Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/10810/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10810/23 пров. № А/857/15795/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О. І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року в справі №380/10810/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії, - суддя в 1-й інстанції Хома О.П., час ухвалення рішення 26.07.2023 року, місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом від 12.04.2023 №18372/49-4887-2023; 2) зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, у зв`язку з встановленням 2-ї групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, з визначенням ступеня втрати професійної працездатності відповідно до довідки серії 12 ААА, №012050 від 22.04.2021 - 75%. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року в справі №380/10810/23 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове задоволення позову повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Законом України від 20.12.90 № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII) не встановлено обмежень дворічним строком щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №

850. На думку позивача, зазначена норма Порядку № 850 не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги, залежно від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Звертає особливу увагу апеляційного суду, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 30.12.2010 №403 о/с (по особовому складу) звільнений у відставку за п. 65 «а» (за віком). Згідно з довідкою ЛВА-3 №013840 позивачу 08.06.2011 встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язану з виконанням службових обов`язків, з визначенням ступеня втрати професійної працездатності 55% та виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності в розмірі 54 432,00 грн. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №330604 рішенням Львівської обласної МСЕК позивачу 23.03.2020 під час повторного огляду встановлено ІІ групу інвалідності з визначенням ступеня втрати працездатності 75% (згідно до свідоцтва про хворобу №111 від 24.02.2011). У зв`язку із встановленням II групи інвалідності та з метою отримання одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 неодноразово звертався до ГУ МВС України у Львівській області для призначення одноразової грошової допомоги та подав усі необхідні документи. Бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області зумовила оскарження такої в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі №380/8638/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області щодо не направлення на розгляд МВС України документів, поданих ОСОБА_1 , для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зобов`язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області направити на розгляд МВС України висновок та документи, подані ОСОБА_1 , для вирішення питання щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області 20.01.2022 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі №380/8638/21 складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та направлено до МВС України. Департамент фінансової політики МВС України листом від 08.07.2022 №18216/15-2022 повернув матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги без прийняття рішення у зв`язку із наявністю невідповідностей надісланих матеріалів вимогам законодавства. Після усунених зазначених у листі від 08.07.2022 №18216/15-2022 недоліків позивач повторно звернувся із письмовою заявою до ГУ МВС у Львівській області про виплату одноразової грошової допомоги на підставі Постанови №850 від 21.10.2015. ГУ МВС у Львівській області на підставі повторно наданих позивачем документів складено висновок від 07.03.2023 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі Постанови №850 від 21.10.2015. Департамент пенсійних питань та соціального захисту листом від 12.04.2023 №18372/49-4887-2023 повідомив Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області про те, що за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 надісланих на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі №380/8638/21, МВС України прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Підставою відмови вказано порушення пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі Порядок №850), яке полягало в тому що, установлення МСЕК заявнику другої групи інвалідності та 75 % втрати професійної працездатності (2020 рік) відбулося в період понад два роки від дати встановлення йому 55% втрати професійної працездатності (2011 рік), що суперечить умовам Порядку. Окрім того, за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу встановлено порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведення медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Спір між сторонами у цій справі виник щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності як колишнього працівника органів внутрішніх справ відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку №

850. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналіз зазначеної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними. На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закону № 580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон № 565-XII. Однак, за змістом пункту 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII. До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-XII та Порядком № 850, відповідно. Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", якою затвердив Порядок № 850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи. Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку. Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку № 850). Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. За правилами пункту 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України. При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок №

850. Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Колегія суддів зазначає, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв`язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв`язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов`язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями. Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв`язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб`єктивні права та юридичні обов`язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових відносин, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов`язках суб`єктів. До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями статті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом № 580-VII, не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК. Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми. Отже, на думку колегії суддів, оскільки положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв`язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності. При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності. З урахуванням наведеного, судова колегія звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено II групу інвалідності, відбувся 23.03.2020, а первинно III групу інвалідності встановлено 08.06.2011. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі № 711/1837/18 відступив від висновку, викладеного у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших постановах, у яких містився висновок про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності та сформував такі правові висновки: " (1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850; (2) Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон № 580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми; (3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850; (4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком; (5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після." Колегія суддів вважає застосовними наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається. Колегія суддів апеляційного суду враховує, що як видно з матеріалів розглядуваної справи, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі № 380/8638/21 та на підставі поданих позивачем матеріалів, Ліквідаційна комісія ГУ МВС у Львівській області склала та надіслала до МВС України разом з поданими позивачем документами Висновок від 07.03.2023 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , розмір якої до виплати становить 365 968 грн. З листа Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України від 12.04.2023 №18372/49-4887-2023 слідує, що підставою відмови у затвердженні Висновку є порушення пункту 4 Порядку №850, яке полягає у тому, що установлення ОСОБА_1 МСЕК другої групи інвалідності (2020) та 75% втрати професійної працездатності (2021) відбулося в період понад два роки від дати встановлення третьої групи інвалідності (2011). Судова колегія повторює, що позивачу встановлено третю групу інвалідності та 55% втрати професійної працездатності у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ встановлено в 2011 році, підтвердженням чого є довідка ЛВА-3 №013840 від 08.06.2011 та свідоцтво про хворобу №111 від 24.02.2011 При первинному встановленні 25% втрати професійної працездатності позивачу виплачено 54 432 грн, що підтверджується довідкою ГУ МВС України у Львівській області про виплату одноразової грошової допомоги від 20.02.2018 №56/31/01-2018. Рішенням Львівської обласної МСЕК під час повторного огляду позивачу 23.03.2020 встановлено ІІ групу інвалідності з визначенням ступеня втрати працездатності 75% згідно свідоцтва про хворобу №111 від 24.02.2011 з врахуванням 55% встановлених 08.06.2011, з них: 60% по наслідкам травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, 15% захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №330604). Отже, повторний огляд, за наслідками якого позивачу встановлено 75% втрати професійної працездатності та ІІ (другу) групу інвалідності, відбувся більше ніж через два роки (2020 рік) після первинного встановлення ступеня 55% втрати професійної працездатності та ІІІ (третьої) групи інвалідності (2011 рік). Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 2340/3024/18, від 15.07.2021 у справі № 120/1222/19-а, від 15.02.2022 у справі №300/2476/19. За таких обставин, відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановлення II групи інвалідності є правомірною. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими. Така позиція суду апеляційної інстанції в цілому узгоджується з постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 380/18083/22. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року в справі №380/10810/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 18 жовтня 2023 року.