Постанова Хмельницький апеляційний суд № 688/599/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м. Хмельницький Справа № 688/599/23 Провадження № 22-ц/4820/1272/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. ТОВ «Вердикт Капітал» зазначило, що 5 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») і ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103516678 (далі - кредитний договір), за умовами якого ТОВ «Мілоан» надав останньому кредит у розмірі 5 000 грн строком на 30 днів (до 5 жовтня 2021 року). У свою чергу, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти у розмірі 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (2 250 грн) і комісію у розмірі 20% від суми кредиту (1 000 грн). У разі прострочення ОСОБА_1 зобов`язань зі сплати заборгованості, ТОВ «Мілоан» мало право нараховувати проценти за стандартною (базовою) ставкою у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом як проценти за порушення грошового зобов`язання. На підставі договору факторингу №17/12-2021-62 від 17 грудня 2021 року ТОВ «Мілоан» відступило позивачу за плату право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. ОСОБА_1 не виконав свої обов`язки за кредитним договором, у зв`язку з чим на дату відступлення права вимоги новому кредитору виникла заборгованість у розмірі 23 250 грн, яка складається з 5 000 грн тіла кредиту, 17 250 грн процентів, 1 000 грн комісії. Станом на 18 січня 2023 року розмір заборгованості за процентами збільшився на 13 250 грн. За таких обставин ТОВ «Вердикт Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 36 500 грн заборгованості за кредитним договором. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 8 250 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається з 5 000 грн тіла кредиту, 2 250 грн процентів, 1 000 грн комісії. В решті позову відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 606 грн 58 коп. судового збору та 2 034 грн витрат на правничу допомогу. Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» слід стягнути неповернутий кредит, проценти за користування кредитом у межах строку кредитування (30 днів) і комісію. Оскільки решту процентів нараховано позивачем після закінчення строку дії кредитного договору, то підстави для їх стягнення відсутні. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ТОВ «Вердикт Капітал» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункту 4.2 кредитного договору позивач нарахував проценти від простроченої суми за стандартною (базовою) ставкою у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Такі проценти входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, вони носять компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації боржника за знецінення грошових коштів. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 5 000 грн тіла кредиту, 2 250 грн процентів і 1 000 грн комісії, а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини 5 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати відповідачеві грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 5 000 грн, а той, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (пункти 1.1, 1.2 кредитного договору). Пунктами 1.3, 1.4 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 30 днів з 5 вересня 2021 року; термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 5 жовтня 2021 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 8 250 грн (пункт 1.5 кредитного договору). Згідно пунктів 1.5.1, 1.5.2, 1.6 кредитного договору: комісія за надання кредиту - 1 000 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом - 2 250 грн, які нараховуються за ставкою 1,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна базова процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Із положень пункту 2.3.1.1 кредитного договору слідує, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила). Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору. В силу пункту 4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 цього Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця сума договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 цього Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця. Того ж дня, тобто 5 вересня 2021 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 5 000 грн, натомість, останній у встановлений кредитним договором строк не повернув грошові кошти, не сплатив проценти за користування ними та комісію за надання кредиту. 17 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №17/12-2021-62, за умовами якого ТОВ «Мілоан» за плату відступило позивачеві своє право грошової вимоги до боржників за цілим рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. На день відступлення права вимоги ТОВ «Мілоан» нарахувало заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 250 грн, яка складається з 5 000 грн тіла кредиту та 1 000 грн комісії, а також з 17 250 грн процентів за користування кредитом протягом 60 днів, а саме до 4 грудня 2021 року (згідно пунктів 1.6, 2.3.1.2 кредитного договору). Із розрахунку заборгованості (а.с. 27) слідує, що до вказаної заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» донарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами за період з 17 грудня 2021 року по 7 лютого 2022 року (53 дні) у розмірі 13 250 грн. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Із положень частини першої статті 631 ЦК України слідує, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. В силу частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів. Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування ними, якщо інше не встановлено договором. При укладенні будь-якого договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору. Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. У зобов`язальних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги). Зібрані докази вказують на те, що 5 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, на виконання якого ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 5 000 грн. ОСОБА_1 зобов`язався до 5 жовтня 2021 року повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,5% на день. Отже, сторони встановили строк кредитування тривалістю 30 днів. У встановлений кредитним договором строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти, не сплатив комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Надалі ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. За таких обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» слід стягнути неповернутий кредит, проценти за користування кредитом у межах строку кредитування (30 днів) і комісію за надання кредиту. Матеріали справи не містять даних щодо продовження ОСОБА_1 строку кредитування відповідно до пунктів 2.3.1.1, 2.3.1.2 кредитного договору. Водночас із відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с. 25-26) і розрахунку заборгованості (а.с. 27) слідує, що ТОВ «Вердикт Капітал» висунуло ОСОБА_1 вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами за періоди з 6 жовтня до 4 грудня 2021 року та з 17 грудня 2021 року до 7 лютого 2022 року, а не процентів від простроченої суми (відповідно до статті 625 ЦК України). Оскільки ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало проценти за користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування, то суд першої інстанції правомірно керувався тим, що підстави для стягнення цих процентів з відповідача відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують указаного висновку суду. Посилання ТОВ «Вердикт Капітал» на необхідність стягнення з ОСОБА_1 процентів від простроченої суми в порядку покладення на нього відповідальності за порушення грошового зобов`язання є безпідставними, оскільки таких вимог позивачем не заявлено.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» залишити без задоволення, а заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції - Цідик А.Ю. Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27