Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/2111/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2111/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чус О.В. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 (повний текст рішення складено 27.06.2023, суддя Загинайко Т.В.) у справі № 904/2111/22 за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504; ідентифікаційний код 32688148) до Приватного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд" (49064, м. Дніпро, вул. Гомельська, буд. 59; ідентифікаційний код 01238637) про стягнення 189 092 грн. 21 коп., ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2023/22 від 26.07.2022) до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд" про стягнення 189 092 грн. 21 коп., що складає 115 700 грн. 00 коп. - основного боргу за теплову енергію, поставлену відповідно до умов Договору від 01.10.2013 №050733 про постачання теплової енергії, 6 162 грн. 52 коп. - 3% річних, 28 792 грн. 98 коп. - інфляційних збитків та 38 436 грн. 71 коп. - пені. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023, у даній справі, позов Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504; ідентифікаційний код 32688148) до Приватного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд" (49064, м. Дніпро, вул. Гомельська, буд. 59; ідентифікаційний код 01238637) про стягнення 189 092 грн. 21 коп. - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд" (49064, м. Дніпро, вул. Гомельська, буд. 59; ідентифікаційний код 01238637) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504; ідентифікаційний код 32688148) 115 700 (сто п`ятнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. - заборгованості, 6 162 (шість тисяч сто шістдесят дві) грн. 52 коп. - 3% річних, 27 985 (двадцять сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 72 коп. - інфляційних нарахувань та 2 247 (дві тисячі двісті сорок сім) грн. 72 коп. - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь скаржника/позивача сплачений судовий збір. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що пунктом 8.2.3 Договору про постачання теплової енергії № 050733 від 01.10.2013 року передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1% , але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки. Таким чином, умовами укладеного Договору встановлений конкретний розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання, а саме у пункті 8.2.3 Договору. Також, пункт 8.2.3 Договору необов`язково має містити період, який необхідно враховувати при застосуванні подвійної облікової ставки НБУ тому, що керуючись ч.2 ст. 343 ГК України та ст. 1 Законна України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», передбачено застосування облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній підтримує частково апеляційну скаргу позивача в частині скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 у справі №904/2111/22 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ПрАТ «Дніпровськпробуд» 3% річних 6162,50 грн та 27985,72 грн інфляційних нарахувань. Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 18.07.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Орєшкіна Е.В., Дармін М.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2111/22. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/2111/22. 24.07.2023 матеріали справи № 904/2111/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 у справі № 904/2111/22. Призначено розгляд апеляційної скарги у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 (через рішення ВРП від 29.08.2023 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку) у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Іванов О.Г, Дармін М.О. Обговоривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі", правонаступником якого є позивач - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, як енергопостачальною організацією, та Публічним акціонерним товариством "Дніпровськпромбуд", правонаступником якого є відповідач - Приватне акціонерне товариство "Дніпровськпромбуд", як споживачем, було укладено Договір від 01.10.2013 №050733 про постачання теплової енергії (надалі - Договір) (а.с.12-18). За цим Договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (пункт 1.1. Договору). Пунктом 2.1. Договору визначено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 діб); - гаряче водопостачання - протягом року; - технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; - кондиціювання повітря - по мірі необхідності. Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймаються виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов (пункт 2.2. Договору). Відповідно до пункту 7.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених графіків. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (пункт 7.2. Договору). Пунктом 7.3. Договору визначено, що споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього Договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує. Відповідно до пункту 7.4. Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів. Пунктом 11.1. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 11.3. Договору). В матеріалах справи містяться копії: - Додатку №1 до Договору №050733 від 01.10.2013 (а.с.14); - Додатку №1 (лист 1) до Договору №050733 від 01.10.2013 "Обсяги постачання теплової енергії споживачу" за адресою: пр. Петровського, 56 гуртожиток" (а.с.15); - Додатку №1 (лист 2) до Договору №050733 від 01.10.2013 "Обсяги постачання теплової енергії споживачу" за адресою: пр. Петровського, 56 гуртожиток" (а.с.15); - Додатку №2 до Договору №050733 від 01.10.2013 "Схема тепломережі, що перебуває на балансі споживача ПАТ "Дніпровськпромбуд" пр. Петровського, 56 (а.с.16); - Додатку до Договору "Умови припинення подачі теплової енергії" (а.с.16); - Додатку №4 до Договору №050733 від 01.10.2013 зразок акту прийому-передачі виконаних робіт (а.с.17); - Додатку №5 до Договору "Перелік необхідної інформації" (а.с.17); - Додатку №6 до Договору №050733 "Характеристика опалювального об`єкту за адресою: пр. Петровського, 56 гуртожиток" (а.с.14). Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання" надано дозвіл на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання згідно з переліком (а.с.72). В подальшому сторонами було укладено Додаткову угоду від 28.10.2016 до Договору, відповідно до якої у зв`язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов`язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання", наказу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" від 05.09.2016 №320 "Про передачу об`єктів і мереж теплопостачання на баланс КП "Теплоенерго", актів приймання-передачі об`єктів сторони домовилися внести зміни до Договору (а.с.18). Також Рішенням Дніпровської міської ради від 19.07.2017 № 24/23 "Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП "Дніпровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" надано дозвіл на передачу основних фондів та інших активів згідно з переліком, заборгованості за пільги та субсидії з балансу Комунального підприємства "Дніпровські міські теплові мережі" на баланс Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (а.с.73). В матеріалах справи наявна копія листа відповідача щодо інформування про зміну діючого номеру рахунку (а.с.19) та копія інформаційного листа ПАТ "Дніпровськпромбуд" про зміну типу та назви товариства на ПрАТ "Дніпровськпромбуд" (а.с.19). Також в матеріалах справи міститься копія Акту від 15.06.2021 прийняття-передачі основних засобів, відповідно до якого об`єкт основних засобів відповідач здав, а КП "Жилвервіс-5" ДМР прийняв (а.с.25-26). Відповідач листом від 16.06.2021 №1-05/9-50 просить позивача розірвати Договір від 01.10.2013 №050733 та договір від 01.10.2013 №051733 з 16.06.2021 у зв`язку з передачею в комунальну власність м. Дніпра з передачею на баланс КП "Жилсервіс 5", гуртожитків за адресами: - пр. Івана Мазепи, 56 відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2012 по справі №2/5005/5374/2012 та Акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність (а.с.24). На виконання умов Договору позивачем у період з листопада 2020 по квітень 2021 включно було поставлено теплову енергію відповідачу на загальну суму 296 495 грн. 54 коп., що підтверджується копіями актів прийому-передачі послуги за Договором (з урахуванням акту корегування від 18.04.2021 №050733 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 4 504 грн. 20 коп. (зі знаком мінус), а саме: - від 30.11.2020 №050733(за листопад 2020) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 26 770 грн. 14 коп. (а.с.34); - від 31.12.2020 №050733 (за грудень 2020) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 49 799 грн. 35 коп. (а.с.35); - від 31.01.2021 №050733 (за січень 2021) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 71 169 грн. 95 коп. (а.с.36); - від 28.02.2021 №050733 (за лютий 2021) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 71 425 грн. 12 коп. (а.с.37); - від 31.03.2021 №050733 (за березень 2021) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 53 115 грн. 32 коп. (а.с.38); - від 30.04.2021 №050733 (за квітень 2021) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 28 719 грн. 86 коп. (а.с.39); Як вбачається, позивачем у період з 30.11.2020 по 30.04.2021 було виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 296 495 грн. 54 коп. (з урахуванням рахунку від 18.04.2021 №050733 на загальну суму з урахуванням ПДВ - 4 504 грн. 20 коп. (зі знаком мінус)), а саме: - від 30.11.2020 №050733 (за листопад 2020) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 26 770 грн. 14 коп. (а.с.27); - від 31.12.2020 №050733 (за грудень 2020) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 49 799 грн. 35 коп. (а.с.28); - від 31.01.2021 №050733 (за січень 2021) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 71 169 грн. 95 коп. (а.с.29); - від 28.02.2021 №050733 (за лютий 2021) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 71 425 грн. 12 коп. (а.с.30); - від 31.03.2021 №050733 (за березень 2021) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 53 115 грн. 32 коп. (а.с.31); - від 30.04.2021 №050733 (за квітень 2021) на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 28 719 грн. 86 коп. (а.с.32) В матеріалах справи наявна копія реєстру вручення рахунків КП "Теплоенерго" (а.с.69), відповідно до якого рахунки було вручено: - за листопад 2020 - 09.12.2020; - за грудень 2020 - 28.01.2021; - за січень 2021 - 11.02.2021; - за лютий 2021 - 11.03.2021; - за березень 2021 - 09.04.2021; - за квітень 2021 - 13.05.2021. Також в матеріалах справи містяться копії актів споживання теплової енергії (а.с.63 - 68), роздруківки розпоряджень Дніпровського міського голови "Про початок опалювального сезону 2020 - 2021 р.р. у місті Дніпрі" від 28.10.2020 №1267-р та "Про закінчення опалювального сезону 2020 - 2021 р.р. у м. Дніпрі" від 30.03.2021 №155-р (а.с.74-75). Як вбачається, сторонами було підписано Акт взаємних розрахунків за період з листопада 2020 по травень 2021, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 261 725 грн. 40 коп. (а.с.42). Відповідач листом від 10.06.2021 №1-09/9-31 гарантує позивачу погашення заборгованості в сумі 261 725 грн. 40 коп. згідно наведеному графіку (а.с.41). В матеріалах справи міститься виписка про рух коштів між Приватним акціонерним товариством "Дніпровськпромбуд" та КП "Теплоенерго", відповідно до якої за період з 27.11.2020 по 14.02.2022 відповідачем сплачено 165 795 грн. 54 коп. (а.с.50). В подальшому позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою про сплату заборгованості у сумі 115 700 грн. 00 коп. (а.с.44-49). Позивач стверджує, що поставив відповідачу теплову енергію за Договором від 01.10.2013 №050733 про постачання теплової енергії, проте сплата відповідачем проведена лише частково, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем в розмірі 115 700 грн. 00 коп., що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду. Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що позивач здійснив поставку споживачеві теплову енергію в гарячій воді, однак у встановлений договором строк відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав. Таким чином, вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 115 700 грн. 00 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунки проведено правильно. Оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним. Тому, вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 38 436 грн. 71 коп. задоволенню не підлягають. Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується лише в частині відмови у стягненні пені в сумі 38 436 грн. 71 коп. Оскільки рішення суду в частині стягнення 115 700 грн. 00 коп. основної заборгованості, 6 162 грн. 52 коп. 3% річних, 28 792 грн. 98 коп. інфляційних втрат, заявником апеляційної скарги не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє. Таким чином, з урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягненні пені в сумі 38 436 грн. 71 коп., з наступних мотивів. Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. За нормами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Відповідно до пункту 8.2.3. Договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. Як встановлено судом першої інстанції, позивач просить стягнути пеню у розмірі 38 436 грн. 71 коп. за загальний період з 15.12.2020 по 08.07.2022 та посилається на пункт 8.4.3. Договору. Колегією суддів встановлено, що Договір про постачання теплової енергії № 050733 від 01.10.2013 року не містить пункту 8.4.3., положення щодо нарахування пені містяться в пункті 8.2.3. Договору. Пункт 8.2.3. Договору не містить періоду, який необхідно враховувати при застосуванні подвійної облікової ставки НБУ, оскільки облікова ставка НБУ є змінною величиною. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умовами укладеного Договору не встановлений конкретний розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання. За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеного у п. 2.1 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Наведений висновок підтверджено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №904/6881/17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 зазначила, що: за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.». Нарахування пені у відповідному (конкретному) відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини між сторонами, законодавчо не визначено. З огляду на викладене, враховуючи вищевикладені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, а тому її нарахування та вимоги позивача щодо стягнення пені з відповідача є неправомірними та безпідставними. З огляду на що, колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги та не вбачає підстав у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 38 436 грн. 71 коп. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 у справі №904/2111/22 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 у справі №904/2111/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.В. Чус Суддя М.О. Дармін Суддя О.Г. Іванов