Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/7995/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/7995/22 Головуючий у 1 інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Кузьмишиної О.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №2500-0304-8/22157 від 30.06.2022 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 та абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 23.07.2021 та провести її виплату. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області №2500-0304-8/22157 від 30.06.2022 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 та абзацу 2 частини 3 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 23.07.2021 та провести її виплату. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі №620/11090/21, Головним управлінням було зараховано до пільгового трудового стажу період роботи позивача з 15.11.1995 по 17.02.2002 на шахті "Иловайская" виробничого об`єднання "Октябрьуголь", пільговий стаж роботи складає 6 років 3 місяці 3 дні. Згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж позивача з урахуванням вищевказаного рішення суду становить 29 років 4 місяці 28 днів (з урахуванням додатково зарахованого стажу становить 35 років 4 місяці 28 днів). Отже, апелянт вказує, що позивачу Головним управлінням правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону та абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року (суддя-доповідач Глущенко Я.Б.). 20 березня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 29 березня 2023 року (суддя-доповідач Глущенко Я.Б.). Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін (суддя-доповідач Глущенко Я.Б.). Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року прийнято справу № 620/7995/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до свого провадження (суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі № 620/11090/21, яке набрало законної сили 13 червня 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене листом від 02.07.2021 №2500-0211-8/34190, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.11.1995 по 17.02.2002 на шахті «Иловайская» виробничого об`єднання «Октябрьуголь». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 від 23.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, прийнято рішення, оформлене листом №2500-0304-8/22157 від 30.06.2022, про відмову в призначенні пенсії, оскільки, відсутні відомості, що визначають на пенсію на пільгових умовах. Не погоджуючись даною відмовою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Згідно частини 1 статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до абзаців 1-2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. За приписами ч.ч. 1-2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 07.09.2023, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі № 620/11090/21, яке набрало законної сили 13 червня 2022 року, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.11.1995 по 17.02.2002 на шахті «Иловайская» виробничого об`єднання «Октябрьуголь», а також, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (а.с. 15-19). На виконання даного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 15.11.1995 року по 17.02.2002 на шахті «Иловайская» виробничого об`єднання «Октябрьуголь», пільговий стаж роботи складає 6 років 3 місяці 3 дні. Таким чином, страховий стаж ОСОБА_1 складає 35 років 4 місяці 28 днів. Разом з тим, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30 червня 2022 року №2500-0304-8/22157, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 та абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 11-12). При цьому, у відповіді на звернення від 16 серпня 2022 року №19549-19522/М-03/8-2800/22 відповідачем зазначено, що позивач не надав довідки про підтвердження стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а рішення суду не містить зобов`язання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 10). Зданого приводу, слід зазначити наступне. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За приписами п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи. Матеріали справи свідчать та не заперечується відповідачем, що для підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 було подано копію трудової книжки НОМЕР_1 , відповідно до записів в якій, позивач: - у період з 01.09.1986 по 03.01.1990 навчався в СПТУ №79 м. Перевальськ по спеціальності електрослюсар підземний, що підтверджується, також, копією свідоцтва № НОМЕР_2 ; - з 11.01.1990 по 21.05.1990 - працював електрослюсарем підземним третього розряду з повним робочим днем під землею електромеханічної служби; - з 02.06.1990 по 07.05.1992 - служба в Радянській Армії, що також підтверджується копією військового квитка НОМЕР_3 ; - з 09.07.1992 по 27.10.1995 - працював електрослюсарем підземним третього розряду з повним робочим днем; - з 15.11.1995 по 02.01.1996 - працював підземним електрослюсарем ділянки по видобуванню вугля третього розряду; - з 03.01.1996 по 24.03.1996 - працював учнем підземного гірника очисного вибою дільниці по видобуванню вугля; - з 25.03.1996 по 17.02.2002 - працював гірником очисного вибою дільниці по видобуванню вугля (а.с. 20-22). Згідно Постанови Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 №1173 «Про затвердження списків», до Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право одержувати пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах у розділі 1 Гірничі роботи підрозділі 1 «Підземні роботи» включені всі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю та інших корисних копалин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, що діяла з 01 січня 1992 року, до Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах у розділі І Гірничі роботи підрозділі 1 «Підземні роботи в шахтах» за кодом 1010100а включені підземні роботи в шахтах та всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, якою затверджувались списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, було передбачено, що всі працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень - віднесені до Списку №1 у розділі І Гірничі роботи підрозділі

1. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що робота ОСОБА_1 підземним електрослюсарем та підземним гірником очисного вибою у вказані періоди входила до Списку №1 та дає йому право на пенсію на пільгових умовах. Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством, крім випадків, передбачених цим Законом. За приписами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Згідно статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до страхового стажу учня, слухача, в тому числі і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому, навчання (навчання у професійно-технічних закладах зараховується до роботи, яка була після його закінчення), військова служба та робота на виборних посадах ураховується в розмірі, що не перевищує всього наявного стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 35 років 4 місяці 28 днів, стаж за списком №1 складає 15 років 2 місяці 7 днів, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Таким чином, доводи апелянта про те, що Головним управлінням правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону та абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, є безпідставними. Отже, судом першої інстанції обгрунтовано визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №2500-0304-8/22157 від 30.06.2022 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 та абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 23.07.2021 та провести її виплату. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Кузьмишина О.М.