Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/4908/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8131/23 Справа № 201/4908/23 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С.О. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючої судді Канурної О.Д., суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В., за участю секретаря судового засідання: Ніколиної А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2023 року у справі № 201/4908/23 за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна (суддя першої інстанції Демидова С.О.), - В С Т А Н О В И В: До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27 квітня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна, просить зняти арешт з 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної часткової власності ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у липні 2022 р. з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта позивач випадково дізнався про наявність арешту нерухомого майна. На усні запити до державного виконавця позивач не отримав зрозумілих відповідей щодо руху виконавчого провадження, за яким накладено арешт. 13 грудня 2022 року повторно отримали інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та підтвердили наявність обтяження за ВП №31202427, 24 вересня 2012 року. 29 грудня 2022 року ОСОБА_2 , за довіреністю від позивача, засобами електронної пошти подала до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву, в якій запрошувалася інформація про рух виконавчого провадження №31202427. 09 лютого 2023 року Державний виконавець Кристина Петрова надала ОСОБА_2 роз`яснення, згідно з якими за даними АСВП ВП № 31202427 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «ЕК» Дніпрообленерго» суми боргу 25056,74 грн., повернуто стягувачеві та передано до архіву. Державний виконавець зазначає, що для зняття арешту підстав немає. Станом на 19 квітня 2023 року згідно Інформації з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які інші обтяження, за іншими виконавчими провадженнями відсутні. Право власності на 1/3 квартири за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 15 січня 2003року. Інша частина вказаної квартири належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 січня 2003р. та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна - відмовлено. Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_1 та 10 серпня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить суд, скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 липня 2023 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд не зазначив яким чином інші боргові вимоги пов?язані з арештом майна за виконавчим провадженням та арештом майна по ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго». Оскільки за іншими борговими зобов?язаннями арешт не накладався, про що ОСОБА_1 надав докази - виписку є Реєстру речових прав. ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго»» не вжив жодних заходів з відновлення стягнення заборгованості, або інших заходів, щоб стягнути заборгованість, що призвело до того, що виконавче провадження відправлено до архіву. 05 вересня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Дніпровського апеляційного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року відкрито провадження у даній справі та надано сторонам строк для надання відзиву на апеляційну скаргу. 08 вересня 2023 року сторонам у справі направлено копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду на 14.50 год. 18 жовтня 2023 року. Судові повістки сторонам направлено 19 вересня 2023 року. У судове засідання Дніпровського апеляційного суду 18.10.2023 року ОСОБА_1 не з`явився, надіслав до Дніпровського апеляційного суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с. 63). У судове засідання Дніпровського апеляційного суду 18.10.2023 року представник Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою (а.с. 60). Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши головуючого суддю, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції послався на те, що з огляду на те, що відповідно до листа Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавчий лист повернуто стягувачу та передано до архіву, але за боржником ОСОБА_1 на виконанні перебували інші виконавчі провадження, за якими борги станом на 09 лютого 2023 року не сплачено, тому суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції Дніпровський апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного. Право власності на 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 15.01.2003 року. Інша частина вказаної вище квартири належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.01.2003 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Як вбачається із листа державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.02.2023 року, згідно даних АСВП ВП № 31202427, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго» суми боргу 25056,74 грн. повернуто стягувачові та передано до архіву та слід додати, що за боржником ОСОБА_1 на виконанні перебували інші виконавчі провадження за якими борги станом на 09.02.2023 року не сплачено. Згідно Закону України «Про виконавче провадження» підстав для зняття арешту з майна не має (а.с. 20). Із матеріалів справи вбачається, що за іншими борговими зобов`язаннями арешт на майно ОСОБА_1 не накладався. Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Як вбачається із статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Враховуючи викладене вище, Дніпровський апеляційний суд вважає, що заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача. Керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Зняти арешт з 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 та належить на праві приватної часткової власності ОСОБА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.Д. Канурна Т.В. Космачевська О.В.Халаджи Повний текст судового рішення складений 19 жовтня 2023 року Суддя: О.Д.Канурна