Постанова Полтавський апеляційний суд № 541/307/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/307/23 Номер провадження 22-ц/814/3449/23Головуючий у 1-й інстанції Шатілова Л.Г. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Карпушина Г. Л., Одринської Т. В. за участю секретаря: Ракович Д. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2023 року у складі судді Шатілової Л. Г. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, в с т а н о в и в: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам. Позов мотивовано тим, що він з відповідачем по справі мають спільну дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 серпня 2012 року по справі № 1620/2157/2012 стягнуто з нього на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого державою для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 липня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Проте після набрання рішенням законної сили змінилися фактичні обставини, що впливають на сплату ним аліментів, оскільки з січня 2022 року по серпень 2022 року син фактично проживав з ним за адресою: АДРЕСА_1 і знаходився на його утриманні. З 29 серпня 2022 року ОСОБА_4 навчається у Військовому інституті телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут, знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні, форма навчання денна, термін навчання в інституті 4 роки. Зазначав, що в період навчання він продовжує надавати синові матеріальну і грошову допомогу. Згідно розрахунку за підписом начальника Шишацького відділу ДВС у Миргородському районі Гордієнко А. М. від 10 січня 2023 року йому нараховано заборгованість по сплаті аліментів за період з 26.03.2022 по 31.12.2022 в сумі 30 959,22 грн. Вважає, що зміна місця проживання дитини, а саме спільне проживання дитини з батьком, є істотною обставиною та є підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам за вказаний період. Посилаючись на викладене, просив суд звільнити його від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 26.03.2022 по 31.12.2022 в сумі 30 959,22 грн. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю правових та фактичних підстав для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в рішенні не зазначено мотиви відхилення наданих ним доказів на підтвердження факту проживання сина ОСОБА_4 з ним, а також показів свідків. Вказує, що визначальним для вирішення даної справи було саме встановлення місця проживання дитини, а не як зазначив суд, періодична ночівля в матері чи бабусі, приготування їжі чи понесення витрат на утримання і забезпечення сина, оскільки це є обов`язком обох батьків. Зазначає, що суд невірно оцінив рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області про стягнення з нього аліментів, зазначивши те, що з нього вбачається місце проживання сина саме з матір`ю. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. По справі встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 серпня 2012 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягнуто на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого державою для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 липня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 6). Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за ОСОБА_1 рахується заборгованість за аліментами по виконавчому листу № 2/1620/815/2012, виданому Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 22.03.2013, за період з 26 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 30 959,22 грн (а. с. 8). Як вбачається з довідки від 12.01.2023 № 1/56/17/16, курсант 1 курсу, солдат ОСОБА_3 навчається у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з 29.08.2022 на підставі наказу НІ № 224 від 29.08.2022 на денній формі навчання. Знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні. Термін навчання 4 роки (а. с. 9). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами в сумі 30 959,22 грн, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 197 СК України, оскільки позивачем не доведено факту проживання дитини з ним у спірний період. Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду повністю погодитись не може, виходячи з наступного. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до статті 51 Конституції України, статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. За змістом частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини, та захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до частини другої статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність істотних обставини, що впливають на можливість та підстави сплати ним аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Обставинами, що мають істотне значення для сплати ним аліментів, позивач зазначає проживання сина разом з ним по АДРЕСА_1 із січня 2022 року та навчання сина з 29 серпня 2022 року у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені ОСОБА_6 , де він знаходиться на повному матеріальному забезпеченні, що доводиться письмовими доказами та показаннями допитаних в судовому засіданні свідків. Відхиляючи такі докази через їх неналежність та недопустимість, суд першої інстанції виходив з того, що всі ці свідчення не дають суду можливості встановити конкретне постійне місце проживання ОСОБА_7 , тоді як рішення суду про стягнення аліментів на його утримання на користь ОСОБА_2 свідчить, що його місце проживання було з матір`ю, позаяк такі обставини не спростовані відповідним рішенням про встановлення місця проживання дитини. При цьому суд безпідставно не врахував пояснення самого неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який заявив, що з лютого 2022 року по 29 серпня 2022 року він постійно проживав разом з батьком по АДРЕСА_1 , іноді ночував у будинку матері, суду повідомив, що йому краще жити у батька. Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. На час виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_3 виповнилося 16 років, а з 06.03.2022 - 17 років та відповідно до норм сімейного законодавства він вправі самостійно обирати з ким із батьків проживатиме. Не взявши до уваги, що неповнолітнім ОСОБА_8 обрано місце проживання разом з батьком, що доводиться також показаннями інших свідків, наведеними у рішенні суду, суд першої інстанції безпідставно не врахував зміну фактичних обставин, що виникла після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: факт проживання дитини з платником аліментів, що є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами, оскільки нарахування аліментів за період, коли дитина проживала з батьком - платником аліментів, а не з матір`ю, на користь якої стягнуто аліменти на дитину, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина. Отже, суд не оцінив всіх обставин справи, від яких залежить правильне застосування норм матеріального права та, відповідно, вирішення справи по суті, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах за той період, коли неповнолітній син проживав із ним. Оскільки встановлені по справі обставини щодо проживання дитини з батьком і є тими обставинами, які мають істотне значення для звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення у справі нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , враховуючи період виникнення заборгованості згідно наданого державним виконавцем розрахунку, починаючи з 26.03.2022, та часу проживання неповнолітнього ОСОБА_7 з батьком до виїзду на навчання 29 серпня 2022 року. Перебування ОСОБА_7 на повному державному утриманні у зв`язку з навчанням у військовому інституті не звільняє позивача від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина. За правилами частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України, ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд відповідно змінює розподіл судових витрат, які покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2023 року скасувати та постановити по справі нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами задовольнити частково. Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 26.03.2022 по 29.08.2022 у сумі 17 163,33 грн. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 488,34 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді Г. Л. Карпушин Т. В. Одринська