Ухвала КЦС ВС № 504/3033/19

Ухвала 10 жовтня 2023 року м. Київ справа № 504/3033/19 провадження № 61-14191 ск 23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В.,Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Сидорук Діаною Сергіївною, на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 квітня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, ВСТАНОВИВ:

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість в розмірі 1 679 256,00 грн.

2. Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 вересня 2019 року відкрито провадження у справі.

3. У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судово-технічної експертизи.

4. Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 квітня 2022 року клопотання ОСОБА_2 задоволено. Направлено до Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України матеріали цієї справи для проведення судово-технічної експертизи документів. На вирішення експертів поставлено перелік питань, викладених в резолютивній частині цієї ухвали. Зобов`язано ОСОБА_1 надати оригінали розписок для проведення судово-технічної експертизи документів. Оплату витрат, пов`язаних з проведенням судово-технічної експертизи документів, покладено на ОСОБА_2 , роз`яснено йому положення статті 109 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Роз`яснено учасникам справи вимоги статті 109 ЦПК України. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судово-технічної експертизи документів та повернення справи до Комінтернівського районного суду Одеської області.

5. Постановою Одеського апеляційного суду від 10 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 квітня 2022 року - без змін.

6. У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Сидорук Д. С., на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 квітня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення про призначення судово-технічної експертизи документів та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання відповідача від 08 грудня 2021 року про необхідність призначення судово-технічної експертизи, справу спрямувати для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

7. Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

9. Так, відповідно до пункту 12 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи.

10. Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

11. Отже, ухвала суду першої інстанції щодо призначення експертизи не віднесена до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, так як переглядалася в апеляційному порядку на підставі пункту 12 частини першої статті 353 ЦПК України, який відсутній в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, а постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи у справі не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки не є постановою суду апеляційної інстанції, ухваленою за результатами апеляційного перегляду справи за скаргою на рішення суду.

12. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

13. Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

14. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на оскарження таких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

15. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

16. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

17. Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

18. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

19. Помилкове зазначення в постанові Одеського апеляційного суду від 10 липня 2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи судом, встановленим законом.

20. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України, тому не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником - адвокатом Сидорук Діаною Сергіївною, на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 квітня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня 2023 року.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді /підпис/ В. В. Пророк /підпис/ І. В. Литвиненко /підпис/ Є. В. Петров