Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/16839/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16839/22 пров. № А/857/8557/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Носа С.П., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року (ухвалене головуючим-суддею Кузаном Р.І. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Окко-Драйв до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, в с т а н о в и в : У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Окко-Драйв (далі - ТзОВ Окко-Драйв, Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби, Управління, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення №14 від 07.06.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін і ціноутворення. Позов мотивований тим, що ст.20 Закону України Про ціни та ціноутворення №5007-VI від 21.06.2012 (далі - Закон №5007), якою встановлено адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, не передбачено відповідальність за недекларування зміни ціни, натомість передбачено склад порушення щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. При цьому, контролюючим органом не встановлено порушень товариством вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Крім того, неможливо порушити вимоги законодавства щодо формування ціни при застосуванні такого способу державного регулювання як декларування зміни ціни, оскільки воно полягає у формуванні про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної, яка на момент повідомлення є сформованою. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 позовні вимоги були задоволені повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ Держпродспоживслужби подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ Окко-Драйв у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в ході перевірки встановлено, що АЗС №ОД-24 ТзОВ Окко-Драйв за місцем здійснення господарської діяльності : м. Одеса, вул. Краснова, 3/1, не здійснювалось декларування зміни роздрібних цін на дизельне пальне та бензин А-92, А-95 відповідно до Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, Уряд) №341 від 22.04.2020 (далі - Порядок №341). Вказане порушення стало підставою для прийняття 07.06.2022 оспорюваного рішення про застосування до Товариства відповідальності у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання в сумі 4600,22 грн та штрафу у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки в сумі 4600,22 грн. Зазначає, що вчинення порушення підтверджено перевіркою документів (зокрема Z-звітів), наданих ТзОВ Окко-Драйв, з яких посадовими особами Управління встановлено, що при реалізації пального на АЗС ТзОВ Окко-Драйв №ОД-24 позивачем порушено законодавство про ціни та ціноутворення, що полягає у реалізації бензину автомобільного А-95 за ціною 37,69 грн/л, яка була підвищена на 17,8% без відповідного декларування зміни ціни порівняно з роздрібною ціною, за якою станом 12.05.2021, тобто на дату запровадження декларування зміни цін на пальне, реалізувався бензин А-95 31,99 грн. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що на виконання доручення Прем`єр-міністра України №11381/0/1-22 від 08.05.2022, керуючись статтями 6, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на підставі листа Держпродспоживслужби №15.2.2-7/4861 від 08.05.2022, начальник ГУ Держпродспоживслужби 19.05.2022 видав наказ №699 Про проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ТзОВ Окко-Драйв за адресою : м. Одеса, вул. Краснова, буд. 3/1, відповідно до якого посадовим особам Управління було видане направлення №634 від 19.05.2022 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Товариства за вказаною адресою господарської діяльності. Направлення №634 від 19.05.2022 було отримане 20.05.2022 уповноваженою особою ТзОВ Окко-Драйв Квітковською О.О., про що на зворотному боці аркушу направлення міститься її підпис. 20.05.2022 посадові особи ГУ Держпродспоживслужби вручили керівнику АЗС ТзОВ Окко-Драйв, що розташована м. Одеса, вул. Краснова, буд. 3/1 вимогу №1 від 20.05.2022 про надання інформації, яка була вручена під особистий підпис менеджеру АЗС №ОД-24 Товариства ОСОБА_1 , про що на зворотному боці аркушу вимоги міститься її підпис. Також 27.05.2022 керівнику АЗС ТзОВ Окко-Драйв було вручено Вимогу №2 від 27.05.2022 про надання інформації. За результатами проведення позапланової перевірки щодо дотримання АЗС №ОД-24 ТзОВ Окко-Драйв вимог законодавства у сфері формування, становлення та застосування державних регульованих цін, 02.06.2022 було складено Акт №466 та розрахунок суми необґрунтованої виручки, одержаної ТзОВ Окко-Драйв. Примірник акту №466 від 02.06.2022 було вручено уповноваженій особі ТзОВ Окко-Драйв Патчевій К.М., про що свідчить її підпис на даному документі. Акт підписаний із зауваженнями, з виявленими порушеннями представник не погодилась та надала пояснення до акту. Позаплановою перевіркою з питань дотримання ТзОВ Окко-Драйв вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін встановлено наступне. На момент перевірки АЗС №ОД-24 ТзОВ Окко-Драйв за місцем здійснення господарської діяльності : м. Одеса, вул. Краснова,3/1 здійснювало реалізацію пального (бензин автомобільний А-95 та дизпаливо). У ході перевірки були переглянуті Z-звіти за період з 08.05.2022 по 16.05.2022. За результатами позапланової перевірки встановлено, що АЗС №ОД-24 ТзОВ Окко-Драйв за місцем здійснення господарської діяльності : м.Одеса, вул.Краснова, 3/1 не здійснювалось декларування зміни роздрібних цін на дизельне пальне та бензин А-92, А-95 відповідно до Порядку №341. В акті зазначено, що в порушення вимог пунктів 2, 3 Порядку №341, бензин автомобільний А-95 Євро5-Е5 08.05.2022 та з 12.05.2022 по 14.05.2022 реалізувався за роздрібною ціною 37,69 грн/1л, яка була підвищена на 17,8% без відповідного декларування зміни ціни, порівняно з роздрібною ціною, за якою станом на 12.05.2021, тобто на дату запровадження декларування зміни цін на пальне, реалізувався бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 - 31,99 грн. В результаті допущених порушень АЗС №ОД-24 ТзОВ Окко-Драйв за місцем здійснення господарської діяльності з урахуванням обсягу реалізованого пального необґрунтовано одержана додаткова виручка у сумі 4600,22 грн. Встановлено, що приписом №120 від 08.06.2022 ТзОВ Окко-Драйв було зобов`язано в термін до 07.07.2022 здійснити декларування зміни роздрібних цін на дизельне пальне та бензин А-92. А-95 відповідно до Порядку №341. 07.06.2022 в.о.начальника ГУ Держпродспоживслужби прийняла оспорюване рішення про застосування до ТзОВ ТзОВ Окко-Драйв адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення у сумі 4600,22 грн. Вважаючи протиправним оспорюване рішення, ТзОВ Окко-Драйв звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що середня вартість палива станом на день його реалізації не відповідала інформації, яка була оприлюднена на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України. Доказів на підтвердження того, що відповідачем з`ясовувались зазначені обставини матеріали справи не містять. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в частині мотивів його прийняття позивачем не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний перегляд виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Закон України Про ціни і ціноутворення (далі - Закон №5007-VI) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №5007-VI, уповноважені органи мають право проводити у суб`єктів господарювання в встановленому порядку планові та позапланові перевірки, зокрема, достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 (далі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та яка реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, та зокрема, з контролю за цінами. Підпунктами 1, 2 пункту 3 Положення №667 передбачено, що одним із завдань Держпродспоживслужби є реалізація державної політики з контролю за цінами та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Відповідно до п.7 Положення №667, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Відповідно до Положення про ГУ Держпродспоживслужби, затвердженого наказом Держпродспоживслужби №159 від 24.02.2020, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Таким чином, ГУ Держпродспоживслужби є територіальним органом виконавчої влади, уповноваженим здійснювати державний нагляд у спосіб проведення планових та позапланових перевірок щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства стосовно формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Згідно ст.13 Закону №5007-VI, державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. Пунктом 3 Порядку №341 передбачено, що декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб`єктом господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об`єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №341 від 22.04.2020 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни): на 15 відсотків і більше - за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування; на 10 відсотків і більше, але менше ніж 15 відсотків, - за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування; на 5 відсотків і більше, але менше ніж 10 відсотків, - за три дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування. Постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21.03.2021 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №341 від 22.04.2020 було доповнено перелік товарів бензином та дизельним пальним та пункт 3 Порядку доповнено абзацом такого змісту : Декларування зміни роздрібних цін на бензини марки А-92 та А-95 і дизельне пальне здійснюється суб`єктом господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни товару на 1 відсоток і більше порівняно з роздрібною ціною на момент декларування за 20 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування. Вказана постанова набрала чинності 12.05.2021. Постановою Кабінету Міністрів України №474 від 14.05.2021 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України №341 від 22.04.2020, №1236 від 09.12.2020 абзац п`ятий пункту 3 Порядку виключено. Доповнено постанову Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 пунктом 41-4 такого змісту : Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі : не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 5 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm та бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm визначається Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 кг/літр та 0,745 кг/літр відповідно, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає зазначені розрахунки Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щомісяця до 1, 11 і 21 числа. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Згідно акта перевірки №466 від 02.06.2022, ТзОВ Окко-Драйв за місцем господарської діяльності : м. Одеса, вул.Краснова,3/1, не здійснювалось декларування зміни роздрібних цін на дизельне пальне та бензин А-92, А-95 відповідно до Порядку №341. В порушення вимог пунктів 2, 3 Порядку №341, бензин автомобільний А-95 Євро5-Е5 08.05.2022 та з 12.05.2022 по 14.05.2022 реалізувався за роздрібною ціною 37,69 грн./1л, яка була підвищена на 17,8% (без відповідного декларування зміни ціни) порівняно з роздрібною ціною, за якою станом на 12.05.2021, тобто на дату запровадження декларування зміни цін на пальне, реалізувався бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 - 31,99 грн. Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач при розрахунку необґрунтовано одержаної виручки з 08.05.2022 безпідставно застосовує ціну, встановлену на 12.05.2021, оскільки в період з 12.05.2021 до 08.05.2022 застосовувався інший спосіб регулювання цін на пальне. При цьому, вказана ціна не є поточною на момент повторного запровадження державою державного регулювання цін шляхом декларування зміни цін на пальне. Таким чином, позивач до 20.05.2022 не повинен був декларувати зміни роздрібних цін на бензини марки А-92 та А-95 і дизельне пальне. В свою чергу, під час перевірки встановлено одноразовий продаж бензину марки А-95 Євро-5-Е5 20.05.22, тобто в день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №594 від 17.05.2022, відповідно до якої повторно встановлено обов`язок декларування зміни ціни. Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства економіки 05.05.2022 о 17 год 43 хв, на підставі розрахунків Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, Міністерство економіки визначило станом на 02.05.2022 середню вартість 1 літра дизельного палива на рівні 35,63 грн та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm на рівні 31,19 грн. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства економіки 14.05.2022 об 11 год 49 хв, на підставі розрахунків Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, Міністерство економіки визначило станом на 14.05.2022 середню вартість 1 літра дизельного палива на рівні 35,31 грн та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm на рівні 33,36 гривень. Отже, гранична роздрібна ціна пального, що визначається додаванням граничної торговельної надбавки до визначеної Міністерством економіки середньої вартості пального, з 02.05.2022 по 14.05.2022 складала 37,69 грн (31,19 + 6,5) для бензинів звичайних; 42,63 грн/л (35,63 + 7) для дизельного пального та з 14.05.2022 становить 39,86 грн/л (33,36 + 6,5) для бензинів звичайних; 42,31 грн/л (35,31 + 7) для дизельного пального. Водночас, як встановлено судом, в розрахунку необґрунтованої виручки в графі за 08.05.2022, 12.05.2022, 13.05.2022, 14.05.2022, 14.05.2022, 15.05.2022, 16.05.2022 відповідачем зазначена максимальна розрахункова ціна 1 літра бензину автомобільного А-95 на рівні 33,59 грн та 1 літра дизельного пального за 12.05.2022 на рівні 31,49 грн. З матеріалів справи видно, що з досліджених Z-звітів, змінних звітів АЗС та Розрахунку необгрунтовано отриманої виручки, доданого до Акту перевірки №466 від 02.06.2022, на АЗС №ОД-24 ТзОВ Окко-Драйв в м. Одеса, вул. Краснова, буд.3/1, 08.05.2022 здійснило реалізацію бензину А-95 у кількості 50 л за ціною 37,69 грн/л, у той час, як максимально допустима ціна продажу на думку відповідача становить 33,59 грн (сума необґрунтованої виручки 205,00 грн); 08.05.2022 здійснювало реалізацію бензину А-95 у кількості 16,17 л за ціною 37,69 грн/л, у той час, як максимально допустима ціна продажу на думку відповідача становить 33,59 грн (сума необґрунтованої виручки 66,30 грн); 13.05.2022 здійснювало реалізацію бензину А-95 у кількості 91,19 л за ціною 37,69 грн/л, у той час, як максимально допустима ціна продажу становить 33,59 грн (сума необґрунтованої виручки 373,88 грн); 14.05.2022 здійснювало реалізацію бензину А-95 у кількості 175 л за ціною 37,69 грн/л, у той час, як максимально допустима ціна продажу становить 33,59 грн (сума необґрунтованої виручки 713,40 грн); 14.05.2022 здійснювало реалізацію бензину А-95 у кількості 90 л за ціною 39,86 грн/л, у той час, як максимально допустима ціна продажу 33,59 грн (сума необґрунтованої виручки 564,30 грн); 15.05.2022 здійснювало реалізацію бензину А-95 у кількості 135,94 л за ціною 39,86 грн/л, у той час, як максимально допустима ціна продажу 33,59 грн (сума необґрунтованої виручки 852,34 грн); 16.05.2022 здійснювало реалізацію бензину А-95 у кількості 220 л за ціною 39,86 грн/л, у той час, як максимально допустима ціна продажу 33,59 грн (сума необґрунтованої виручки 1379,40 грн); 12.05.2022 здійснювало реалізацію дизельного палива у кількості 42,63 л за ціною 42,63 грн/л, у той час, як максимально допустима ціна продажу 31,49 грн (сума необґрунтованої виручки 445,60 грн). Проте, як слушно зауважив суд першої інстанції, з урахуванням граничного рівня торгівельної надбавки, максимальна розрахункова роздрібна ціна 1 літра бензину автомобільного GASOLINE 10ppm з 02.05.2022 по 14.05.2022 складала 37,69 грн (31,19 + 6,5), а не 33,59 грн та з 14.05.2022 по 16.05.2022 складала 39,89 грн (33,36 + 6,5), а не 33,59 грн, як зазначено в розрахунку необґрунтованої виручки ТзОВ Окко-Драйв. Також, з урахуванням граничного рівня торгівельної надбавки, максимальна розрахункова роздрібна ціна дизельного палива з 02.05.2022 (у тому числі станом на 12.05.22) складала 42,63 грн (35,63 + 7), а не 31,49 грн, як зазначено в розрахунку необґрунтованої виручки ТзОВ Окко-Драйв. Колегія суддів зазначає, що відповідач повинен мати в наявності інформацію про фактичну дату, з якої Міністерством економіки України змінювався граничний рівень торговельної надбавки на паливо, а тому повинен був врахувати всі фактичні обставини під час прийняття оспорюваного рішення та в разі наявності порушення застосувати адміністративно-господарські санкції до суб`єкта господарювання. Проте, відповідачем не надано доказів того, що середня вартість палива станом на день його реалізації не відповідала інформації, яка була оприлюднена на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001). Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року по справі №380/16839/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Т. І. Шинкар