Постанова 4854 № 420/23196/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/23196/21 Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М., повний текст судового рішення складено 21.06.2023, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О., суддів: Танасогло Т.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №420/23196/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В: 23.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Департаментру праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020, 2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум допомоги. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що в 2020 та 2021роках йому виплачено разову грошову допомогу як учаснику бойових дій у меншому розмірі, а саме 1390грн. та 1491грн. відповідно. При цьому, позивач стверджував, що розмір такої допомоги має становити п`ять мінімальних пенсій за віком. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2023 у справі №420/23196/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в повному обсязі та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №420/23196/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, меншому п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції вказав про те, що разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийнятти нове судове рішення про відмову в задоволенні позвних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги суб`єкт владних повноважень зазначає, що здійснюючи розгляд даної справи Одеський окружний адміністративний суд вийшов за межі позовних вимог. На думку відповідача, грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік ОСОБА_1 виплачено з урахуванням введеня в Україні воєнного стану та фінансової можливості. В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з урахуванням такого. Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується наявною в матеріалах спарви копією посвідчення серії НОМЕР_1 . Як з`ясовано апеляційним судом, у 2021 році Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 виплачено разову грошову допомогу як учаснику бойових дій до 5 травня в розмірі 1491грн. Не погодившись із розміром виплаченої допомоги ОСОБА_1 звернувся до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із запитом від 03.10.2021 щодо проведення виплати недоотриманої одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021р. у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. За наслідками розгляду вказаного звернення позивача Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради надано відповідь (лист від 21.10.2023 №02-25/733), у якій зазначено, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021р. ОСОБА_1 проведено відповідно чинного законодавства в сумі 1491грн. Не погодившись із відмовою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021р. у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, ОСОБА_1 за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даною позовною заявою. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів виходить із такого. Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Згідно із статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено перелік осіб, які належать до учасників бойових дій. Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) згадану вище норму права викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI. В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні постанови щодо окремого бюджетного року, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020, № 325 від 08.04.2021, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій. Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У вказаному рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII не застосовуються, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відтак, з 27.02.2020 застосовуються положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Як установлено апеляційним судом та зазначено вище, у 2021 році разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій ОСОБА_1 виплачено у розмірі 1491грн., тобто у розмірі передбаченому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 №325. Однак, положеннями ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу гарантовано право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Виходячи із визначених у частині 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021, а Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу. З урахуванням наведеного, колегією суддів з`ясовано, що разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік ОСОБА_1 протиправно виплачено у меншому розмірі ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції уважає, що заявлені ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради позовні вимоги щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 році є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, суд апеляційної інстанції уважає необгрунтованими доводи скаржника стосовно того, що грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік ОСОБА_1 виплачено з урахуванням введеня в Україні воєнного стану та фінансової можливості, адже держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей. До того ж, Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій. Стосовно доводу скаржника про те, що під час розгляду справи суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, колегія суддів зауважую наступне. Так, предметом даного позову є нарахування та виплата Департаментром праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2023 у справі №420/23196/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в повному обсязі та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві. Отже, під час розгляду справи по суті суд першої інстанції мав встановити наявність законодавчо передбачених підстав для нарахування та виплати Департаментром праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема, за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Водночас, колегією суддів з`ясовано, що мотивувальна та резолютивна частини оскаржуваного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №420/23196/21 стосуються нарахування та виплати Департаментром праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Апеляційний суд констатує, що перед окружним адміністративним судом таке питання не ставилось та воно не було спірним у даній справі. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі. Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 2 якої суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Вичерпний перелік підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення наведено у статті 317 КАС України, відповідно до якої підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом у рішенні від 21.06.2023 у справі №420/23196/21 висновки не відповідають обставинам справи, а тому такий судовий акт підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики задовльнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №420/23196/21 скасувати. Прийняти у справі нове судове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовльнити. Визнати протиправною бездіяльність Департаментру праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум допомоги. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді Т.М. Танасогло А.В. Крусян