Постанова Київський апеляційний суд № 367/6989/16-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 4 жовтня 2023 року місто Київ справа №367/6989/16-ц провадження№22-ц/824/12995/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд Лайф №1" розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Фесенко Сергієм Івановичем, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року, постановлену у складі судді Мерзлого Л.В., В С Т А Н О В И В: Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ "Гранд Лайф №1" про визнання недійсним протоколу загальних зборів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Гранд Лайф №1" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10750 грн. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фесенко С.І. 20 липня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права в частині присудження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 750,00 гривен. В апеляційній скарзі зазначає, що суд присудив оскаржувані витрати, оскільки вбачав зловживання процесуальним правом сторони позивача у спосіб подання заяви про залишення позову без розгляду. При постановленні ухвали суд застосував положення ст. 133, ст.141,ч.5 ст.142 ЦПК України, але вважає такий висновок суду необґрунтованим та незаконним. Вирішуючи вимоги відповідача про компенсацію здійснених витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції всупереч вимогам ч.4 ст. 265 України неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та не мотивував, які саме необґрунтовані дії позивачки (представника) були ними здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяла сторона позивача недобросовісно та пред`явила заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяла правильному та швидкому вирішенню спору; чи мала на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача. Суд виходив тільки з того, що подання представником позивача заяви про залишення позову без розгляду є зловживанням своїм процесуальним правом. Проте звернення позивачки до суду за захистом порушеного права, а також її дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання нею своїми процесуальними правами, її дії, направлені на захист своїх прав й не можуть вважатися необгрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСББ " Гран Лайф №1" - адвокат Канюк Я.Ю. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фесенко С.І. доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засідання представник відповідача ОСББ " Грайнд Лайф 1 " - адвокат Канюк Я.Ю., заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Фесенка С.І., представника відповідача ОСББ " Гранд Лайф 1" - адвоката Канюка Я.Ю., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як убачається з матеріалів справи, у вересні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСББ 2 Гранд Лайф 1" про визнання недійсним протоколу загальних зборів. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 3 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду /том №1, а.с.57/. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ "Гранд Лайф №1" про визнання недійсним протоколу загальних зборів на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ " Гранд Лай №1 " витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10750 грн. (том №2, 266-268). Стягуючи з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСББ "Гранд Лайф №1" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 750 грн., суд першої інстанції виходив із принципу співмірності та доведеності таких витрат. Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на наступне. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 3 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Згідно із частиною 5 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Частиною 6 статті 142 ЦПК України встановлено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу. Згідно із роз`ясненнями п. 38 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача. Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що вони відбулися внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. При цьому, у відповідності до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З аналізу зазначених норм вбачається, що обов`язковою умовою є зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК). Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК). З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені. Як убачається з матеріалів справи, представник відповідача ОСББ " Гранд Лайф №1" - адвокат Канюк Я.Ю., заявляючи вимоги про компенсацію здійснених відповідачем витрат, посилався на необґрунтовані дії представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Фесенка С.І. щодо подання заяви про залишення позову без розгляду, в чому вбачав зловживання процесуальними правами з боку сторони позивача. Колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено дій сторони позивача в ході розгляду справи, які слід вважати необґрунтованими та в чому їх прояв, а матеріали справи не містять доводів і доказів необґрунтованості дій представника позивача - адвоката Фесенка С.І., здійснених останнім в ході розгляду справи. Судом не встановлено, що позов ОСОБА_1 був штучно поданий з метою створення перешкод діяльності відповідача. Оскільки цивільним процесуальним законодавством передбачено право позивача на залишення позову без розгляду за його заявою, сама по собі подача такої заяви не є необґрунтованими діями позивача. Отже без доведення недобросовісних та необґрунтованих дій позивача, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення на користь відповідача його витрат на професійну правничу допомогу не можна вважати правильним. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ " Гранд Лайф №1" витрат на професійну правничу допомогу з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви представника відповідача. Керуючись ст. ст. 142, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Фесенко Сергієм Івановичем, задовольнити. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, та відмовити у задоволенні заяви представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд Лайф №1" - адвоката Канюка Ярослава Юрійовича про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус