Постанова 4815 № 569/2222/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 вересня 2023 року м. Рівне Справа № 569/2222/23 Провадження № 22-ц/4815/822/23 Рівненський апеляційний суд в складі суддів: головуючого судді: Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 22 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 березня 2023 року надано сторонам строк для примирення 6 місяців та зупинено провадження. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2023 року виправлено описку у 2 абзаці мотивувальної частини, а саме: після слів "подала до суду" вказано "письмові заперечення на клопотання відповідача про надання строку для примирення" замість "з проханням надати шість місяців для примирення. Судове засідання провести у її відсутність". Також виправлено описку в 1 абзаці резолютивної частини ухвали суду, де після слова "Клопотання" замість " ОСОБА_1 " вказати " ОСОБА_2 " Не погоджуючись з ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 березня 2023 року, представник ОСОБА_1 оскаржила її до Рівненського апеляційного суду. Зазначає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, а збереження сім`ї неможливе через його аморальну поведінку. Вказує, що суд першої інстанції не обґрунтував надання максимально можливого строку для примирення. Доводить помилковість висновків суду про неявку сторін. Стверджує, що судом не надана оцінка запереченням на клопотання відповідача про надання строку на примирення. Крім того зазначає, що суд належним чином не вмотивував необхідності у наданні строку на примирення. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Проте, за положеннями статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При цьому, необхідно зазначити, що під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя. Основна ціль примирення подружжя збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім`ї. Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного із подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі надання сторонам спору строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Максимальний строк для примирення подружжя не має перевищувати 6 місяців. Відповідно до ч.7 статті 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців. Згідно п.4 ч.1 статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. З матеріалів справи також вбачається, що сторони перебувають у шлюбі з 19.08.2009 року (а.с. 4). Під час шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5,6). З довідки ВЧ НОМЕР_1 вбачається, що відповідач був мобілізований та перебуває на військовій службі з 24 жовтня 2022 року (а.с. 17). 13 березня 2023 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про надання строку для примирення. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що зацікавлений у збереженні сімейних відносин, намагається шукати компромісний та мирний варіант вирішення сімейних суперечок. Просив врахувати наявність неповнолітніх дітей. 22 березня 2023 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення щодо надання строку для примирення. В обґрунтування заперечень вказала, що надання строку для примирення суперечитиме моральним засадам суспільства, а збереження шлюбу неможливе. Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Обставин, які б вказували на те, що примирення подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суперечить моральним засадам суспільства, судом не встановлено. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно надано сторонам шестимісячний строк на примирення, враховуючи тривале перебування у шлюбі сторін; наявність у сторін дітей; невизнання позову відповідачем; висловлене бажання зберегти сім`ю. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивачки про необґрунтованість висновків суду щодо надання максимального строку для примирення, оскільки перебування відповідача на військовій службі ставить його у заздалегідь невигідне становище під час позасудового врегулювання сімейного спору, зокрема й в аспекті достатності часу для примирення. Враховуючи наведене слід вважати, що доводи апеляційної скарги по суті правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення. Тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 22 березня 2023 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Боймиструк С.В. Судді: Гордійчук С.О. Шимків С.С.