Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/23608/23

Справа № 127/23608/23 Провадження № 33/801/907/2023 Категорія: 305 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М. Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Копаничук С. Г., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, в с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 липня 2023 року серії ВАВ №622228, 16 червня 2023 року приблизно о 16 год 30 хв ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні холу Вінницької обласної військової адміністрації, розташованої в м. Вінниці по вул. Соборна, 70, вчиняв дії, що супроводжувались особливою зухвалістю та винятковим цинізмом відносно військовослужбовців НГУ, чим порушив громадський порядок, за що адміністративна відповідальність передбачена ст. 173 КУпАП.. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 536 грн 80 коп. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати, а провадження у справі за ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд першої інстанції неповно та однобічно з`ясував обставини справи і прийшов до помилкового висновку про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зазначає, що у даному випадку мав місце конфлікт між ним та працівниками охорони Вінницької ОДА, щодо пропуску його до приміщення з метою з`ясування результатів розгляду звернення ОСОБА_1 , що не вплинуло на громадський порядок і спокій інших громадян. Вказує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у його діях ознак дрібного хуліганства. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши її обставини, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як слідує з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді цієї справи суддя місцевого суду не в достатній мірі дослідив всі обставини, що являють складові вказаного правопорушення. Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів. З аналізу наведеної вище норми слідує, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи. Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення. З огляду на це, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення статтею 278 КУпАП покладено обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не дотримався вказаних вимог закону, оскільки прийняв рішення на підставі обвинувачення, яке є неконкретним. Посилання заявника на те, що судовий розгляд був необ`єктивним, на обвинуваченні, що ґрунтувалось виключно на показах потерпілої, заслуговують на увагу. Так, суд першої інстанції, встановлюючи фактичні обставини справи, належним чином не перевірив зміст правопорушення, що ставиться органом поліції за вину ОСОБА_1 , та дійшов передчасного висновку про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП. Так, диспозицією ст. 173 КУпАП чітко передбачені кваліфікуючи ознаки дрібного хуліганства, а саме: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Отже адміністративна відповідальність настає коли нецензурною лайкою в громадських місцях, образливим чіплянням до громадян та іншими подібними діями особа порушує громадський порядок та спокій громадян. Пояснення співробітників Національної гвардії та Вінницької ОДА суд оцінює критично, оскільки вони були надані в межах досудового розслідування кримінального правопорушення внесеного в ЄРД 17 червня 2023 року за № 12023025010000266, є суперечливими, взаємовиключними та надавались для цілей досудового розслідування. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ні свідків ні потерпілих, відтак неможливо встановити, яким чином ОСОБА_1 не дотримався громадського порядку та спокій яких саме громадян порушив. Згідно зі ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Докази, які б свідчили б про вчинення ОСОБА_1 указаних дій в матеріалах справи відсутні. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні холу Вінницької обласної військової адміністрації, розташованої в м. Вінниці по вул. Соборна, 70, вчиняв дії, що супроводжувались особливою зухвалістю та винятковим цинізмом відносно військовослужбовців НГУ, чим порушив громадський порядок. При цьому у протоколі не зазначено у чому полягали конкретні дії ОСОБА_1 , які б вказували на особливу зухвалість та винятковий цинізм. Словесна суперечка з приводу тривалого розгляду звернення ОСОБА_1 не свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. До протоколу належних та допустимих доказів про порушення гр. ОСОБА_1 громадського порядку, здобутих в межах оформлення справи про адміністративне правопорушення не додано. З наданих суду матеріалів слідує, що ОСОБА_1 та представниками субєкта владних повноважень відбувся словесний конфлікт на підвищених тонах з приводу тривалого розгляду його звернення. Указані обставини виключають наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки словесна суперечка, в якій були задіяні обидві сторони, не порушила спокійну обстановку суспільного життя або нормальні умови для праці і відпочинку громадян. За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутня кваліфікуюча ознака дрібного хуліганства як прояв неповаги до суспільства, або порушення громадського порядку, що в свою чергу не підірвало моральні принципи суспільства в цілому та жодним чином негативно не вплинуло на підсвідомість інших людей, тому не охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Отже, судом не взято до уваги, що мав місце конфлікт щодо розгляду звернення ОСОБА_1 , а тому стверджувати про те, що було порушено громадський порядок і спокій інших громадян немає підстав. Для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення, виходячи з диспозиції відповідної статті, інакше це суперечить принципу правової визначеності закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28.10.2003 у справі «Ракевич проти Росії» тощо). Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. Разом з тим, зміст правопорушення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення. З огляду на зазначене, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Виходячи з наведеного, а також зі змісту ч. 3 ст. 62 Конституції України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дрібного хуліганства. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду С. Г. Копаничук