Постанова 4807 № 331/2608/23

Дата документу 12.09.2023 Справа № 331/2608/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/2608/23 Головуючий у І інстанції: Антоненко М.В. Провадження № 22-ц/807/1734/23 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2023 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого: Полякова О.З., суддів: Крилової О.В., Кухаря С.В., секретар: Книш С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, первісний стягувач - Акціонерне товариство «Кредобанк», боржник - ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2023 року ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» звернулось до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, первісний стягувач - АТ «Кредобанк», боржник - ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви зазначено, що 27.01.2020 приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинив виконавчий напис № 258 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитними договором № 1335641942401253 від 03.10.2013, що виникла за період з 10.08.2018 до 04.11.2019 та складається з: суми заборгованості за кредитом 3777,66 грн, суми заборгованості за відсотками 0 грн, суми заборгованості за комісіями 25014,84 грн, а всього: 28792,50 грн. 25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» укладено Договір Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1, відповідно до умов якого права вимоги за Кредитними договором № 1335641942401253 від 03.10.2013, укладеним із ОСОБА_1 з усіма додатками та додатковими угодами перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції». Посилаючись на означені обставини, ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» просило суд замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса № 258 від 27.01.2020, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» за кредитними договором № 1335641942401253 від 03.10.2013, що виникла за період з 10.08.2018 до 04.11.2019 та складається з: суми заборгованості за кредитом 3777,66 грн, суми заборгованості за відсотками 0 грн, суми заборгованості за комісіями 25014,84 грн, а всього: 28792,50 грн з Акціонерного товариства «Кредобанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції». Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 року закрито провадження у справі за вказаною заявою, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» подалоапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 рокускасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзивів на апеляційну скаргу не надходило. 08 вересня 2023 року до апеляційного суду надійшло клопотання представника заявника про розгляд справи за її відсутності. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.72-73, , 76, 77). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду відповідає. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів погоджується із таким висновком з огляду на таке. Відповідно до пункту третього частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема - виконавчих написів нотаріусів. Згідно з частиною п`ятою статті 15 цього Закону, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Частиною другою статті 74 цього Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Згідно з ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. З наведеного вбачається, що нормами ЦПК встановлена можливість заміни стягувача саме у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, виданому на виконання судового рішення. Отже, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. При цьому, з аналізу норм ЦПК України та Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що в порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону у виконавчому провадженні тільки у тих випадках, якщо примусове виконання проводиться за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи. У випадку заміни сторони (юридичної особи) у виконавчому написі нотаріуса, який пред`явлено до державної виконавчої служби, стороні необхідно звернутися до суду з письмовою заявою про заміну сторони у виконавчому написі. Виконавчий напис нотаріуса, є способом позасудового стягнення боргу за кредитом. Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 287 КАС України. Таким чином, нормами ЦПК України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заява про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та правомірно закрив провадження у цій справі. Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» слід залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 року залишити без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 року в цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 22 вересня 2023 року. Головуючий: Судді: