Постанова 4874 № 906/64/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2023 року Справа № 906/64/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Гудак А.В. судді Олексюк Г.Є. судді Мельник О.В. секретар судового засідання Новосельська О.В. за участю представників: позивача: Сімчук І.А. відповідача: Гудименко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2023 у справі №906/64/23 (суддя Кудряшова Ю.В., м.Житомир, повний текст складено 27.07.2023 року) за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" про стягнення 255925,98 грн. ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 247 791,90 грн. плати за користування вагонами та 8134,08 грн. збору за зберігання вантажів. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.07.2023 року по справі №906/64/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 247791,90 грн. плати за користування вагонами, 8134,08 грн. збору за зберігання вантажів та 3838,89 грн. витрат по сплаті судового збору. Не погоджуючись з ухваленим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 13 липня 2023 року у справі №906/64/23 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог позивача. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, який не відповідає дійсності, а саме, що між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничнім транспортом від 25.02.2020 шляхом приєднання відповідачем до публічного договору, редакцію якого оприлюднено 26.03.2021 і що він вводиться в дію лише з 01.04.2021, що підтверджується Заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладання Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №13563220/2020-003 від 17.03.2020 та повідомленням про укладання Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 32-13563220/2020-003 від - що не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідач вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що між позивачем та відповідачем, було укладено єдиний Договір №08020/ПЗЗ-2018 про надання послуг від 09.02.2018 року, пролонгація якого була схвалена діями Сторін відповідно до його п.12.1. і діяв до грудня 2022 року включно. Про це також свідчать реквізити оплати зазначені в платіжних інструкціях за 2022 р„ як оплата по Договору № 08020/ПЗЗ-2018 від 09.02.2018р., кошти за надані послуги приймалися Позивачем, як надані за Договором № 08020/1133-2018 про надання послуг від 09.02.2018 року без заперечень. Відповідач також зауважує, що в умовах Договору №08020/ПЗЗ-2018 про надання послуг від 09.02.2018 року не має жодного пункту про збільшення строку позовної давності. Правовідносини, на які посилається позивач, мали місце в березні 2022 року, а позовна заява подана в січні 2023 року, відповідно строк позовної давності вже сплинув - що теж було проігноровано Судом першої інстанції. За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем у своєму позові не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його позовних вимог, а відтак позовна заява не підлягала задоволенню. Ухвалою суду від 31.08.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2023 у справі №906/64/23 та розгляд апеляційної скарги призначено на 04 жовтня 2023 року. 26 вересня 2023 року від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив в якому товариство заперечило доводи апеляційної скарги відповідача та просило суд залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2023 у справі №906/64/23 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт» без задоволення. 02 жовтня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" надійшло заперечення на відзив в якому просить суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області від «13» липня 2023 року у справі № 906/64/23 повністю. Застосувати строк позовної давності до вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» до ТОВ «Граніт`про стягнення 247 791, 90 грн - плати за користування вагонами, 8 134, 08 грн - збору за зберігання вантажів, та 3 838, 89 грн - судового збору. Прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог позивача повністю. В судовому засіданні 04.10.2023 року представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 13 липня 2023 року у справі №906/64/23 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог позивача. Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2023 року заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2023 у справі №906/64/23 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт» без задоволення. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 04.10.2023, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2023 у справі №906/64/23 залишити без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт" (користувач) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Миропіль №2326 (далі - договір №2326) (а.с.37-39 т.1). Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить Залізниці, що примикає до колії 1/24П станції Миропіль Південно-Західної залізниці через стрілку №1 і обслуговується власним локомотивом. Межею під`їзної колії є знак "Межа під`їзної колії", який встановлений навпроти переднього етика рамних рейок стрілочного переводу №1 (п. 1 договору №2326). Згідно п. 4 договору №2326, рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України. Пунктом 6 договору №2326 передбачено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на колію 1/24П станції Миропіль. Здавання вагонів проводиться: на колії 1/24П станції Миропіль. Подальший рух вагонів виконується локомотивом користувача. Відповідно до п.8 договору №2326, про готовність вагонів до забирання користувач повідомляє залізницю по телефону з послідуючим письмовим повідомленням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами. З під`їзної колії вагони повертаються в кількості 7 вагонів (масою 650 т) для локомотива ЧМЕ-2 (користувача) (п. 9 договору №2326). Пунктом 16 договору №2326 передбачено, що користувач сплачує залізниці плату: за подачу, забирання вагонів - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничний транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги Тарифного керівництва №1 (Тарифне керівництво №1); - за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами контейнерами та Тарифного керівництва №1; - за складування вантажів або примиканні під`їзних колій у смузі відведення; - за маневрову роботу - згідно Тарифного керівництва №1; - інші збори і плати - згідно Тарифного керівництва №1. Збори і плати вносяться через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ "Укрзалізниця" згідно окремо укладеного договору про надання послуг, з урахуванням діючих коефіцієнтів. Цей договір укладається терміном на 5 років з 02.07.2018 до 02.07.2023 включно (п. 21 договору №2326). 17 березня 2020 року ТОВ «Граніт» звернулось до Акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №13563220/2020-003 від 17.03.3020 року (а.с. 20 т.1). Вказана заява підписана електронним підписом менеджера зі збуту ТОВ «Граніт» Олександрівською О.М. Повноваження Олександрівської О.М. на укладення та підписання власним електронним ключем нового договору про надання послуг з організації транспортом АТ «Українська залізниця» підтверджується довіреністю №1 від 16.03.2020 року, яка видана строком до 31.12.2020 року. У вказаній довіреності генеральний директор ТОВ "Граніт" Яковенко Володимир Григорович надав дозвіл менеджеру зі збуту ОСОБА_1 укладати та підписувати власним електронним ключем, новий договір про надання послуг з організації транспортом АТ "Українська залізниця" (а.с. 22 т.1). 17 березня 2020 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» засвідчено прийняття від ТОВ «Граніт» заяви про приєднання в цілому (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом та повідомлено про присвоєні коди: Відправника/одержувача - 4378, платника - 8371035 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером (а.с. 21 т.1). Таким чином, 17.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт» (далі - відповідач) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (а.с. 23-36 т.1). Пунктом 1 договору визначено, що предметом цього договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або в вагонах замовника (послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. Згідно п. 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами. Пунктом 1.5 договору передбачено, що договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовнику, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно п. 2.1.5 договору, замовник зобов`язаний відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника. Розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів (п.3.1. договору). Відповідно до п. 3.4. договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або ін ші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з ін ших причин, що не залежать від перевізника (плата за користування власними вагонами перевізника). За умовами п. 4.2 договору, оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 14 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Пунктом 4.4. договору визначено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: - провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних; - суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами; - плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях; - штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичуваль них карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо; - пені. Виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору. У виписці відображаються дати утворення. розміри заборгованості та нарахована пеня. Відповідно до п. 4.6. договору не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним, перевізник надає замовнику зазначену вище виписку з його особового рахунку та зведену відомість для підписання останньої. Пунктом 4.7. договору визначено, що наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди за наявності для цього достатніх підстав. Згідно п.5.1 договору, у випадку відсутності або недостатності на особовому рахунку Замовника коштів, у розмірі необхідному для оплати провізних та інших платежів, додаткових послуг, Перевізник має право припинити надання послуг за Договором, у т.ч., приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на Замовника за затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості Перевізник має право, відповідно до ст. 51, 62 Статуту залізниць України затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості. Моментом виникнення заборгованості у замовника є дата відображення на особовому рахунку замовника вартості фактично наданих перевізником послуг за договором та/або дата здійснення коригування плати, передбачених Договором, за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника в розмірі достатньому для їх оплати, (абз. 3 п. 5.2 договору). Згідно з п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу. У випадку судового розгляду справи, чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері (п. 8.7 договору). В період з 25.02.2022 по 17.03.2022 року на адресу ТОВ "Граніт" на станцію Миропіль регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" прибували під навантаження 79 порожніх власних вагонів по накладним №№ 34561902, 36696771, 34580076, 36750818, 36734259, 36734358, 36734309, 36734416, 36774586, 36734382, 36734176, 36734432, 36734028, 36734010, 36734044, 36734226, 36734135, 36734408, 36795300, 36734341, 36805455, 36833705, 36805489, 36805752, 36734267, 36808038, 36808020, 36750032, 42671, 37012060, 042663, 042648, 65205 (а.с.40-85 т.1). В графах 49 та 51 стоять відмітки про прибуття вантажу та про повідомлення про прибуття вантажу з накладанням ЕЦП відповідних працівників залізниці та ТОВ "Граніт" в межах строків, передбачених п.1 Правил видачі вантажів. Вказані вище вагони, які в період з 25.02.2022 по 17.03.2022 року прибували на станцію Миропіль регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на адресу ТОВ «Граніт», залізниця вчасно подати не змогла по причині зайнятості фронту навантаження відповідача. В зв`язку з чим АРМ-TBK працівниками станції Миропіль складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «Граніт» №№ 204, 210, 212, 214, 216, 218, 231, 233, 237, 248, 255, 295, 312, 313 про початок затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта (зайнятий фронт навантаження) (а.с. 86-91, 100-102, 105, 108, 113, 116-117 т.1). В період з 09.03.2022 до 05.04.2022 працівниками станції Миропіль складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «Граніт» №№ 219, 220, 221,222, 228, 229, 230, 232, 242, 243, 251, 252, 269, 270, 271, 272, 296, 315, 316, 334 про закінчення затримки вагонів (відповідальність вантажовласника) (а.с. 92-99, 103-104, 106-107, 109-112, 114-115, 118-119 т.1). Поряд з цим, працівниками станції Миропіль були складені пам`ятки про подавання вагонів №№ 36, 37, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 50, 51, 52, 55 та пам`ятки про забирання вагонів №№47, 48, 49, 53, 54, 61, 62, 63, 64, 66, 68, 71 (а.с. 129-154 т.1). Працівниками станції Миропіль сформовано відомості нарахування плати за користування вагонами форми ГУ-46 №27020001р на суму 116,20 грн.; №09030001р на суму 23476,75 грн.; №10030001р на суму 21296,40 грн.; №16030001р на суму 19370,15 грн.; №18030001р на суму 30478,60 грн.; №22030001р на суму 69499,10 грн.; №24030001р на суму 42256,05 грн.; накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДМУ-92 №18030097 на суму платежу 2015,80 грн., №25030102 на суму платежу4762,60 грн. (а.с.155-163 т.1). Представник вантажовідправника ТОВ «Граніт» Олександрівська О.М. відмовилась від підписання вищевказаних відомостей нарахування плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальних карток зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДМУ-92 про що працівниками станції Миропіль складено акти загальної форми (форма ГУ-23) №№16, 17, 18, 21, 24, 26, 27, 28, 30 (а.с. 120-128 т.1). Таким чином, позивач вважаючи, що виконав взяті на себе зобов`язання з надання для перевезення вантажних вагонів відповідно до умов договору, а відповідач, як вантажоодержувач допустив затримку вагонів, у зв`язку із чим позивачем у відповідності з вимогами діючих нормативно - правових актів: Правил користування вагонами, ст. 119 Статуту залізниць України, умовам договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 року, нарахував до стягнення плату за користування вагонами в сумі 310 852,75 грн. та 9 435,25 грн. збору за зберігання вантажів. Рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - Перелік). В цьому Переліку зазначено: "У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках: - введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу; - запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; - проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. В такому разі до часу користування вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями Російської Федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником; - прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв`язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час безпосередньо пов`язаний з митним оформленням або отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю. В зв`язку з вищевикладеним, працівниками станції Миропіль було здійснено перерахунок плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Із загального часу затримки було виключено час дії комендантської години, що в підсумку привело до зменшення плати. Після перерахунку плата за користування вагонами становить - 247 791,90 грн., збір за зберігання вантажів - 8 134,08 грн., всього 255 925,98 грн. з урахуванням ПДВ. Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно з ч. 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до п. 1.5.-1.7., 1.10. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб - сайті http://uz-cargо.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП). Договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору. Договір є укладеним з дня надання Замовнику Перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору. Відповідно до п. 1, 2, 4, заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №13563220/2020-003 від 17.03.2020 ТОВ «Граніт» в повній мірі ознайомлено з оприлюдненим АТ «Укрзалізниця» на сторінці http://uz-cargо.com/ Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом станом на день подання цієї заяви, ознайомлено з всією, необхідною для виконання Договору, та визнає всі умови Договору. Виражає волевиявлення укласти Договір в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України. Особа, що підписує цю заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) засвідчує, що не має обмежень при укладенні Договору. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до вищезазначеної заяви, дана заява підписана електронним підписом менеджера зі збуту ТОВ «Граніт» ОСОБА_1 та скріплена електронною печаткою 17.03.2020. Повноваження Олексанлрівської О.М. на укладення та підписання власним електронним ключем нового договору про надання послуг з організації транспортом АТ «Українська залізниця» підтверджується довіреністю №1 від 16.03.2020 року, яка видана строком до 31.12.2020 року. У вказаній довіреності генеральний директор ТОВ "Граніт" Яковенко Володимир Григорович надав дозвіл менеджеру зі збуту ОСОБА_1 укладати та підписувати власним електронним ключем, новий договір про надання послуг з організації транспортом АТ "Українська залізниця" (а.с. 22 т.1). Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Згідно з п. 12.1. Договору від 25.02.2020, договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб - сайті http://uz-cargо.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення Замовника умови Договору застосовуються до відносин з Замовником, які виникли між Сторонами до його укладення та введення в дію. Повідомленням про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №32-13563220/2020-003 від 17.03.2020 року АТ «Укрзалізниця» засвідчила прийняття від ТОВ «Граніт» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомлено , що Замовнику присвоєно коди: - відправника/одержувача:4378; - платника 8371035 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. Код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер Договору. Вищезазначене повідомлення скріплено електронним підписом начальника відділу МРП Назарчук Т.В. Таким чином, враховуючи положення ст. 640 ЦК України та п. 1.10., 12.1. Договору від 25.02.2020, факт того, що позивачем 17.03.2020 повідомлено про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 був укладений між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт» та вступив у дію 17.03.2020 року. В свою чергу, позивачем до позовної заяви додано копію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 року в редакції 26.03.2021 року, яка вводиться в дію 01.04.2021 року. З інформації розміщеної на веб - сайті http://uz-cargо.com/ за посиланням https://uz-cargo.com/news.html#n210326 вбачається, що 26.03.2021 оприлюднено нову редакцію Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, який розміщено за посиланням: http://uz-cargo.com/contractcarriage.html. Змінами в Договір з 01.04.2021 затверджено зменшення ставок плати за використання власних вагонів Перевізника (Спл) у вантажному та порожньому рейсах по території України та за межами України (таблиця 1 додатку 1-2 до Договору). Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 року в редакції 26.03.2021 року, яка вводиться в дію 01.04.2021 року розміщений на веб - сайті http://uz-cargо.com/ за посиланням: https://uz-cargo.com/docs/ContractsOfCarriage/210326%20Dohovir%20pro%20nadannia%20posluh%20redaktsiia%20z%202021.04.01/210326%20Dohovir%20pro%20nadannia%20posluh%20redaktsiia%20z%202021.04.01.pdf . Поряд з цим, 03.07.2023 року позивачем до суду першої інстанції в якості підтвердження наявності Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 року та повноважень представника ТОВ Граніт» Олександрівської О.М. долучено до матеріалів справи примірник вказаного договору в редакції 25.02.2020 року та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису менеджера зі збуту ТОВ «Граніт» Олександрівської О.М., яким остання 17.03.2020 року підписала заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №13563220/2020-003 від 17.03.2020 року (а.с. 32-58, 61 т.2). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача в апеляційній скарзі, що сторони фізично не могли укласти публічний договір, який навіть не було опубліковано і він не був діючим, оскільки з вищевказаних доказів вбачається, що договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 року у відповідній редакції станом на дату подання відповідачем 17.03.2020 року заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №13563220/2020-003 був діючим та опублікований на веб - сайті http://uz-cargо.com/. При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача на те, що між позивачем та відповідачем, станом на момент виникнення спірних правовідносин до грудня 2022 року включно в частині надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом діяв єдиний Договір №08020/ПЗЗ-2018 про надання послуг від 09.02.2018 року предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги, оскільки чиним законодавством не передбачена одночасна дія двох договорів про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом між одними ж тими сторонами. Колегія суддів відзначає, що спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.98, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини. Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно частини 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Частиною п`ятою статті 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту). Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України N 644 від 21.11.2000, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. З матеріалів справи вбачається, що в період з 25.02.2022 по 17.03.2022 року на адресу ТОВ "Граніт" на станцію Миропіль регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" прибували під навантаження 79 порожніх власних вагонів по накладним №№34561902, 36696771, 34580076, 36750818, 36734259, 36734358, 36734309, 36734416, 36774586, 36734382, 36734176, 36734432, 36734028, 36734010, 36734044, 36734226, 36734135, 36734408, 36795300, 36734341, 36805455, 36833705, 36805489, 36805752, 36734267, 36808038, 36808020, 36750032, 42671, 37012060, 042663, 042648, 65205 (а.с.40-85 т.1). Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (з подальшими змінами) вантаж це матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі. Слід зазначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №904/7360/17. Відповідно до статей 46, 47 Статуту залізниць України, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов`язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання. Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії (ст. 64 Статуту залізниць України). Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; збір при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн за одну тону. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. Згідно наказу Міністерства інфраструктури України №205 від 22.03.2019, в редакції наказу №418 від 11.08.2021 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.08.2021 за №1070/36692, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3,023. Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Згідно п. 3 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №113 від 25.02.99, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23. Пунктом 4 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Відповідно п. п. 6, 7 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях. За приписами п. 8 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Згідно п. 9 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Пунктом 10 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Відповідно до п. 12 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. За приписами п. 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Згідно з п. 14 Правил розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством. Пунктом 15 Правил передбачено, що за час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків. Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Згідно пункта 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, не менш як двома особами. З наявних матеріалів справи доказів вбачається, що 79 порожніх власних вагонів по накладним №№ 34561902, 36696771, 34580076, 36750818, 36734259, 36734358, 36734309, 36734416, 36774586, 36734382, 36734176, 36734432, 36734028, 36734010, 36734044, 36734226, 36734135, 36734408, 36795300, 36734341, 36805455, 36833705, 36805489, 36805752, 36734267, 36808038, 36808020, 36750032, 42671, 37012060, 042663, 042648, 65205 в період з 25.02.2022 по 17.03.2022 року прибували на станцію Миропіль регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на адресу ТОВ «Граніт», проте залізниця вказані вагони вчасно подати не змогла по причині зайнятості фронту навантаження відповідача. В підтвердження вказаних обставин працівниками станції Миропіль складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «Граніт» №№204, 210, 212, 214, 216, 218, 231, 233, 237, 248, 255, 295, 312, 313 про початок затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта (зайнятий фронт навантаження) (а.с. 86-91, 100-102, 105, 108, 113, 116-117 т.1). Вказані акти загальної форми ГУ-23 підписані представником вантажовласника ТОВ «Граніт» Олександрівською О.М. повноваження якої підтверджені дорученням №1 від 01.01.2022 року (а.с. 164 т.1). В період з 09.03.2022 до 05.04.2022 працівниками станції Миропіль складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «Граніт» №№ 219, 220, 221,222, 228, 229, 230, 232, 242, 243, 251, 252, 269, 270, 271, 272, 296, 315, 316, 334 про закінчення затримки вагонів (відповідальність вантажовласника) (а.с. 92-99, 103-104, 106-107, 109-112, 114-115, 118-119 т.1). Вказані акти загальної форми ГУ-23 також підписані представником вантажовласника ТОВ «Граніт» Олександрівською О.М. У вказаних актах зазначено початок та закінчення затримки вагонів (дата та час в годинах та хвилинах). В подальшому, за час затримки вагонів на коліях станції, на під`їзних коліях станцією призначення на підставі складених актів загальної форми ГУ-23, пам`яток про подавання та забирання вагонів була нарахована плата за користування вагонами в розмірі 310 852,75 грн. З урахуванням рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) яким затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» працівниками станції Миропіль було здійснено перерахунок плати за користування вагонами. Із загального часу затримки було виключено час дії комендантської години, що в підсумку привело до зменшення плати. Після перерахунку плата за користування вагонами становить 247 791,90 грн. Судом апеляційної інстанції проведено перевірку розрахунку позивача в частині розрахунку плати за користування вагонами на суму 247 791,90 грн. (з ПДВ) та встановлено, що розрахунок плати за користування вагонами здійснений позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства. За цих обставин, з урахуванням наведених правових положень, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами у розмірі 247 791,90 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено: - п.12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година."; - п. 6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника." Тобто, вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення). Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст. ст. 119, 125 Статуту залізниць України, п. п. 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.99 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва N 1, затвердженого наказом Мінтрансу №317 від 26.03.2009. Відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність вини у спричиненні скупчення вагонів на станції Миропіль. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 247 791,90 грн.. Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори. Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв`язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000. Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Згідно з п. 5, п. 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: - якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; - при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; - при затримці - з моменту затримки. Як вже зазначалось, прийняті до перевезення позивачем вагони були затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини відповідача. Наведений факт підтверджується актами форми ГУ-23, в яких вказано час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Розрахунки збору за зберігання вантажу у розмірі 9435,25 грн. здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства. З урахуванням рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) яким затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» працівниками станції Миропіль було здійснено перерахунок плати за користування вагонами. Із загального часу затримки було виключено час дії комендантської години, що в підсумку привело до зменшення плати. Після перерахунку збір за зберігання вантажу становить 8134,08 грн. З урахуванням вищевикладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" про 247791,90 грн. плати за користування вагонами та 8134,08 грн. збору за зберігання вантажів. Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Відповідно до частини п`ятої статті 315 ГК України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Згідно зі статтею 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову. Вказане положення пов`язує шестимісячний термін для пред`явлення перевізником позову саме з моментом настання події, що є підставою для подання позову. Застосування пункту «б» частини другої статті 137 Статуту залізниць України за своїм змістом відповідає правилам щодо початку перебігу позовної давності, встановленим ЦК України. З наведених вище положень законодавства та змісту прав та обов`язків сторін у спірних правовідносинах вбачається, що порушенням зі сторони одержувача вантажу є подія затримки вагонів з вини одержувача вантажу, з чого і виникає право позивача отримати та обов`язок відповідача сплатити належні платежі. Відповідно 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Таким чином, перебіг строку позовної давності починається з 26.02.2022 року Згідно ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Посилаючись на ч. 1 ст. 259 ЦК України та п. 7.3 договору позивач зазначає, що сторони домовились про збільшення строку позовної давності. Згідно пункту 7.3 умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин Сторін за Договором, становить один рік. Таким чином, сторони домовились про збільшення строку позовної давності. Оскільки правовідносини сторін виникли з укладеного між ними договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, сторони в передбаченій законом формі, домовились про збільшення позовної давності без зазначення жодних винятків, на які ці положення договору не розповсюджуються, строк позовної давності по даному спору становить один рік. Відповідно, останнім днем звернення до суду з позовом у даній справі є 26.02.2023 року. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції 03.01.2023 таким чином позивачем подано позов у межах строку позовної давності. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2023 у справі №906/64/23 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2023 у справі №906/64/23, без змін.

2. Справу №906/64/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "09" жовтня 2023 р. Головуючий суддя Гудак А.В. Суддя Олексюк Г.Є. Суддя Мельник О.В.