Постанова 4873 № 910/11032/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" жовтня 2023 р. Справа№ 910/11032/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Алданової С.О. суддів: Євсікова О.О. Корсака В.А. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 про повернення позовної заяви у справі № 910/11032/23 (суддя: Ващенко Т.М.) за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 25369,42 грн ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 25369,42 грн страхового відшкодування, яке підлягає виплаті відповідачем відповідно до полісу №ЕР/205608988, у зв`язку з пошкодженням автомобіля "Nissan", д.н.з. НОМЕР_1 у ДТП, яка сталася 23.10.2021 на автодорозі Київ - Одеса з вини водія автомобіля "Renault", д.н.з. НОМЕР_2 . Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/11032/23 позовну заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 25369,42 грн, визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України. Вказана ухвала мотивована тим, що станом на день її постановлення позивачем неналежним чином усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі від 17.07.2022 про залишення позовної заяви без руху, а відтак позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачеві. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, АТ "Страхова компанія "Інго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/11032/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для відкриття провадження по справі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального та матеріального права, за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Апелянт вказує, що останнім, у строк передбачений законодавством України, була направлена заява про усунення недоліків з копією запиту до Києво-Святошинського районного суду Київської області на отримання відповідної постанови суду, яка у подальшому буде надана місцевому господарському суду. Зазначає, що враховуючи сукупність наявних в матеріалах справи доказів вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підтверджується та доводиться. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023, апеляційна скарга у справі № 910/11032/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/11032/23 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліку шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із обґрунтуванням причин такого пропуску. В межах строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023, представником позивача подано клопотання по поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 клопотання АТ "Страхова компанія "Інго" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/11032/23 задоволено; поновлено АТ "Страхова компанія "Інго" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/11032/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Страхова компанія "Інго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 про повернення позовної заяви у справі № 910/11032/23; справу № 910/11032/23 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11032/23; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали. 18.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 13.09.2022 надійшли матеріали справи № 910/11032/23. Учасники справи повідомлені про розгляд Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги АТ "Страхова компанія "Інго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 про повернення позовної заяви у справі № 910/11032/23, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронних документів. В межах встановлених судом процесуальних строків від ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку. Згідно з п. 6) ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявнику). За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного. Як зазначалось судом вище, Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 25369,42 грн страхового відшкодування. Ознайомившись із поданою позовною заявою, суд встановив, що за поясненнями позивача вина водія автомобіля "Renault", д.н.з. НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 , встановлена постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.12.2021 у справі № 369/12639/21. На підтвердження вказаного до позовної заяви додано роздруківку вказаної постанови з Єдиного реєстру судових рішень, проте з цієї роздруківки неможливо встановити, відносно якої особи вона постановлена. У зв`язку з зазначеними обставинами позовну заяву АТ "Страхова компанія "Інго" ухвалою від 17.07.2023 залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків шляхом подання постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.12.2021 у справі №369/12639/21, у якій буде зазначено, відносно якої особи постановлено це судове рішення. 04.08.2023 до суду від позивача надійшла заява від 03.08.2023 про усунення недоліків, до якої додано копію запиту до Києво-Святошинського районного суду Київської області на отримання постанови від 06.12.2021 у справі № 369/12639/21. Розглянувши подану заяву, суд першої інстанції наголосив, що належним усуненням недоліків позовної заяви є подання самої постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.12.2021 у справі №369/12639/21 або клопотання про її витребування в порядку ст. 81 ГПК України. Натомість, подана копія запиту на отримання цього судового рішення не є належним усуненням недоліків позовної заяви, а інших заяв на дату постановлення ухвали не надходило. Наведені обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про наявність підстав для застосування судом ч. 4 ст. 174 ГПК України та повернення ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 позовної заяви особі, що звернулась із позовом. Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно з пунктами 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Відповідно до частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Колегія суддів наголошує, що згідно з вимогами чинного процесуального законодавства, розглядаючи спір по суті та надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції відмовляє у задоволенні позовних вимог у випадку їх недоведеності позивачем належними та допустимими доказами. Колегія суддів також наголошує, що на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 918/1/18, від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18, від 13.09.2019 у справі № 905/909/19, від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 08.07.2020 у справі № 921/744/19). Крім того, згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії"). Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог, вказаних в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 про залишення позовної заяви без руху, 04.08.2023 позивач подав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків, до якої додано копію запиту до Києво-Святошинського районного суду Київської області на отримання постанови від 06.12.2021 у справі № 369/12639/21, оригінал якої, очевидно, у позивача відсутній та після оброблення запиту буде наданий Господарському суду міста Києва. За таких обставин, враховуючи об`єктивну неможливість позивача у встановлений судом строк надати докази, які в нього відсутні, колегія суддів вважає, що позивачем на виконання вимог ухвали від 17.07.2023 було здійснено всі можливі та необхідні дії, спрямовані на надання суду постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.12.2021 у справі № 369/12639/21, яка не може бути надана у встановлений строк з причин, що не залежать від позивача. Колегія суддів також констатує, що при поданні позовної заяви позивачем дотримано вимоги статтей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, надано всі наявні в нього та необхідні для розгляду справи докази, сукупність яких є достатньою для розгляду справи по суті. Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк та, відповідно, про наявність підстав для застосування положень ч. 4 ст. 174 ГПК України та повернення позовної заяви. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Згідно ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви у даній справі не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 про повернення позовної заяви у справі 910/11032/23 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції. Відтак, апеляційна скарга АТ "Страхова компанія "Інго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 про повернення позовної заяви у справі № 910/11032/23 підлягає задоволенню. Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, за загальними правилами ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 про повернення позовної заяви у справі № 910/11032/23 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 про повернення позовної заяви у справі № 910/11032/23 скасувати.

3. Справу № 910/11032/23 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя С.О. Алданова Судді О.О. Євсіков В.А. Корсак