Постанова Харківський апеляційний суд № 639/4197/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2023 року м. Харків справа № 639/4197/23 провадження № 22-ц/818/1903/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів колегії Маміної О.В., Пилипчук Н.П., Учасники справи : Позивач: ОСОБА_1 , Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Холодногірсько-Новобаварський ВДВС м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 серпня 2023 року у складі судді Марченко В.В.,- в с т а н о в и в : У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 28.06.2021 року № 246816 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 серпня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню передано на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду як необґрунтовану та ухвалену з порушенням норм процесуального права та направити справу для вирішення питання про відкриття провадження. Апеляційна скарга мотивована тим, що за загальним правилом позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України), проте у справах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у позивача є право обрати альтернативну підсудність - за місцем його виконання (ч. 12 ст. 28 ЦПК України). Вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження 66666245 винесена 02.09.2021, постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, де зазначено ТОВ «Торгова фірма «Рудь» датується 01.12.2021. Станом на день подання позовної заяви позивачка ОСОБА_1 вже не працює у вказаному ТОВ, про що свідчить форма ОК-5 та ОК-7 Пенсійного фонду України, останнє місце працевлаштування позивачки ФОП ОСОБА_3 адреса реєстрації АДРЕСА_1 . Державний виконавець ще не приймав постанову про стягнення звернення на заробітну плату у даному ФОП ОСОБА_3 а тільки здійснено арешт грошових коштів позивачки у Приватбанку. Відзиву на апеляційні скарги в порядку ст.360 ЦПК України до суду апеляційної інстанції не надходили. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом про визнання виконавчого напису вчиненого 28.06.2021 року № 246816 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою суду першої інстанції від 03 серпня 2023 року матеріали цивільної справи направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Святошинського району, м. Києва, оскільки місце, де виконується виконавчий напис нотаріуса знаходяться за межами Жовтневого району м. Харкова. Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є необґрунтованим та не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України і матеріалам справи, виходячи з наступного. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Апеляційний суд виходить з того, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Позивач у цій справі використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкові Харківської області за місцем реєстрації свого проживання у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області. Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржникафізичної особи, за місцезнаходженням боржникаюридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. Як встановлено судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально знаходиться у Жовтневому районі м. Харкова. За наведених обставин місце проведення виконавчих дій та місце виконання рішення не є тотожним поняттями, тому висновок суду першої інстанції, що належною підсудністю позову ОСОБА_1 є суд за місцем виконання виконавчого напису, а саме місце роботи останньої, судова колегія визнає помилковим тлумаченням вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частини дванадцятої статті 28 ЦПК України. Суд першої інстанції, дійшов необгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі та її підсудність Жовтневому районному суду м. Харкова Харківської області, що не узгоджується з правилами ЦПК України. Позов подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, за місцем проживання позивача, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала про визначення правил підсудності позову ОСОБА_1 ухвалена без дотриманням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовують правильність висновків суду першої інстанції та ґрунтуються на вимогах цивільного процесуального законодавства, Закону України «Про виконавче провадження». Виходячи із системного аналізу норм права та враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з позовом ОСОБА_1 звернулася з дотриманням правил підсудності вказаної справи вірно визначивши її у відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що даний спір підсудний Святошинському районному суду м. Києва. За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 379, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 серпня 2023 року скасувати. Справу направити за встановленою підсудністю до Жовтневого районного суду міста Харкова для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук