Постанова 4813 № 521/18683/23

Номер провадження: 33/813/1663/23 Номер справи місцевого суду: 521/18683/23 Головуючий у першій інстанції Мурзенко М. В. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.09.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І. при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеса від 14 серпня 2023 року по адміністративній справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Малиновського районного суду м. Одеса від 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн (а.с. 7). Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що оскаржувана постанова винесена із порушенням норм матеріального права, без повного, об`єктивного та всебічного розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складення протоколу є незаконним та необґрунтованим, сам протокол не відповідає вимогам закону, а обставини викладені в ньому такими, що не відповідають дійсності. Також апелянт стверджує, що судом першої інстанції не надано оцінку тому. що працівниками поліції не надано будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, що останній дійсно керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що було підставою для зупинки транспортного засобу та складання протоколу. Разом з тим, апелянт стверджує, що з долученого відеозапису також не вбачається факту керування останнім транспортним засобом, крім іншого на відео не вбачається також і факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 9-16). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31.08.2023 року було відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (а.с. 19-20). В судове засідання апелянт з`явилася особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, якому, в свою чергу, було роз`яснено його право у відповідності до положень ст. 268 КУпАП, на користуватися під час розгляду справи юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто. Однак, останній виявив бажання здійснювати самопредставництво без участі професійного представника. Від виклику свідків на підтвердження своїх пояснень в апеляційному суді відмовився, що зафіксовано технічними засобами фіксації процесу. При цьому, ОСОБА_1 було надано відповідні пояснення щодо подій, що відбувалися в день складення протоколу, а саме повідомлено, що 13.07.2023 року, повертаючись до м. Одеса, висадивши осіб, що перебували з ним в транспортному засобі, на якому останні здійснюють доставлення гуманітарної допомоги, пересів на власний автомобіль, Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , вирушив за адресою проживання, а саме АДРЕСА_1 . Проїжджаючи комплекс «Шостий елемент», на знак зупинки працівниками поліції, з`їхав на узбіччя. В подальшому, згідно наданих пояснень, ОСОБА_1 було повідомлена працівниками поліції, які здійснили зупинку щодо наявності в останнього ознак алкогольного сп`яніння. Будь-яких клопотань щодо допиту свідків, а саме вищезазначених осіб, що перебували з ним автомобілі, апелянтом не заявлялося. Також останнім було повідомлено, що за пару годин до складення протоколу, висадивши вказаних осіб, що перебували з ним в автомобілі, ним було випито декілька пляшок пива. Відповідні пояснення було надано ОСОБА_1 безпосередньо в судовому засіданні під запис. Дослідивши матеріали справи, наведенні доводи апелянта, апеляційним судом встановлено наступне. Приймаючи оскаржувану постанову щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього підтверджується наявними матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, роздрукованим чеком Drager Alcotest 7510 з результатом 0,45 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та відеозаписом події, яка мала місце 13.07.2023 року, що міститься на диску, доданого до матеріалів справи, на якому відображено проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння та відмову від проходження такого огляду у медичному закладі. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 506886 ОСОБА_1 13.07.2023 року близько 01 год. 05 хв. в м. Одеса, Малиновський район, Овідіопольська дорога, 7 керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, результат огляду 0, 45 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно положень п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначені в протоколі обставин справи підтверджуються, в свою чергу, долученим працівниками поліції до матеріалів справи відеозаписом з нагрудних камер, котрий в повній мірі відтворює події, що відбувалися в день складення проколу. На вказаний відеозапис, в свою чергу, зафіксовано місцезнаходження транспортного засобу за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , а саме на узбіччі зазначеної в протоколі адреси. При цьому, зважаючи на надані останнім безпосередньо в судовому засіданні пояснень по суті справи, а саме відносно здійснення працівниками поліції зупинки відповідного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідні доводи останнього щодо відсутності факту керування транспортним засобом не знайшли свого підтвердження. В подальшому, з даного відеозапису вбачається, що останньому було повідомлено щодо наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння та відповідно запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, який в подальшому ОСОБА_1 пройшов. Результатом огляду, а саме 0,45 проміле, було встановлено факт перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 3). Згідно Інструкції, затвердженої Наказом Міністерством внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння (п.3 розділу І Інструкції) є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). Разом з тим, згідно положень п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими (п. 2 розділ І). Матеріалами справи, в свою чергу, також встановлено, що ОСОБА_1 , пройшовши відповідний огляд за допомогою спеціального технічного засобу, погодився із встановленими результатами огляду щодо вмісту алкоголю в крові 0, 45 проміле, що вбачається із вищезазначеного відеозапису та безпосередньо з наявного в матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який в графі з результатами згоден містить особистий підпис безпосередньо особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 4). Окрім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 будь-яких пояснень безпосередньо в момент складення протоколу про адміністративного правопорушення відносно зазначених в протоколі подій, не надавав, що підтверджується відповідною відміткою в протоколі і особистим підписом, а також відеозаписом подій. Про обставини, на яких ґрунтується апеляційна скарга, ОСОБА_1 працівникам поліції не повідомляв, а тому пояснення на місці оформлення матеріалів (фактично відсутні), зазначені в апеляційній скарзі, та надані в судовому засіданні суттєво різняться. При цьому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги згідно встановленого порядку розгляду справ. Як вбачається з матеріалів справи, отримавши результат огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 працівниками поліції було роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та безпосередньо ст. 268 КУпАП, та у відповідності до положень ст. 254 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення. Стосовно доводів апелянта щодо проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу, відносно якого відсутня інформація щодо проведення відповідного технічного обслуговування даного приладу, слід зазначити, що у відповідності до положень п. 5 розділу 2 вищезазначеної Інструкції, затвердженої Наказом Міністерством внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, обов`язок працівника поліції перед проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», надати сертифікат відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, виникає лише у разі виявлення бажання особи, яка в подальшому має намір пройти відповідний огляд на стан сп`яніння, ознайомитися із вказаними документами, котрі надаються на вимогу особи, яка підлягає огляду. Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 з відповідним бажання щодо ознайомлення зі свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, безпосередньо в день складення протоколу до працівників поліції не звертався. При цьому, в судовому засідання зазначеного клопотання також не заявляв. Тобто, за таких обставин, відповідні доводи апелянта також відхиляються апеляційним судом, оскільки не знайшли свого підтвердження. Будь-яких інших доводів в апеляційній скарзі на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом наведено не було. Згідно вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваної постанови без змін. На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеса від 14 серпня 2023 року - залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк