Постанова Київський апеляційний суд № 359/1125/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 жовтня 2022 року м. Київ Справа № 369/6730/18 Провадження: № 22-ц/824/10379/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Вербової І.М., Нежури В.А., секретар Івасенко І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Коновал Олени Василівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2022 року, постановлену під головуванням судді Журавського В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в с т а н о в и в : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя залишено без розгляду. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Коновал О.В. в інтересах ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що позивач та її представник завжди були присутні під час розгляду справи судом першої інстанції, були зацікавлені у її розгляді та не зловживали своїми процесуальними правами. Однак, у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану позивач разом із сином виїхали до Федеративної Республіки Німеччина, в якій отримали статус біженців. За діючим законодавством цієї країни біженці не мають права на час, наданий з метою проживання в країні, її залишити, навіть тимчасово. У зв`язку з цим ОСОБА_3 неодноразово направляла на електронну адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області клопотання та заяви з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з поважною причиною - війною в Україні та проживанням у іншій державі. Зазначила, що ані позивач, ані її представник не могли отримувати повістки про виклик до суду, оскільки перебували за межами України, дізнавались про призначення судових засідань через сайт Судової влади України та перед кожним судовим засіданням направляли клопотання про перенесення розгляду справи, в яких також просили не розглядати справу без їх участі. Ухвалами Київського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні адвокат Коновал О.В. в інтересах ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. ОСОБА_2 вирішення апеляційної скарги поклав на розсуд суду. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що представник позивача в судові засідання 23.05.2022рокута 08.08.2022 рокуне з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не подав.Зважаючи на те, що провадження у цивільній справі було відкрито ще в лютому 2020 року та триває більше двох років, суд вважав, що чергове відкладення судового засіданні призведе до невиправданого розгляду цивільної справи понад розумний строк. Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Поінформованість осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, є однією із суттєвих гарантій реалізації ними права на особисту участь у процесі. З цією метою законодавець передбачив різні форми повідомлення особи про час і місце судового засідання та способи їх доставки: поштою - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через кур`єрів, через сторону або її представника, безпосередньо в суді, телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, через оголошення в пресі. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.5 ст.223 ЦПК України). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому, повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Як убачається із матеріалів справи, 10 лютого 2020 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 06 квітня 2020 року. 06 квітня 2020 року справу було знято з розгляду на підставі рішення загальних зборів суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2020 року з метою запобігання поширення корона вірусної хвороби. Підготовче засідання відкладено на 26 травня 2020 року (а.с. 51). 26 травня 2020 року підготовче судове засідання було відкладено на 20 липня 2020 року, а в подальшому на 17 серпня 2020 року, 02 листопада 2020 року, 12 січня 2021 року, 25 лютого 2021 року, 13 квітня 2021 року, 20 липня 2021 року, 31 серпня 2021 року та 08 листопада 2021 року (а.с. 66, 70, 75, 97-99, 107, 109-110, 113-114, 159-160). Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2021 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті на 18 січня 2022 року, про що учасники справи були повідомлені належним чином шляхом поставлення підпису в довідковому листі (а.с. 172-173). 18 січня 2022 року суд першої інстанції за участі учасників справи, в тому числі, позивачки та її представника, ухвалив відкласти розгляд справи на 15 березня 2020 року, про що учасники справи були повідомлені належним чином шляхом поставлення підпису в довідковому листі (а.с. 177-178). Згідно довідки судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.03.2022 року,у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також запровадженням в Україні військового стану у Бориспільському міськрайонному суді Київської області першочергово розглядаються клопотання про обрання та зміну запобіжних заходів, продовження строку їх дії та клопотання про надання дозволу на проведення невідкладних слідчих дій, розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання призначено на 23 травня 2022 року (а.с. 180). Інформації щодо повідомлення судом першої інстанції учасників справи про розгляд справи, призначений на 23 травня 2020 року, матеріали справи не містять. 23 травня 2022 року позивачка ОСОБА_1 через засоби електронного зв`язку направила до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану та її перебуванням поза межами України (а.с. 181). 23 травня 2022 року розгляд справи було відкладено на 08 серпня 2022 року, про що був повідомлений лише відповідач ОСОБА_2 шляхом поставлення підпису в довідковому листі (а.с. 182). Відомостей щодо повідомлення судом першої інстанції позивачки та її представника про розгляд справи, призначений на 08 серпня 2022 року, матеріали справи не містять. 23 травня 2022 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивачки - адвоката Олійник О.В. про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану та її перебуванням у Республіці Польща. Неналежне повідомлення позивачки та її представника про розгляд справи, що був призначений на 23 травня та 08 серпня 2022 року, виключає можливість застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а відтак висновки суду про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду є помилковими. Також, слід відмітити, що згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства заборонено. Тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, а Указом Президента України 2022 № 573/2022 від 12.08.2022 року строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. У пункті 5 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року зазначено, що по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження. Ураховуючи наведене, а також те, що позивачка постійно цікавилася розглядом справи, вчиняла активні дії з метою прийняття участі у підготовчому судовому засіданні, проте, з незалежних від неї об`єктивних причин (початком воєнної агресії Російської Федерації проти України) була позбавлена можливості повернутися на місце свого проживання та прийняти участь у судових засіданнях, належним чином повідомляючи суд щодо наявності поважних причин своєї неявки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не звернув уваги на дану обставину, та, залишивши без уваги клопотання представника позивачки про відкладення судового засідання та проведення судового засідання в режимі відеоконфереції, помилково застосував положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Окрім того, посилаючись на невиправдане затягування розгляду цивільної справи, суд першої інстанції не врахував, що підготовче судове засідання у даній справі тривало понад півтора року. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи, що висновок суду про залишення без розгляду позовної заяви є помилковим, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Коновал Олени Василівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 07 жовтня 2022 року. Головуючий Т.О. Невідома Судді І.М. Вербова В.А. Нежура