Постанова Харківський апеляційний суд № 645/3569/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА Іменем України 11 жовтня 2023 року м. Харків справа №645/3569/23 провадження №22-ц/818/1808/23 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П, Тичкова О.Ю. учасники справи: позивач Комунальне підприємство «Комплекс вивозу побутових відходів» відповідач ОСОБА_1 розглянувши в порядку ст. 369ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» на ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 липня 2023 року, постановлене суддею Іващенко С.О., в с т а н о в и в: У липні 2023 року Комунальне підприємство «Комплекс з вивозу побутових відходів» звернулося до суду із заяво про видачу судового наказу про стягнення заборгованості. Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26 липня 2023 року відмовлено Комунальному підприємству «Комплекс з вивозу побутових відходів» у видачі судового наказу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Комплекс з вивозу побутових відходів» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що строки передбачені ст. 257 ЦК України продовжені на період дії карантину у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби. Зауважує, що строки не пропущені, заява подана про стягнення заборгованості в межах трирічного строку давності. Крім того, в країні запроваджено військовий стан. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив із того, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою. Оскільки заявник ставить вимогу про стягнення з боржника заборгованості за надані послуги починаючи з квітня 2019 року, а до суду із заявою про видачу судового наказу заявник звернувся 25.07.2023 року, то пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги (трирічний строк), наявні підстави для відмови у видачі судового наказу. Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. За змістом ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Частиною 2 цієї статті зазначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173). При цьому, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд з такою вимогою. Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви. Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»). Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначені зміні вступили в силу з 02.04.2020 року. Заявник, звернувшись до суду із заявою, просить видати наказ про стягнення з боржника заборгованості, яка виникла за період з 01.04.2019 по 01.01.2022 у розмірі 1595,96 грн, таким чином, розрахунок заборгованості здійснений у межах строку позовної давності. З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм процесуального права. Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» задовольнити. Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 липня 2023 року скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова