Постанова 4817 № 599/1615/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 599/1615/23Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В. Провадження № 22-ц/817/946/23 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 жовтня 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Дикун С.І. суддів - Костів О. З., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу №599/1615/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", інтереси якого представляє адвокат Бондарук Ірина Юріївна на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 21 серпня 2023 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , ухваленого суддею Снігурським В.В., - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про стягнення з ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 47 214, 29 грн страхового відшкодування. В обгрунування вимог посилався на те, що в результаті ДТП, яка сталася 09 січня 2023 року на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава-Руська, його автомобіль «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень. Позивач звернувся до відповідача як страховика винної у ДТП особи із заявою про виплату страхового відшкодування та надав висновок судового експерта, згідно якого розмір заподіяної шкоди становить 105 983, 82 грн. Однак відповідачем 04 квітня 2023 року йому виплачено лише 58 769,53 грн страхового відшкодування. Відповідач не повідомляв його про стан розгляду його заяви, про виконані розрахунки шкоди, не надав для ознайомлення відповідного звіту. Вважає, що відповідач порушив вимоги ст.35, п.36.2. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та безпідставно занизив страхове відшкодування на 47 214, 29 грн. (105 983, 82 - 58 769,53 = 47 214, 29 грн), які просить стягнути з відповідача в його користь. Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 21 серпня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (ЄДРПОУ 24175269, вул.Глибочицька буд.44, м.Київ) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 44 014 грн. 29 коп. страхового відшкодування та 1073 грн. 60 коп. судових витрат (судового збору), а всього стягнути 45087 грн. 89 коп. (сорок п`ять тисяч вісімдесят сім гривень 89 копійок). Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", інтереси якого представляє адвокат Бондарук І. Ю. подало апеляційну скаргу на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 21 серпня 2023 року, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовнмх вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги, що відповідно до н.2.4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» (затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 p. №142/5/2092 - вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу, тому визначення розміру збитків для розрахунку страхового відшкодування на підставі експертизи, наданої потерпілим, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено. Зазначає, що для визначення матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля позивача, страховиком було залучено незалежного оцінювача ФОН ОСОБА_2 . Згідно Звіту № 2701 визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 01.04.23 р. ФОП ОСОБА_2 вартість матеріального збитку, що є вартістю відновлювального ремонту даного автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - складає 66 697,27 грн. Розмір страхового відшкодування 58 769,53 гри., яке було виплачене позивачу, був визначений шляхом зменшення суми матеріального збитку 66 697,27 грн, на суму ПДВ та на суму франшизи 3200 грн. (згідно полісу страхування № ЕР-211315266 та ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Вказує на те, що ні ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», ні «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» не передбачено, що виконання оцінки майна (КТЗ) на підставі звіту оцінювача, а не висновку експерта, свідчить про недостовірність такої оцінки. Вважає, що твердження суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, що відповідач не надав суду інших письмових доказів на спростування доводів сторони позивача з приводу розміру заподіяної шкоди - не відповідають дійсності, оскільки таким письмовим доказом є Звіт №2701 визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 01.04.23 р. ФОП ОСОБА_2 , згідно з яким розмір матеріального збитку становить 66 697,27 грн., та правильність розрахунку якого не було спростовано ні судом, ні стороною позивача. Висновок судового експерта Крутих Є.О. 32-23 від 03.03.2023 року не повинен мати для суду заздалегідь встановленої сили згідно ст.ст.89, 110 ЦПК України. Окрім того, вказує на те, що у випадку виплати потерпілій особі страхового відшкодування у вигляді майнової шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля, на особистий рахунок, а не на рахунок авторизованого сервісного центру, який є платником податку та який мав би здійснити відновлювальний ремонт документів про оплату запчастии/відповлювального ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартості послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком . Страхове відшкодування було виплачене безпосередньо позивачу, та позивач не надав документів про оплату відновлювального ремонту транспортного засобу на суму, що включає податок на додану вартість, тому стягнення судом першої інстанції на користь позивача доплати страхового відшкодування по його експертизі в розмірі 44 014, 29 грн, з урахуванням ПДВ - є неправомірним та суперечить вищевикладсному. Посилається на те, що без ПДВ сума такої доплати страхового відшкодування по експертизі позивача мала становити 20 442, 28 грн. (105 983,82грн. - 23 572,01грн. ПДВ на запчастини - 3200грн. Франшизи 58 769,53 грн. сплаченого с/в). У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Коваленко С.О. заперечує проти апеляційної скарги, вважає її необгрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Посилається на те, що обґрунтовуючи причини оскарження рішення суду, апелянт безпідставно вказує, що доводи суду першої інстанції щодо ненадання відповідачем інших письмових доказів на спростування доводів з приводу розміру заподіяної шкоди не відповідає дійсності, оскільки таким доказом є звіт №2701 визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 01.04.2023 року ФОП ОСОБА_2 . Судом першої інстанції при винесенні судового рішення було досліджено вказаний звіт та надано оцінку аргументам апелянта, розмір страхового відшкодування 58 769,53 грн., яке було виплачене позивачу, був визначений шляхом зменшення суми матеріального збитку 66 697,27 грн. на суму ПДВ, згідно абз.2 п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та на суму франшизи 3200 грн., згідно полісу страхування № ЕР-211315266 та ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зазначає, що при складенні Звіту № 2701 ФОП ОСОБА_2 про визначення вартості матеріального збитку, було порушено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 , пунктом 4.4. якої визначено, що у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається, окрім іншого, така інформація: дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу або в інших документах; відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. Із Звіту про оцінку вчинену ФОП ОСОБА_2 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вбачається, що визначення об`єму відновлювальних робіт, необхідних для цього запчастин та матеріалів проводилось на підставі результатів огляду КТЗ від 17.01.2023 року, що свідчить про те, що особистого огляду транспортного засобу ФОП ОСОБА_2 не проводив та рішення органу, який призначив дослідження в матеріалах справи відсутнє. Вказує на те, що Звіт № 2701 від 01 квітня 2023 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу складений без дотримання положень Методики. Окрім того вказує, що висновок експерта № 32-23, здійснений ОСОБА_3 , складено за результатом особистого дослідження пошкодженого транспортного засобу, що дало змогу експерту ідентифікувати автомобіль, його укомплектованість, технічний стан, обсяг і характер пошкоджень, визначити та бачити інші показники та пошкодження автомобіля та стан його комплектуючих на момент огляду, які необхідні для оцінки, є повним і об`єктивним доказом з точки зору економічної обгрунтованості ремонту автомобіля. Також необхідно враховувати наявність фото таблиці з детальними видами пошкоджень. З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції було правильно визначено, що відповідачем не було надано інших письмових доказів на спростування доводів сторони позивача з приводу розміру заподіяної шкоди, оскільки Звіт № 2701 від 01 квітня 2023 було складено з грубим порушенням норм законодавства України, тому не може враховуватись судом при прийнятті рішення. Також вказує, що апелянт помилково заявляє про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства та необхідність зменшення суми доплати страхового відшкодування до 20 442,28 грн. з урахуванням податку на додану вартість. Згідно висновку експерта №32-23 від 03 березня 2023 року, позивачу в результаті пошкодження його транспортного засобу у ДТП було завдано матеріальних збитків на суму 105 983 грн 82 коп. Відповідно до платіжного доручення №ЗР025925 від 04.04.2023 страховиком була перерахована сума у розмірі 58 769 гривень 53 коп. Таким чином, різниця між розміром фактично завданої шкоди і страховою виплатою страховика складає 47 214, 29 грн. (105 983, 82 - 58 769, 53 = 47 214, 29). Також зазначає, що у висновку експерта №32-23 від 03 березня 2023 року сума у розмірі 105 983,82 грн., вказана як матеріальний збиток, зазначена без урахування податку на додану вартість, яку позивач зобов`язаний буде сплатити у разі придбання послуг по ремонту застрахованого об`єкта. В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача суму, яка була вказана у висновку експерта №32-23 від 03 березня 2023 року як вартість матеріального збитку, з урахуванням податку на додану вартість. Однак апелянт не надав жодних доводів на підтвердження того, що він є об`єктом оподаткування ПДВ. Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на викладене та ціну позову у даній справі 47214,29 грн. розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Згідно із ч.1 ст.367 ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду таким вимогам відповідає повній мірі. Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди була спричинена матеріальна шкода, яка доведена достатніми та належними доказами щодо її розміпу, тому право позивача підлягає судовому захисту. Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права та обставинам, встановленим у справі. Як вбачається із матеріалів справи, 09 січня 2023 року, близько 10 год. 43 хв., на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава-Руська, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_3 не виконав вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР України, не врахував дорожньої обстановки, при виїзді з прилеглої території, а саме АЗС «Окко», не надав перевагу в русі автомобілю «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказані обставини стверджуються постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 січня 2023 року у справі №599/122/23, яка набрала законної сили та згідно якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована, згідно страхового полісу № ЕР-211315266, виданого ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп". Термін дії полісу до 30.09.2023, страхова сума за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого 160 000 грн., франшиза 3200 грн. Позивач звернувся до страховика та 17 січня 2023 року. Представником відповідача було складено акт огляду транспортного засобу автомобіля «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 . Акт огляду авто проведений не був, а експертиза проведена за фото, які були надані страховою компанією. Позивач 22 лютого 2023 року звернувся до судового експерта Крутих Є. О. з метою проведення транспортно товарознавчого дослідження за фактом вказаного ДТП. Страхову компанію було повідомлено про час і місце проведення огляду. Згідно висновку експерта №32-23 від 03 березня 2023 року, позивачу в результаті пошкодження його транспортного засобу у ДТП було завдано матеріальних збитків на суму 105 983 три 82 коп. Позивач зазначає, що на час складення звіту від страховика не надходило жодної інформації щодо стану розгляду його заяви про виплату страхового відшкодування, і в телефонному режимі від працівників страховика він не міг отримати жодної інформації. 21 березня 2023 року позивач звернувся до страховика із заявою, до якої долучив вказаний вище висновок експерта та просив виплатити йому страхове відшкодування у розмірі, визначеному експертом. 03 квітня 2023 року відповідачем був складений розрахунок суми страхового відшкодування до справи № 230000683976, згідно якого позивачу підлягає до виплати страхове відшкодування в сумі 58 769 грн. 53 коп. Відповідно до платіжного доручення №ЗР025925 від 04.04.2023 страховиком була перерахована позивачу сума у розмірі 58 769 грн 53 коп. 23 травня 2023 року представник позивача звернувся з листом до відповідача в якому вказує, що не погоджується з сумою страхового відшкодування та просить провести виплату відповідно до висновку експерта №32-23 від 03 березня 2023 року, згідно якого сума збитків становить 105 983 три 82 коп. Згідно ст. 5 Закону України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Згідно п.22.1. ст.22 зазначеного Закону - у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, у відповідача виник обов`язок перед позивачем відшкодувати заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду його майну в межах страхової виплати, тобто в межах 160000 грн. Відповідний правовий висновок щодо таких правовідносин викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-176 цс

18. Відповідно до п.36.2. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів того, що позивач погодив проведений ним розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 58 769 грн. 53 коп. Колегія суддів приходить до висновку, що стягнуте судом першої інстанції страхове відшкодування в сумі 44014 грн 29 коп доведено належними і допустимими доказами заподіяної шкоди та її розміру, що стверджується висновком товарознавчої, автотехнічної експертизи. Судом встановлено, що відповідач не доплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 47 214, 29 грн. (105 983, 82 - 58 769,53 = 47 214, 29 грн). У страховому полісі № ЕР-211315266, виданого ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", яким застрахована відповідальність винної у ДТП особи, була встановлена франшиза 3200 грн. В силу ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування зменшується на суму франшизи. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо врахування при визначенні матеріальної шкоди позивачу висновку експерта №32-23 від 03 березня 2023 року, який отримано в законному порядку та згідно якого позивачу в результаті пошкодження його транспортного засобу «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 у ДТП було завдано матеріальних збитків на суму 105 983 три 82 коп., який відповідає фактично встановленим судом обставинам справи. Недоплачене страхове відшкодування становить 44 014, 29 грн. (47 214, 29 3200 = 44 014, 29). Відповідач не надав суду інших письмових доказів на спростування доводів сторони позивача з приводу розміру заподіяної шкоди, як і не скористався своїм правом заявити клопотання про призначення відповідної автотоварознавчої експертизи в ході судового розгляду. Достовірним і достатнім доказом в даній справі є висновок судового експерта Крутих Є.О. №32-23 від 03 березня 2023 року, який отримано в законному порядку та згідно якого позивачу в результаті пошкодження його транспортного засобу «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 у ДТП було завдано матеріальних збитків на суму 105 983 грн 82 коп. Посилання в апеляційній скарзі на те, що визначення розміру збитків для розрахунку страхового відшкодування на підставі експертизи, наданої потерпілим, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено є необгрунтованими, оскільки якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Як вбачається з даної справи, відповідачем не надано доказів того, що позивач погодив проведений ним розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 58 769 грн. 53 коп., сторони не дійшли згоди щодо розміру страхового відшкодування та відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про призначення відповідної автотоварознавчої експертизи в ході судового розгляду. Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги, що Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», та «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» не передбачено виконання оцінки майна (КТЗ) на підставі звіту оцінювача, а не висновку експерта, свідчить про недостовірність такої оцінки , оскільки відповідачем не було надано інших письмових доказів на спростування доводів сторони позивача з приводу розміру заподіяної шкоди. При складенні Звіту № 2701 ФОП ОСОБА_2 про визначення вартості матеріального збитку, останнім було порушено норми законодавства України в цій галузі, зокрема Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі Методика). Із звіту про оцінку, вчинену ФОП ОСОБА_2 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вбачається, що визначення об`єму відновлювальних робіт, необхідних для цього запчастин та матеріалів проводилось на підставі результатів огляду КТЗ від 17.01.2023, що свідчить про те, що особистого огляду транспортного засобу ФОП ОСОБА_2 не проводив. При цьому рішення органу, який призначив дослідження в матеріалах справи відсутнє. Окрім того, не містить вказаний звіт точного та повного місцезнаходження суб`єкта оціночної діяльності, дати надходження матеріалів для оцінки, даних про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем, а долучені фотокопії транспортного засобу не дозволяють його ідентифікувати з достовірністю. Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, що з вартості заявленого до відшкодування матеріального збитку має бути виключена сума ПДВ, суд вважає, що оскільки позивачем заявлено вимоги про відшкодування оціненого матеріального збитку, то в силу пп.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону. При визначенні розміру страхових платежів, та при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п. 36.4 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано стягнув недоплачене страхове відшкодування в сумі 44014 грн 29коп. Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст..375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", інтереси якого представляє адвокат Бондарук Ірина Юріївна залишити без задоволення. Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 21 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Постанова складена 18 жовтня 2023 року. Головуючий Дикун С.І. Судді: Костів О.З. Храпак Н.М.