Постанова 4824 № 369/6824/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 369/6824/22 Головуючий у суді першої інстанції - Янченко А.В. Номер провадження № 22-ц/824/6100/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА Іменем України 22вересня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», подану представником Миц Іриною Володимирівною, на рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 30 грудня 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування в порядку регресу, - ВСТАНОВИВ: У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу. На обґрунтування своїх вимог посилається на ті обставини, що ПрАТ «СГ «ТАС» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00453853. Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу DAF CF 85.410, д.н. НОМЕР_1 . 03 серпня 2019 року приблизно о 09 годині 40 хвилин по вул. І. Франка в м.Косів, Івано-Франківської області відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю Застрахованого ТЗ DAF CF 85.410, д.н. НОМЕР_1 та ТЗ Chevrolet Aveo, д.н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року у справі № 369/10645/19, встановлено, що в результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований ТЗ DAF CF 85.410, д.н. НОМЕР_1 . Враховуючи наявність Договору добровільного страхування, власник пошкодженого автомобіля ТЗ «DAF CF 85.410, д.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та просив провести страхове відшкодування згідно до умов укладеного договору. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого DAF CF 85.410, д.н. НОМЕР_1 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та отримано рахунок № 20 від 03 серпня 2019 року від СТО, відповідно до якого вартість ремонту DAF CF 85.410, д.н. НОМЕР_1 складає 38220,00 грн. У зв`язку із зазначеним, позивачем, на підставі зібраних документів та заяви на виплату страхового відшкодування власника складено розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт № 25915Р/09/2019, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 28848,00 грн., з якої 6933,60 грн. зараховано до суми несплачених ОСОБА_2 страхових платежів страхувальника, а 21914,40 грн. було виплачено останньому, що підтверджується платіжним дорученням № 41686 від 09 серпня 2019 року, загалом фактичні витрати позивача склали у розмірі 28 848,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України страховик ПрАТ «СГ «ТАС» з суми виплати у розмірі 28 848,00 грн. страхового відшкодування зарахував частину виплати до несплачених страхових внесків у сумі 6933,60 грн., тим самим провів зарахування зустрічних однорідних вимог, вказана операція зазначена в страховому акті № 25915Р/09/2019. А отже, загальна сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну відповідачем, складає 28 848,00 грн. Враховуючи, що винуватцем ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 , а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» згідно Полісу №148667815 позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Проте, ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» задовольнило заяву позивача лише частково на суму 12 915,00 грн., що покриває частину витрат позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 14084 від 21.10.2019 року. Оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 28 848,00 грн., при цьому Полісом № 148667815 покрито частину шкоди на суму 12 915,00 грн., то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає: 15 933,00 грн. = 28 848,00 грн. - 12 915,00 грн. Тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СГ «ТАС» 15 933,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн. Рішенням Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 30 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СГ «ТАС» відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 6341, 40 грн. Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції представника позивача у справі ПрАТ «СГ «ТАС» Миц І.В. подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у вказаній справі нове рішення про задоволенні позовних вимог позивача. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального законодавства та з неправильним застосування норм матеріального права. Так на думку апелянта, суд першої інстанції, вирішуючи спір у вказаній справі не врахував положення Закону України «Про страхування», оскільки між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування належного останньому автомобіля «DAF - CF 85.410» д.н.з. НОМЕР_1 і саме в межах вказаного Закону у позивача виник обов`язок відшкодувати ОСОБА_2 суму заподіяної шкоди в наслідок пошкодження транспортного засобу страхувальника у розмірі визначеному СТО за вибором Страхувальника ( відповідно до п. 2.3 укладеного Договору добровільного страхування транспортного засобу). Після подання страхувальником ОСОБА_2 до ПрАТ «СГ «ТАС» рахунку фактуру №20 від 03 серпня 2019 року щодо визначеної вартості запчастин та вартості робіт необхідного для відновлювального ремонту авто, позивачем як страховиком були виконанні перед страхувальником зобов`язання визначені договором добровільного страхування та проведено відповідні виплати страховику та зарахування відповідних сум. Вважає дії позивача такими, що проведенні у відповідності до положень Закону України «Про страхування». В подальшому позивачем в порядку вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було направлено вимогу до ПрАТ «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача у справі як власника джерела підвищеної небезпеки, та отримано від вказаної страхової компанії часткову компенсацію понесених позивачем витрат у розмірі 12915 грн. При цьому ПрАТ «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» провела вказані витрати з врахуванням положень визначених ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» тобто з врахуванням зносу транспортного засобу ОСОБА_2 - «DAF - CF 85.410» д.н.з. НОМЕР_1 . Висновок суду першої інстанції проте, що сума відшкодування, яку просить стягнути позивач з ОСОБА_1 не перевищує ліміту відповідальності відповідно до полісу страхування, який уклав ОСОБА_1 із ПрАТ «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» апелянт вважає незаконним, оскільки страховик відповідача не вправі здійснювати страхові виплати хоч і в межах ліміту відповідальності, але тільки з дотриманням положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема ст. 29 Закону щодо обмеження суми виплати з врахуванням зносу авто. Вважає висновок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим а тому просив рішення суду скасувати та задовольнити поданий позов. Представник відповідача у справі ОСОБА_1 адвокат Орлов О.О. подав відзив на апеляційну скаргу ПрАТ «СГ «ТАС» в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення представник відповідача у справі обґрунтував тим, що відповідач у справі ОСОБА_1 виконав вимоги Закону України ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та застрахував свою відповідальність як власник транспортного засобу - автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н НОМЕР_2 , і так як розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності визначеного договором обов`язкового страхування, тому саме страховик - ПрАТ «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ» повинен відшкодувати позивачу сплачену суму страхування в розмірі 15 933 грн, а не ОСОБА_1 . З врахуванням викладеного вважав рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи апелянта безпідставними. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03 серпня 2019 року приблизно о 09 годині 40 хвилин по вул. І. Франка в м. Косів, Івано-Франківської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «DAF CF 85.410», д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2019 року у справі № 369/10645/19, встановлено, що в результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований автомобіль «DAF CF 85.410», д.н. НОМЕР_1 . Відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді с=штрафу у розмірі 340 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, наявність вини в діях відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню. Також із матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» як страховиком та ОСОБА_2 як страхувальником було укладено договір добровільного страхування за умовами якого було застраховано автомобіль «DAF CF 85.410», д.н. НОМЕР_1 із страховою сумою 432000 грн. І сторонами вказаного договору погоджені умови відшкодування страхувальнику страховиком заподіяної шкоди в тому числі внаслідок ДТП.( а.с.42-48). 07 серпня 2019 року страхувальник ОСОБА_2 звернувся до страховика ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату йому страхового відшкодування у зв`язку з тим, що застрахований ним автомобіль зазнав механічних пошкоджень під час ДТП, що мала місце що 03 серпня 2019 року приблизно о 09 годині 40 хвилин по вул. І. Франка в м. Косів, Івано-Франківської області за участю автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с. 49). На підтвердження факту та обсягу пошкоджень, який зазнав належний йому автомобіль, ОСОБА_2 подав страховику Акт огляду транспортного засобу - «DAF CF 85.410», д.н. НОМЕР_1 від 05 серпня 2019 року представником страховика ОСОБА_3 . Зокрема в даному акті зазначено, що автомобіль в наслідок ДТП отримав пошкодження : передній бампер, передня права фара, кронштейн передньої правої фари, зовнішній окуляр передньої правої протитуманної фари, декоративна решітка радіатора, радіатор охолодження, передня права протитуманна фара, нижня підніжка права, крило - підніжка права, спойлер кабіни правий, окуляр передньої правої фари, амортизатор кабіни передній правий ( а.с. 59-60). 08 серпня 2019 року страховиком ПрАТ «СГ «ТАС» затверджено розмір погоджених виплат за страховим актом згідно до якого страховик визначив суму що підлягає виплаті страхувальнику ОСОБА_2 у зв`язку з пошкодження належного йому застрахованого автомобіля в розмірі 28848 грн. (а.с. 57). При цьому із вказаної суми 6933,60 грн, утримав в якості несплачених страхових платежів, а решту суму - 21914 грн. 40 коп. виплатив страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням №41686 від 09 серпня 2019 року ( а.с. 6). Відповідно до відомостей МТСБУ, автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н НОМЕР_2 на час ДТП мав діючий страховий поліс №1489667815 оформлений ПрАТ СК «Аско-Донбас Північний» ( а.с. 7) Згідно до умов Полісу №1489667815 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів він укладений між ПрАТ СК «Аско-Донбас Північний» та ОСОБА_1 та забезпечує страхування відповідальності власника автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н НОМЕР_2 на період із 03 липня 2019 року по 02 липня 2020 року. Сторонами визначено страхову суму за заподіяння майнової шкоди в розмірі 100000 грн. Франшиза нуль грн (а.с. 93). Також з матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2019 року ПрАТ СК «Аско-Донбас Північний» було перераховано позивачу у вказаній справі ПрАТ «СГ «ТАС» 12915 грн грн, як страхове відшкодування по заяві останнього , справа №14216/09/2019/90 згідно страхового акту № 94919 від 18 жовтня 2019 року (а.с. 58). Із відповіді генерального директора ПрАТ СК «АСКО ДС» №2141 від 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 вбачається, що страховик виконав взяті на себе зобов`язання за договором обов`язкового страхування власника наземного транспортного засобу по сплаті завданої застрахованим автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н НОМЕР_2 шкоди в розмірі лише 12915 грн. Вказана виплата проведена із врахування положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також звіту ФОП ОСОБА_4 №903/10 за яким коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «DAF CF 85.410», д.н. НОМЕР_1 , 2009 року випуску становить 0.7. Суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позову ПрАТ «СК «ТАС» виходив із того, що заявлена позивачем сума завданої шкоди пошкодженням автомобіля «DAF CF 85.410», д.н. НОМЕР_1 становить 28484 грн, що не перевищує ліміту страхового відшкодування визначеного у Полісі №1489667815 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладений 03 липня 2019 року між ПрАТ СК «Аско-Донбас Північний» та ОСОБА_1 , а тому визнав вимоги до відповідача у справі ОСОБА_1 безпідставними. Апеляційний суд не може погодитись із вказаними висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди з огляду на наступне. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. За змістом положень статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України. Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). Відповідно до положень ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Статтею 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Відповідно до змісту положень Закону України "Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик за договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів несе обмежену відповідальність, та при настанні страхового випадку відшкодовує оцінену у встановленому цим Законом порядку шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди відповідно до лімітів відповідальності з урахуванням зносу автомобіля, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а також за вирахуванням франшизи, якщо вона була встановлена договором. Обов`язок щодо сплати всіх інших сум, якщо страхове відшкодування не покрило завданої шкоди, покладається на винну особу. Така особа, відповідно до статті 1192 ЦК України, має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із страхового акту від 08 серпня 2019 року застрахований автомобіль «DAF CF 85.410», д.н. НОМЕР_1 , 2009 року випуску тобто не є новим автомобілем (а.с. 57), разом із тим для відновлення вказаного автомобіля було використано нові складові кузова які отримали пошкодження під час ДТП, : бампер вартістю 3300 грн, фара вартістю 3000 грн., кріплення фари 1300 грн, окуляр вартістю 800 грн. решітка радіатора вартістю 2000 грн., сходинка вниз вартістю 450 грн, сходинка вверх вартістю 2000 грн, радіатор вартістю 11000 грн, амортизатор кабіни вартістю 23000 грн., фара протитуманна 900 грн. ( а.с. 54) . Заміна зазначених складових пошкодженого автомобіля, повністю відповідає характеру пошкоджень автомобіля викладених в Акті огляду транспортного засобу - «DAF CF 85.410», д.н. НОМЕР_1 від 05 серпня 2019 року представником страховика Рибчанським Л.В. ( а.с. 59-60), тобто безпосередньо після ДТП, що мала місце 03 серпня 2019 року. Відповідач у справі зазначених обставин не спростував. Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону № 1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України. Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15 та постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц ПрАТ "СГ "ТАС" не зобов`язане доводити обґрунтованість розміру страхового відшкодування, виплаченого страховиком винної особи. Крім того, ПрАТ "СГ "ТАС" не є стороною договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому, не має права порушувати питання щодо дотримання ПрАТ СК «Аско-Донбас Північний» умов вказаного договору, укладеного із ОСОБА_1 . Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18). Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу. Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17, від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц та від 19 липня 2021 року у справі № 206/3219/15-ц (провадження № 61-19062св20). Подібні за змістом висновки, зокрема щодо застосування положень частини другої статті 1192 ЦК України, викладено у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 265/5388/20 (провадження № 61-14462св21), від 18 травня 2022 року у справі № 761/11792/16-ц (провадження № 61-42292св18), від 20 червня 2022 року у справі № 156/1162/20 (провадження № 61-19св22). Оскільки розмір шкоди, завданої позивачу - ПрАТ «СГ «ТАС» внаслідок виконання ним умов договору про добровільне страхування пошкодження застрахованого автомобіля DAF CF 85.410», д.н. НОМЕР_1 , 2009 року випуску, який належить страхувальнику ОСОБА_2 та отримав відповідні пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , перевищує виплачений страховою компанією ПрАТ СК «Аско-Донбас Північний» за правилами статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір страхового відшкодування, тому вказана різниця в розмірі 15933 грн, підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_1 , як винної особи, за заподіяння вказаної шкоди. Таким чином, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість доводів викладених в апеляційній скарзі ПрАТ «СГ «ТАС» та невідповідність висновків викладених в рішенні суду першої інстанції вище вказаним нормам матеріального права. Відповідно до положень статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи встановлені обставини справи апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ «СГ «ТАС» та стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача 15933 грн, виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 10 липня 2019 року. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Оскільки апеляційний суд змінює суму до стягнення, то й розмір судового збору, який підлягає до стягнення підлягає перерозподілу. Враховуючи, що позов ПрАТ «СГ «ТАС» є законним та обґрунтованим, тому на користь позивача із відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6202, 50 грн, із яких судовий збір сплачений при подані позову до суду першої інстанції - 2481 грн. (а.с. 22), та при подачі апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн, (а.с. 178). Крім того колегія суддів вважає, що не можуть буди покладені на позивача витрати понесені відповідачем по сплаті послуг правничої допомоги при розгляді вказаної справи з тих підстав, що позов судом визнано обґрунтованим, а згідно до положень ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Відповідно до положень частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст. 22, 979, 993, 1192, 1194 ЦК України, ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 367, 369, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», подану представником Миц Іриною Володимирівною, задовольнити. Рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 30 грудня 2022 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування в порядку регресу задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» ( юр. адреса 03062, м.Київ, проспект Перемоги, 65 код ЄДРПОУ 30115243) 15933 грн. ( п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять три гривні) матеріальної шкоди в порядку регресу, та 6202,50 грн, сплаченого судового збору, а всього 22135, 50 грн. ( двадцять дві тисячі сто тридцять п`ять гривень 50 коп.) Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає. Судді : _______________ ________________ ______________ М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв