Постанова Київський апеляційний суд № 369/4557/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/1532/23/18-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/9591/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., при секретарі Пановій К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальності «Центр розвитку земельних відносин», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Обухівської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Конча-Заспа Делюкс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Мартиненко Віктор Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Невечеря Валентина Григорівна, державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом їх повернення, за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Пінкевич Н.С.,- встановив: У червні 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду із вказаним позовом. Просив визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 30 вересня 2010 року № 4062 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області»; скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень: - на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958, зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мартиненком В.О від 28 вересня 2018 року індексний номер 43252550; - на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Невечері В.Г. від 22 жовтня 2019 року індексний номер 49292519; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га, 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою області встановлено порушення вимог земельного та лісового законодавства під час набуття у власність громадян земельних ділянок на території Ходосівської сільської ради, що полягає в наступному. На підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30 вересня 2010 року № 4062 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межа Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок отримали право власності на земельні ділянки громадяни: ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га; ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», яке в свою чергу здійснило відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс». Позивач вважав, що вищевказане розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30 вересня 2010 року № 4062 прийнято всупереч вимогам земельного та лісового законодавства, оскільки спірні земельні ділянки фактично перебували в постійному користуванні Києво-Святошинського державного агролісництва Київської обласної державної організації «Київагроліс». Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року у задоволенні названого позову відмовлено. В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. У судовому засіданні представник Київської обласної прокуратури вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» заперечив щодо задоволення вимог апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог. Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Встановлено, щона підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30 вересня 2010 року № 4062 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межа Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок отримали право власності на земельні ділянки громадяни: ОСОБА_1 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га; ОСОБА_2 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га. В подальшоу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», яке в свою чергу здійснило відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс». Обгрунтовуючи позов, прокурор зазначив, що за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» (листи № 964 від 09 листопада 2021 року та № 110 від 09 лютого 2022 року) спірні земельні ділянки відповідачів повністю накладаються на землі кварталу №30 Києво-Святошинського державного агролісництва за даними лісовпорядкування 2006 року. Згідно проекту формування території і встановлення меж Ходосівської сільської Ради народних депутатів та сільського населеного пункту Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області 1994 року, який долучено до матеріалів справи, території, що пізніше були сформовані у спірні земельні ділянки входили до земель, які обліковувались як землі сільськогосподарського призначення ще за Радгоспом «Хотівський», що підтверджено відповідним державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 001599 від 01 грудня 1997 року. У зв`язку із тим, що радгосп «Хотівський» був перетворений в КСП «Агрокомбінат «Хотівський», Ходосівською сільською Радою народних депутатів 06 грудня 1999 року був виданий державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002924. Згідно зі статтею 7 Лісового кодексу України, статтею 3 Земельно кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи. Відповідно до положень статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону. Згідно зі статтею 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користуванняспеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок вилучення земельних ділянок визначений статтею 149 ЗК України, згідно з якою земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Згідно з частинами другою, п`ятою статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті. Відповідно до статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку ст. 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (провадження № 14-2цс21). Відповідно до статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. Отже, вимоги про витребування спірних земельних ділянок є ефективним способом захисту у цій справі. Натомість прокурор при зверненні до суду з даним позовом обрав інший спосіб захисту, який не ґрунтується на законі та судовій практиці. Вирішуючи спір, суд дійшов правильного висновку щодо недоведеності та необґрунтованості позовних вимог. Доводи апеляційної скарги щодо правильності обраного прокурором способу захисту, колегія суддів оцінює критично. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 жовтня 2023 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В.Кулікова С.Г. Музичко