Постанова Харківський апеляційний суд № 553/4240/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 553/4240/22 Головуючий суддя І інстанції Зелінська І. В. Провадження № 33/818/831/23 Суддя доповідач Грошева О.Ю. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2023 року м.Харків суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 07 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , - у с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Постановою встановлено, що 27.08.2022 року о 10-40 год. в м. Харкові по пр. Героїв Харкова, 96А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння -почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, характерний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду в установленому законом порядку за допомогою приладу Drager AlkoTest та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП В своїй апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржувану постанову скасувати та закрити адміністративне провадження щодо нього у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Щодо поновлення строку зазначає, що в судовому засіданні участі не приймав, копію постанови отримав 17.07.2023 року, апеляційну скаргу подав 26.07.2023 року. Свої вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в матеріалах справи міститься неповний відеозапис, замість запису Бебікам, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, без вказівки на номер камери, інші ідентифікуючі дані, та пояснення свідків. При цьому докази перевірки осіб останніх на відео відсутні, а їх пояснення суперечать протоколу, тому вважає вказані докази недопустимими. Вказує, що від проходження огляду на стан сп`яніння в медичній установі не відмовлявся. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази управління ним транспортним засобом. В протоколі відсутнє повне місце скоєння правопорушення. Поліцейський не відсторонив його від керування транспортним засобом. Також вважає, що при обранні міри адміністративного стягнення судом не були враховані дані про його особу, ставлення до вчиненого правопорушення, відсутність випадків притягнення до адміністративної відповідальності у минулому. Мотиви суду в постанові суду з приводу стягнення відсутні взагалі. Щодо неявки сторін в судове засідання необхідно зазначити наступне. Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду в призначене судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавали, про причини неявки в апеляційний суд не повідомили. За таких обставин, приходжу до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності апелянта та його представника. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівником поліції зазначено, що 27.08.2022 року о 10-40 год. в м. Харкові по пр. Героїв Харкова, 96А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння -почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, характерний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду в установленому законом порядку за допомогою приладу Drager AlkoTest та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення в частині саме складання протоколу про адміністративне правопорушення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 чи його захисник до суду не надали. Апеляційний суд вважає, що обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів. Відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735 - «водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я» На аркуші 2 міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп`яніння. Таким чином поліцейський діяв в межах закону. З відеозапису з нагрудних камер поліцейських (а. с. 4), чітко вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager», а також відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Були присутні двоє свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які надали пояснення та відповідно зафіксували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, поряд з відеозаписом, який міститься в матеріалах справи. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував проти того, що він був за кермом, у протоколі зазначив згоден. Вказані обставини, в повній мірі підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а його позиція в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції сприймається апеляційним судом як спосіб захисту, а відповідно суд ставиться до неї критично. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд констатує доведеність факту керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів. Решта доводів захисника апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Крім того, апеляційний суд наголошує, ціль накладення будь якого стягнення, полягає у вихованні громадян та у запобіганні вчиненню ними нових правопорушень. Правила дорожнього руху забезпечують безпеку громадян і їх порушення може призвести до тяжких наслідків. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25). В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 07 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 07 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.Ю. Грошева