Постанова Східний апеляційний господарський суд № 917/1332/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2023 року м. Харків Справа № 917/1332/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Гребенюк Н.В. за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В. за участю представників сторін: ТОВ "Інтерхолдінг" - Лук`яненко В.О. ТОВ "Сінема-Центр" Чуба В.Д., Григоришен О.О. розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Інтерхолдінг" (вх.№1397П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі № 917/1332/22 (повний текст якого складено та підписано 20.06.2023 суддею Безрук Т. М. у приміщенні господарського суду Полтавської області) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" про стягнення 866 862,15 грн та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" про стягнення 1 947 350,88 грн ВСТАНОВИВ: До господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" про стягнення 866 862,15 грн, у тому числі: 808 793,96 грн основного боргу згідно з договором підряду № 20191113/В від 13.11.2019, 38 013,32 грн - пені, 6248,76 грн - 3% річних, 13 806,11 грн - інфляційних. В обґрунтування позову первісний позивач посилається на те, що за договором підряду № 20191113/В від 13.11.2019 він зобов`язався виконати будівельні роботи (комплекс робіт з монтажу конструкцій металевих) у приміщеннях багатозального кінотеатру у торговельно-розважальному центрі «Мегамолл», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е; за ці роботи відповідач розрахувався частково на суму 7 525 869,61 грн; відповідач безпідставно не підписав акт виконаних робіт на суму 808 793,96 грн та не оплатив їх. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" подало зустрічну позовну заяву (т. 3 а.с.171-176), в якій прохає стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" 1 947 350,88 грн пені за прострочення виконання робіт за Договором підряду № 20191113/В від 13.11.2019, з яких: 451 370,56 грн пені за період з 21.02.2020 по 28.02.2020, 918 160,88 грн пені за період з 01.05.2020 по 29.05.2020, 577 819,44 грн пені за період з 30.05.2020 по 01.07.2020. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2022 (т.4 а.с.10-11) прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" про стягнення 1 947 350,88 грн до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 917/1332/22. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" про стягнення 1 947 350,88 грн в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" про стягнення 866 862,15 грн. Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі № 917/1332/22 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.06.2023) у позові ТОВ "Інтерхолдінг" до ТОВ "Сінема-Центр" про стягнення грошових коштів відмовлено повністю. Зустрічний позов ТОВ "Сінема-Центр" до ТОВ "Інтерхолдінг" про стягнення грошових коштів задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Інтерхолдінг» (вул. Жилянська, 146, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 31662864) на користь ТОВ «Сінема-Центр» (вул. Небесної Сотні, буд. 13, кабінет 500, м. Полтава, Полтавська область, 36000) 1947350 грн 88 коп. пені, 29210 грн 26 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору. ТОВ "Інтерхолдінг" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі № 917/1332/22 та ухвалити нове рішення, яким первісну позовну заяву ТОВ "Інтерхолдінг" задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Сінема-Центр" відмовити повністю. Стягнути з ТОВ "Сінема-Центр" на користь ТОВ "Інтерхолдінг" витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову та апеляційної скарги. Апелянт вважає, що внаслідок необґрунтованої відмови у задоволенні клопотання про включення документів до числа доказів суд не дослідив належним чином та не врахував при вирішенні спору всіх обставин справи, позбавив апелянта процесуальних прав, що, на думку апелянта, є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Крім того, апелянт зазначає, що при закритті підготовчого провадження суд не вирішив питання щодо клопотання про виключення доказів. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про включення документів до числа доказів, а саме додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 до Договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019, оскільки в подальшому суд першої інстанції безпідставно робив висновки про відсутність додаткових робіт, які були виконані апелянтом в результаті залучення ТОВ «БК БУДТРАНССЕРВІС». В зв`язку з наведеним апелянт просить під час апеляційного перегляду врахувати письмові докази, а саме додаткову угоду № 1 від 17.06.2020 до Договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019 та додатку № 1 від 17.06.2020, а також акт готовності об`єкту до експлуатації від 05.01.2021, сертифікат готовності з датою реєстрації 28.01.2021, документи, надані виконавцем авторського нагляду, фотографії, зроблені в процесі робіт на об`єкті, які судом першої інстанції не досліджувались. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції також не надано належної оцінки обставинам справи щодо виконання зі сторони ТОВ "Сінема-Центр" умов попередньої оплати, проігноровано і не встановлено обставину, з якого ж все таки моменту ТОВ «Інтерхолдінг» повинно було приступити до виконання, жодним чином не надано належної оцінки і не спростовано факту закупівлі і відвантаження товарів на виконання робіт, передбачених договором підряду та додатковою угодою до нього № 1, не досліджено і не взято до уваги пояснення попереднього директора ТОВ "Сінема-Центр" Лісовської Л.В. стосовно прийняття актів виконаних робіт у травні 2021 року на підставі переданих актів, проігноровано і не досліджено обставини, які ТОВ "Сінема-Центр" визнає, а саме щодо комісійного прийняття робіт у травні 2021 року, не надано належної оцінки обставинам щодо подальших дій ТОВ "Сінема-Центр" після зупинення дій договорів підряду. Також суд першої інстанції не звернув уваги на те, що права ТОВ «Сінема-Центр» не порушені станом на дату пред`явлення зустрічного позову, оскільки договором підряду не визначено строк або подія, відповідно до якої ТОВ «Інтерхолдінг» мало би виконати умови щодо сплати неустойки. Матеріали справи не містять будь-яких вимог, які ТОВ «Сінема-Центр» заявляло до ТОВ «Інтерхолдінг» по спірному договору підряду. Тому, на думку апелянта, відсутність порушення прав і законних інтересів ТОВ «Сінема-Центр» була для суду першої інстанції самостійною та достатньою підставою для відмови у зустрічному позові, яку судом під час ухвалення рішення повністю проігноровано. Також апелянт зазначає, що ТОВ «Сінема-Центр» звернулося з зустрічним позовом до суду 07.12.2022, а дізналося про порушення свого права по стягненню неустойки ще 21.02.2020, тобто з пропуском спеціального строку позовної давності, що, на думку апелянта, було безумовною підставою для відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом в силу положення ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України. Апелянт акцентує увагу суду апеляційної інстанції на тому, що місцевий господарський суд жодним чином не з`ясував, з яких саме причин ТОВ «Сінема-Центр», починаючи з 21.02.2020 (дата початку прострочення робіт), не звернулося або ж до ТОВ «Інтерхолдінг» або до судових органів щодо захисту, як він вважає, своїх порушених прав, не дослідив, яким чином карантинні обмеження вплинули на ТОВ «Сінема-Центр» щодо неможливості вчасного звернення до суду, не встановив, якими доказами ТОВ «Сінема-Центр» обґрунтовує свої доводи щодо пропуску позовної давності. Суд першої інстанції при розгляді справи №917/1212/22 не звернув уваги на ті обставини, що ТОВ «Сінема-Центр», заявляючи зустрічний позов фактично «зловживає правом». Оскільки, з матеріалів справи не вбачається жодних активних дій зі сторони ТОВ «Сінема-Центр», направлених на своєчасне стимулювання щодо виконання ТОВ «Інтерхолдінг» договірних строків, тому, на думку апелянта, ТОВ «Сінема-Центр» було зацікавлене не у виконанні робіт, а в їх простроченні, зважаючи на розмір можливих фінансових надходжень, які перекривали би повністю витрати на їх виконання. Також скаржник зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ТОВ «Інтерхолдінг» поніс, і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає витрати на правничу (правову) допомогу адвоката в сумі 100 000,00 грн. Зокрема, ТОВ «Інтерхолдінг» користується правовою допомогою Адвокатського об`єднання «Лігал Веріті», в подальшому розмір витрат буде деталізовано та уточнено в передбаченому процесуальним законодавством порядку. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інтерхолдінг" (вх.№1397П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі № 917/1332/22. Розгляд справи призначено на 12.09.2023. 09.08.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, ТОВ «Сінема-Центр» вказує наступне: - доводи апелянта не спростовують правову позицію ТОВ «Сінема-Центр», скаржник не наводить правових підстав для скасування правильного рішення Господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі №917/1332/22. Апеляційна скарга ТОВ «Інтерхолдінг» є необґрунтованою та такою, в задоволенні якої слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін; - доводи апелянта про не дослідження судом першої інстанції додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 є необґрунтованими, оскільки апелянт самостійно реалізував своє право на виключення зазначеного доказу з числа доказів в січні 2023, тому не має право апелювати про порушення його процесуальних прав, оскільки мав достатньо часу щодо вирішення питання щодо відкликання свого клопотання про виключення зазначеного доказу з числа доказів у належний процесуальний строк та спосіб; - доводи апелянта про залучення товариства-субпідрядника до виконання робіт також є необґрунтованими, оскільки ТОВ «Сінема-Центр» свого дозволу не надавав, а апелянт за таким дозволом не звертався до ТОВ «Сінема-Центр» в порушення п. 3.2.2. спірного договору; - авторський нагляд ФОП Ходосевич Н.О. не може підтверджувати виконання робіт підрядником ТОВ "Інтерхолдінг за спірним договором підряду; - доводи про закінчення договорів підряду (листи ТОВ «Сінема-Центр» від 01.06.2023) та односторонніх актів не відображають дійсний характер правовідносин сторін та не спростовують правильних висновків оскаржуваного рішення; - помилковими є твердження апелянта, що права зустрічного позивача ТОВ «Сінема-Центр» порушені не були; - непослідовними та суперечливими є доводи апелянта, адже суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги щодо строків позовної давності стосуються моментів, які взагалі не впливають на справу №917/1332/22 щодо початку перебігу, зупинення або переривання строків позовної давності, категорій «довідався або міг довідатися про порушення свого права або особу порушника»; - необґрунтованими та значно завищеним є заявлений апелянтом розмір судових витрат, які він очікує понести в суді апеляційної інстанції. Відзив на апеляційну скаргу судом розглянуто, прийнято до уваги та долучено до матеріалів справи. В судовому засіданні апелянт наполягав на вимогах, викладених в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оспорюване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким первісну позовну заяву ТОВ "Інтерхолдінг" задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Сінема-Центр" відмовити повністю. Представники відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі №917/1332/22 без змін. Відповідно до вимог статей 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання. Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (далі первісний позивач, підрядник, ТОВ "Інтерхолдінг") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінема-центр" (далі первісний відповідач, замовник, ТОВ "Сінема-центр") укладено договір підряду № 20191113/В від 13.11.2019 (далі Договір № 20191113/В; т.1, а.с. 46-49) за умовами якого сторони погодили таке: - п.1.1. підрядник з використанням власних засобів та обладнання, зобов`язується за завданням замовника на свій ризик, виконати комплекс робіт з монтажу конструкцій металевих (код ДКПП 43.99.5) у приміщенні багатозального кінотеатру «СІНЕМА - СІТІ» у Торговельно-розважальному центрі «МЕГАМОЛЛ», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е (надалі - «роботи»), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані підрядником роботи; - п.1.2. - роботи виконуються підрядником якісно, своєчасно, належними способами та засобами, у відповідності до цього договору, зокрема Кошторису (Додаток № 1) у якому визначено - найменування, вид, склад, обсяги робіт та їх вартість, та проектної документації стадії «Робоча документація» Електротехнічні рішення 96.2019-2-ЕТР; - п.1.3.- роботи виконуються на Об`єкті, а саме: у Торговельно-розважальному центрі «МЕГАМОЛЛ», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е (далі - «Об`єкт»); - п.2.1. - підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладання цього договору сторонами за умови надходження попередньої оплати на поточний рахунок підрядника; - п.2.1.2 підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи у строк до 20 лютого 2020 року; - п.3.1 - підрядник зобов`язується: п. 3.1.2. - виконати роботи і передати їхні результати замовникові у строки, встановлені умовами даного договору і Додатками до нього; п.3.1.18 - складати та надавати замовникові Акти виконаних робіт; - п.3.3.- замовник зобов`язується: п.3.3.3. - прийняти виконані роботи, за умови їхнього належного виконання з дотриманням даного договору, додатків до нього, технології проведення робіт, державних будівельній інших норм та правил які регулюють проведення даного виду робіт; - п.5.1. загальна вартість робіт, відповідно до затвердженого сторонами Кошторису (Додаток № 1 до Договору), складає 7 525 869,61 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 1 254 311,60 грн. - п. 5.2. замовник здійснює оплату по договору у такому порядку: - п. 5.2.1. - попередня оплата у розмірі 3 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 583 333,33 грн. сплачується замовником протягом 7 (семи) банківських днів за дати укладення цього договору. - п. 5.2.2. - наступні розрахунки за фактично виконані підрядником роботи здійснюються за умови належним чином зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (включаючи податкові накладні на суми сплачених замовником попередніх оплат), після прийняття відповідного обсягу фактично виконаних робіт та підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт протягом 10 (десяти) робочих днів з дати реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної. При цьому сторони домовились, що під час здійснення платежів за фактично виконані роботи, враховуються суми сплачених замовником попередніх оплат, а також суми штрафних санкцій, які були застосовані до підрядника відповідно до умов цього договору; - п.5.2.3. - сплата наступних попередніх оплат може здійснюватися на підставі наданих підрядником рахунків-фактур протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати виставлення відповідного рахунку-фактури. Фактом погодження розміру попередньої оплати є сплата Замовником відповідного рахунку-фактури; - п.6.1- замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання щомісячних Актів виконаних робіт (далі - Акт); - п. 6.2. - підрядник протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання певного етапу робіт, зобов`язаний надати замовникові акт, підписаний зі своєї сторони і скріплений печаткою; - п. 6.3.- замовник, у випадку відсутності зауважень до виконаних підрядником робіт, протягом 5 (п`яти) робочих днів після одержання Акту зобов`язаний прийняти виконані роботи, підпій повернути підрядникові один екземпляр підписаного зі своєї сторони Акту; - п.8.4.- у випадку несвоєчасної оплати Замовником виконаних Робіт, Замовник зобов`язується виплатити підрядникові пеню у розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення; - п.11.1.- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30 квітня 2020 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, у тому числі грошових; - п. 11.2. - закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії. Сторони узгодили Додаток № 1 до Договору кошторис на виконання комплексу робіт (т.1 а.с.50-53). Первісний позивач у позові посилається на те, що до виконання робіт, передбачених договором № 20191113/В, він залучив субпідрядника - ТОВ «БК «Будтранссервіс». У п.3.2., 3.2.2 договору № 20191113/В вказано, що підрядник має право за погодженням із замовником визначати третіх осіб/субпідрядників, за виконання робіт за договором, необхідних для виконання робіт, при цьому за відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи й належне виконав зобов`язань, покладених на підрядника умовами даного договору та додатками до нього. Первісний позивач у позовній заяві стверджує, що про залучення ТОВ «БК «Будтранссервіс» до виконання робіт він повідомив первісного відповідача листом вих. № 13/11-1 від 13.11.2019 і це було погоджено первісним відповідачем резолюцією-погодженням на цьому листі (т.1 а.с.161). Між первісним позивачем та ТОВ «БК «Будтранссервіс» укладено Договір підряду № 20191115/СВ від 15.11.2019 (т. 1, а.с.162-165), згідно з яким сторони домовились, що ТОВ «БК «Будтранссервіс» виконає комплекс робіт з монтажу конструкцій металевих у приміщеннях багатозального кінотеатру «Сінема-Сіті», що будується у Торговельно-розважальному центрі «МЕГАМОЛЛ», за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е. Вартість вказаних робіт згідно з п.5.1 Договору підряду № 20191115/СВ від 15.11.2019 та кошторису (Додаток № 1; т. 1 а.с.166-169) до нього, попередньо складала суму у розмірі 7250356,08 грн з ПДВ. У підтвердження виконання робіт первісний позивач надав до суду двостороннє підписані з відповідачем такі акти виконаних робіт: - акт № 1/20191113/В приймання виконаних робіт за січень 2020 року від 10.01.2020 р. на суму 1 278 699,05 грн. з ПДВ (т.1 а.с.130); - акт № 2/20191113/В приймання виконаних робіт за січень 2020 року від 30.01.2020 р. на суму 605 038,50 грн. з ПДВ (т.1 а.с.131); - акт № 3/20191113/В приймання виконаних робіт за лютий 2020 року від 28.02.2020 р. на суму 1 698 352,17 грн. з ПДВ (т.1 а.с.133-134); - акт № 4/20191113/В приймання виконаних робіт за квітень 2020 року від 30.04.2020 р. на суму 777 707,69 грн. з ПДВ (т.1 а.с.135); - акт № 5/20191113/В приймання виконаних робіт за травень 2020 року від 29.05.2020 р. на суму 1 415 103,71 грн. з ПДВ (т.1 а.с.136-137); - акт № 6/20191113/В приймання виконаних робіт за липень 2020 року від 01.07.2020 р. на суму 1750968,49 грн. з ПДВ (т.1 а.с.138-139). Таким чином, станом на 01.07.2020 р. позивач передав, а відповідач прийняв роботи погоджені сторонами у Кошторисі (Додаток № 1) від 13.11.2019 р. до Договору № 20191113/В, загальна вартість яких складає 7 525 869,61 грн. з ПДВ. Первісний відповідач, в свою чергу, сплатив первісному позивачу за прийняті роботи загальну суму 7525869,61 грн. з ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками (т.1 а.с.124-129). Отже, по кошторису (додаток №1) від 13.11.2019 р. до договору № 20191113/В сторони виконали свої зобов`язання у повному обсязі. Це визнає як первісний позивач у позові, так і первісний відповідач у відзиві. Первісний позивач у позові посилається на додаткову угоду № 1 від 17.06.2020 до Договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019. Проте, надалі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" подало клопотання від 26.01.2023 (т.4 а.с.43-48) про виключення із числа доказів додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 до Договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019 на підставі ч. 11 ст. 80 ГПК України. Відтак зазначена Додаткова угода № 1 від 17.06.2020 до Договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019 не береться судом до уваги та не оцінюється як належний та допустимий доказ у справі. Первісний позивач у позові посилається на те, що за Договором № 20191113/В він також виконав роботи на суму 808 793,96 грн з ПДВ, а відповідний акт виконаних робіт № 7/20191113/В був переданий замовнику за актом приймання-передачі документації від 01.04.2021 (т.2, а.с.102). ТОВ "Сінема-Центр" листом від 01.06.2021 надіслав повідомлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" про зупинення договорів підряду, в якому вказав, що оскільки підрядник у визначені договорами строки роботи не здав та значно протермінував, ТОВ "Сінема-Центр" уклав договори на виконання робіт із іншою підрядною організацією, в зв`язку з цим повідомив про зупинення підрядником виконання умов договорів, у тому числі і договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019 (т.2, а.с.103). Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" листом від 07.06.2021 повідомив ТОВ "Сінема-Центр", що не заперечує проти призупинення підрядником виконання умов договорів підряду, у тому числі й договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019, про прийняття фактично виконаних робіт та здійснення остаточних взаєморозрахунків за відповідними актами виконаних робіт (т.2, а.с.104-105). Первісний позивач склав акт приймання виконаних будівельних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року від 16.09.2021 на суму 808 793,96 грн з ПДВ (т.1, а.с.140-143). Вказаний акт підписаний первісним позивачем одностороннє, відповідач цей документ не підписав. 18.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (первісний позивач) направив первісному відповідачу акт приймання-здачі виконаних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року від 16.09.2021 на суму 808 793,96 грн з ПДВ разом з досудовою вимогою про його підписання, відповідачу на адресу: вул. Європейська, буд.60А, м. Полтава, 36002 (т.2 а.с.108-109). Зазначене підтверджується описами вкладення до листа (т.2 а.с.109). 05.11.2021 первісний відповідач у відповідь на досудову вимогу зазначив, що акти виконаних робіт ним не погоджені, не підписані, роботи на об`єкті припинено згідно з листом від 01.06.2021; у актах вказано про виконання робіт за вересень 2021 року, тобто вже після припинення дії договору (т.2 а.с.111-112). Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (первісний позивач) у позові зазначає, що виконав передбачені договором роботи на загальну суму 808 793,96 грн з ПДВ; відповідач безпідставно не підписав акт виконаних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року від 16.09.2021; за ці роботи відповідач не розрахувався. Це стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" з цим позовом. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" у зустрічному позові вказує, що в порушення умов договору № 20191113/В підрядник (ТОВ "Інтерхолдінг") невчасно виконав роботи, а тому повинен сплатити неустойку (пеню) у сумі 1 947 350,88 грн. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного. Частиною першою ст. 317 Господарського кодексу (далі - ГК) України передбачено, що будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст.317 ГК України). Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст. 875 ЦК України). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України). Враховуючи викладене, спірні правовідносини виникли в зв`язку з виконанням договору будівельного підряду. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України). Таким чином зі змісту вказаної норми випливає, що замовник має оплатити підряднику лише ту роботу, яка була виконана підрядником належним чином та в строк, визначений договором. Згідно із ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц. Як було встановлено вище, у п.5.1. Договору № 20191113/В та у кошторисі (додатку № 1 до цього договору) сторонами узгоджена загальна вартість робіт в сумі 7 525 869,61 грн. Надалі станом на 01.07.2020 позивач передав, а відповідач прийняв роботи погоджені сторонами у кошторисі до Договору № 20191113/В на загальну вартість 7 525 869,61 грн. з ПДВ. Первісний відповідач, в свою чергу, сплатив первісному позивачу за прийняті роботи загальну суму 7 525 869,61 грн. з ПДВ. Отже, по кошторису (додаток №1) від 13.11.2019 до договору № 20191113/В сторони виконали свої зобов`язання у повному обсязі. Це визнає як первісний позивач у позові, так і первісний відповідач у відзиві. Як свідчать матеріали справи та зміст позову, фактично у первісному позові заявлені вимоги про стягнення вартості робіт на суму 808 793,96 грн з ПДВ, які були включені до акту виконаних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року від 16.09.2021, що не був підписаний первісним відповідачем. У акті виконаних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року від 16.09.2021 (т.1 а.с.140-143) вказано найменування робіт: комплекс додаткових робіт з монтажу конструкцій металевих (код ДКПП 43.99.5) у приміщенні багатозального кінотеатру «Сінема-Сіті» у Торговельно-розважальному центрі «Мегамолл», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е. Тобто, фактично вимоги заявлені за додаткові роботи, включені до кошторису - додатку № 1 від 17.06.2020 до додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 (т.1 а.с.56-58), та які не були передбачені первісним договором та кошторисом до нього. Згідно з ч. 2 ст. 844 ЦК України кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч. 3 ст. 844 ЦК України зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. У ч.4 ст. 844 ЦК України вказано, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. В п. 5.4 Договору № 20191113/В вказано, що ціна договору є твердою і може бути змінена виключно за письмовою згодою сторін. Будь-які додаткові витрати на роботи, а також інші витрати, що збільшують ціну договору, підрядник несе самостійно і замовником вони не компенсуються. Матеріалами справи не підтверджується, що первісний відповідач, як замовник, погодив виконання додаткового обсягу робіт, включеного до акту виконаних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року від 16.09.2021. Первісний відповідач у відзиві не визнає того, що він погоджував виконання позивачем вказаного обсягу додаткових робіт, та заперечує таке погодження. Посилання первісного позивача на кошторис - додатку № 1 від 17.06.2020 до додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 (т.1 а.с.56-58), колегія суддів не може визнати належними, оскільки у цьому додатку вказано, що він є невід`ємною частиною додаткової угоди № 1 від 17.06.2020, яка не є доказом у цій справі. Таким чином, первісний позивач не довів належними доказами погодження первісним відповідачем (замовником) виконання додаткового обсягу робіт та перевищення первісного кошторису, який було узгоджено при укладанні договору № 20191113/В. Первісний позивач у позові зазначає, що він залучив до проведення вказаних додаткових робіт іншу особу (субпідрядника) - ТОВ «БК Будтранссервіс». В підтвердження фактичного виконання спірного обсягу робіт Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" надало до позову: - укладений з ТОВ «БК «Будтранссервіс» договір підряду № 20191115/СВ від 15.11.2019 (т. 1, а.с.162-165), відповідно до умов якого ТОВ «БК «Будтранссервіс» зобов`язався виконати комплекс робіт з монтажу конструкцій металевих (код ДКПП 43.99.5) у приміщенні багатозального кінотеатру «СІНЕМА-СІТІ» у Торговельно-розважальному центрі «МЕГАМОЛЛ», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е, - додаткову угоду № 1 від 17.06.2020 (т.1 а.с.171-) між первісним позивачем та ТОВ «БК «Будтранссервіс», згідно з якою ТОВ «БК «Будтранссервіс» зобов`язався виконати комплекс додаткових робіт з монтажу конструкцій металевих (код ДКПП 43.99.5) у приміщенні багатозального кінотеатру «Сінема-Сіті» у Торговельно-розважальному центрі «Мегамолл», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е, загальна вартість цих додаткових робіт 786810,54 грн; - акт приймання виконаних робіт, складені між позивачем та ТОВ «БК «Будтранссервіс», за вересень 2021 року від 16.09.2021 р. на суму 786810,54 грн. (т.1 а.с.184-186). Зазначені обставини свідчать, що виконання спірного обсягу додаткових робіт не здійснювалося первісним позивачем, а було покладено ним на субпідрядника - ТОВ «БК «Будтранссервіс», що зазначається також у позові. В ч. 1 ст. 838 ЦК України вказано, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У п.3.2., 3.2.2 договору № 20191113/В вказано, що підрядник має право за погодженням із замовником визначати третіх осіб/субпідрядників, за виконання робіт за договором, необхідних для виконання робіт, при цьому за відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи й належне виконав зобов`язань, покладених на підрядника умовами даного договору та додатками до нього. Первісний позивач у позовній заяві стверджує, що про залучення ТОВ «БК «Будтранссервіс» до виконання спірних робіт він повідомив первісного відповідача листом вих. № 13/11-1 від 13.11.2019 і це було погоджено первісним відповідачем резолюцією-погодженням на цьому листі (т.1 а.с.161). Проте, відповідач у відзиві не визнає вказані обставини, оскільки у листі міститься прохання надати дозвіл на залучення до виконання Договору № 20191113/В осіб/субпідрядників (ТОВ «БК «БУДТРАНССЕРВІС») до виконання на Об`єкті монтажу конструкцій металевих (код ДКПП 43.99.5) за Договором. Відповідач у відзиві заперечує, що він погоджував залучення інших осіб до виконання додаткових робіт, передбачених у кошторисі - додатку № 1 від 17.06.2020 до додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 (т.1 а.с.56-58). У зв`язку з викладеним, первісний позивач не довів, що первісний відповідач погодив чи надав дозвіл як замовник на залучення іншої особи до виконання спірних додаткових робіт. Первісний позивач посилається на Акт готовності і об`єкта до експлуатації від 05.01.2021 р. (т.2 а.с.82-84), на підставі якого ТОВ «Трейдленд» отримано Сертифікат готовності з датою реєстрації 28.01.2021, яким введено в експлуатацію 1 та 2 пускові комплекси Торгово-розважального і комплексу «Мегамолл» по вул. 600-річчя, 17-Е в м. Вінниці (т.2 а.с.85-89). Проте вказані докази не містять жодних даних щодо виконання первісним позивачем робіт за договором підряду № 20191113/В, не містять переліку цих робіт, їх обсягу, даних щодо здачі вказаних робіт первісному відповідачу. Таким чином, надані первісним позивачем Акт готовності і об`єкта до експлуатації від 05.01.2021 та Сертифікат готовності з датою реєстрації 28.01.2021 не є належними доказами виконання саме тих робіт, вартість яких заявлена до стягнення у цьому позові. Позивач у позові вказує, що факт виконання ним додаткових робіт підтверджується Договором № 20191226/В від 26.12.2019 на проведення авторського нагляду, згідно з яким ФОП Ходосевич Н.О. виконувала договірні зобов`язання щодо і проведення авторського нагляду за виконанням будівельно-монтажних робіт по спірному об`єкту. Проте, згідно з текстом Договору № 20191226/В від 26.12.2019 роботи з авторського нагляду стосуються контролю за дотриманням комплексу оздоблювальних робіт на Об`єкті та здебільшого включають роботи контролю за відповідністю виконуваних робіт та їх результату дизайн проекту та і робіт. Обсяг, кількість матеріалів та робіт виконавець авторського нагляду не здійсював. Фото та відео-матеріали не дають відповіді на питання належного виконані реального (фактичного) обсягу виконаного, як про це зазначає позивач. Крім того, відповідно до Договору № 20191226/В та Додаткової угоди № 4 від 28.09.2020 до нього здійснення ФОП Ходосевич Н. О. авторського нагляду закінчується 30.09.2020. Інших документів, які б підтверджували повноваження ФОП Ходосевич Н.О. на проведення авторського нагляду після 30.09.2020, первісний позивач до матеріалів справи не надав. Вказані докази не містять жодних даних щодо виконання робіт за договором підряду № 20191113/В, не містять переліку цих робіт, обсягу цих робіт, даних щодо здачі вказаних робіт первісному відповідачу. Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України). В ст. 251, 252 ЦК України вказано, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. У п.2.1.2 Договору підряду № 20191113/В було встановлено, що підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи у строк до 20 лютого 2020 року. У п.11.1. Договору підряду № 20191113/В вказано, що цей договір діє до 30 квітня 2020 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Як було встановлено вище, у п.5.1. Договору № 20191113/В та у кошторисі (додатку № 1 до цього договору) сторонами узгоджена загальна вартість робіт в сумі 7 525 869,61 грн. Станом на 01.07.2020 позивач передав, а відповідач прийняв роботи погоджені сторонами у кошторисі до Договору № 20191113/В на загальну вартість 7 525 869,61 грн. з ПДВ. Первісний відповідач, в свою чергу, сплатив первісному позивачу за прийняті роботи загальну суму 7525869,61 грн. з ПДВ. Отже, по кошторису (додаток №1) від 13.11.2019 до договору № 20191113/В сторони виконали свої зобов`язання у повному обсязі. Це визнає як первісний позивач у позові, так і первісний відповідач у відзиві. ТОВ "Сінема-Центр" листом від 01.06.2021 надіслав повідомлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" про зупинення договорів підряду, у тому числі і договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019 (т.2, а.с.103). Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" листом від 07.06.2021 повідомив ТОВ "Сінема-Центр", що не заперечує проти призупинення підрядником виконання умов договорів підряду, у тому числі й договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019 (т.2, а.с.104-105). Колегія суддів вважає, що здійснене відповідачем повідомлення від 01.06.2021 слід розглядати саме як повідомлення про незгоду первісного відповідача як замовника продовжувати дію Договору підряду № 20191113/В, з огляду як на фактичний зміст повідомлення (яке містить в собі, окрім іншого, посилання на зміну орендаря приміщення кінотеатру в ТРЦ «Мегамолл», м. Вінниця, та укладення договорів з нової підрядною організацією для виконання робіт у вказаному приміщенні), так і з огляду на подальші дії сторін по справі, в тому числі - з урахуванням змісту відповіді позивача на вказаний лист. Первісний позивач не довів того, що до отримання від ТОВ "Сінема-Центр" листа від 01.06.2021 позивач виконував додаткові роботи, включені до акту виконаних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року від 16.09.2021. Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. У ч.1 ст. 875 ЦК України вказано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. У ст. 882 ЦК України врегульовано передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду. Згідно із ч.1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Згідно із ч.2 ст. 882 ЦК України замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У ч. 4 ст. 882 ЦК України вказано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими. У п. 6.2. договору підряду № 20191113/В вказано, що підрядник протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання певного етапу робіт, зобов`язаний надати замовникові акт, підписаний зі своєї сторони і скріплений печаткою; Отже, як умовами Договору підряду, так і нормами закону (ч. 1 ст. 882 ЦК України, ч.1 ст. 875 ЦК України) передбачено обов`язок підрядника не тільки виконати роботи, але й пред`явити їх для передачі замовнику. Таким чином, доказом передачі позивачем як підрядником відповідачу (замовнику) робіт для їх прийняття в квітні 2021 мав би бути відповідний акт виконаних робіт, підписаний підрядником, з відміткою про відмову від підписання акту зі сторони замовника. Разом з тим, первісний позивач такі докази суду не надав, натомість, позивач в обґрунтування позовних вимог надав лише Акт приймання виконаних будівельних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року, датований 16.09.2021, на якому міститься напис про його підписання в односторонньому порядку 09.11.2021 (т.1 а.с.140-143). Як було встановлено вище, первісний позивач до дати відмови від договору підряду замовнику (відповідачу) спірні додаткові роботи до прийняття не пред`являв. У підтвердження виконання робіт первісний позивач надав до суду Акт приймання виконаних будівельних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року, датований 16.09.2021 (т.1 а.с.140-143). Вказаний акт підписаний первісним позивачем одностороннє, відповідач цей акт не підписав. На акті міститься напис про відмову відповідача від його підписання та про підписання акту в односторонньому порядку позивачем 09.11.2021. 18.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" направив первісному відповідачу акт приймання виконаних робіт № 7/20191113/В за вересень 2021 року від 16.09.2021 на суму 808 793,96 грн з ПДВ разом з досудовою вимогою про його підписання (т.2 а.с.108-109). 05.11.2021 первісний відповідач у відповідь на досудову вимогу зазначив, що акти виконаних робіт ним не погоджені, не підписані, роботи на об`єкті припинено згідно з листом від 01.06.2021; у актах вказано про виконання робіт за вересень 2021 року, тобто вже після припинення дії договору (т.2 а.с.111-112). Посилання первісного позивача на те, що спірні роботи були передані первісному відповідачу до прийняття згідно з актом приймання-передачі документації 01.04.2021, не підтверджуються матеріалами справи. До матеріалів справи надано копію акту приймання-передачі документації від 01.04.2021, підписаного представниками сторін як підрядником та замовником (т. 2, а.с. 102), в якому зазначено про передачу акту приймання виконаних робіт № 7/20191113/В на суму 808 793,96 грн. При цьому у вказаному акті приймання-передачі документації не відображено ні дату складання акту приймання виконаних робіт, ні періоду виконання робіт. Первісний позивач не надав суду копії акту приймання виконаних робіт, про які йдеться в Акті приймання-передачі документації від 01.04.2021, що не дає можливості встановити види та обсяги робіт, які мали бути відображені у відповідному акті. Первісний відповідач факт отримання за Актом приймання-передачі документації від 01.04.2021 акту приймання виконаних робіт за Договором підряду № 20191113/В заперечує. Доказом передачі позивачем, як підрядником, відповідачу спірних робіт для їх прийняття в квітні 2021, мав би бути відповідний акт виконаних робіт, підписаний підрядником, з відміткою про відмову від підписання акту зі сторони замовника. Проте такий акт суду не наданий. Отже, акт приймання-передачі документації 01.04.2021 сам по собі не підтверджує ані факту виконання первісним позивачем спірного обсягу робіт, ані факту здачі саме спірних видів робіт первісному відповідачу. Верховний Суд неодноразово зазначав, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе лише за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. У такому разі саме позивач як підрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, має довести реальне виконання робіт за договором (п. 144-145 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09. 2022 по справі №913/703/20). Виконання робіт, які не були прийняті замовником, доводиться позивачем фактично лише посиланням на акт приймання виконаних робіт за вересень 2021 року, які був підписаний лише 16.09.2021 ТОВ «Інтерхолдінг». Будь-яких первинних документів, складених позивачем, в підтвердження факту виконання таких робіт надано суду не було, як і пояснень щодо причин відсутності відповідних документів. При цьому первісний позивач, ставлячи вимоги про відшкодування вартості додаткових робіт, які у вказаному акті від 16.09.2021 зазначені як виконані первісним позивачем, у позові зазначає, що роботи виконувалися іншою особою, залучення якої до виконання додаткових робіт не було погоджено замовником (відповідачем). Також, колегія суддів встановила вище, що первісний позивач не погодив з відповідачем виконання додаткових обсягів робіт. Також, що факт виконання вказаних у акті від 16.09.2021 обсягів цих робіт не підтверджені належними доказами. Отже, відмова первісного відповідача від прийняття вказаних робіт, визнається колегією суддів правомірною. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для стягнення з первісного відповідача сум, вказаних у спірному акті приймання виконаних робіт № 7/20191113/В від 16.09.2021. Оскільки вимоги про стягнення з первісного відповідача пені, 3 % річних та інфляційних нерозривно пов`язані із вимогами про стягнення вартості робіт, які визнані колегією суддів необґрунтованими, то відсутні підстави для задоволення вказаних вимог. Отже, колегія суддів відхиляє у повному обсязі вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр". Щодо позовних вимог, заявлених у зустрічному позові, колегія суддів зазначає наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" у зустрічній позовній заяві (т. 3 а.с.171-176) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр" 1 947 350,88 грн пені за прострочення виконання робіт за Договором підряду № 20191113/В від 13.11.2019, з яких: 451 370,56 грн пені за період з 21.02.2020 по 28.02.2020, 918 160,88 грн пені за період з 01.05.2020 по 29.05.2020, 577 819,44 грн пені за період з 30.05.2020 по 01.07.2020. Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст. 549 ЦК України). У п.2.1.2 Договору підряду № 20191113/В встановлено, що підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи у строк до 20 лютого 2020 року. В ході судового розгляду справи не знайшли своє підтвердження твердження ТОВ "Інтерхолдінг" про продовження сторонами строку виконання робіт за Договором № 20191113/В, належних та допустимих доказів продовження сторонами строку виконання робіт матеріали справи не містять. З урахуванням зазначеного, підрядні роботи, приймання яких оформлено після 20.02.2020, є такими, що виконані ТОВ "Інтерхолдінг" з простроченням строку, обумовленого в п. 2.1.2 Договору підряду № 20191113/В. У строк до 20.02.2020 були здані роботи підрядником та прийняті замовником за такими актами: акт № 1/20191113/В приймання виконаних робіт за січень 2020 року від 10.01.2020 р. на суму 1 278 699,05 грн. з ПДВ (т.1 а.с.130); акт № 2/20191113/В приймання виконаних робіт за січень 2020 року від 30.01.2020 р. на суму 605 038,50 грн. з ПДВ (т.1 а.с.131). У строк понад встановлений договором були здані роботи підрядником та прийняті замовником за такими актами: акт № 3/20191113/В приймання виконаних робіт за лютий 2020 року від 28.02.2020 р. на суму 1 698 352,17 грн. з ПДВ (т.1 а.с.133-134); акт № 4/20191113/В приймання виконаних робіт за квітень 2020 року від 30.04.2020 р. на суму 777 707,69 грн. з ПДВ (т.1 а.с.135); акт № 5/20191113/В приймання виконаних робіт за травень 2020 року від 29.05.2020 р. на суму 1 415 103,71 грн. з ПДВ (т.1 а.с.136-137); акт № 6/20191113/В приймання виконаних робіт за липень 2020 року від 01.07.2020 р. на суму 1750968,49 грн. з ПДВ (т.1 а.с.138-139). Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Відповідно до п. 8.2. Договору підряду, за порушення встановлених договором строків виконання робіт, підрядник зобов`язується сплатити замовнику неустойку у розмірі 1% від вартості Робіт, строк виконання яких було прострочено, за кожний календарний день прострочення. Матеріалами справи підтверджується те, що починаючи з 20.02.2020 роботи на суму 5642132,06 грн (різниця між вчасно оформленими та переданими роботами згідно актів № 1/20191113/В від 10.01.2020 р. та № 2/20191113/В від 30.01.2020 р. та роботами, зданими після 20.02.2020) є такими, що виконані з порушенням строку, обумовленого умовами Договору підряду. Подальше оформлення приймання-передачі робіт згідно акту № 3/20191113/В від 28.02.2020, акту № 4/20191113/В від 30.04.2020 р., акту № 5/20191113/В від 29.05.2020 р., акту № 6/20191113/В від 01.07.2020 р. зменшувало загальну суму прострочених робіт на відповідні суми, вказані у цих актах. За розрахунком зустрічного позову загальна сума неустойки за період з 21.02.2020 по 01.07.2020 за невчасно виконані роботи, складає 4392493,86 грн (детальний розрахунок т.3, а.с. 174-175). Перевіривши порядок нарахування позивачем за зустрічним позовом неустойки у розмірі 1% від вартості Робіт, строк виконання яких було прострочено, за кожний календарний день прострочення, колегія суддів дійшла висновку, що розрахована позивачем сума неустойки не перевищує розрахованої колегією суддів суми. Разом з цим, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом лише частину неустойки , в сумі 1 947 350,88 грн. Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Беручи до уваги вказані вище положення законодавства, колегія суддів погоджується із правом позивача за зустрічним позовом вимагати стягнення з ТОВ "Інтерхолдінг" лише частини від загальної суми неустойки, який може бути нарахований за прострочення виконання робіт за Договором підряду, а саме у розмірі 1 947 350,88 грн, що, з урахуванням підписаних сторонами актів приймання робіт, відповідно до вимог за зустрічною позовною заявою включає неустойку (1% від вартості прострочених робіт за кожен день) за такі періоди прострочення виконання робіт: 451 370,56 грн пені за період з 21.02.2020 по 28.02.2020, 918 160,88 грн пені за період з 01.05.2020 по 29.05.2020, 577 819,44 грн пені за період з 30.05.2020 по 01.07.2020. У зв`язку з вищевикладеним зустрічні позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Інтерхолдінг" на користь ТОВ "Сінема-Центр" неустойки в сумі 1947350,88 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо заяви відповідача за зустрічним позовом - ТОВ "Інтерхолдінг" про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення та щодо доводів апелянта, що ТОВ «Сінема-Центр» звернулося з зустрічним позовом до суду 07.12.2022, а дізналося про порушення свого права по стягненню неустойки що 21.02.2020, тобто звернулося з пропуском строку спеціального строку позовної давності, що на його думку, було безумовною підставою для відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом в силу положення ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки. Пунктом 1 ч. 2 ст.258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України). 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (СOVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681. 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2" від 11.03.2020 № 211 з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, який було продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 та постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №

500. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2 (далі - СОУШ-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211. Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 було продовжено на всій території України дію карантину до 28 лютого 2021 року. Надалі дія карантину продовжувалася постановами Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 р. № 405, від 16.06.2021 р. № 611, від 11.08.2021 р. № 855, від 22.09.2021 №981. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 928 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2" від 09.12.2020 р. № 1236, якою продовжено карантин на всій території України до 31 грудня 2022 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2" від 09.12.2020 р. № 1236, якою продовжено карантин на всій території України до ЗО квітня 2023 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2" від 09.12.2020 р. № 1236, якою продовжено на карантин всій території України карантин до 30 червня 2023 року. Таким чином карантинні обмеження діють на даний час, а відтак, строки визначені статтею 232 Господарського кодексу України та строки позовної давності, визначені ст. 257, 258 ЦК України на цей час продовжені. Враховуючи, що правовідносини між сторонами виникли в період карантину, закінчення строку позовної давності також припало на строк періоду карантину, який на даний час продовжено, строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки не сплинув в силу п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція щодо застосування п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України міститься у постанові Верховного Суду від 06.05.2021 по справі №903/323/20. З огляду на викладене, щодо вимог зустрічного позову строк позовної давності не пропущений. Крім того, вказане законодавче регулювання не містить обов`язкової умови щодо причин звернення/незвернення до суду як от вказування на причини та інші передумови відповідних дій всім учасникам правовідносин в Україні надано право на звернення до суду під час дії карантинних обмежень у випадку, якщо на момент початку таких карантинних обмежень строк позовної давності не сплив. Крім того, навіть договірне збільшення строків позовної давності, не перераховане в п.

12. Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не свідчить про пропуск таких строків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 р. у справі №679/1136/21. Щодо доводів про неврахування судом першої інстанції додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 до спірного договору, колегія суддів зазначає наступне. У відповідності до положень п.п. 1-5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції дотримався вимог зазначеної стаття, забезпечив сторони можливістю реалізувати власні процесуальні права у повному обсязі, чим повністю виконав вимоги ст. 13 ГПК України. Первісним позивач мав всі необхідні можливості для виростання своїх процесуальних прав. Відповідно до положень ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні спору не прийняв як доказ додаткову угоду № 1 від 17.06.2020 до договору підряду, позбавивши апелянта процесуальних прав. Зазначає, що внаслідок необґрунтованої відмови у задоволенні клопотання про включення додаткової угоди № 1 до числа доказів суд першої інстанції належним чином не дослідив та не врахував при вирішенні даного спору всіх обставин справи. В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" подало клопотання від 26.01.2023 (т.4 а.с.43-48) про виключення із числа доказів додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 до Договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019 на підставі ч. 11 ст. 80 ГПК України. В обґрунтування клопотання ТОВ "Інтерхолдінг" вказує, що зважаючи на позицію відповідача, яка полягає у невизнанні та запереченні щодо наявності оригіналу додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 до Договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019, позивач вважає за необхідне повідомити про виключення даного документу із числа доказів. Порядок представництва своїх інтересів в суді, визначення кількості і обсягу доказів є правом позивача, відмова позивача від доказу є дією, яка вчиняється ним самостійно і не потребує будь-якого наступного погодження суду. Оскільки в суду відсутні компетенція втручатись в реалізацію своїх прав стороною, доказ є відкликаним з моменту прийняття такого рішення стороною. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" подало клопотання від 03.06.2023 (вхід.№ 7021 від 05.06.2023) про включення документів до числа доказів, в якому прохає залишити без розгляду подане раніше клопотання від 25.01.2023 про виключення документів із числа доказів, та включити до числа доказів додаткову угоду № 1 від 17.06.2020 до Договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019. Судом першої інстанції було відхилено зазначене клопотання з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. В ч. 4 ст. 80 ГПК України вказано, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. В ст. 207 ГПК України зазначено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Згідно із ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Відповідно до ч. 11 ст. 80 ГПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. Під час підготовчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" скористалося своїм правом на виключення доказів відповідно до ч. 11 ст. 80 ГПК України та подало клопотання від 26.01.2023 (т.4 а.с.43-48) про виключення із числа доказів додаткової угоди № 1 від 17.06.2020 до Договору підряду № 20191113/В від 13.11.2019 на підставі ч. 11 ст. 80 ГПК України. Отже, клопотати про включення вказаного документу до числа доказів ТОВ "Інтерхолдінг" мало право до закінчення підготовчого провадження, з чим повністю погоджується колегія суддів. Таким чином, апелянт позбавлений права апелювати про порушення його процесуальних прав, оскільки мало достатньо часу щодо вирішення питання щодо відкликання свого клопотання про виключення зазначеного доказу з числа доказів у належний процесуальний строк та спосіб. Доводи апеляційної скарги про те, що акт готовності об`єкта до експлуатації від 05.01.2021 та сертифікат готовності з датою реєстрації 28.01.2021 також є підтвердженням виконання ТОВ "Інтерхолдінг" договору підряду судова колегія вважає безпідставними, оскільки вказані документи не є доказами виконання робіт у визначеному договором порядку, а є дозвільними документами щодо можливості експлуатації об`єкту нерухомості - торгово-розважального комплексу "Мегамолл". Відтак, поширення на договірні правовідносини загальних документів щодо об`єкта реконструкції (ТРЦ "Мегамолл") вцілому, з яких неможливо зробити висновки про характер, обсяг (зміст) та вартість робіт, свідчить про правомірні та правильні висновки оскаржуваного рішення суду та про необґрунтовані доводи апелянта. Стосовно твердження апелянта, що права ТОВ «Сінема-Центр» не порушені станом на дату пред`явлення зустрічного позову, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Так, у своїй апеляційній скарзі ТОВ «Інтерхолдінг» посилається на ст. 530 ЦК України щодо не встановлення спіним договором строку виконання зобов`язання щодо сплати договірної неустойки та не заявлення вимог щодо її оплати до моменту звернення до суду із зустрічним позовом. Також, за твердженнями апелянта, права зустрічного позивача (ТОВ «Сінема-Центр») порушені не були. Судова колегія апеляційної інстанції вважає зазначені доводи апелянта помилковими, оскільки за приписами ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту. Право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист (рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі №1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів). Конституційний Суд України дійшов висновку, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (ст. 1512 Конституції України). Враховуючи викладене, посилання апелянта на недотримання зустрічним позивачем порядку досудового врегулювання спору (претензій) або щодо заявлення будь-яких вимог щодо сплати неустойки не відповідають нормам чинного законодавства. Крім того, поширення на норми про відповідальність щодо невиконання зобов`язання (неустойка) самих положень про зобов`язання (ст. 530 ЦК України), як про це стверджує апелянт, суперечить законодавству в цілому. Позаяк, вимоги статті 530 ЦК України встановлюють та регулюють вимоги щодо зобов`язання, натомість апелянт не враховує ст. 546 ЦК України, за якою виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Також, у відповідності до ст. 549 ГПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином, поширення на інститут забезпечення виконання зобов`язань (ст. 546 ЦК України) вимог до строку виконання самого зобов`язання (ст. 530 ЦК України), як це вказує первісний позивач, є необґрунтованим. Оскільки, зобов`язанням в даних правовідносинах є договір підряду, а не пеня (забезпечення зобов`язання) і таке зобов`язання (договір) містить чіткі строки виконання робіт та відповідальність підрядника за їх прострочення. Крім того, апелянт посилається на відсутність порушених прав ТОВ «Сінема-Центр», а в подальшому детально описує порушення строків позовної давності, які, на його думку, пропущено позивачем за зустрічним позовом. Натомість, відсутність порушених прав не потребує дослідження строків позовної давності, а застосування спливу позовної давності свідчить про наявне порушене право. Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Крім того, судом першої інстанції було вірно здійснено розподіл судових витрат з урахуванням задоволених позовних вимог. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі № 917/1332/22 задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі № 917/1332/22 слід залишити без змін. Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 129 ГПК України. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ТОВ "Інтерхолдінг" (вх.№1397П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі № 917/1332/22 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2023 у справі № 917/1332/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний тест постанови апеляційного суду складено 21.09.2023. Головуючий суддя М.М. Слободін Суддя І.А. Шутенко Суддя Н.В. Гребенюк