Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/15696/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/15696/22 пров. № А/857/13479/23 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Матковської З.М., Глушка І.В. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року (додаткове рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Москаля Р.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби, зобов`язання військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року адміністративний позов задоволено. До суду першої інстанції 01.02.2023 надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу. До заяви представник надав документи на підтвердження понесених витрат, а також докази скерування цієї заяви з додатками на адресу відповідача. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2977, 20 грн. Додаткове рішення суду першої інстанції оскаржила військова частина НОМЕР_1 . Вважає, що оскаржуване додаткове рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, яким у задоволені заяви відмовити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду копії таких документів: - договір про надання правничої допомоги №15/09/22 від 15.09.2022, укладений між ОСОБА_1 (по договору - Клієнт) та адвокатом Буженко Ю.С. (далі Адвокат), відповідно до договору предметом його є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у Львівському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді, Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_1 з приводу звільнення військовослужбовця із військової служби. Відповідно до пункту 2 цього Договору якщо інше не встановлюється додатковою угодою до договору, гонорар адвоката встановлюється у розмірі із розрахунку 3000 грн. за годину; - довідка рахунок №23-01 від 28.01.2023 по справі №380/15696/22 з переліком наданих послуг, витраченого на виконання робіт часу: - аналіз законодавства з приводу предмету спору щодо звільнення військовослужбовців 3 військової служби. Консультація клієнта щодо правового регулювання питань визнання протиправною бездіяльності військової частини при відмові задоволення рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Роз`яснення Клієнту його процесуальних прав та обов`язків щодо захисту його законних інтересів в суді під час розгляду справи №380/15696/22. Надання правової інформації щодо розподілу витрат на правову допомогу адвоката по справі №380/15696/22 1 година, вартістю 3000 грн.; - складання позовної заяви, формування матеріалів, що додаються до позову - 2 години, вартістю 6000 грн.; - складання відповіді на відзив - 1 година, вартістю 3000 грн.; - складання заяви про розподіл судових витрат - 1 година, вартістю 3000 грн.; - складання повідомлення про подачу заяви про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог 10 хвилин, вартістю 500 грн.; - складання заяви про ознайомлення з матеріалами справи 5 хвилин, вартістю 250 грн. - квитанція прибуткового касового ордеру №23-01 від 28.01.2023 на суму 15750 грн. за підставою договір про надання правничої допомоги №15/09/22 від 15.09.2022, справа №380/15696/22. Відтак, сторони домовилися, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту в даній справі здійснюється за плату відповідно до домовленості, і до сплати підлягає гонорар в сумі 15750 грн. Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що дана справа є справою незначної складності, розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову. Разом з тим, по даній категорії справ склалася усталена судова практика, а тому, на думку апеляційного суду, підготовка позову у цій справі - не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. Згідно частини 1 ст. 252 КАС України, суд який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 ст. 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Приписами частини 1 статті 132 КАС України, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду. Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України). Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону). Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (№11-562ас18) вказано про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У абз.268 Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України зазначено, що Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). За таких обставин, апеляційний суд вважає, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає задоволенню в сумі 2977,20 грн. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року у справі №380/15696/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді З. М. Матковська І. В. Глушко