Постанова 4873 № 911/432/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" вересня 2023 р. Справа№ 911/432/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Коробенка Г.П. Козир Т.П. при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л. за участю представників сторін: від позивача: Шевченко І.В., адвокат; від відповідача 1: Банцер О.В., адвокат; від відповідача 2: Косяк Н.В., адвокат; від третьої особи: Кур`ян К.І., адвокат, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича, м. Бровари, Київська обл. на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 (повний текст складено 05.09.2022) у справі № 911/432/22 (суддя Карпечкін Т.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС НОВОБУД", м. Бровари, Київська обл. до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСА ГРУП", м. Бровари, Київська обл.

2. Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича, м. Бровари, Київська обл. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського О.А. - Товариство з обмеженою відповідальністю "Златаград", с. Лутайка, Полтавська обл. про визнання права власності та виключення майна з опису та арешту, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог. У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Новобуд" (далі - ТОВ "Альянс Новобуд", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" (далі - ТОВ "Алекса Груп", відповідач 1) і приватного виконавця виконавчого органу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича (далі - Приватний виконавець Жарчинський О. А., відповідач 2,) про: - визнання за ТОВ "Альянс Новобуд" права власності на транспортний засіб - спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_3 ; - виключення з опису та зняття арешту з транспортного засобу -спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_4 , накладеного на підставі постанови Приватного виконавця Жарчинського О. А. від 30.03.2021 в рамках виконавчого провадження № 64993928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2795/20 про стягнення грошових коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент накладення арешту спірний транспортний засіб не належав боржнику - ТОВ "Алекса Груп", а фактично право власності перейшло позивачу на підставі Договору оренди транспортного засобу з правом викупу від 31.12.2020 № 05/31-12/20-АНБ та Додаткової угоди від 29.03.2021 до цього Договору. У зв`язку з тим, що позивач позбавлений можливості здійснити за собою реєстрацію транспортного засобу, внаслідок чого обмежений у праві володіння, користування та розпорядження майном, останній звернувся до суду з вимогами про визнання за ним права власності на транспортний засіб та зняття з нього арешту. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі №911/432/22 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано за ТОВ "Альянс Новобуд" право власності на транспортний засіб - спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_3 . Присуджено виключити з опису та зняти арешт з транспортного засобу - спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_3 , накладеного на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського О.А. від 30.03.2021 в рамках виконавчого провадження № 64993928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2795/20 про стягнення грошових коштів. Присуджено до стягнення з ТОВ "Алекса Груп" на користь ТОВ "Альянс Новобуд" 2 481,00 грн судового збору. Присуджено до стягнення з Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича на користь ТОВ "Альянс Новобуд" 2 481,00 грн судового збору. Аргументуючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не є боржником у виконавчому провадженні № 64993928, а арештований в межах цього виконавчого провадження транспортний засіб належить йому на праві власності, яке останній набув на підставі Договору № 05/31-12/20-АНБ від 31.12.2020 про оренду транспортного засобу з правом викупу, Додаткової угоди до Договору № 05/31-12/20-АНБ від 31.12.2020 про оренду транспортного засобу з правом викупу та акта приймання-передачі транспортного засобу у власність від 29.03.2021, укладеними між ТОВ "Алекса Груп" та ТОВ "Альянс Новобуд", з моменту його передання у відповідності до положень статті 334 Цивільного кодексу України. Отже, з огляду на приписи, зокрема, частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а також зважаючи на те, що накладення арешту на спірне майно порушує право позивача на володіння, користування та розпорядження ним, позовні вимоги визнані судом першої інстанції обґрунтованими. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з прийнятим рішенням Приватний виконавець Жарчинський О.А. 26.09.2022 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/432/22 скасувати повністю; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовної заяви б/н від 08.02.2022 в повному обсязі; постановити окрему ухвалу стосовно подання позову шляхом зловживання процесуальними правами до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича та вчинення перешкоджання виконання законного та остаточного судового рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2021 у справі № 911/2795/20 директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Новобуд" - Дикого Віталія Васильовича до відому та вжиття заходів в подальшому уникнення таких дій з боку третьої особи, не сторони виконавчого провадження №64993928; постановити окрему ухвалу стосовно підтримання поданого позову шляхом зловживання процесуальними правами до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича та вчинення перешкоджання виконання законного та остаточного судового рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2021 у справі № 911/2795/20 директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекса Груп" - Мельника Олександра Васильовича до відому та вжиття заходів в подальшому уникнення таких дій з боку боржника, як сторони виконавчого провадження №64993928; постановити окрему ухвалу стосовно порушення норм матеріального, процесуального права та втручання в діяльність приватного виконавця (суб`єкта владних повноважень) суддею Господарського суду Київської області Т.П. Карпечкіним, направити ухвалу голові Господарського суду Київської області для належного реагування (притягнення до дисциплінарної відповідальності) та недопущення порушення процессуального законодавства в майбутньому в порядку Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; покласти судові витрати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Новобуд": сплачену професійну правничу допомогу з розгляду справи у Господарському суді Київської області в розмірі 20 000,00 грн та на професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи у Північному апеляційному господарському суді в розмірі 27 000,00 грн, що в загальній сумі становить 47 000,00 грн; покласти судові витрати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича за сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 721,50 грн на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Новобуд". Мотивуючи вимоги апеляційної скарги відповідач 2 зазначає, що оскаржуване рішення є необгрунтованим та таким, що ухвалене з грубим порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права. За твердженням скаржника, суд першої інстанції при вирішенні даного спору в ході оцінки фактичних обставин справи не врахував змісту спірних правовідносин, норм права якими вони врегульовані, і відповідно зробив помилкові висновки. Так, відповідач 2, посилаючись на те, що позивач та відповідач 1 до 21.02.2022 не звертались до нього з питаннями визнання права власності та зняття арешту з транспортного засобу, не оскаржували у порядку, встановленому частиною 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", його дії з приводу накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженні №64993928 (постанову про накладення арешту на майно боржника від 30.03.2021 та постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.02.2022), вважає вчинення ним дій щодо накладення арешту та опису спірного майна такими, що відповідають приписам чинного законодавства, яке регулює порядок примусового виконання судових рішень. На думку скаржника, хронологія подій щодо примусового виконання судового рішення у справі №911/2795/20 (ВП №64993928) та переходу права власності на спірний транспортний засіб вказують на зловмисне ухилення відповідача 1 від виконання судового рішення, незаконне використання арештованого майна, переховування його заявдяки позивачу, вчинення між ними фраудаторного правочину, порушення прав ТОВ "Златаград" на виконання судового рішення і вільне володіння своїм майном. Відповідач 2 в апеляційній скарзі наголошує на неправильному визначенні судом першої інстанції кола учасників справи, необгрунтованої відмови у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - ТОВ "Златаград" (стягувача у виконавчому провадженні), заявлення позову у даній справі до неналежного відповідача - приватного виконавця. Поряд з цим, скаржник в апеляційній скарзі просить постановити окремі ухвали про притягнення директора ТОВ "Альянс Новобуд" Дикого В.В. та директора ТОВ "Алекса Груп" Мельника О.В. до відповідальності за зловживання своїми процесуальними правами, які спрямовані на подання безпідставних позовів із завідомо обраним не вірним колом відповідачів, спрямоване на перешкоджання виконанню законного і остаточного судового рішення у справі 911/2795/20. Посилаючись на положення пункту 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту зловживання процесуальними правами з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями надав копії звітів про автоматизований розподіл по справі №911/369/22 від 03.02.2022 та по справі №911/432/22 від 08.02.2022. Також, враховуючи викладені в апеляційній скарзі аргументи та доведеність в ній, за твердженням скаржника, порушень норм матеріального та процесуального права суддею Карпечкіним Т.П. шляхом винесення незаконного та такого, що підлягає скасуванню рішення у даній справі, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на непрофесійний рівень з розгляду скарг на дії та бездіяльність органів ДВС та приватних виконавців, а саме позовів про визнання права власності та зняття арешту з транспортного засобу, що, у свою чергу, призвело до порушень прав стягувача за виконавчим провадженням №64993928 та незаконне втручання у повноваження та діяльність приватного виконавця (іншого суб`єкта владних повноважень), наслідком чого має бути постановлення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 10 статті 246 Господарського процесуального кодексу України окремої ухвали стосовно судді Карпечкіна Т.П. Одночасно з апеляційною скаргою відповідачем 2 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію рішення суду першої інстанції від 06.07.2022, повний текст якого складено 05.09.2022, отримав його представник нарочно в приміщенні Господарського суду Київської області 07.09.2022. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2022 справу № 911/432/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів КозирТ.П., Скрипки І.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/432/22; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного виконавця Жарчинського О.А. на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/432/22 до надходження матеріалів справи. 27.10.2022 матеріали справи № 911/432/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 22.11.2022 апеляційну скаргу Приватного виконавця Жарчинського О.А. на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/432/22 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. На виконання вимог вищезазначеної ухвали, від представника скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №3718 від 30.11.2022 на суму 3 721,50 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 залишено без розгляду клопотання Приватного виконавця Жарчинського О.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/432/22; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою у даній справі; розгляд справи призначено на 10.01.2023 о 15 год 40 хв; запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки. Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2023 справу № 911/432/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П., Чорногуза М.Г. Однак, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.01.2023 по 20.01.2023, судове засідання у призначений час не відбулось. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного виконавця Жарчинського О.А. на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/432/22, розгляд апеляційної скарги у справі призначено на 20.03.2023 о 15 год 00 хв. Проте, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 19.03.2023 по 25.03.2023 у відрядженні, судове засідання у призначений час не відбулось. З 27.03.2023 по 31.03.2023 головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А. перебував у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 зазначеною колегією суддів розгляд апеляційної скарги Приватного виконавця Жарчинського О.А. на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/432/22 призначено на 20.04.2023 об 11 год 50 хв. За результатами судового засідання від 20.04.2023 судом апеляційної інстанції винесено ухвалу, відповідно до якої залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Приватного виконавця Жарчинського О.А. - Товариство з обмеженою відповідальністю "Златаград" (далі - ТОВ "Златаград", третя особа); зобов`язано ТОВ "Альянс Новобуд" надіслати копію позовної заяви на адресу ТОВ "Златаград"; зобов`язано Приватного виконавця Жарчинського О.А. надіслати копію апеляційної скарги на адресу ТОВ "Златаград"; відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного виконавця Жарчинського О.А. у справі №911/432/22 на 11.05.2023 о 11 год 00 хв. Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці. Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023, справу № 911/432/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Козир Т.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 зазначеною колегію суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного виконавця Жарчинського О.А. на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/432/22 із зазначенням про те, що судове засідання у даній справі відбудеться 11.05.2023 об 11год 00 хв. У судовому засіданні 11.05.2023 у справі №911/432/22 оголошено перерву до 11 год 00 хв 20.06.2023, про що колегією суддів апеляційного господарського суду винесено відповідну ухвалу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі №911/432/22, зважаючи на клопотання представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи та з`ясування питань, що виникли під час розгляду справи, колегія суддів оголошено перерву у судовому засіданні у даній справі до 11 год 30 хв 04.07.2023. З огляду на неявку представників позивача та відповідача 1 у судове засідання 04.07.2023, розгляд апеляційної скарги Приватного виконавця Жарчинського О.А. на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі № 911/432/22 відповідною ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкладено на 08.08.2023 об 11 год 00 хв. У судовому засіданні 08.08.2023 за результатами розгляду клопотання Приватного виконавця Жарчинського О.А. про зупинення апеляційного провадження у справі №911/432/22 судом апеляційної інстанції оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволенні цього клопотання відповідача

2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 у судовому засіданні оголошено перерву у даній справі до 10 год 30 хв 28.09.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 у справі №911/432/22 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного виконавця Жарчинського О.А. про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи у цій справі. Позиція інших учасників справи. 20.03.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін. За твердженням позивача, суд першої інстанції ухвалив у даній справі рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права при всебічному дослідженні всіх обставин справи, а доводи апеляційної скарги відповідача 2 не спростовують правомірних висновків суду, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та неправильній оцінці характеру спірних правовідносин. Відповідно до частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відкриваючи апеляційне провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 15.12.2022 встановив учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Матеріалами справи підтверджується, що на електронну адресу позивача, повідомлену ним в позовній заяві, надіслано електронну копію зазначеної ухвали 02.01.2023. Отже, останнім днем для подачі відзиву на апеляційну скаргу у даній справі є 09.01.2023 (перший робочий день, якщо останній день строку припадає на вихідний, 07.01.2023 - субота). При цьому, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку з обгрунтуванням поважності причин неможливості подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк позивачем не заявлено ні у відзиві, ні шляхом подання окремої заяви. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 118 Господарського процесуального кодексу України). З огляду на те, що відзив на апеляційну скаргу позивач надіслав після настання строку, який визначив суд апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 15.12.2022, а також враховуючи відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку (стаття 119 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів апеляційного господарського суду залишає поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу без розгляду. 11.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Златаград" надійшли пояснення, в яких третя особа підтримала апеляційну скаргу відповідача 2, зазначивши, що позивач не заявляв клопотань про залучення ТОВ "Златаград" в якості співвідповідача, а суд першої інстанції не встановив належності відповідачів у справі та не залучив до участі у справі товариства, на користь якого підлягає стягненню заборгованість в межах виконавчого провадження №64993928 та в якому накладено оспорюваний арешт, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у його задоволенні. При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим кодексом (частина 1 статті 161 Господарського процесуального кодексу України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України). Третя особа не просила дозволу подати додаткові пояснення, які вона надіслала у даній справі 20.06.2023, а суд апеляційної інстанції за межами строку для подання відзиву на апеляційну скаргу не визнавав їх подання необхідним. Тому ці додаткові пояснення суд апеляційної інстанції вважає такими, що не можуть бути прийнятими в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України та підлягають залишенню без розгляду. Результат розгляду поданого відповідачем 2 клопотання про долучення додаткового доказу. 27.09.2023 представником відповідача 2 до суду апеляційної інстанції подано клопотання про долучення до матеріалів цієї справи копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі №911/2276/22 про відкриття апеляційного провадження. Мотивуючи зазначене клопотання, заявник наголошує на тому, що судом апеляційної інстанції у даній справі розглядалося клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/2276/22 за позовом ТОВ "Златаград" до ТОВ "Алекса Груп" і ТОВ "Альянс Новобуд" про визнання недійсним договору оренди транспортного засобу з правом викупу, та за результатами цього розгляду ухвалою від 08.08.2023 відмовлено у його задоволенні. Однак, відповідач 2 вважає, що рішення у справі №911/2276/22 може мати відповідний вплив на вирішення спору у даній справі, що розглядається, оскільки в ній досліджуються обставини виконання Договору про оренду транспортного засобу з правом викупу № 05/31-12/20-АНБ від 31.12.2020 та визнання права на транспортний засіб, що є предметом договору. Північним апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження у справі №911/2276/22 за апеляційною скаргою ТОВ "Златаград" на рішення суду першої інстанції від 15.06.2023, розгляд якої призначено на 17.10.2023, що підтверджується копією відповідної ухвали, яку заявник просить долучити до матеріалів справи. Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами, викладеними у клопотанні, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке. Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на відповідача 2). Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинно містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами. Така обставина, як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20). Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 по справі № 922/393/18; від 21.01.2021 у справі № 908/3359/19). Як убачається з матеріалів справи додатковий доказ (ухвала Північного апеляційного господарського суду у справі №911/2276/22, копію якої заявник просить долучити до матеріалів цієї справи), складений (створений) 18.09.2023, тобто після ухвалення оскаржуваного у даній справі рішення. Отже, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 2 про долучення додаткового доказу до матеріалів цієї справи, вважає, що поданий відповідачем додатковий доказ не може бути прийнятий до розгляду, оскільки не був поданий до суду першої інстанції, підстави такого неподання необгрунтовані заявником, створений після ухвалення рішення у даній справі, тобто не існував на момент вирішення відповідного спору між сторонами у суді першої інстанції. Водночас, суд апеляційної інстанції відзначає, що Господарський суд Київської області при розгляді справи №911/432/22 врахував обставини, які встановлені ним та мали місце на час ухвалення оскаржуваного рішення, та не міг врахувати обставини, які будуть встановлені у судовому рішенні у справі №911/2276/22 за результатами розгляду поданого ТОВ "Златаград" позову про визнання недійсним договору оренди транспортного засобу з правом викупу. Отже висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції у даній справі, що переглядається в апеляційному порядку, відповідали оцінці існуючих на час його ухвалення доказів та, відповідно, встановлених обставин. При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги також нормативні приписи частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими на стадії розгляду справи по суті зупинення провадження у справі з підстав, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу (об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи), не допускається. З наведеного слідує, що оскільки судом першої інстанції вже розглянута справа по суті спору, суд апеляційної інстанції, який переглядає ухвалене за результатами її розгляду судове рішення, позбавлений також можливості зупиняти провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу Кодексу (об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи). Ухвалення господарським судом рішення у справі №911/2276/22 (у разі набуття ним чинності), після прийняття рішення у господарській справі №911/432/22, може бути підставою для перегляду ухваленого у цій справі судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до приписів статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а не для скасування цього рішення судом апеляційної інстанції. Явка представників сторін. У судове засідання 28.09.2023 з`явилися представники позивача, відповідачів та третьої особи. Представник відповідача 2 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Представник позивача у судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача 1 проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Присутній у судовому засіданні представник третьої особи апеляційну скаргу відповідача 2 просив задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2020 між ТОВ "Алекса Груп" (орендодавець) та ТОВ "Альянс Новобуд" (орендар) був укладений Договір №05/31-12/20-АНБ оренди транспортного засобу з правом викупу (далі-Договір), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування транспортний засіб - спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_3 (далі-транспортний засіб) з наступним переходом права власності на транспортний засіб від орендодавця до орендаря, а орендар зобов`язується прийняти транспортний засіб у строкове платне користування, а згодом і у власність, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату. Транспортний засіб, що орендується, належить орендодавцеві на праві власності та до його переходу у власність орендаря передається для його використання у повсякденній господарській діяльності орендаря, зокрема, на об`єктах будівництва орендаря в м. Бровари Київської області та м. Києві (пункт 1.2 Договору). Згідно з пунктом 1.3 Договору термін оренди транспортного засобу починається з дати, вказаної в акті приймання-передачі транспортного засобу в оренду та закінчується підписанням сторонами додаткової угоди до Договору про перехід транспортного засобу у власність орендаря. Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата за користування транспортним засобом нараховується 1 (один) раз в календарний місяць та складає 23 400,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 3 900,00 грн. Орендар щомісячно здійснює оплату за оренду транспортного засобу в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця в строк до 30 числа місяця, наступного за місяцем оренди, та за умови підписання орендарем акту здачі-приймання послуг (пункт 3.2 Договору). За умовами пункту 3.4 Договору за погодженням сторін вартість транспортного засобу складається із загальної суми всіх орендних платежів, що сплачуються відповідно до цього Договору, та згідно Звіту про оцінку транспортного засобу, складеного 17.12.2020 з урахуванням норм амортизації, технічного стану та ринкової вартості транспортного засобу, становить 70 200,00 (сімдесят тисяч двісті гривень), в т.ч. ПДВ. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що реалізація права орендаря на викуп транспортного засобу та перехід права власності оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору та складання (підписання та скріплення печатками) сторонами відповідного акту приймання-передачі транспортного засобу у власність. У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що транспортний засіб переходить у власність орендаря з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди до Договору та акту приймання-передачі транспортного засобу у власність. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 28 березня 2021 року, але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (пункт 10.1 Договору). Як зазначив позивач, на виконання умов Договору 31.12.2020 сторони підписали акт приймання-передачі транспортного засобу в оренду, відповідно до пункту 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування з наступним викупом транспортний засіб з 01.01.2021. На підтвердження факту виконання умов Договору за користування транспортним засобом (орендою) у відповідні періоди (календарні місяці) сторонами були підписані Акти надання послуг: № 21 від 31.01.2021, № 34 від 28.02.2021, № 67 від 28.03.2021. На виконання вимог пунктів 3.1, 3.2 Договору позивач сплатив на користь відповідача 1 орендні платежі в повному розмірі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2975313 від 03.03.2021, № 2975469 від 23.03.2021, № 2975697 від 20.04.2021. 29.03.2021 між позивачем та відповідачем 1 було укладено Додаткову угоду до Договору № 05/31-12/20-АНБ оренди транспортного засобу з правом викупу від 31.12.2020 (далі - Додаткова угода), згідно з пунктом 1 якої встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає у власність транспортний засіб - спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_3 . Змістом пункту 2 Додаткової угоди сторони підтвердили, що на момент підписання даної Додаткової угоди орендар сплатив орендодавцю вартість транспортного засобу, визначену пунктом 3.4 Договору оренди, окрім останнього орендного платежу у сумі 23 400,00 грн за період з 01.03.2021 по 28.03.2021, який за згодою сторін орендар зобов`язаний сплатити у строк до 30 числа місяця, наступного за місяцем оренди у відповідності до пункту 3.5 Договору (до 30.04.2021). Пунктом 3 Додаткової угоди передбачено, що орендар набуває право власності на транспортний засіб, визначеного пунктом 1 цієї Додаткової угоди, з моменту підписання сторонами цієї Додаткової угоди та акту прийманя-передачі транспортного засобу у власність. На виконання вимог пункту 3 Додаткової угоди відповідач 1 передав, а позивач прийняв у власність транспортний засіб, що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі транспортного засобу у власність від 29.03.2021. Відповідно до змісту пункту 2 цього Акта орендодавець гарантував, що на транспортний засіб не встановлено обмежень (обтяжень) та інші права третіх осіб - транспортний засіб не проданий, не подарований, не заставлений, будь-яких інших обмежень і обтяжень немає. Позивач у встановлені Додатковою угодою строки сплатив останній орендний платіж у сумі 23 400,00 грн за період з 01.03.2021 по 28.03.2021 на рахунок КФ ТОВ "Алекса Груп" (код 38912368), що підтверджується платіжним дорученням № 2975697 від 20.04.2021. Вказані обставини свідчать, що позивач повністю виконав свої зобов`язання за Договором та Додатковою угодою, у тому числі сплатив вартість транспортного засобу у повному обсязі, а отже набув з 29.03.2021 у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди права власності на спірний транспортний засіб. Зі змісту листа позивача №761/1 від 02.04.2021, адресованого ТОВ "Алекса Груп", убачається, що позивач звертався до територіального сервісного центру МВС України у місті Бровари для перереєстрації транспортного засобу, однак в реєстрації йому було відмовлено з тієї причини, що на транспортний засіб накладено обтяження та заборона відчуження на підставі постанови приватного виконавця про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника - TOB "Алекса Груп". У зв`язку з цим, позивач у даному листі просив виконати зобов`язання за Договором та Додатковою угодою до нього та вжити заходів щодо зняття арешту з транспортного засобу для подальшої його перереєстрації за ТОВ "Альянс Новобуд". У відповідь на вказане звернення позивача ТОВ "Алекса Груп" листом № 64/1 від 05.04.2021 повідомило про неможливість виконати зобов`язання, визначені пунктом 4 Додаткової угоди щодо вчинення дії необхідних для перереєстрації транспортного засобу на орендаря, оскільки 30.03.2021 постановою Приватного виконавця Жарчинського О.А. в межах виконавчого провадження № 64993928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2795/20 про стягнення грошових коштів, на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ "Алекса Груп", у тому числі на зазначений транспортний засіб, було накладено арешт, на підтвердження чого відповідач 1 надав позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2021 та постанову про накладення арешту на майно боржника від 30.03.2021. Зі змісту Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р282456 від 21.01.2022 щодо суб`єкта - ТОВ " Алекса Груп" убачається, що вантажний автомобіль марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_5 є об`єктом обтяження, зареєстрованого 30.03.2021 за № 28709131, вид обтяження - публічне, підстава обтяження: постанова приватного виконавця виконавчого округу Київської області Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича про арешт майна боржника № 64993928 від 30.03.2021. 02.02.2022 постановою приватного виконавця Жарчинського О.А. про опис та арешт майна (коштів) боржника було здійснено опис спірного транспортного засобу, на який накладено арешт згідно Постанови про арешт майна боржника від 30.03.2021 та призначено відповідального зберігача вказаного майна. Вважаючи, що відповідачем 2 було накладено арешт та до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника включено транспортний засіб, який на момент винесення постанови про арешт майна боржника від 30.03.2021 не знаходився у власності відповідача 1 (боржника за ВП №64993928 - ТОВ "Алекса Груп"), а належав на праві власності позивачу (ТОВ "Альянс Новобуд"), останній позбавлений можливості здійснити за собою реєстрацію транспортного засобу, що в свою чергу, призводить до того, що позивач не може використовувати транспортний засіб в повному обсязі, обмежений як власник у праві володіння, користування та розпорядження майном, що належить йому на праві власності, ТОВ "Альянс Новобуд" звернулося до господарського суду з даним позовом. В процесі розгляду справи відповідачем 1 подано відзив на позов, яким останній вважав вимоги до нього безпідставними та необгруунтованими, оскільки відповідач 1 всі зобов`язання перед позивачем виконав належним чином та за актом приймання-передачі № 1 від 29.03.2021 передав позивачу у власність транспортний засіб. Крім того, відповідач 1 зазначив, що станом на 29.03.20201 року, тобто на момент укладення Додаткової угоди та передачі відповідачем 1 транспортного засобу у власність позивачу, виконавче провадження щодо відповідача 1 не було відкрите та на майно, у тому числі на транспортний засіб, арешт накладений не був, позивач фактично мав можливість здійснити перереєстрацію транспортного засобу. Відповідач 2 у відзиві на позов також заперечив позовні вимоги позивача, посилаючись, зокрема, на матеріали виконавчого провадження № 64993928, які свідчать про таке. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.01.2021 у справі № 911/2795/20 позовні вимоги ТОВ "Златаград" задоволено повністю та стягнуто з ТОВ " Алекса Груп" 1 891 100,10 грн основного боргу, 26 808,09 грн 3% річних, 33 161,82 грн інфляційних втрат та 29 267,00 грн судового збору. На виконання вказаного судового рішення від 28.01.2021 у справі № 911/2795/20 Господарським судом Київської області 15.03.2021 видано відповідний наказ. 30.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським Олексієм Анатолійовичем за заявою стягувача - ТОВ "Златаград" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64993928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2795/20 про стягнення грошових коштів з боржника - ТОВ "Алекса Груп", якою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно виконавцю протягом 5 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження, стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 198 033,69грн. Як зазначає відповідач 2 у відзиві на позовну заяву, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження № 64993928 приватним виконавцем Жарчинським О.А. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження, направлені запити в Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП) щодо наявності у боржника рухомого, нерухомого майна та рахунків у банківських установах. Отримавши відповідну інформацію, приватним виконавцем 30.03.2021 у ВП №64993928 були винесені: -Постанова про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ "Алекса Груп" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат виконавчого провадження 2 179 138,03грн. (наявний транспортний засіб); -Постанова про арешт коштів боржника, яка відповідно до наданої АТ "ОТП Банк" інформації (лист від 31.03.2021 №25-4/4124-БТ), отриманої приватним виконавцем 12.05.2021, прийнята ним до виконання та повідомлено про відсутність коштів на рахунках боржника із зазначенням номерів таких рахунків. Відповідні відомості щодо прийнятих у ВП №64993928 постанов приватним виконавцем були внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна 30.03.2021. 06.07.2021 на підставі звернення стягувача ТОВ "Златаград" про поновлення виконавчого провадження №64993928, приватним виконавцем у відповідності до вимог частини 5 статті 35 Законом України "Про виконавче провадження" винесена Постанова про поновлення вчинення виконавчих дій. Цього ж дня було винесено Постанову про арешт коштів та постанову про розшук майна боржника, а саме: транспортного засобу: спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_3 . Як убачається зі змісту наявної в матеріалах справи копії Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.02.2022, винесеної у межах ВП № 64993928, спірний транспортний засіб, який перебував у розшуку з 06.07.2021, був виявлений приватним виконавцем за адресою: м. Бровари, вул. Росяна, та за вказаною постановою описаний як такий, що належить боржнику - ТОВ "Алекса груп", транспортний засіб переданий на зберігання призначеному цієї постановою відповідальному зберігачу, якого попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. Під час опису та арешту цього майна був присутній представник ТОВ "Алекса Груп". Відповідачем 2 в обгрунтування своїх заперечень щодо заявлених у даній справі вимог та стверджуючи про вчинення між ТОВ "Алекса Груп" та ТОВ "Альянс Новобуд" Договору, який набув ознак фраудаторного правочину та має на меті уникнення від виконання зобов`язань перед ТОВ "Златаград", надано до суду першої інстанції копії отриманих 27.05.2022 від банківської установи на його запит виписок руху коштів по рахунку ТОВ "Алекса Груп" за період з 30.03.2021 по 27.05.2022, якими, на його думку, спростовується факт здійснення позивачем 20.04.2021 платежу в рахунок погашення орендної плати за Додатковою угодою та підтверджується неналежне виконання її умов, що ставить під сумнів правомірність укладення Договору оренди транспортного засобу з правом викупу № 05/31-12/20-АНБ від 31.12.2020. Зазначені висновки, за твердженням відповідача 2 у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, підтверджуються також обставинами перерахування позивачем коштів в оплату орендних платежів за Договором в хаотичному порядку, з порушенням передбачених строків; здійснення останнього платежу на рахунок за реквізитами, які не відповідають вказаним в Договорі та Додатковій угоді; заниження вартості спірного транспортного засобу. Крім того, відповідач 2 наголошує на тому, що ТОВ "Альянс Новобуд" не зверталося до нього з приводу зняття арешту з транспортного засобу, який воно вважає своєю власністю, та не оскаржувало постанову про накладення арешту на майно боржника і дії приватного виконавця у порядку, передбаченому статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", не надало доказів документтального звернення до відповідного територіального сервісного центру МВС України у місті Бровари для здійснення відповідної перереєстрації транспортного засобу за собою, що додатково свідчить про сумнівність факту укладення Договору та Додаткової угоди та намагання боржника - ТОВ "Алекса Груп" відчужити єдине майно, на яке звернуто стягнення у ВП №64993928 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області у справі №911/2795/20 від 15.03.2021. Заперечуючи проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, відповідач 2 зазначив про пред`явлення позову у даній справі до неналежного відповідача, оскільки Приватний виконавець Жарчинський О.А. не є "набувачем та/або власником, зацікавленою особою" майна, на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження № 64993928, між позивачем та приватним виконавцем відсутні будь-які господарські чи договірні відносини в розумінні цивільного та/або господарського законодавством України. Отже, як убачається із матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога ТОВ "Альянс Новобуд" про визнання за ним права власності на транспортний засіб і виключення з опису та зняття арешту із зазначеного транспортного засобу, накладеного на підставі постанови Приватного виконавця Жарчинського О.А. у виконавчому провадженні № 64993928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2795/20 про стягнення грошових коштів з ТОВ "Алекса Груп" на користь ТОВ "Златаград". Виникнення спору у цій справі зумовлене тим, що накладення арешту має наслідком неможливість перереєстрації арештованого майна, чим порушується право власника вільно розпоряджатись своїм майном та після його реалізації призведе до позбавлення права власності на нього, чим можуть порушуватись права та законні інтереси ТОВ "Альянс Новобуд" як власника такого (спірного) майна. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. У статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З наведеного слідує, що суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Тобто, названа норма є спеціальною, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (частина 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження). Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 (на який посилається і скаржник в апеляційній скарзі), предметом спору у якій було звільнення з-під арешту нерухомого майна в порядку статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необгрунтованими посилання відповідача 2 в апеляційній скарзі на обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права та заявлення позову у даній справі до неналежних відповідачів. Щодо участі у справі ТОВ "Златаград", який є стягувачем у виконавчому провадженні №64993928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2795/20, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке. Одночасно із зверненням до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, представником Приватного виконавця Жарчинського О.А. адвокатом Косяк Н.В. було заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - ТОВ "Залатаград". Розглядаючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції визнав подане представником відповідача 2 клопотання обгрунтованим, оскільки рішення у справі №911/432/22 може вплинути на законні інтереси ТОВ "Златаград", як стягувача у виконавчому провадженні №64993928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2795/20. Досліджуючи питання наявності у ТОВ "Златаград" правового зв`язку зі сторонами спору та судовим рішенням у даній справі, суд апеляційної інстанції врахував, що ТОВ "Златаград" є особою, в інтересах якої відкрито виконавче провадження №64993928, примусовому виконанню у якому згідно з наказом Господарського суду Київської області у справі № 911/2795/20 підлягають стягненню саме кошти з боржника - ТОВ "Алекса Груп", а не індивідуальне визначене майно, яке є предметом спору у даній справі і на яке накладено арешт у межах виконавчого провадження з метою стягнення існуючої у боржника заборгованості, у виконавчому провадженні арешт накладено на всі кошти, рухоме і нерухоме майно боржника. У зв`язку з встановленими обставинами на підставі приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції ухвалою від 20.04.2023 залучив до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - ТОВ "Залатаград". Відповідно до вимог пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Оскільки судом апеляційної інстанції на стадії перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі вирішено питання про залучення до участі у даній справі особи, на законні інтереси якої може вплинути рішення у цій справі, яке ухвалено судом першої інстанції без участі цієї особи, то наслідком встановлених обставин є скасування прийнятого у даній справі рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України. Таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду першої інстанції, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. ТОВ "Златаград" надало до суду апеляційної інстанції свої пояснення щодо суті спору у даній справі. Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази та надаючи оцінку цим доказам і доводам сторін у даній справі, суд апеляційної інстанції встановив таке. Відповідно до статей 316, 319, 321 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно, і має місце факт оспорювання належного позивачу права. За приписами статті 328 Цивільного кодексу України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти або правовідносини. Традиційно підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника). Розглядаючи спори про захист права власності, набутого у похідний спосіб, судам необхідно враховувати імовірність наявності прав на відповідне майно в інших осіб. Найбільш поширеними похідними способами набуття права власності юридичними особами є набуття права власності на підставі правочинів (стаття 334 Цивільного кодексу України). У похідних способах набуття права власності на майно судам необхідно враховувати вірогідність наявності на це майно прав інших осіб - невласників, наприклад, іпотекодержателя, заставодержателя, орендаря, іншого суб`єкта обмеженого речового права. Ці права зазвичай не повинні втрачатися при зміні власника речі, яка переходить до нового власника, маючи обтяження. Фактично діє правило римського права: "nemopotest pluraiura inrem" - "ніхто не може передати іншому більше прав на річ, ніж має сам". Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 319 Цивільного кодеквсу України). Згідно з частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 Цивільного кодексу України). На відміну від нерухомого майна, Цивільним кодексом України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов`язковою виходячи з нормативного регулювання (частина 4 статті 334 Цивільного кодексу України). Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 11 статті 34 Закону "Про дорожній рух" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі загальних положень Цивільного кодексу України про перехід права власності за договором, спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів. Зокрема, пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється. Відповідно до пункту 8 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб. Так, приписами статті 34 Закону України "Про дорожній рух" та Порядку регулюються та встановлюються обов`язки продавців та покупців транспортних засобів, зокрема, щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу, тощо. Таким чином, як положеннями частини 1 статті 334 Цивільного кодексу Україн щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном), однак не є підставою для оспорення права власності. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу. Як убачається зі змісту Договору №05/31-12/20-АНБ оренди транспортного засобу з правом викупу від 31.12.2020 він є змішаним договором, який містить елементи договорів оренди та купівлі-продажу, відповідно правовідносини сторін за цим Договором регулюються нормами глав 54 та 58 Цивільного кодексу України. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною 1 статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами у вказаному Договорі та Додатковій угоді до нього погоджені умови, які передбачають вартість транспортного засобу, порядок і строки її сплати, а також умови переходу права власності на транспортний засіб від орендодавця до орендаря. Зокрема, пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що транспортний засіб переходить у власність орендаря (позивача) з моменту підписання сторонами додаткової угоди до Договору та складання акта приймання-передачі транспортного засобу у власність. На виконання зазначених умов Договору сторонами укладено Додаткову угоду до Договору від 29.03.2021 та складено (підписано та скріплено печатками) Акт №1 приймання-передачі транспортного засобу у власність від 29.03.2021, за якими ТОВ "Алекса Груп" передав, а ТОВ "Альянс Новобуд" прийняв у власність транспортний засіб - спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_3 . З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що позивач набув право власності на спірний об`єкт з такої передбаченої законом підстави як укладення договору про оренду транспортного засобу з правом викупу спірного об`єкту (стаття 334 Цивільного кодексу України), а документами, що підтверджують правомірність придбання позивачем оспорюваного транспортного засобу є оформлений в установленому порядку Договір № 05/31-12/20-АНБ від 31.12.2020 року про оренду транспортного засобу з правом викупу, Додаткова угоду до Договору № 05/31-12/20-АНБ від 31.12.2020 року про оренду транспортного засобу з правом викупу та Акт №1 приймання-передачі транспортного засобу у власність від 29.03.2021. При цьому, зважаючи на умови зазначеного Договору та Додаткової угоди на перехід права власності на спірний транспортний засіб від ТОВ "Алекса Груп" до ТОВ "Альянс Новобуд" не впливає на вчинення останнім дій щодо оплати вартості цього транспортного засобу, оскільки зазначене право переходить фактично з моменту передання транспортного засобу. Поряд з цим, з матеріалів справи убачається, що на момент як укладення Договору № 05/31-12/20-АНБ про оренду транспортного засобу з правом викупу (31.12.2020), так і Додаткової угоди до нього (29.03.2021), а також складання Акта №1 приймання-передачі транспортного засобу у власність (29.03.2021) не був зареєстрований арешт спірного майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Публічне обтяження щодо арешту спірного транспортного засобу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.03.2021 на підставі постанови приватного виконавця про арешт майна боржника, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р282456 від 21.01.2022 щодо суб`єкта - ТОВ " Алекса Груп". Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. Аналізуючи положення зазначених норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суд апеляційної інстанції вважає, що їх слід розуміти так, що необхідною умовою добросовісності набувача є відсутність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна, і в такому разі набувач презюмується добросовісним. Водночас така презумпція може бути спростована, якщо буде доведено, що набувач знав чи за всіма обставинами справи мав знати про наявність прав інших осіб або обтяжень, відомості про які не були відображені в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. У такому випадку набувач є недобросовісним і в залежності від обставин справи не набуває права на рухоме майно або набуває право на рухоме майно, обмежене такими обтяженнями, про які набувач знав чи мав знати. В силу приписів пункту 5 статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до публічних обтяжень належить, зокрема, накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених Законом. До цієї категорії обтяжень належить, у тому числі, арешт, накладений виконавцем у виконавчому провадженні. За змістом Акта №1 приймання-передачі транспортного засобу у власність від 29.03.2021 відповідач 1 гарантував позивачу, що на транспортний засіб не встановлено обмежень (обтяжень) та інші права третіх осіб - транспортний засіб не проданий, не подарований, не заставлений, будь-яких інших обмежень і обтяжень немає. Отже, на момент укладення Договору, Додаткової угоди та складання Акта приймання-передачі транспортного засобу у власність позивач не знав і не міг знати про існування арешту, якого ще не було, тобто позивач підставно вважав, що відповідач 1 - ТОВ "Алекса Груп" має право відчужувати, зокрема передавати право власності на транспортний засіб на виконання зобов`язального Договору, укладеного раніше. Тому позивач є добросовісним набувачем, а відтак набув права власності на спірний транспортний засіб. Крім того, згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Сторонами не спростовано правомірності укладеного між позивачем та відповідачем 1 Договору та Додаткової угоди до нього. Заперечення відповідача 2 щодо сумнівності та дійсності вказаного Договору з посиланням на те, що його укладено у період настання зобов`язань у ТОВ "Алекса Груп" перед ТОВ "Златаград", колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє з огляду на те, що рішення від 28.01.2021 у справі №911/2795/20, яким стягнуто з ТОВ "Алекса Груп" грошові кошти на користь ТОВ "Златаград", набрало законної сили 29.06.2021, транспортний засіб не був предметом спору у вказаній справі, наяність заборгованості перед третіми особами у відповідача 1 є ризиком підприємницької діяльності останнього, а тому відсутні підстави вважати, що позивач діяв недобросовісно придбаваючи у відповідача 1 спірний транспортний засіб. За таких обставин, колегія судів апеляційного господарського суду вважає, що право власності на спірний транспортний засіб за Договором № 05/31-12/20-АНБ від 31.12.2020 про оренду транспортного засобу з правом викупу, Додатковою угодою до Договору № 05/31-12/20-АНБ від 31.12.2020 про оренду транспортного засобу з правом викупу та Актом №1 приймання-передачі транспортного засобу у власність від 29.03.2021 перейшло до позивача до накладення арешту на нього приватним виконавцем постановою 30.03.2021, що, у свою чергу надає позивачу право на визнання в судовому порядку його власності на спірне рухоме майно, оскільки воно оспорюється саме існуванням такого обтяження, вчиненого у виконавчому провадженні, за яким позивач не є боржником. Отже, права позивача підлягають судовому захисту. Не здійснення позивачем державної реєстрації вказаного транспортного засобу у встановленому законодавством порядку не спростовує набуття ним права власності на спірне майно у передбачений статтею 334 Цивільного кодексу України спосіб - на підставі укладеного Договору. Щодо решти вимог позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду зважає на таке. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"). Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження"). Зі змісту наведених норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику. У даному спорі судом встановлено, що позивач набув право власності на спірний об`єкт з такої передбаченої законом підстави як укладення договору, а документами, що підтверджують правомірність придбання позивачем оспорюваного транспортного засобу є оформлений в установленому порядку Договір № 05/31-12/20-АНБ від 31.12.2020 року про оренду транспортного засобу з правом викупу з Додатковою угодою до нього від 29.03.2021 та складений Акт №1 приймання-передачі транспортного засобу у власність від 29.03.2021 (до накладення арешту на спірний транспортний засіб). Однак, при цьому позивач позбавлений права належним чином здійснювати своє право, як власник спірного майна відповідно до положень статті 319 Цивільного кодексу України, оскільки на спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , накладено арешт. Враховуючи, що за приписами статті 173 господарського процесуального кодексу України позивач вправі об`єднати в одній позовній заяві кілька однорідних позовних вимог, пов`язаних між собою, то в одному провадженні можуть розглядатись вимоги про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна. Обраний позивачем спосіб захисту також відповідає положенням частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", яка є спеціальною нормою і встановлює порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту. Зважаючи на встановлені у даній справі обставини, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить до висновку, що позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, зокрема порушення його права власності на спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання права власності та скасування арешту з майна є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги відповідача 2 не спростовують зазначеного висновку суду апеляційної інстанції. Щодо вимог відповідача 2 викладених в апеляційній скарзі, про постановлення окремої ухвали про притягнення директора ТОВ "Альянс Новобуд" Дикого В.В. та директора ТОВ "Алекса Груп" Мельника О.В. до відповідальності за зловживання своїми процесуальними правами, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає їх необгрунтованими та відхиляє, зважаючи на таке. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач звернувся з позовом у даній справі в межах наданих йому прав та в порядку, визначеному статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", що виключає підстави вважати подання ним зазначеного позову з метою перешкоджання виконанню законного та остаточного судового рішення у справі №911/2795/20. Також відповідач 2 наголошує, що одним із доказів зловживання позивачем своїми процесуальними правами у відповідності до вимог пункту 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, є подання декількох позовів, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями про що, за його твердженням, свідчать звіти про автоматизований розподіл по справі №911/369/22 від 03.02.2022 та по справі №911/432/22 від 08.02.2022, копії яких додані до апеляційної скарги. За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Із поданих відповідачем 2 звітів про автоматизований розподіл справ не убачається, що предмет та підстави позову, який подавався ТОВ "Альянс Новобуд" 03.02.2022 у справі №911/369/22, є аналогічними з предметом та підставами у даній справі №911/432/22, що розлядається. Інших доказів на доведення стверджуваних відповідачем 2 обставин ним до суду апеляційної інстанції не подано. Щодо звернення відповідача 2 з вимогою про постановлення окремої ухвали стосовно порушення норм матеріального, процесуального права та втручання в діяльність приватного виконавця (суб`єкта владних повноважень) суддею Господарського суду Київської області Карпечкіна Т.П., напралення ухвали голові Господарського суду Київської області для належного реагування (притягнення до дисциплінарної відповідальності) та недопущення процесуального законодавства в майбутньому в порядку Закону України "Про судоустрій і статус суддів", су апеляційної інстанції зазначає таке. Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги визначено у статті 275 Господарського процесуального кодексу України, за якою суд має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Згідно із положеннями частини 10 статті 246 вказаного Господарського процесуального Кодексу суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Права учасників справи визначені у статті 42 зазначеного Кодексу і такого права як вимагати від суду постановити окрему ухвалу відносно судді для учасників справи не передбачено. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що право суду апеляційної інстанції постановити окрему ухвалу є самостійним, і не залежить від волевиявлення про це учасника судового процесу, а результатом розгляду апеляційної скарги має бути прийняття відповідного рішення, передбаченого пунктами 1 - 7 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі у цій частині, задоволенню не підлягають. Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2). Оскільки судом апеляційної інстанції на стадії перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі вирішено питання на підставі статті 50 Господарського кодексу України про залучення до участі у даній справі ТОВ "Златаград", на законні інтереси якої може вплинути рішення у цій справі, яке ухвалено судом першої інстанції без участі цієї особи, то наслідком встановлених обставин є скасування прийнятого у даній справі рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України. Таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З огляду на дослідженні на встановлені у даній справі обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Альянс Новобуд" в повному обсязі як доведених та обгрунтованих. Водночас апеляційна скарга відповідача 2 не підлягає задоволенню, оскільки скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування позовних вимог позивача. Судові витрати. Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідачів, а за подання апеляційної скарги - на скаржника. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі №911/432/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2022 у справі №911/432/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС НОВОБУД" задовольнити в повному обсязі.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС НОВОБУД" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. В`ячеслава Чорновола, 8-а, код35326295) право власності на транспортний засіб - спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_3 ;

5. Виключити з опису та зняти арешт з транспортного засобу -спеціальний вантажний автокран марки МАЗ, модель 630303, жовтого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN код): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ - НОМЕР_4 , накладеного на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського О. А. від 30.03.2021 в рамках виконавчого провадження № 64993928 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2795/20 про стягнення грошових коштів.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСА ГРУП" (07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд.14, офіс 205, код 38912368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС НОВОБУД" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. В`ячеслава Чорновола, 8-а, код 35526295) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

7. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича (07405, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-а, офіс 1, каб.1, РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС НОВОБУД" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. В`ячеслава Чорновола, 8-а, код 35526295) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

8. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

9. Матеріали справи №911/432/22 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 17.10.2023. Головуючий суддя Г.А. Кравчук Судді Г.П. Коробенко Т.П. Козир