Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/6313/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/6313/21 Перша інстанція: суддя Стефанов С.О. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 4 липня 2023р. про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Так, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021р. зазначений позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 1 квітня 2019р. на підставі оновленої довідки Херсонського ОТЦК та СП про розмір грошового забезпечення від 19.08.2021р. за №8/1/1375 із обов`язковим урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії та з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 квітня 2019р. на підставі оновленої довідки Херсонського ОТЦК та СП про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 19.08.2021р. за №8/1/1375, із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. 30.06.2023р. від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю (вхід. №АВ/420/100/23), в якій заявник просить відповідно до вимог ст.382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021р. у справі за №540/6313/21 шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду у цій справі. В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що сума доплати по перерахунку пенсії за період з 1.04.2019р. по 30.01.2022р. обліковується в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018р. за №20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22.10.2018р. за №1189/32641. Посилаючись на вказане просив задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 4.07.2023р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяви позивача та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, посилаючись на порушення норм права. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що покладені судом зобов`язання щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 виконані відповідачем у відповідності до судового рішення та згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою КМУ за №649 від 22.08.2018р. та Порядку ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим Правлінням Пенсійного фонду України за №20-1 від 26.09.2018р.. При цьому, суд вважав за необхідне звернути увагу позивача на те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спірне питання, з огляду на наступні обставини. Так, надаючи правову оцінку зазначеним обставинам даної справи, судова колегія виходить з наступного. Приписами ст.129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Положеннями ч.1 ст.382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відповідно до ч.2-3 ст.382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві. За правилами ч.1-2 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч.4 ст.372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. У відповідності до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Аналізуючи вищевказані норми законодавства, судова колегія зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження». Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду матеріалами справи, що у січні 2022р. позивач звернувся із заявою до Херсонського окружного адміністративного суду про видачу виконавчого листа за рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021р. по справі за №540/6313/21. Так, 25 січня 2022р. Херсонським окружним адміністративним суду видано виконавчий лист за №540/6313/21 від 25.01.2022р. про зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 квітня 2019р. на підставі оновленої довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 19.08.2021р. за №8/1/1375, із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання вказано 25 січня 2025р. Судова колегія зазначає, що певні процедурні питання в рамках примусового виконання рішення відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» не мають жодного відношення до встановлення судового контролю, а є самостійними правовідносинами між стягувачем та відповідним органом ДВС. Так, у рішенні від 30 червня 2009р. за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 7 травня 2002р. у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті ст.6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду». У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997р. у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40). При цьому, судова колегія звертає на те, що Великою Палатою Верховного Суду було змінено підхід до застосування судового контролю, що визначений в Постанові Пленуму ВАС України від 13.03.2017р. №3 «Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 КАСУ» (наразі ст.382 КАС України). Так, ВАС України у вказаній Постанові Пленуму було установлено, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі. Разом з тим, Велика Палата дійшла висновку, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі (ухвала ВП ВС від 20.06.2018р. справа за №800/592/17). Також судовою колегією, на виконання положень ч.5 ст.242 КАС України, було враховано правові висновки Верховного Суду, що викладені в Постанові від 31 жовтня 2018р. (справа за №704/1547/17) відносно мети судового контролю. Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили. При цьому, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018р. у справі за №235/7638/16-а та в ухвалі від 23 квітня 2019р. у справі за №805/516/18-а. Окрім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на підставі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021р. пенсійним органом проведено перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 1 квітня 2019р. на підставі оновленої довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 19.08.2021р. №8/1/1375, із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Доплата по перерахунку пенсії за період з 1.04.2019р. по 30.01.2022р. обліковується в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018р. №20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22.10.2018р. за №1189/32641. Аналізуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що покладені судом зобов`язання щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 виконані пенсійним органом у відповідності до судового рішення та згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою КМУ за №649 від 22.08.2018р. та Порядку ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим Правлінням Пенсійного фонду України №20-1 від 26.09.2018р.. При цьому, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 січня 2018р. по справі за №405/3663/13-а. На підставі вказаного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Отже, судова колегія вважає, що ухвалу суду прийнято з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 4 липня 2023р. про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко