Ухвала КАС ВС № 160/3951/22

УХВАЛА 16 жовтня 2023 року м. Київ справа №160/3951/22 адміністративне провадження № К/990/32177/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Губської О.А., Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу адвоката Сергієнка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року у справі №160/3951/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування висновку та наказу, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок дисциплінарної комісії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, на підставі якого було винесено наказ №34 о/с від 10 січня 2022 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з 10 січня 2022 року капітана поліції ОСОБА_1 (0046411) старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області; - визнати протиправним та скасувати наказ №34 о/с від 05 січня 2022 року ГУНП в Дніпропетровській області по особовому складу в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0046411) старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частиною першою статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 10 січня 2022 року; - зобов`язати ГУНП в Дніпропетровській області негайно поновити ОСОБА_1 в Національній поліції на посаді старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області; - зобов`язати ГУНП в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866) негайно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 10 січня 2022 року до дати винесення рішення з відрахуванням податків та обов`язкових платежів. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалами Верховного Суду від 10 серпня 2023 року та від 07 вересня 2023 року касаційні скарги адвоката Сергієнка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження. 25 вересня 2023 року касаційна скарга представника позивача повторно надійшла до Верховного Суду. У тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що первісну касаційну скаргу позивачем подано 26 липня 2023 року, тобто у 30 денний строк з моменту ухвалення оскаржуваної постанови від 27 червня 2023 року. Однак ухвалою від 10 серпня 2023 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. 24 серпня 2023 року скаржник повторно звернувся до Верховного Суду, однак ухвалою від 07 вересня 2023 року касаційну скаргу було повернуто. 24 вересня 2023 року скаржник повторно подав касаційну скаргу. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України). З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань та у розумний строк. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного. Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування висновку, на підставі якого було винесено наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення позивача у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, зобов`язання поновити позивача в Національній поліції на посаді старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції, зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню. Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. При цьому, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень керувались позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17 серпня 2019 року у справі №806/2555/17, 18 грудня 2019 року №813/3279/17 щодо того, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Не зважаючи на повернення касаційної скарги Верховним Судом двічі з роз`ясненнями щодо приведення її змісту до вимог процесуального закону, представником позивача не враховані такі зауваження. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Поновити адвокату Сергієнку Дмитру Миколайовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року у справі №160/3951/22. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Сергієнка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року у справі №160/3951/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування висновку та наказу, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді О. А. Губська М. В. Білак