Постанова 4813 № 522/13521/22-Е

Номер провадження: 22-ц/813/5994/23 Справа № 522/13521/22-Е Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.10.2023 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 522/13521/22-Е Номер провадження: 22-ц/813/5994/23 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., учасники справи: - позивач ОСОБА_1 , - відповідач Об`єднання співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Шенцевої О.П. 04 квітня 2023 рокуо 16 годині 19 хвилині, повний текст рішення складений 07 квітня 2023 року, встановив: 2.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з Об`єднання співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 на його користь середній заробіток за весь час затримки у видачі трудової книжки по день фактичного розрахунку в розмірі - 772,73 грн. за один робочий день, що на момент подачі позовної заяви до суду становить загальну суму - 20 090,98 грн. за 26 робочих днів, а також компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі - 10 000,00 грн. (а. с. 1 - 6). ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що 04.07.2022 року між ним та відповідачем було укладено строковий трудовий договір (контракт) на 3 місяці, згідно якого позивача прийнято на посаду управителя з адміністративної діяльності ОСББ. 08.08.2022 року позивачем була подана заява про дострокове розірвання трудового договору за власним бажанням з 01.09.2022 року. У день звільнення роботодавцем здійснено розрахунок і видано наказ про звільнення. Проте, позивачу не було видано його трудову книжку, чим завдано йому моральних страждань. Позиція сторін в суді першої інстанції 15.03.2023 року до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву від Об`єднання співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 (а. с. 78 - 81). У відзиві Об`єднання співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що 10 червня 2021 року вступив в дію Закон України від 05.02.2021 № 1217-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі». Відповідно до ст. 48 КЗпП з 10.06.2021 р. облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі, трудова книжка зберігається у працівника, а обов`язок роботодавця вносити записи до трудової книжки здійснюється лише на вимогу працівника. За словами Голови правління трудова книжка не була надана ОСОБА_1 , оскільки була відсутня законодавча встановлена вимога. Відповідно до Наказу № 5 від 01.07.2022 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 , його було прийнято на роботу з 04.07.2022 року на посаду Керуючого справами Об`єднання співвласників «СІМЕКС» багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 . Протягом липня місяця позивач почав пред`являти «надумані претензії», що на його думку унеможливлювали виконання ним роботи. Працівник взагалі перестав спілкуватись, а ті поодинокі часи, коли був на роботі та коли ставились запитання, не відповідав та починав мовчки знімати на камеру телефону Голову правління. На початку серпня з 09.08.2022 року працівник взагалі перестав з`являтись на робочому місці, причини не повідомив, на зв`язок взагалі не виходив. Неодноразово Голова правління намагалась зв`язатись з працівником та з`ясувати, чому ОСОБА_1 відсутній взагалі на робочому місці. ОСОБА_1 нікому не повідомляв про причини відсутності в будь- який доступний спосіб, на намагання зв`язатись з ним протягом місяця також не реагував. Відповідно до Табелю обліку робочого часу з 09.08.2022 року по 31.08.2022 року ОСОБА_1 не з`являвся на робочому місці. 01.09.2022 року, відповідно до Наказу № 01092022 від 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням. Розрахунок заробітної плати був здійснений відповідно до фактично відпрацьованого часу та з урахуванням табелю робочого часу. Наказ про звільнення ОСОБА_1 забирати відмовився, про що складено відповідний акт. Після звільнення працівника, за скаргами останнього, у Відповідача були проведені перевірки трудового законодавства, порушень трудового законодавства не встановлено. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди (а. с. 159 - 161). Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а саме того, що відповідач не видав йому трудової книжки. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі (а. с. 166 - 169). Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт посилається на те, що судом було ухвалено рішення із порушеннями вимог закону, не враховано доказів, які надавав апелянт до суду першої інстанції. Суд не з`ясував всі обставини, що мають значення для справи. Позиція відповідача в суді апеляційної інстанції Об`єднання співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 не скористалося правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Рух справи в суді апеляційної інстанції 09.05.2023 року ухвалою Одеського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження (а. с. 176). Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи (а. с. 178). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.09.2023 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників. Згідно довідки про доставку електронного листа від 09.05.2023 року документ в електронному вигляді «(Р) Відкриття» від 09.05.2023 р. було доставлено ОСОБА_1 на його електронну адресу (а. с. 180). Згідно довідки про доставку електронного листа від 09.05.2023 року документ в електронному вигляді «(Р) Відкриття» від 09.05.2023 р. було доставлено представнику Об`єднання співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків № АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 на його електронну адресу (а. с. 181). Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться. Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. Дана справа за предметом позову (про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників та без проведення судового засідання. 3.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Встановлені обставини по справі, визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин Відповідно до укладеного між ОСОБА_1 та головою правління ОСББ «Сімекс» - Анастасовою С.А. контракту від 4 липня 2022 року, ОСОБА_1 було прийнято на посаду управителя з адміністративної діяльності Об`єднання співвласників «Сімекс» строком на 3 місяці - з 04.07.2022 року по 03.10.2022 року. 08.08.2022 року ОСОБА_1 була подана заява про дострокове розірвання трудового договору за власним бажанням з 01.09.2022 року у зв`язку з невиконанням керівництвом ОСББ законодавства про працю і умов трудового договору. Відповідно до Наказу № 31082022 від 31 серпня 2022 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням, на підставі його заяви від 08.08.2022 року про розірвання трудового договору за власним бажанням. По справі виникли правовідносини про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди у зв`язку з вказаним Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4 - 5, 12 - 13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Відповідно до ст. 47 КЗпП України (в редакції від 17.06.2022 року) роботодавець зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Відповідно до ст. 48 КЗпП України (в редакції від 17.06.2022 року) облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. З відзиву відповідача на позовну заяву ОСОБА_1 вбачається, що за словами Голови правління трудова книжка не була надана позивачем, оскільки була відсутня законодавчо встановлена вимога. ОСОБА_1 не було надано суду належних та допустимих доказів на спростування чи підтвердження вказаного доводу. Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 надавалась трудова книжка Об`єднанню співвласників «Сімекс» багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 під час оформлення трудового договору 04.07.2022 року. Крім того, ОСОБА_1 у жодній заяві по суті справи не вказував про неможливість працевлаштування у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження цієї обставини. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи вищевикладене, не підлягають задоволенню вимоги позову про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди, оскільки ці вимоги є похідними. Між тим, суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо мотивів відмови у задоволенні позову. У задоволенні позову необхідно відмовити саме за вищевказаних підстав. За вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є частково доведеними. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є частково доведеними, а тому її треба задовольнити частково. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права. Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову за вищевказаного обґрунтування. Дата ухвалення постанови, порядок та строк касаційного оскарження Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справи, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2023 року змінити в частині обґрунтування підстав відмови у задоволені позову. Викласти мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в редакції мотивувальної частини даної постанови. В решті рішення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе