Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 760/9363/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 760/9363/22 Головуючий у 1-й інстанції Українець В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Епель О.В. Мєзєнцева Є.І При секретарі: Масловська К.І. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання незаконною та скасування постанови, закриття провадження у справі, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) зернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просив: - визнати незаконною та скасувати постанову Київської міської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 4073/10000/21 від 09 грудня 2021 року, а справу закрити. В обґрунтування позову зазначено, що станом на дату ввезення автомобіля на територію України 22.05.2016 року за ст. 469 МК України була відсутня заборона щодо передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит». Позивач зазначає, що частина 4 ст. 469 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності. Крім того, в порушення вимог ст. 526 МК України справа була розгляду без його участі. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року в задоволенні позову - відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що передача автомобіля марки «BMW 530» VIN-код НОМЕР_1 відбулась в момент, коли відповідальність за ч. 4 ст. 469 МК України вже була встановлена Законом України від 08 листопада 2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України». Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не зазначає в рішенні, що 04 грудня 2021 року позивачем було відправлено клопотання про перенесення розгляду справи призначеного на 09 грудня 2021 року о « 10» год. « 30» хв. в приміщенні Київської митниці на іншу дату, оскільки ОСОБА_1 , мав контакт із особою, у якої підтвердили гостру респіраторну хворобу СОVID-19. Таким чином, він не мав можливості особисто бути присутнім на розгляді справи про порушення митних правил №4073/10000/21 у зазначену дату. Апелянт звертає увагу суду, що суд першої інстанції зазначає, що для митного оформлення в режимі вільного обігу на території України в митницю було подано рахунок-фактуру від 07 лютого 2021 року, укладений між власником автомобіля UAB «Resvilta» та ОСОБА_2 . Разом з цим, апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що саме позивачем передавався даний транспортний засіб у володіння, користування чи розпорядження ОСОБА_2 . Позивач вказує, що не є стороною рахунок-фактури транспортного засобу від 07 лютого 2021 року, укладеного між власником автомобіля UAB «Resvilta» та ОСОБА_2 , а тому не вчиняв юридично значущих дій з його передання у володіння, користування або розпорядження останній. Представик відповідача подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року - без змін. Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 09 грудня 2021 року Київською митницею Держмитслужби щодо позивача винесено постанову про порушення митних правил № 4073/10000/21, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень. Позивач заперечує свою вину в порушенні митних правил та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністивного судочинства. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Пунктом 1 статті 95 Митного кодексу України закріплено, що встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); Відповідно до абз.абз. 1, 3 ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Положеннями ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України передбачено, що передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтю 469 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України від 08 листопада 2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України». Зазначений закон набрав чинності 25 листопада 2018 року. Частиною 1 статті 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Отже, як встановлено судом першої інстанції, 10 серпня 2021 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Південний» Київської митниці ОСОБА_3 подано митну декларацію типу «ІМ40АА» з метою митного оформлення транспортного засобу марки «BMW 530» VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до інформації з електронної бази АСМО «Інспектор» зазначений автомобіль був ввезений на митну територію України 22 травня 2016 року ОСОБА_1 в режимі «транзит» терміном до 10 діб та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України. Згідно бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Для митного оформлення в режимі вільного обігу на території України в митницю було подано рахунок-фактуру від 07 лютого 2021 року, укладений між власником автомобіля UAB «Resvilta» та ОСОБА_2 . Вбачається, що передача автомобіля марки «BMW 530» VIN-код НОМЕР_1 відбулась в момент, коли відповідальність за ч. 4 ст. 469 МК України вже була встановлена Законом України від 08 листопада 2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України». Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу автомобіль особистого користування, поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий автомобіль на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит». Інших доказів, на підтвердження своєї позиції позивачем до суду не надано. Щодо твердження апелянта, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не зазначає в рішенні, що 04 грудня 2021 року позивачем було відправлено клопотання про перенесення розгляду справи призначеного на 09 грудня 2021 року о « 10» год. « 30» хв. в приміщенні Київської митниці на іншу дату, оскільки ОСОБА_1 , мав контакт із особою, у якої підтвердили гостру респіраторну хворобу СОVID-19. Слід зазначити, що відповідно до ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що позивачем в додатках до позовної заяви зазначено докази відправлення клопотання про перенесння розгляду справи. Однак, суд звертає увагу апелянта, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Позивачем до позовної заяви додано відстеження з офіційного сайту «Укрпошта» та скріншот смс з мобільного телефону, однак колегія суддів наголошує, що з даних доказів не можливо встановити будь які обставини. Так, у вказаному вище відстеженняі з офіційного сайту «Укрпошта» відсутній номер поштового відправлення. Крім того, не додано листа опису відправлення, адресованого Київській митниці Держмитслужби. Скріншот смс з мобільного телефону також не підтверджує направлення позивачем клопотання про перенесення розгляду справи на адресу відповідача. Разом з цим, відповідач зазначає, що примірник протоколу про порушення митних правил №4073/10000/21 з інформацією про час та дату розгляду справи був своєчасно направлений ОСОБА_1 супровідним листом митниці від 09 листопада 2021 року. На підтвердження зазначеного, відповідачем подано до суду копію реєстру відправлення рекомендованих листів(а/с 40-41) Таким чином, відповідач вважає, що маючи відомості про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, митницею 09.12.2021 року винесено постанову у справі про порушення митних правил №4073/1000/21. При цьому, ОСОБА_1 не заперечує, що йому були відомі дата, час та місце розгляду справи про порушення митних правил. З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що посадовими особами Київської митниці Держмитслужби не було порушено порядку розгляду справи про адміністативне правопорушення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 26 вересня 2023 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: О.В. Епель Є.І. Мєзєнцев