Постанова 4852 № 804/1545/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 804/1545/17 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року (суддя Врона О.В., повний текст рішення складено 16.03.2023) в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в : Державне підприємство «Придніпровська залізниця» 01.03.2017 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 19.10.2016 № 0000344802 та від 16.03.2017 № 0001594613. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 16.03.2017 № 0001594613 в частині податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 259630752,13 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 129815376,06 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 11.06.2019 касаційну скаргу ДП «Придніпровська залізниця» задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2017 № 0001594613 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 25341487,87 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11891754,29 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2016 № 0000344802. Справу №804/1545/17 в цій частині направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд. За наслідками нового розгляду справи рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, позовну заяву Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2017 № 0001594613 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 25341487,87 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11891754,29 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2016 № 0000344802 залишено без задоволення. Постановою Верховного Суду від 03.10.2022 касаційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 березня 2017 року № 0001594613 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 25341487 грн. 87 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11891754 грн. 29 коп. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19 жовтня 2016 року № 0000344802. Справу № 804/1545/17 в цій частині направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 залишено без змін. Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що в ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій з огляду на наведену в акті перевірки податкову інформацію спростовують можливість здійснення операції з послідовного придбання продажу товарів по ланцюгу постачання до ДП «Придніпровська залізниця», оскільки реальність господарських операцій із вказаними контрагентами не підтверджується з врахуванням відсутності джерела законного введення активу у обіг, відсутності джерела походження ТМЦ. Посилання суду першої та апеляційної інстанції на кримінальні провадження відносно контрагентів позивача не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Натомість судами попередніх інстанцій не з`ясовано стан кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача. Судами не досліджено технічну можливість контрагентів виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності, а також можливість здійснювати рекламну компанію. Судам першої та апеляційної інстанцій необхідно було досліджувати всі наявні первині документи у їх сукупності. Суд першої інстанції за результатом нового розгляду справи дійшов висновку, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні бухгалтерські та податкові документи, які складені з дотриманням закону документально підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що призвело до реальних змін майнового стану платника податків. Позивачем доведено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «ФОРВАРД-ТРЕЙД», ТОВ «СФС», ТОВ «МАДЕНДНЕПР», ТОВ «ФІРМА БІЗОН», ТОВ «Торгова компанія КВІК-2006», ТОВ «КОНТАКТХІМ», ТОВ «ВОСТОК-ІНВЕСТ», ТОВ «Трастова компанія «АМЕТИСТ», ТОВ «Містбудремонт», ТОВ НВП «ЛОКОМОТИВ», ТОВ «Київтехцентр», ТОВ «Група Індастріал», ТОВ «Авангард», ТОВ «ВторінвестТ», ТОВ «Тіаре», ПрАТ «Київський електротехнічний завод «ТРАНССИГНАЛ», що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наявність судових рішень у справах № 804/1604/17, № 804/1604/17, № 804/14809/15, № 804/15266/15, які набрали законної сили та якими підтверджено реальність взаємовідносин ДП «Придніпровська залізниця» з вищенаведеними контрагентами. Більш того, з огляду на підстави направлення справи № 804/1545/17 на новий розгляд, відповідач не довів наявність вироків суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили, так само як і не довів, що з боку контрагентів позивача не було забезпечено реального виконання своїх договірних зобов`язань з огляду на те, що матеріали справи містять належно складені первинні документи за всіма укладеними правочинами. Разом з цим, не можна погодитися з ухваленим судом першої інстанції рішенням в цілому, адже суд першої інстанції залишив поза увагою, що під час касаційного розгляду справи Верховний Суд не визначив неправильність та необґрунтованість інших висновків, викладених в рішеннях Дніпропетровського окружного адміністративного від 14.12.2018, від 28.11.2019 та в постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, від 25.02.2020. Тобто, при новому розгляді справи суд першої інстанції мав обмежитися лише визначенням обґрунтованості нарахування податкових зобов`язань та застосування фінансових санкцій, які випливають з висновків Акту перевірки щодо нереальності господарських операцій з ТОВ «ФОРВАРД-ТРЕЙД», ТОВ «СФС», ТОВ «МАДЕНДНЕПР», ТОВ «ФІРМА БІЗОН», ТОВ «Торгова компанія КВІК-2006», ТОВ «КОНТАКТХІМ», ТОВ «ВОСТОК-ІНВЕСТ», ТОВ «Трастова компанія «АМЕТИСТ», ТОВ «Містбудремонт», ТОВ НВП «ЛОКОМОТИВ», ТОВ «Київтехцентр», ТОВ «Група Індастріал», ТОВ «Авангард», ТОВ «ВторінвестТ», ТОВ «Тіаре», ПрАТ «Київський електротехнічний завод «ТРАНССИГНАЛ». Так, при новому розгляді справи предметом судового розгляду були податкові повідомлення-рішення № 0001594613 від 16.03.2017 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 25341487,87 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11891754,29 грн. та № 0000344802 від 19.10.2016 в сумі 8635406,00 грн. Суд апеляційної інстанції встановив, що до податкового повідомлення-рішення № 0001594613 від 16.03.2017 включені податкові зобов`язання та застосовані штрафні санкції у зв`язку з не підтвердженням господарських операцій з вищенаведеними контрагентами в сумі 8610428,93 грн., до податкового повідомлення-рішення № 0000344802 від 19.10.2016 в сумі 913054,74 грн. відповідно. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають частковому скасуванню, адже правомірність їх прийняття в частині донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій у розмірі: за податковим повідомленням-рішенням № 0001594613 від 16.03.2017 28622813,10 грн., за податковим повідомленням-рішенням № 0000344802 від 19.10.2016 7722351,26 грн., підтверджені постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 та від 25.02.2020, правильність яких в цій частині підтверджена, відповідно, постановами Верховного Суду в даній справі. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови з одночасним вирішенням питання щодо розподілу судових витрат. Статтею 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на наведені норми права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам на суму 9523483,67 грн. за подання позовної заяви та апеляційних скарг. Обраховуючи належний до відшкодування розмір судових витрат, суд виходить з відсоткової частки суми скасування ППР під час розгляду даної справи, яка, відповідно, є обрахунковою величиною для питань стягнення судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам. Суд зазначає, що ціною позову є загальна сума оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, яка складає 435314776,10 грн., відтак судовий збір за подання адміністративного позову до суду першої інстанції відповідно до приписів законодавства, чинних на час подання адміністративного позову, мав складати 6529721 грн. 64 коп. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Судовий збір за подання касаційних скарг не підлягає стягненню за наслідком апеляційного розгляду справи в силу приписів ч. 6 ст. 139 КАС України. При цьому суд не вважає слушним посилання позивача на позиції Верховного Суду в справах № 242/4741/16-ц та № 917/1739/19, адже останні ґрунтуються на процесуальних нормах ЦПК України та ГПК України відповідно. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року в адміністративній справі № 804/1545/17 скасувати. Позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в оскаржуваній частині задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000344802 від 19.10.2016 в частині донарахування податкових зобов`язань у розмірі 913054,74 грн. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001594613 від 16.03.2017 в частині донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій у розмірі 8610428,93 грн. Присудити на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків сплачений судовий збір пропорційно задоволеним вимогам: за подання позовної заяви в сумі 142347 (сто сорок дві тисячі триста сорок сім) грн. 93 коп., за подання апеляційних скарг в сумі 44997 (сорок чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 14 коп. (по 22498 грн. 57 коп. за кожну апеляційну скаргу). Постанова суду набирає законної сили з 19 вересня 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 19 вересня 2023 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров