Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/6542/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2023 року м. Хмельницький Справа № 686/6542/23 Провадження № 22-ц/4820/1606/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2023 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулося до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» зазначило, що 14 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») і ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту №5067889 (далі кредитний договір), за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000 грн строком на 30 днів під 1,9% на день, а та, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування коштами. На підставі договору факторингу №1.12/22-Ф від 1 грудня 2022 року ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачеві за плату право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідачка не виконала свої зобов`язання за цим договором, у зв`язку з чим на час переходу права вимоги до нового кредитора виникла заборгованість у розмірі 58 760 грн, яка складається з 20 000 грн тіла кредиту та 38 760 грн нарахованих процентів. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за договором ОСОБА_1 повинна сплатити позивачу 10 576 грн 80 коп. інфляційних втрат (за період з березня 2022 року до лютого 2023 року) і 1 854 грн 56 коп. 3% процентів річних (за період з 15 березня 2022 року до 3 квітня 2023 року). За таких обставин ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 58 760 грн заборгованості за кредитним договором, 10 576 грн 80 коп. інфляційних втрат, 1 854 грн 56 коп. 3% річних, а також 2 684 грн судового збору та 8 000 грн витрат на правову допомогу. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2023 року в позові відмовлено. Суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 виконала зобов`язання за кредитним договором належним чином, а тому підстави для стягнення з неї нарахованої заборгованості, інфляційних втрат і процентів від простроченої суми відсутні. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, зокрема, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 58 760 грн заборгованості за кредитним договором, 2 684 грн судового збору та 8 000 грн витрат на правову допомогу. При цьому ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» послалося на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що на час звернення ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до суду з позовом заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складалася з 20 000 грн неповернутого кредиту та 38 760 грн нарахованих процентів. Виконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором не доведено належними та допустимими доказами, внаслідок чого цю заборгованість слід стягнути з останньої. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 не подала відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини 14 листопада 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачці кредит на споживчі (особисті) потреби у розмірі 20 000 грн, а та, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.6 кредитного договору). Пунктами 1.4, 1.5 кредитного договору встановлено, що строк кредиту 30 днів, процентна ставка 1,90% у день. Згідно з пунктами 2.1, 2.4 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 або іншої платіжної карти, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами. Із пункту 3.1 кредитного договору слідує, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Як передбачено пунктом 6.1 кредитного договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку, визначеного в пункті 6.1.1 договору. Відповідно до пункту 6.1.1 кредитного договору у разі направлення споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, у тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. За змістом пункту 6.3 (пункти 6.3.1-6.3.3) кредитного договору споживач здійснює платежі за договором у такій черговості: у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу здійснюється сплата платежів за договором. Того ж дня, тобто 14 листопада 2021 року, ТОВ «Авентус Україна» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 20 000 грн. В рахунок повернення кредиту та сплати процентів ОСОБА_1 сплатила на банківський рахунок ТОВ «Авентус Україна» (ЄДРПОУ 41078230): 15 листопада 2021 року 1 500 грн, 17 листопада 2021 року 14 500 грн; 18 листопада 2021 року 5 900 грн. 1 грудня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №01.12/22-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» за плату відступило позивачеві своє право грошової вимоги до боржників за цілим рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Згідно реєстру боржників (додаток №1 до договору факторингу) станом на 1 грудня 2022 року (на день переходу права вимоги до нового кредитора) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 58 760 грн, із яких 20 000 грн основний борг, 38 760 грн нараховані проценти. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Із положень частини першої статті 626 ЦК України слідує, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів. Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, якщо інше не встановлено договором. Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Якщо позичальник у визначені кредитним договором порядку та строки поверне кредит і сплатить проценти, тобто здійснить належне виконання зобов`язання за договором, то це зобов`язання припиняється. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. У разі прострочення боржником грошового зобов`язання настають наслідки такого прострочення у виді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми. Ці нарахування входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. При цьому до нового кредитора переходять усі чинні права первісного кредитора. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором, у тому числі договору факторингу. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам. Зібрані докази вказують на те, що 14 листопада 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, на виконання якого ТОВ «Авентус Україна» перерахувало на картковий рахунок відповідачки кредитні кошти у розмірі 20 000 грн. ОСОБА_1 зобов`язалася до 13 грудня 2021 року повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,9% на день (380 грн у день, 11 400 грн протягом усього строку кредитування). Згідно квитанцій від 15, 17 і 18 листопада 2021 року (а.с. 110-112, 165-167) ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Авентус Україна» 21 900 грн (1500+14500+5900), із яких 20 000 грн кредит, 1 900 грн проценти за п`ять днів користування кредитом (380?5). Із скриншота повідомлення кредитодавця (а.с. 64, 168) слідує, що ОСОБА_1 погасила кредит за кредитним договором (договором №5067889). Встановивши, що ОСОБА_1 протягом строку кредитування повернула кредит і сплатила проценти за користування кредитом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 виконала зобов`язання за кредитним договором належним чином, а тому підстави для стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» як нового кредитора нарахованої заборгованості, інфляційних втрат і процентів від простроченої суми відсутні. Доводи ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» щодо існування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором на час заміни кредитора у зобов`язанні не відповідають фактичним обставинам справи. Посилання ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на недоведеність ОСОБА_1 виконання зобов`язання за кредитним договором є безпідставними. Відповідно до статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і пунктів 119, 135 Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої Постановою Правління національного банку України 25 вересня 2018 року №103, квитанція є розрахунковим документом, який підтверджує факт операції з отримання (повернення) коштів, у тому числі під час надання/отримання банківських послуг. Квитанції від 15, 17 і 18 листопада 2021 року (а.с. 110-112, 165-167) достовірно вказують на те, що ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти на виконання зобов`язання за кредитним договором. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не спростувало належність і допустимість наданих ОСОБА_1 письмових доказів, а тому суд першої інстанції правомірно взяв їх до уваги. Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку судом зібраних доказів є необґрунтованими. Процесуальні дії суду не вплинули на правильність вирішення справи. Фіскальний чек від 5 квітня 2023 року свідчить про те, що копія відзиву на позов та доданих до нього документів надіслані відповідачкою на адресу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» одночасно з поданням відзиву до суду. Висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним в апеляційній скарзі правовим позиціям Верховного Суду щодо електронної форми кредитного договору та обґрунтованого розрахунку заборгованості за таким договором. Також суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є безпідставними. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Оскільки в позові ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відмовлено, то в силу статті 141 ЦПК України понесені ним судові витрати не можуть бути покладені на відповідачку ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Продан Б.Г. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27