Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 295/6904/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 295/6904/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Т.А. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 20 вересня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , за участю: секретаря судового засідання: Бердоус Ю. М., представника позивача: Вірьовкіна О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просив: 1.1. Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0305/101000/20 від 21.11.2021, винесену в.о. заступника начальника Житомирської митниці С. Слуховим, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 16 437,78 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що винесену постанову вважає неправомірною та безпідставною, оскільки порушення митних правил він не вчиняв. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 17 липня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

4. Обґрунтовуючи підстави для скасування рішення Богунського районного суду м. Житомира, позивач відзначає, що останнє прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

5. У доводах апеляційної скарги позивач вказує, що ним, як декларантом, митному органу був наданий весь необхідний пакет документів, в тому числі акт митного огляду вказаного транспортного засобу при ввезенні його на митну територію України, в якому відповідною уповноваженою на це посадовою особою Держмитслужби України було вказано рік виготовлення транспортного засобу. При заповненні митних декларацій були вказані відповідні роки випуску автомобілів. Дані транспортних засобів, в тому числі і рік їх випуску, в митних деклараціях було вказано на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, які були видані відповідними компетентними органами. За відсутності даних щодо року випуску автомобіля, датою випуску автомобіля вважається дата його першої реєстрації. На момент митного оформлення автомобіля позивач, як декларант, не мав інших, відмінних від поданих митному органу документів, зокрема, свідоцтва про реєстрацію, які б підтверджували іншу дату виготовлення транспортного засобу.

6. Апелянт зауважує, що обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є вина у формі умислу. Відповідач в оскаржуваній постанові не обґрунтовує належними доказами наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.08.2021 головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Житомирської митниці Коротуном О.І., у присутності ОСОБА_1 , складено протокол про порушення митних правил №0305/101000/21. У протоколі зазначено час, дату та місце розгляду справи, копію протоколу позивач отримав, про що у протоколі міститься його підпис.

8. В.о. заступника начальника Житомирської митниці С. Слуховим 21.07.2022 винесено постанову у справі про порушення митних правил №0305/101000/22, відповідно до змісту якої, 04.03.2020 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби митним брокером (далі-декларантом) керівником ПП «Житомир-Броктранслогістик» ОСОБА_1 , з метою оформлення в митному режимі «імпорт» товару: легковий автомобіль марки Hyundai моделі Santa Fe, номер кузова НОМЕР_1 , було подано митну декларацію №UА100530/2020/013318 та товаросупровідні документи (далі - ЕМД). Одержувачем вказаного товару у гр. 8 ЕМД є ОСОБА_2 . Згідно з даними, внесеними до графи 54 ЕМД, митна декларація складена декларантом ОСОБА_1 , про що свідчить електронний цифровий підпис останнього.

9. Разом з ЕМД, до митного оформлення транспортного засобу, декларантом ОСОБА_1 подано, в тому числі, товаросупровідні документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 та рахунок-фактура №1200 від 27.02.2019.

10. У гр. 31 ЕМД декларантом ОСОБА_1 заявлено наступні відомості про товар: Hyundai моделі Santa Fe, номер кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2015; дата першої реєстрації - 24.04.2015.

11. В графі 47 митної декларації UА101070/2019/013318 декларантом ОСОБА_1 здійснено нарахування митних платежів з врахування календарного року виготовлення транспортного засобу 2015, та визначено загальний розмір митних платежів на суму 127 230 гривень 18 копійки.

12. В ході проведення перевірки Київською митницею Держмитслужби встановлено, що календарний рік виготовлення автомобіля марки Hyundai моделі Santa Fe, номер кузова НОМЕР_1 , є 2014.

13. Зокрема такі відомості містяться в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , в якому в графі «D.20. Tillverkningsar-manad» (Рік виготовлення-місяць) зазначено - 2014-10.

14. Крім цього, під час опрацювання інформації, розміщеної в мережі Інтернег (сайт VIN НОМЕР_3 ), яка є у вільному доступі, встановлено, що датою виготовлення (випуску) транспортного засобу марки Hyundai моделі Santa Fe, номер кузова НОМЕР_1 , є 06.10.2014, що відрізняється від внесених декларантом ОСОБА_1 даних про товар до графи 31 митної декларації UА100530/2020/013318.

15. Таким чином, декларантом ОСОБА_1 при розрахунку митних платежів не враховано та не зазначено в митній декларації фактичний календарний рік виготовлення транспортного засобу, що призвело до несплати митних платежів в повному об`ємі на загальну суму 5 479 гривень 26 копійок, а саме: акциз 4 566 гривень 05 копійок та податку на додану вартість 913 гривень 21 копійка, та відрізняється на вказану суму від суми зазначених платежів в графі 47 митної декларації UА100530/2020/013318.

16. В своєму поясненні від 09.08.2021 та від 10.08.2021 ОСОБА_1 зазначив, що рік виготовлення вищевказаного транспортного засобу визначено на підставі пакета документів, наданих для проведення митного оформлення замовником, в тому числі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та рахунку-фактури. Зі слів ОСОБА_1 , розрахунок митних платежів ним здійснено з врахування календарного року виготовлення транспортного засобу.

17. Вищевказане спростовується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , в якому в графі «D.20. Tillverkningsar-manad» (Рік виготовлення-місяць) зазначено - 2014-10 та інформацію, розміщеною в мережі Інтернет (сайт VIN НОМЕР_3 ), яка є у вільному доступі, згідно з якою датою виготовлення (випуску) транспортного засобу марки Hyundai моделі Santa Fe, номер кузова НОМЕР_1 , є 06.10.2014.

18. Постановою у справі про порушення митних правил №0305/101000/22 від 21.07.2022, винесеною в.о. заступника начальника Житомирської митниці С. Слуховим, ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 16 437,78 грн. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

23. Згідно статті 485 Митного кодексу України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

24. Згідно частини 1 та 2 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

25. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

26. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст. 487 МК України). ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

27. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

28. Контроль правильності визначення митної вартості товарів визначено статтею 54 Митного кодексу України. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

29. Частиною 8 статті 264 Митного кодексу України врегульовано, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

30. Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

31. Згідно частини 1 статті 248 митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

32. Статтею 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

33. Відповідно до частини 1 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей та у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі.

34. Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру. Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини (ч. 1, 2 ст. 279 МК України).

35. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

36. За правилами частини 4 статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

37. Згідно із частиною 3 статті 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

38. Згідно зі ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

39. Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки конкретної особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризує самого правопорушника і його психічне відношення до вчиненого. Відповідно цьому, ознаки складу порушення митних правил об`єднуються в чотири групи: об`єкт порушення митних правил; об`єктивну сторону порушення митних правил; суб`єкт порушення митних правил; суб`єктивну сторону порушення митних правил. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил.

40. Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

41. Відповідно до змісту постанови в справі про порушення митних правил №0305/101000/20 від 23.11.2021, декларантом ОСОБА_1 , з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів в сумі 5 479 гривень 26 копійок, а саме: акциз 4 566 гривень 05 копійок та податку на додану вартість 913 гривень 21 копійка, вчинено протиправні дії, які полягали в заявленні у графі 31 ЕМД UА100530/2020/013318 неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення легкового автомобіля марки Hyundai моделі Santa Fe, номер кузова НОМЕР_1 , чим вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

42. Судом встановлено, що у електронній митній декларації UА100530/2020/013318 декларантом ОСОБА_1 зазначено інформацію щодо автомобіля Hyundai моделі Santa Fe, номер кузова НОМЕР_1 , а саме: модельний рік - 2015, календарний рік виготовлення 2015.

43. У товаросупровідних документах, які додані ОСОБА_1 до ЕМД, а саме у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 в графі «D.20. Tillverkningsar-manad» (Рік виготовлення-місяць) зазначено - 2014-10.

44. Отже, календарний рік виготовлення автомобіля 2014, чітко вбачається із доданих до декларації товаросупровідних документів.

45. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприйняття як доказу року виготовлення автомобіля висновок експерта №11/8046/4784 від 03.03.2020, оскільки, як зазначалося вище, рік та місяць виготовлення автомобіля чітко вбачається з доданої до відзиву копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 . Саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є офіційним документом, в якому міститься інформація про автомобіль. Зі змісту висновку експерта вбачається, що рік випуску транспортного засобу не був предметом експертного дослідження, а яким даними керувався експерт, зазначаючи у висновку рік випуску автомобіля 2015, з наданої копії висновку встановити не вбачається за можливе.

46. Позивачем не додано жодних доказів на підтвердження того, що при заповненні ЕМД UА100530/2020/013318 були обґрунтовані причини вважати, що календарний рік виготовлення автомобіля 2015.

47. ОСОБА_1 вказує, що за відсутності даних щодо року випуску автомобіля, датою випуску автомобіля вважається дата його першої реєстрації. Однак, оскільки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 рік виготовлення автомобіля вказано, відсутні підстави для того, аби такою датою вважати дату його першої реєстрації.

48. Апелянтом не доведено, що у його діях умислу на вчинення адміністративного правопорушення жодними доводами та доказами не підтверджені, відтак, у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

49. Що стосується доводів позивача про порушення митним органом строку притягнення її до відповідальності за порушення митних правил, то такі є безпідставними. При цьому, апеляційний суд відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку.

50. Діяння (бездіяльність) позивача у цій справі характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним кодексом України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебувала у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

51. Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №490/11485/16-а, від 17.10.2018 у справі №607/175/17, від 17.10.2018 у справі №607/8848/15-а, від 17.10.2018 у справі №448/234/16-а, від 24.10.2018 у справі №464/7796/16-а, від 05.11.2018 у справі №448/628/16-а (2-а/448/49/16).

52. Також контролюючі органи вправі проводити перевірки платників податків після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, зокрема, в разі отримання інформації від уповноважених органів про недостовірність наданих особою, яка ввозить товар на митну територію України, даних.

53. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019, яка була ухвалена у справі №1840/2871/18 (провадження №К/9901/14852/19).

54. Апеляційний суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

55. Передбачене у ст. 485 МК України порушення митних правил є триваючим порушенням. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що починаються з певної протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно, шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

56. Вказана правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 757/58377/16-а. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

57. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

58. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

59. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

60. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

61. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 липня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.