Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/12487/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/12487/23 пров. № А/857/10793/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Пліша М.А., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року про повернення позовної заяви (суддя Гудима Н.С., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Рівненській області у травні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути податковий борг в розмірі 8162,05 грн. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції її оскаржив позивач, який із покликанням на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, щопозовну заяву було підписано та подано до суду уповноваженою особою, тому підстав для повернення позовної заяви у суду не було. При цьому вказує, що відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва внесені до реєстру є офіційним і достатнім підтвердженням наявності у відповідної особи повноважень вчиняти дії від юридичної особи. Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Враховуючи те, що згідно частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, щопозовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області підписано 1) особою, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва суб`єкта владних повноважень, тобто не надала підтвердження того, що згідно із законом, статутом чи трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача та одночасно 2) особою, посадове становище якої не вказано. Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовну заяву від імені Головного управління ДПС у Рівненській області підписано представником Головного управління ДПС у Рівненській області Наталією Кондратюк. На підтвердження повноважень представника на підписання позову додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Наталія Кондратюк має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника, з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання позову, визнання позову, відмови від позову, відкликання апеляційних, касаційних скарг). Згідно з частиною першою статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Закон №755-IV), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру. Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону №755-IV). Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону №755-IV, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Проаналізувавши наведені положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність або відсутність відповідного запису у вказаному реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності або відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд. Таким чином, повноваження представника Наталії Кондратюк, зокрема, щодо підписання позовної заяви, відображені у доданому до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що

позиція Верховного Суду, викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, яку застосував суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали, не є висновком, який відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню судом, оскільки при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин підлягають врахуванню висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів вважає також безпідставним покликання суду першої інстанції як на підставу для повернення позовної заяви той факт, що у позовній заяві не вказано посадове становище Наталії Кондратюк як посадової особи Головного управління ДПС в Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки у розглядуваному випадку повноваження представника Н.Кондратюк підтверджені витягом з ЄДРЮОФОПГФ і додаткової ідентифікації представника за посадою не вимагається. Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Так, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13.01.2000 у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «NunesDias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «PerezdeRadaCavanilles v. Spain»). Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність застосування положень п.3 ч.4 ст.169 КАС України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права. Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, переглядаючи оскаржене судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, зі стадії відкриття провадження у справі. Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі №460/12487/23 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш