Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 263/1679/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2023 року справа №263/1679/20 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Гаврищук Т. Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06 вересня 2021 р. у справі № 263/1679/20 (головуючий І інстанції Шевченко О.А. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі відповідач, ГУ ДМС) про визнання протиправним та скасування рішення №7 Кальміуського РВ у м.Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області від 07.11.2019 про примусове повернення та заборону подальшого в`їзду в Україну відносно ОСОБА_1 . Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 17 лютого 2020 року о 11:30 год. у приміщенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, розташованому за адресою: пр.Металургів, 31, каб. 18, м. Маріуполь, Донецька область, із повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06 вересня 2021 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України, в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №7 Кальміуського РВ у м.Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області від 07.11.2019. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Рішенням Конституційного суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року, у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, в абз. 2 п. 6,4. рішення зазначено, що Конституційний Суд України виходить з того, що учасники процесу повинні бути проінформовані про час і місце проведення судового засідання, тому що це є гарантією права особи на судовий захист. Скаржник зазначає, що за вимогами законодавства, про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Скаржник зазначає, що матеріали справи не містять доказів надсилання судових повісток рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу, а лише констатовано про призначення судових засідань в 2021 році. Таким чином, відсутність належного повідомлення позивача про призначені судові засідання та його виклик порушує прав позивача на справедливий розгляд справи та доступ до правосуддя, та порушує статтю 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» (Рим, 1950 року, Право на справедливий суд). Скаржник зазначає, що позивач втратив зв`язок з представником. Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а судове рішення без змін. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у судові засідання, призначені на 19.03.2021 року, 01.12.2020 року, 02.03.2021 року, 31.03.2021 року, 26.04.2021 року, 03.06.2021 року, 24.06.2021 року, 16.07.2021 року, 06.09.2021 року належним чином повідомлений позивач неодноразово не з`явився, від його представника, адвоката Бадалова А.З. неодноразово надходили заяви про відкладення розгляду справи, однак поважних причин неявки суду позивач не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності не надавав. Суд з висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не погоджується, з наступних підстав. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі. Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Суд зазначає, що неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге (послідовно) не прибули на розгляд справи без поважних причин і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено та позивач не повідомив про причини неприбуття або позивачем не наведено поважних причин неприбуття. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Суд зазначає, що відповідно до ч.1 та 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Частина 2 зазначеної статті визначає підстави з яких суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники. Частина 3 зазначеної статті визначає підстави з яких суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якщо такий учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, а саме у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що неявка у судове засідання учасника справи перешкоджає розгляду справи по суті крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання, якщо неявка перешкоджає розгляду справи, суд залишає позовну заяву без розгляду. Суд зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтувань щодо неможливості розгляду справи у разі неявки позивача, що є обов`язковою умовою для застосування ч.5 ст. 205 КАС України. Також, матеріали справи свідчать, що ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 17 лютого 2020 року о 11:30 год. Згідно ч.1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно із ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За наведеним у пункті 20 частини 1 статті 4 КАС України визначенням, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до п.10 ч.6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно ч. 1 та 6 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Відповідно до ч. 4, 5 та 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. За частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов до висновку, що зазначена категорія справ розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, судом першої інстанції в ухвалі не встановлено, що позивач в позовній заяві наполягав на розгляді справи за його або його представника участю, або про наявність клопотання відповідача про обовязкову участь позивача. Ухвала суд першої інстанції не містить обґрунтувань необхідності особистої явки позивача або його представника в судове засідання, не зазначено неможливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами. Суд зазначає, що підставою для залишення позову без розгляду є неявка позивача у судові засідання без поважних причин двічі, проте, у даному випадку, з огляду на характер спірних правовідносин та предмета доказування, не може йти мова, як вже зазначалось, про повторне не прибуття позивача до суду, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин у справі яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06 вересня 2021 р. у справі № 263/1679/20 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення. Повний текст складений та підписаний 20 вересня 2023 року. Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв Судді: І.В. Геращенко Т.Г. Гаврищук