Ухвала КГС ВС № 922/1655/19

УХВАЛА 27 вересня 2023 року м. Київ cправа № 922/1655/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К. перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2023 у справі № 922/1655/19 за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" про зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.09.2023 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 (повний текст складено 06.09.2023) та рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2023 у справі № 922/1655/19, подана до Суду 16.09.2023. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке. В касаційній скарзі заявник вказує на те, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2023 у справі № 922/1655/19 підлягають касаційному перегляду через наявність випадків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України). Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах. Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що касаційна скарга містить виклад фактичних обставин справи, постанови Верховного Суду та обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права без зазначення цих норм. Наведення висновків Верховного Суду без належного правового обґрунтування подібності правовідносин та зазначення того, які саме норми права були неправильно застосовані чи порушені судом апеляційної інстанції, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, не є належним правовим обґрунтуванням зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження. Водночас Суд зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь - якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Загальне посилання на невідповідність оскарженого судового рішення позиції Верховного Суду без конкретизації норм (норми) права, неправильно застосованих/порушених судом апеляційної інстанції та висновку Суду щодо їх застосування не може вважатися підставою для відкриття касаційного провадження. Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 287 ГПК України. При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Оскільки скаржником не визначено належним чином підставу касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху. Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є надання уточнення до касаційної скарги із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України з посиланням на постанови/постанову Верхового Суду, в яких/якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та не врахований судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови із наведенням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (з зазначенням цих норм права) під час ухвалення оскаржуваної постанови у даній справі з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства. При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України. Суд звертає увагу, що уточнення до касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання. Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон). Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону). Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 у розмірі 1 921 грн. З судових рішень попередніх інстанцій (тексти розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) та з тексту касаційної скарги вбачається, що предметом позову у даній справі є позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути позивачу будівельні матеріали, загальною вартістю 4 304 921,39 грн, які знаходяться у відповідача на відповідальному зберіганні відповідно до договору від 15.12.2017 № 535-17 на будівельний майданчик за адресою: Харківська обл., м. Первомайський, 3-й мікрорайон, 16-А. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.06.2023 у справі № 922/1655/19 позов задоволено повністю. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у цій справі рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2023 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в іншій редакції, позов задоволено частково, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" повернути Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Харківській області будівельні матеріали, загальною вартістю 4 304 921,39 грн, які знаходяться на відповідальному зберіганні відповідно до договору від 15.12.2017 № 535-17 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера". У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2023 у справі № 922/1655/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, тому за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 3 842 грн (1 вимога немайнового характеру х 1 921 грн) х 200 %. Скаржником до матеріалів касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію від 16.09.2023 № 8813-3519-9600-5853 про сплату 3 842 грн. Проте зазначена квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону). Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується. При цьому на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях" (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/) вказано, що у графі "Призначення платежу" необхідно вказати: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа). Разом з тим, з доданої до касаційної скарги квитанції від 16.09.2023 № 8813-3519-9600-5853 про сплату 3 842 грн судового збору, вбачається, що в призначенні платежу зазначено неправильний номер справи, що не може вважатися належним доказом про сплату судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у справі № 922/1655/19. Таким чином до касаційної скарги додано квитанцію, яка містить помилковий номер справи, у зв`язку з чим вона не є належним доказом сплати у справі № 922/1655/19 судового збору у встановленому порядку. Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати Суду документ, що підтверджує сплату 3 842 грн за наведеними нижче реквізитами. - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Код банку отримувача (МФО): 899998; - Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується. Водночас Суд зазначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, зокрема, податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, встановлена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №

787. Враховуючи викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати: 1) надати уточнення до касаційної скарги із зазначенням належного обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України; 2) докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 3 842 грн. Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,- У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2023 у справі № 922/1655/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Могил С.К.