Постанова 4824 № 753/23195/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 жовтня 2023 року м. Київ Унікальний номер справи № 753/23195/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11658/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М., за участю секретаря судового засідання - Котляр К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Заставенко М.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головне управління Держпраці у Київській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, визнання незаконним акту розслідування нещасного випадку та його скасування, зобов`язання вчинити дії, - в с т а н о в и в : У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив: - визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 16 листопада 2020 року об 11.00 год. під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом; - визнати незаконним та скасувати акт за формою Н-1/НП від 19 лютого 2020 року розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 16 листопада 2020 року об 11.00 год.; - зобов`язати ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» провести розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 16 листопада 2020 року об 11.00 год. під час виконання трудових обов`язків та скласти акт за формою Н-1/НП; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» на посаді електромеханік з ліфтів. 16 листопада 2020 року під час виконання своїх службових обов`язків з позивачем стався нещасний випадок - внаслідок падіння отримав черепно-мозкову травму, яка призвела до третьої групи інвалідності. Позивач вважає, що акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 16 листопада 2020 року об 11.00 год. від 19 лютого 2021 року складений керівництвом з грубим порушенням норм законодавства з метою уникнути своєї відповідальності та покласти її на постраждалого працівника. Так, в акті зазначено, що позивач з`явився на роботу в неадекватному стані з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим був відсторонений від роботи, однак позивач стверджує, що прийшов в тверезому і адекватному стані, отримав замовлення на ремонт ліфта за адресою: АДРЕСА_1 , приступив до роботи, проте виявив, що не має необхідних деталей. За деталями він направився за адресою: АДРЕСА_2 , проте під час підйому на другий поверх впав, втратив свідомість, пришов до тями через декілька днів у лікарні. Будь-якого акту фіксації перебування ОСОБА_1 в неадекватному стані не складалось, будь-яких письмових пояснень не вимагалось, пропозицій пройти огляд на стан сп`яніння не було, він не був відсторонений від виконання своїх службових обов`язків, а навпаки приступив до їх виконання. Щодо інших обставин, зазначений в акті, то позивач зазначав, що заяву на звільнення 16 листопада 2020 року він не писав, а така заява була написана ним на вимогу раніше і без дати; з наказом про відсторонення його не ознайомлювали, вважає, що він був виданий після нещасного випадку; швидку медичну допомогу викликали лише раз і через 2 години після події, з чим позивач пов`язує складання працівниками відповідача актів, пояснювальних записок та заяв із зазначенням обставин, які не відповідають дійсності; нещасний випадок з ним стався за адресою: АДРЕСА_2 , а швидка приїхала за адресою АДРЕСА_3 , проте позивач не міг з травмою переміститись самостійно; ОСОБА_1 не був присутній на засіданні комісії, не міг надати власні пояснення, повідомлення було вручено позивачу через декілька днів після засідання комісії; позивач в день події не перебував в стані алкогольного сп`яніння, під час огляду лікарем запису про перебування позивача в стані сп`яніння зроблено не було. Крім того, позивач вказує, що відповідачем порушено терміни розслідування, оскільки відповідачем повідомлено відповідні органи про нещасний випадок лише 06 січня 2021 року. Таким чином, позивач вважає акт є незаконним та має бути скасований, проведено нове розслідування та складено акт за результатами нового розслідування (т. 1 а.с. 1-11). У січні 2022 року начальник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві Ксьондз С.М. подав пояснення в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 1 а.с. 84-86). У лютому 2022 року директор ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» Жирнов С.О. подав відзив на позовну заяву, в якому не погодився із позовними вимогами, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На спростування зазначених у позові обставин вказував, що перебування ОСОБА_1 в неадекватному стані 16 листопада 2020 року на робочому місті зафіксовано в журналі оперативного контролю за станом охорони праці, оскільки виконувати свої обов`язки працівник не був спроможний, начальником дільниці Гріньком О.О., майстром дільниці ОСОБА_2 , електромеханіками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 складено акт фіксації перебування ОСОБА_5 в такому стані, написано доповідні, пояснюючі, акт відмови працівника від проходження медичного огляду та аналізу на вміст спирту в крові. ОСОБА_1 було відсторонено від роботи в цей день, від написання пояснень, підпису в акті перебування в неадекватному стані, ознайомлення з наказом про відсторонення позивач відмовився. Під час складання актів, пояснюючих та доповідних ОСОБА_1 написав заяву про звільнення та пішов додому, до роботи він не приступав, виконання його службових обов`язків було покладено на інших працівників. Близько 11-00 год. позивач повернувся до опорного пункту з травмою голови, працівники надавали йому допомогу та з різних номерів телефону двічі викликали швидку, яка приїхала після другого виклику. На спростування доводів позивача про те, що останній приступив до роботи з ремонту ліфта за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 4, зазначив, що ремонт даного ліфта не входив до його завдань, а 16 листопада 2020 року він мав приступити до обслуговування ліфта за адресою: м. Київ, Харківське шосе,

166. Оскільки позивач не зміг описати які саме деталі були необхідні йому для ремонту ліфта також свідчить про те, що він не приступав до його ремонту, а причина поломки ліфта за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 4 була встановлено під час виїзду ліфтової аварійної служби 14 листопада 2020 року, будь-яких зроблених позивачем записів в журналі ліфтів про вид ремонту, дату виконання ремонту ліфта за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 4 немає. Після відсторонення позивача від роботи 16 листопада 2020 року ним власноручно написано заяву про звільнення, внаслідок чого було видано наказ про його звільнення від 16 листопада 2020 року. Оскільки пізніше з`ясовано, що позивач знаходиться з 16 листопада 2020 року на лікарняному, наказ про звільнення був скасований. У зв`язку з тим, що нещасний випадок стався не під час виконання працівником службових обов`язків 18 листопада 2020 року було проведено внутрішнє службове розслідування, про що було складено акт. Спеціальне розслідування нещасного випадку було проведено лише після отримання відповідачем припису Управління Держпраці. На засідання комісії неодноразово викликався позивач та його дружина, проте, останні ухилялись від прибуття на запрошення. 18 лютого 2021 року прийнято рішення віднести випадок до такого, що не пов`язаний з виробництвом та складено відповідний акт. Також відповідач вказував, що в карті виїзду швидкої допомоги зафіксовано, що постраждалий відповідав на питання, а це означає, що він був при свідомості, крім того, відповідно до довідки МСЕК, причиною інвалідності встановлено «загальне захворювання», а не виробнича травма, а отже не встановлено зв`язку між травмою голови та настанням інвалідності позивача (т. 1 а.с. 104-110). У березні 2023 року представник Головного управління Пенсійного фонду України Бойко О. подала письмові пояснення, в яких просила відмовити у задоволенні позову, оскільки розслідування випадку проведено у відповідно до «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», за результатами якого прийнято рішення про віднесення випадку до такого, що не пов`язано на виробництві та складено акт за формою НП (Н-1/НП) (т. 2 а.с. 181-182). Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у задоволенні вказаного позову відмовлено (т. 2 а.с. 199-208). Не погодившись із рішенням районного суду, 16 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко К.М. подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог (т. 2 а.с. 219-246). Апеляційну скаргу мотивувала тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не з`ясував усі обставини, що мають значення для справи, не надав доказам у сукупності оцінки, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення. Вважає, що в основу рішення суду лягли надумані доводи відповідача, що позивач 16 листопада 2020 року під час виконання посадових обов`язків та отримання ним травми перебував у стані алкогольного сп`яніння та був відсторонений від роботи, проте, доказів на підтвердження перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння відповідач не надав. Вважає, що надані покази свідків щодо підписання акту про перебування позивача в неадекватному стані і відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння не підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме медичною документацією. У відзиві представник відповідача ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» - адвокат Оліфер Т.С. просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. На обґрунтування відзиву зазначала, що обґрунтовуючи правову позицію щодо незаконності оскаржуваного рішення, апелянт стверджує про порушення судом норм матеріального права, проте не навів норму закону, яку порушив або мав застосувати районний суд. Посилання апелянта на Порядок проведення розслідування, затверджений постановою КМ України від 30.11.2011 № 1232, який втратив чинність, не свідчить про однобічність судового розгляду. натомість суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам, показанням допитаних свідків та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові (т. 3 а.с. 12-29). З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кравченко К.М. підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити. Представник ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» - адвокат Оліфер Т.С. заперечувала проти скарги і просила залишити її без задоволення. Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Повідомлення ОСОБА_1 повернулось з відміткою працівників пошти, що вказаний адресат за зазначеною ним адресою відсутній, заяв від ОСОБА_1 про зміну адреси місця проживання (перебування) до суду не надходило. Проте, апелянт ОСОБА_1 був сповіщений повідомленням його представника - адвоката Кравченко К.М., що представник підтвердила в суді апеляційної інстанції про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. Треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головне управління Держпраці у Київській області були сповіщені завчасним врученням повідомлень уповноваженим особам про що є відмітки працівників пошти про вручення поштових відправлень (т. 3 а.с. 5-11, 35-40, 48-56). Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06). Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Судом встановлено, що з 2018 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» на посаді електромеханіка з ліфтів 5 розряду (т.2 а. с. 9-11). 16 листопада 2020 року майстер дільниці ОСОБА_2 здійснив запис в Журналі оперативного контролю за станом охорони праці ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» Дільниця №2 про те, що 16.11.2020 ОСОБА_1 прийшов о 08.20 год. на опорний пункт з червоним опухлим обличчям, скляними очима (т.1 а.с.120-124). 16 листопада 2020 року був складений Акт відмови від проходження медичного обстеження на вміст алкоголю та надання пояснення в письмовому вигляді про свій стан, в якому перебував 16.11.2020 за адресою АДРЕСА_3 , відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного обстеження та надання пояснення про прибуття на опорний пункт в неадекватному стані. Вказаний акт підписаний працівниками відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (т.1 а.с.142). Відповідно до Акту фіксації перебування на опорному пункті в неадекватному стані від 16.11.2020, 16.11.2020 приблизно о 08.30 год. ОСОБА_1 перебував на опорному пункті в неадекватному стані і мав певні виражені ознаки, а саме характерний запах від людини, яка вживала спиртне, блиск в очах, беззмістовна та заплутана мова, тремтіння рук, рухи не скоординовані. За таких ознак прийнято рішення про відсторонення ОСОБА_1 від роботи. Від проходження медичного огляду, аналізу на вміст алкоголю або наркотичних речовин в крові відмовився, від написання пояснювальної записки відмовився. Вказаний акт підписаний ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Від підпису акту ОСОБА_1 відмовився (т.1 а.с.143). 16 листопада 2020 року відповідачем був виданий наказ № 58-ОП про відсторонення ОСОБА_1 від роботи в цей день (16 листопада 2020 року) (т.1 а.с.177). З Журналу видачі завдань і розпоряджень по ланці (бригаді) дільниці №1, оригінал якого був досліджений районним судом у судовому засіданні, вбачається, що завдання на 16 листопада 2020 року, які напередодні були розподілені на ОСОБА_1 , передані іншому працівнику - ОСОБА_3 (т.1 а.с.125-128). Відповідно до Журналу технічного обслуговування і ремонтів ліфта та обладнання ОДС за адресою вул. Вербицького, 4, 16 листопада 2020 року ОСОБА_3 виконані роботи по замінені гальмівних колодок (т. 1 а.с.181-210). Відповідно до доповідної записки працівника відповідача ОСОБА_3 від 16 листопада 2020 року, він 16.11.2020 року прибув на опорний пункт де побачив ОСОБА_1 на робочому місці в неадекватному стані (мав нерівну ходу, опухле обличчя, тремтіння рук та сильний запах перегару), о 08.30 год. складено акт фіксації перебування ОСОБА_1 в неадекватному стані, який підписаний ОСОБА_3 ОСОБА_1 до роботи допущений не був, його обов`язки поклали на ОСОБА_3 (т.1 а.с.138). Такі ж за змістом пояснення зафіксовані у доповідній записці працівника відповідача ОСОБА_4 від 16 листопада 2020 року, зазначено, що було складено акт фіксації перебування ОСОБА_1 в неадекватному стані, який підписаний ОСОБА_4 ОСОБА_1 до роботи допущений не був (т.1 а.с. 139). Відповідно до Доповідних записок начальника Дільниці №2 Грінька О.О. від 16 листопада 2020 року, 16.11.2020 року виявлено ОСОБА_1 в неадекватному стані, про що було складено акт фіксації перебування ОСОБА_1 в неадекватному стані. Після складання акту, ОСОБА_1 запропоновано написати заяву на звільнення. ОСОБА_1 був відсторонений від виконання своїх службових обов`язків, про що йому було повідомлено та запропоновано піти з опорного пункту додому, приблизно об 11.00 год. останній прибув на опорний пункт з травмою на голові, про обставини отримання травми не зміг згадати. Присутні надали йому першу допомогу, викликали швидку медичну допомогу, яка забрала його до лікарні (т.1 а.с.137, 140). Відповідно до доповідної записки майстра Дільниці № 2 ОСОБА_2 від 16 листопада 2020 року, 16.11.2020 року о 08.00 годині при видачі завдань, проведенні оперативного контролю з охорони праці, електромеханік з ліфтів ОСОБА_1 знаходився на дільниці в неадекватному стані (його мова була заплутана, беззмістовна, він мав опухле лице, очі запливли мішками та був випавший язик). ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду та підписання акту, у зв`язка з цим ОСОБА_2 не допустив ОСОБА_1 до виконання завдань (т.1 а.с.141). З 16 листопада 2020 року по 03 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «КМКЛШМД» з діагнозом «Важка ЗЧМТ: забій головного мозку з формуванням травматичної внутрішньо мозкової гематоми в правій лобній області та крововиливом в шлуночкові систему мозку. Травматичний САК. КДС. Лінійний перелом потиличної кістки. Судомний синдром. Забій м`яких тканин голови». З 04 грудня 2020 року по 26 січня 2021 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом «стан після важкої зЧМТ», а з 27 січня по 09 лютого 2021 року на стаціонарному з діагнозом «наслідки перенесення важкої ЧМТ. Судомний синдром, з 10 лютого до 09 березня 2021 року на амбулаторному лікуванні, з 10 березня 2021 року ОСОБА_1 мав стати до роботи. (т. 1 а.с.16-23). Вказані обставини підтвердили допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 101-102, 134-139, 170-174). Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначена Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від17 квітня 2019 року № 337 (надалі - Порядок, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 10 вищевказаного Порядку,спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки; випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов`язків; гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків; нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого; випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов`язків; нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок. Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ. Згідно з пунктом 33 цього Порядку, комісія (спеціальна комісія) зобов`язана: - провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4; - обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8; - вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу; - визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9; - визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; - визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); - з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); - визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; - установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; - вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування); - розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці; - скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого; - розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною); - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22; - передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження; - дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1. За доданою до відзиву на позовну заяву копією заяви від 16 листопада 2020 року, ОСОБА_1 просив звільнити його з роботи за власним бажанням 16 листопада 2020 року (т. 1 а.с.130). Факт відсторонення ОСОБА_1 від роботи майстром Дільниці № 2 ОСОБА_2 та видачі відповідачем наказу від 16 листопада 2020 року № 58-ОП про відсторонення ОСОБА_1 від роботи в цей день (16 листопада 2020 року) підтверджується наявними у справі доказами (т.1 а.с. 137-141, 177). Відповідно до Акту № 10 від 18 листопада 2020 року про нещасний випадок невиробничого характеру, нещасний випадок стався після відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків та з його власної вини, підозра (ознаки) на перебування у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушено трудову дисципліну ст. 14 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 139 та 159 КЗпП України, п. 1.3.5 Інструкції з охорони праці № 1 для електромеханіка з ліфтів, який виконує технічне обслуговування і ремонт ліфтів (код Л-01-18), затвердженої наказом № 10 від 02.01.18 року (т. 1 а.с. 131-132). 19 січня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Київській області видано припис № 5.2/01, за змістом якого на підставі вимог ст.ст. 22 і 39 Закону України «Про охорону праці», пунктів 55 і 56 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, а також у зв`язку з незгодою з висновками розслідування, зобов`язано провести розслідування та встановити технічні і організаційні причини настання нещасного випадку, скласти та затвердити відповідний акт, оформити матеріали згідно з вимогами Порядку щодо нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 16.12.2020 року о 11 год. 00 хв. (т. 1 а.с. 145-147). Директором ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» було видано наказ № 7 від 08 лютого 2021 року "Про створення комісії з розслідування нещасного випадку з працівником ОСОБА_1 ", до складу комісії включено працівників підприємства відповідача та страхового експерта з охорони праці відділу профілактики страхових випадків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (т. 1 а.с. 148-149). За протоколом від 18 лютого 2021 року № 3 засідання комісії (спеціальної комісії) із розслідування нещасного випадку, що стався 16 листопада 2020 року о 11 год. 00 хв. з електромеханіком з ліфтів ОСОБА_1 ,згідно пункту 34 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 17 квітня 2019 року № 337, комісія вирішила, що даний нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, обставини даного нещасного випадку відносяться до тих, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не визнається пов`язаними з виробництвом та вирішила скласти Акт за формою НП (Н-1/НП). При цьому, комісія продовжувала свою роботу із визначенням інших дат засідання задля забезпечення права ОСОБА_1 надати пояснення із направленням останньому поштових рекомендованих повідомлень, що підтверджується наявними у справі доказами (т. 1 а.с. 150-156, 178-180). Згідно Акту проведення розслідування нещасного випадку від 19 лютого 2021 року, що стався 16 листопада 2020 року приблизно об 11 годині, нещасний випадок, що стався 16 листопада 2020 року приблизно о 11 годині з електромеханіком з ліфтів ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» ОСОБА_1 не на робочому місці і не під час виконання службових обов`язків, на час отримання травми ОСОБА_1 був відсторонений від виконання службових обов`язків, згідно пункту 34 даний нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом. Комісія дійшла висновку, що обставини даного нещасного випадку відносяться до тих, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не визнається пов`язаними з виробництвом (пункт 52 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 17 квітня 2019 року № 337), тому, даний випадок кваліфікується як такий, що не пов`язаний з виробництвом та складається Акт за формою НП (Н-1/НП) (т. 1 а.с. 32-36). Вказані обставини зафіксовані у вищенаведених документах підтвердили допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , показам яких суд першої інстанції надав належну оцінку (т. 2 а.с. 101-102, 134-139, 170-174). Враховуючи вищевикладені обставини та вимоги діючого законодавства, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, що 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не був допущений до роботи роботодавцем, трудові обов`язки не виконував і відповідач при складанні Акту за формою Н-1/НП від 19 лютого 2020 року розслідування нещасного випадку, що стався 16 листопада 2020 року об 11 год. 00 хв. діяв в межах норм законодавства про працю. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до записів в карті швидкої медичної допомоги № 898А від 16 листопада 2020 року зазначено про травма «вулична» (п. 21 карти), а у виписці стаціонарного хворого № 20106 від 03 грудня 2020 року зазначено про травму на робочому місці зі слів лікарів КШД (т. 1 а.с. 17, 43). Після складання Акту № 10 від 18 листопада 2020 року про нещасний випадок невиробничого характеру та отримання від Головного управління Держпраці у Київській області припису № 5.2/01 від 19 січня 2021 року щодо необхідності проведення розслідування нещасного випадку, ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» проведено розслідування нещасного випадку вже у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від17 квітня 2019 року №

337. В межах цього розслідування, ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» залучено до роботи в складі комісії представника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві (т. 1 а.с. 149). Таким чином, ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» належним чином забезпечило проведення розслідування нещасного випадку та роботи комісії. Оскільки 16 листопада 2020 року позивач був відсторонений від роботи, коли отримав травму, первинно не повідомляв, що дана травма пов`язана із виробництвом, тому у ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС» були наявні підстави для складання Акту за формою Н-1/НП від 19 лютого 2021 року розслідування нещасного випадку, що стався 16 листопада 2020 року об 11 год. 00 хв. (т.1 а.с. 32-36). З огляду на вищезазначені вимоги законодавства, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилання апелянта на порушення процесуальних норм та прав Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, колегія суддів визнала неспроможними та відхилила, оскільки вказана третя особа по справі рішення районного суду не оскаржувала і таких доводів не заявляла. З урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам позивача викладеним у позовній заяві, яким суд надав належну оцінку, така оцінка є достатньо аргументованою, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи позивача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Інші доводи скарги цих висновків не спростовують тому колегія суддів їх відхилила. Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 19 жовтня 2023 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець О.В. Борисова В.М. Ратнікова