вручення даної ухвали; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ТОВ "МЛК Трейд" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі №922/1429/19 буде розглядатися відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили. 06.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду від АТ "ПроКредит Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення. В обґрунтування своїх доводів зазначає: по-перше, що судами першої та апеляційної інстанції в інших судових рішеннях (ухвалах, постановах) вже було встановлено, що ТОВ "МЛК Трейд" пропущено процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви; по-друге, судами також було встановлено, що вимоги про визнання кредитного договору №202.45296/FW2020.672 від 08.07.2016 та кредитного договору №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018 нікчемними у поданому раніше зустрічному позові, що був повернутий без розгляду, не ставились. Такі вимоги з`явились лише при поданні даного зустрічного позову, що, на думку Банку, може свідчити про намагання з боку апелянта затягнути процес розгляду справи. Додатково позивач зазначає, що наведені скаржником аргументи про зміну керівництва юридичної особи ТОВ "МЛК Трейд" жодним чином не скасовують обов`язок виконувати умови укладених з АТ "ПроКредит Банк" договорів. Також АТ "ПроКредит Банк" подано клопотання про зловживання процесуальними правами, в якому позивач, посилаючись на неоданарзове звернення ТОВ "МЛК Трейд" до господарського суду першої інстанції із подібними зустрічними позовами та апеляційними скаргами (на ухвали суду про їх повернення), просить застосувати до ТОВ "МЛК Трейд" санкції внаслідок зловживання процесуальними правами у межах розгляду справи №922/1429/19. Інші відповідачі (2-4) своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться. Апеляційним судом було створено належні умови для ознайомлення учасників справи з її рухом шляхом надсилання копій процесуальних документів. Додаткових письмових пояснень, інших, ніж викладені в апеляційній скарзі та відзивів позивача на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень сторони до суду не надсилали, про неможливість викласти їх письмово та необхідність надати додаткового часу не заявляли. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у травні 2019 року Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути на свою користь з позичальника - ТОВ "МЛК Трейд" заборгованість за кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 466717,96грн (з яких: капітал - 451444,26грн, проценти за неправомірне користування кредитом 6902,91грн, пеня 8370,79грн); заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 2466755,30грн (з яких: капітал 2242674,37грн, проценти 45125,20грн, проценти за неправомірне користування кредитом 62151,39грн, пеня - 116804,34грн). Стягнути на користь АТ "ПроКредит Банк" з поручителів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як солідарних із ТОВ "МЛК Трейд" боржників, заборгованість за кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 466717,96грн (з яких: капітал -451444,26грн, проценти за неправомірне користування кредитом 6902,91грн, пеня 8370,79грн); заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 2466755,30грн (з яких: капітал 2242674,37грн, проценти 45125,20грн, проценти за неправомірне користування кредитом 62151,39грн, пеня - 116804,34грн). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "МЛК Трейд" в порушення умов кредитних договорів та вимог законодавства не забезпечило своєчасного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилась заборгованість. Справа № 922/1429/19 розглядається Господарським судом Харківської області в порядку загального позовного провадження. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/1429/19 було закрито та призначено розгляд справи по суті. Розгляд справи по суті розпочато 15.08.2019, про що зазначено у протоколі судового засідання. Протокольною ухвалою господарського суду від 21.12.2021 чергове судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.01.2022. 04.01.2022 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "МЛК Трейд" до АТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним кредитного договору №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, та визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW 202.672 від 08.07.2016. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що попередній керівник ТОВ "МЛК Трейд" не ставив свій підпис під вищевказаними договорами, а оригінали цих договорів відсутні. Позивач за зустрічним позовом вважає, що попереднє керівництво ТОВ "МЛК Трейд" вступило в злочинну змову з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та позивачем, АТ "ПроКредит Банк", з приводу укладення договорів з метою виведення коштів, що призвело до неплатоспроможності ТОВ "МЛК Трейд". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.01.2022, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2022, зустрічну позовну заяву ТОВ "МЛК Трейд" повернуто позивачеві без розгляду. 22.09.2022 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до АТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору поруки № 63871-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та №FW 202.672 від 17.04.2015. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.09.2022, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2023, повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду та відмовлено позивачу за зустрічним позовом у клопотанні про повернення на стадію підготовчого судового засідання. 08.02.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до АТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору поруки № 350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2023, повернуто зустрічну позовну заяву позивачеві без розгляду. 10.05.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до АТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору поруки № 79855-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2023, повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 15.08.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "МЛК Трейд" до АТ "ПроКредит Банк" про визнання нікчемними: - кредитного договору №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW 202.672 від 08.07.2016; - договору про відкриття кредитної лінії № 202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW 202.672 від 08.07.2016. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на обставини зміни керівництва ТОВ "МЛК Трейд", неодноразовим зупиненням розгляду справи з її направленням до суду апеляційної інстанції, у зв`язку з з чим позивач вважає, що розгляд справи по суті ще не розпочато. У поданому зустрічному позові ТОВ "МЛК Трейд" стверджує, що кредитний договір №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 08.07.2016, а також договір про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, повинні були бути нотаріально посвідчені, оскільки є правочинами. Також, за твердженням позивача за зустрічним позовом, попереднім керівництвом ТОВ "МЛК Трейд" та АТ "ПроКредит Банк" не було дотримано вимог законодавства щодо необхідності нотаріального посвідчення вказаних угод, у зв`язку з чим такі договори є нікчемними. При цьому, з огляду на необхідність встановлення всіх обставин щодо дійсності кредитного договору №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016 та договору про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018 позивач за зустрічним позовом також просив суд повернутись на стадію підготовчого судового засідання. Як вже зазначалось раніше, Господарський суд Харківської області 22.08.2023 постановив оскаржувану ухвалу у справі №922/1429/19, якою повернув зустрічну позовну заяву ТОВ "МЛК Трейд" на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України. Суд першої інстанції виходив з того, що станом на даний час підготовче провадження у справі закінчено та триває розгляд справи по суті. Отже, позивачем за зустрічним позовом - ТОВ "МЛК Трейд" було порушено процесуальний строк, встановлений чинним законодавством для пред`явлення зустрічного позову. Крім того, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про повернення на стадію підготовчого провадження у справі, зважаючи на те, що ТОВ "МЛК Трейд" не доведено поважності причин неподання доказів у встановлений законом строк. Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви з огляду на таке. Права та обов`язки учасників справи визначені у ст. 42 ГПК України. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до положень ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. За приписами п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов. З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2019, зокрема, прийнято позовну заяву АТ "ПроКредит Банк" до ТОВ "МЛК Трейд", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 2933473,26грн до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позов із урахуванням ст.165 ГПК України. Вказана ухвала місцевого господарського суду направлена учасникам справи 20.05.2019, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті цього документа. Зокрема, копія ухвали від 20.05.2019 була направлена ТОВ "МЛК Трейд" на адресу місця реєстрації, що зазначена в ЄДРПОУ ( АДРЕСА_1 ). Однак була повернута на адресу суду з відміткою "Укрпошти" - "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" на звороті конверта відмітка "адресат відсутній". Відповідно до ч.ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України установлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17. Також, апеляційний господарський суд враховує, що ухвала про відкриття провадження у справі від 20.05.2019 була опублікована в ЄДРСР - 22.05.2019, відомості якого є загальнодоступними. Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 165, 242 ГПК України обчислення процесуального строку для надання зустрічного позову відповідачем почалося з дня проставлення у поштовому відділенні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження - 28.05.2019, а тому він міг подати відзив, а відтак і зустрічну позовну заяву, не пізніше 12.06.2019, тобто до спливу строку, встановленого судом. Як вбачається з матеріалів справи, зустрічна позовна заява ТОВ "МЛК Трейд" надійшла до господарського суду першої інстанції 15.08.2023, тобто більше ніж через 4 роки та 2 місяці після спливу встановленого судом строку. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно з ч. 1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Колегія суддів зазначає, що Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються. Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки. Однак, клопотання про поновлення або продовження строку для подання зустрічної позовної заяви ТОВ "МЛК Трейд" не заявляло. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що сама по собі зміна керівництва юридичної особи не свідчить про поважність причин пропуску процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви, оскільки в господарському судочинстві всі дії вчиняються саме від імені учасника справи юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і зміна керівника юридичної особи не впливає на перебіг (початок та сплив) процесуальних строків. Щодо клопотання ТОВ "МЛК Трейд" повернення до стадії підготовчого провадження у справі, колегія суддів зазначає таке. Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Частиною 2 ст. 182 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Обґрунтовуючи необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, позивач за зустрічним позовом посилався на необхідність встановити усі обставини щодо дійсності кредитного договору №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016 та кредитного договору № 202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, оскільки попереднім керівництвом ТОВ "МЛКТрейд" та АТ "ПроКредит Банк" не було дотримано вимоги щодо їх нотаріального посвідчення. Як свідчать матеріали справи, 13.09.2019 ТОВ "МЛК Трейд" вже зверталось із зустрічною позовною заявою про розірвання (припинення) кредитного договору №202.45296/FW202/672 від 08.07.2016 та договору про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202/672 від 23.03.2018, укладених між ТОВ "МЛК Трейд" та АТ "ПроКредит Банк". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "МЛК Трейд". Як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції від 28.11.2019, про обізнаність ТОВ "МЛК Трейд" про розгляд даної справи зазначав директор Товариства у клопотанні від 15.08.2019 про відкладення розгляду справи. Отже, він мав можливість з цього часу ознайомитись зі змістом позовної заяви, зробити необхідні копії та подати зустрічний позов значно раніше. Таким чином, ТОВ "МЛК Трейд" вже зверталось до суду з зустрічною позовною заяву у вересні 2019 року і судом було повернуто зустрічний позов саме у зв`язку з порушенням строку, встановленого для його подання. Крім того, колегія суддів враховує, що зміна керівництва ТОВ "МЛК Трейд", про яку зазначає апелянт, відбулася ще 27.06.2020. Матеріалами справи підтверджується, що у січні 2022 року ТОВ "МЛК Трейд" також зверталося до Господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою до АТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним кредитного договору №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 08.07.2016, та визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №№202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW 202.672 від 08.07.2016. Позовні вимоги за вказаним зустрічним позовом обґрунтовано тим, що попередній керівник ТОВ "МЛК Трейд" не ставив свій підпис під вищевказаними договорами, а оригінали цих договорів відсутні. Позивач за зустрічним позовом вважає, що попереднє керівництво ТОВ "МЛК Трейд" вступило в злочинну змову з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та позивачем - АТ "ПроКредит Банк" з приводу укладення договорів з метою виведення коштів, що призвело до неплатоспроможності ТОВ "МЛК Трейд". Тобто, ТОВ "МЛК Трейд" вже після зміни керівника зверталося до Господарського суду Харківської області з зустрічним позовом про визнання недійсними кредитних договорів, тобто було обізнано із наявність судового провадження та змісту заявленого АТ "ПроКредит Банк" первісного позову. У той же час, питання щодо нікчемності зазначених договорів у вищевказаному зустрічному позову позивачем не ставилося та доводи з таких підстав не наводились. До того ж, у даному випадку ТОВ "МЛК Трейд" до своєї зустрічної позовної заяви не було надано доказів на підтвердження факту підробки таких підписів, будь-яких вироків суду, інших висновків і процесуальних актів органів досудового слідства, матеріали справи не містять. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Станев проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява №36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007) (п.п. 32-33 рішення ЄСПЛ у справі ТОВ Фріда проти України від 08.12.2016, заява №24003/07). Виходячи з вищевстановленого, суд апеляційної інстанції констатує, що обмеження, пов`язані із встановленням строків подачі зустрічного позову, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку. Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч.ч. 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Взявши до уваги той факт, що ТОВ "МЛК Трейд" не доведено поважності причин неподання доказів щодо нікчемності спірних кредитних договорів у встановлений законом строк, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача (за зустрічним позовом) про повернення на стадію підготовчого провадження у справі, що розглядається. З огляду на те, що зустрічна позовна заява ТОВ "МЛК Трейд" подана після закінчення строку, встановленого для подання відзиву, клопотання про поновлення або продовження цього строку ТОВ "МЛК Трейд" не заявляло, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду щодо наявності правових підстав для повернення цієї зустрічної позовної заяви як такої, що подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України. Також колегія суддів у спірних правовідносинах звертає увагу на застосування принципу процесуальної економії господарського судочинства - загального керівного положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків. Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16). Колегія суддів також зазначає, що ТОВ "МЛК Трейд" має право звернутися до господарського суду з окремим позовом про визнання договорів недійсними (застосування наслідків нікчемності правочину) в порядку, встановленому законом. Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, зокрема апелянт не довів суду наявність поважних причин пропуску строку, встановленого для подання зустрічної позовної заяви, отже, зустрічна позовна заява подана з порушенням строків, передбачених відповідно до приписів та вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Розглянувши клопотання позивача про зловживання процесуальними правами, колегія суддів дійшла висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод у розгляді справи) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право. Колегія суддів звертає увагу, що основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій тощо. Разом з тим, межа між дійсним наміром захистити свої права та зловживанням процесуальними правами дуже тонка, а тому суди повинні ретельно з`ясовувати підстави звернення до суду з позовом, заявлених клопотань, подання заяв, наслідки такого звернення та мету, яку має намір особа досягти. Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Норми ГПК України не містять імперативної заборони подавати декілька позовів (зустрічних позовів) до одного й того самого відповідача, а лише надають можливість суду визнати такі дії зловживанням процесуальними правами залежно від конкретних обставин та за наявності визначених умов (подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями). За оцінкою апеляційного суду, подані ТОВ "МЛК Трейд" зустрічні позови хоча і є схожими за своїм змістом (спрямовані на досягнення єдиної мети), однак не є аналогічними за предметом та підставами, у зв`язку із чим подані ТОВ "МЛК Трейд" позови не можуть вважатись позовами, подання яких у розглядуваному випадку може бути визнане зловживанням правом у розумінні положень п. 2 ч. 2 ст. 43 ГПК України. Враховуючи вказане вище, колегія суддів зазначає, що визнання дій учасників справи як зловживання процесуальними правами є правом суду, яке ним реалізовується залежно від конкретних обставин справи, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не знайшов правових підстав для визнання дій ТОВ "МЛК Трейд", як зловживанням процесуальними правами щодо недобросовісної поведінки позивача за зустрічним позовом з приводу подачі безпідставної апеляційної скарги. Подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.09.2021 у справі № 33/29. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач за зустрічним позовом скористався передбаченим ГПК України правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі №922/1429/19 Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання АТ "ПроКредит Банк" про зловживання процесуальними правами ТОВ "МЛК Трейд". Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "МЛК Трейд" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі №922/1429/19 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника. Керуючись ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі №922/1429/19 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.08.2023 у справі №922/1429/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені ст.ст. 286 - 289 ГПК України. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя Л.М. Здоровоко Суддя О.В. Плахов