Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/4831/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7187/23 Справа № 214/4831/22 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О., за участю: секретаря судового засідання - Примак Н.М. , учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг цивільну справу № 214/4831/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2023 року (суддя Ковтун Н.Г.), постановлену в приміщенні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, - В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою, в обґрунтування якої зазначає, що вона є племінницею ОСОБА_4 , що є її рідною тіткою, адже є сестрою матері заявниці ОСОБА_5 . Однак, відсутні документи, що підтверджують їх родинні стосунки, а саме, відсутні докази, що померла ОСОБА_4 мала дівоче прізвище ОСОБА_6 і, укладаючи шлюб, змінювала його. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. У встановлений законом порядок після смерті останньої, заявниця звернулася до нотаріальної контори в м. москва через свого представника із заявою про прийняття спадщини. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 їй було відмовлено та надане роз`яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між нею та померлою. У зв`язку з викладеним, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_4 є рідною тіткою ОСОБА_1 . КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задоволено: встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в російській федерації в м. москва є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , по лінії матері ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення суду мотивоване тим, що із системного аналізу наведених документів вбачається, що ОСОБА_1 є рідною племінницею померлої ОСОБА_4 . Встановлення факту родинних відносин між заявницею та її рідною тіткою, має для заявниці суттєве юридичне значення і необхідне для подальшого оформлення спадщини. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , посилається на порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що факт про встановлення якого просить заявниця, не підлягає встановленню в порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право, який підлягає розгляду виключно в порядку позовного провадження, оскільки ОСОБА_2 є рідною сестрою заявниці ОСОБА_1 , та, відповідно, племінницею померлої ОСОБА_4 . УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від ОСОБА_1 надійшов відзив, відповідно до якого вона вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, оскільки спору про право не виникло. Вважає, що кожен, хто претендує на спадщину, може, як це зробила вона, звернутися до нотаріуса, надати відповідні документи та прийняти спадщину. ОСОБА_1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просила її відхилити. ОСОБА_2 в судове засіданні не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав. Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка заявниці, ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , актовий запис №170229775007000217007. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася мати заявниці - ОСОБА_5 , що підтверджується копією вказаного свідоцтва про народження. Згідно до свідоцтва про шлюб, 10 січня 1953 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 укладено шлюб, який зареєстрований Чорногородським сільськбюро ЗАГС, актовий запис №

2. Після державної реєстрації шлюбу, прізвище дружини змінилося на ОСОБА_9 . Згідно свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_10 , де в графі батько зазначений ОСОБА_8 , в графі мати - ОСОБА_7 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, вбачається, що 16 січня 1982 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Чорногородської сільської ради Макарівського району Київської області, актовий запис №

1. Після державної реєстрації шлюбу, прізвище дружини змінилося на ОСОБА_12 . Відомості про розірвання шлюбу актовий запис № 345 від 25 серпня 1988 року. Від Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_13 , реєстраційний № витягу 00037471619 від 10.11.2022Згідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 02.12.1986 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 розірвано шлюб, актовий запис № 1055, що підтверджується копією вказаного свідоцтва про розірвання шлюбу. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 09.01.1987 року між ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 укладено шлюб, актовий запис №

37. Після державної реєстрації шлюбу, прізвище дружини змінилося на ОСОБА_17 . ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив з того, що із системного аналізу наведених документів вбачається, що ОСОБА_1 є рідною племінницею померлої ОСОБА_4 . Встановлення факту родинних відносин між заявницею та її рідною тіткою, має для заявниці суттєве юридичне значення і необхідне для подальшого оформлення спадщини. Проте, апеляційний суд не погоджується з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. В судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20. Згідно з частиною 4 статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування » справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Так, апеляційний суд виходить з того, що метою звернення із заявою про встановлення факту родинних відносин, є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , зокрема з метою подальшого вирішення питання про право власності на спадкове майно та прийняття спадщини за законом. Рідна сестра заявниці - заінтересована особа ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій зазначила про наявність між нею та заявницею спору про право, оскільки вона також претендує на спадкове майно. Такими ж самими доводами мотивована й апеляційна скарга. Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів доходить висновку, що факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно в порядку позовного провадження. Крім того, колегія суддів також виходить з того, що встановлення вказаного факту може вплинути на права та інтереси інших спадкоємців. В свою чергу, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. На вказані обставини, суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим, дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 . За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати, а заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишити без розгляду. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною за наслідками розгляду аналогічних справ, зокрема в постанові від 19 березня 2020 року у справі № 639/489/18 та в постанові від 01 березня 2023 року у справі № 179/843/19. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_1 - залишенню без розгляду. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Враховуючи вищезазначене та те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 744,30 грн. (а.с.160). Керуючись статтями 367, 374, 377, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої дії ОСОБА_3 , задовольнити. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27березня 2023 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, залишити без розгляду. Роз`яснити ОСОБА_1 право пред`явити позов на загальних підставах. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 744 (сімсот сорок чотири) гривні 30 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий О.О.Тимченко Судді В.П. Зубакова В.О. Остапенко Повне судове рішення складено 20 вересня 2023 року. Головуючий О.О.Тимченко