Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/1604/23

06.10.23 33/812/439/23 Провадження № 33/812/439/23 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Головуючий у першій інстанції Шербина С. В. Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 жовтня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючої судді Ямкової О. О. за участю: секретаря Стрілець К. О. захисника Бараненка Д. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бараненка Д. В. на постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови суду, 9 жовтня 2022 року о 9 годині 05 хвилині в місті Миколаєві по вулиці Генерала Карпенка, 51 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ-2104», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та що зафіксовано за допомогою відеозапису. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Бараненко Д. В. просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також без повного з`ясування усіх обставин справи. Зазначає про те, що у матеріалах справи відсутні дані про підстави зупинки представниками поліції транспортного засобу, яким можливо керував ОСОБА_1 .. Не задокументований і сам факт зупинки транспортного засобу. Вказує на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки через недовіру до роботи алкотестера. В той же час пройти такий огляд у медичному закладі, йому ніхто не пропонував. Нажаль, суд першої інстанції вищезазначеним фактам у своїй постанові оцінку не дав, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином. Слухання справи відбулося без його участі за участю його захисника Бараненка Д. В. у відповідності до положень статті 294 КУпАП. Заслухавши пояснення учасника судового розгляду, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано поліцейськими за допомогою технічних засобів відеозапису у відповідності до статті 266 КУпАП За такого, в обґрунтування своїх висновків суддя при вирішенні справи правильно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення та відеофіксацію самої події, згідно яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, чим за складеним протоколом порушив п. 2.5 ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозапису здійсненому працівником поліції. Дослідивши цей відеозапис, суд встановив, що після зупинки автомобіля «ВАЗ-2104» водію ОСОБА_1 роз`яснили підозри стосовно наявності у нього, як водія транспортного засобу, ознак алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі. На що ОСОБА_1 відповів відмовою, посилаючись на відсутність у нього часу для проходження огляду та необхідність бути на роботі. Мотивів недовіри до алкотестеру Драгер на місці зупинки або бажання пройти огляд у медичному закладі водій не виказав. Заперечень з приводу підстав зупинки автомобіля, яким він керував, також не висловив. Отже, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не роз`яснювався порядок проходження огляду на алкогольне сп`яніння, зокрема у медичному закладі, не знайшли свого підтвердження. Так, у відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І і положеннями розділу ІІ «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції та з відеофіксацією, а за її відсутності, у присутності двох свідків, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції). Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі. Натомість ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі, та ці обставини підтверджені належними письмовими доказами та відеозаписом події, що додані до матеріалів справи. За відеозаписом ОСОБА_1 перепросив інспектора поліції з приводу ознак свого сп`яніння, на що представник поліції звернув його увагу на тремтіння пальців рук. Пояснень цьому водієм не надано. Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів які свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, але відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, а дії працівника поліції, який запропонував пройти йому такий огляд відповідали вимогам пунктів 1.2-1.3, 1.6-1.7, розділу ІІ зазначеної вище Інструкції. Крім того не є слушним доводи захисника з приводу того, що можливо його підзахисний ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. По-перше, представники поліції зверталися до ОСОБА_1 виключно, як до водія автомобіля, який зупинили, і він заперечень з цього не висловлював. По-друге, після прочитання вголос змісту протоколу про адміністративне правопорушення, його надано водієві для дачі письмових пояснень. На питання ОСОБА_1 , що потрібно написати, поліцейським йому надано роз`яснення, що він може писати усе, що забажає, від того, що не керував транспортним засобом до будь-якого іншого пояснення, і водій написав, «що не був в алкогольному сп`янінні». Письмових заперечень, що не керував транспортним засобом не надавав. І в-третіх, по закінченню складання протоколу ОСОБА_1 оголошено про його відсторонення від керування та передачу керма іншій особі, пасажиру, а також зроблено фото з водійським посвідченням. Безпідставним також є посилання захисника на відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, яке спростовується відеозаписом з місця подій та рапортом поліцейського, і значення для кваліфікації дій водія по частини 1 статті 130 КУпАП не має. Ці відеозаписи є не єдиним доказом у справі, а тому обґрунтовано оцінені місцевим судом як доказ у сукупності з іншими доказами, що є у справі, зокрема, з даними протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено водієві ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бараненка Д. В. залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 29 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча О. О. Ямкова