Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/12484/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/12484/23 пров. № А/857/10796/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року про повернення його позовної заяви до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, суддя(і) у І інстанції Гудима Н.С., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складення повного тексту рішення 26 травня 2023 року, ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 22308,69 грн. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області було повернуто на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому суд виходив з того, що позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області підписано 1) особою, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва суб`єкта владних повноважень, тобто не надала підтвердження того, що згідно із законом, статутом чи трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача та одночасно 2) особою, посадове становище якої не вказано. У апеляційній скарзі позивач просив ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва внесені до реєстру, є офіційним і достатнім підтвердженням наявності у відповідної особи повноважень вчиняти дії від юридичної особи на засадах самопредставництва. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів. Як передбачено частинами 1, 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Апеляційним судом встановлено, що позовна заява від імені Головного управління ДПС у Рівненській області підписана представником Наталією Кондратюк. На підтвердження повноважень на підписання позову додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно з якою Наталія Кондратюк має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у Рівненській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру. Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина 3 статті 9 Закону №755-IV). Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Виходячи з наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що наявність або відсутність відповідного запису у вказаному реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності або відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд. Таким чином, повноваження представника позивача, зокрема, щодо підписання позовної заяви, відображені у наданій суду виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя. Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо). Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наведені правові норми, на переконання апеляційного суду, викладений в ухвалі від 26 травня 2023 року висновок суду про наявність підстав для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є помилковим. Відповідно до приписів частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувану ухвалу від 26 травня 2023 року слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 241, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити. Скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у справі № 460/12484/23 та направити справу для продовження розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк