Постанова Кропивницький апеляційний суд № 393/599/22

ПОСТАНОВА Іменем України 17 серпня 2023 року м. Кропивницький справа № 393/599/22 провадження № 22-ц/4809/786/23 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Дуковського О.Л. суддів: Голованя А.М. , Дьомич Л.М. з участю секретаря: Демешко Л.В. Учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Дем`яненко Тетяна Олександрівна; відповідач: Новгородківська громада Кропивницького району Кіровоградської області. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2023 року, у складі головуючого судді Подліпенець Є.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Новгородківської громади Кропивницького району Кіровоградської області про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності на майно, - В С Т А Н О В И В: У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Новгородківської громади Кропивницького району Кіровоградської області про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності на майно. Просила: визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений в усній формі у вигляді розписки 20.10.1999 між нею та ОСОБА_2 ; визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за вищевказаною адресою. В обґрунтування позову посилалася на те, що вона 20.10.1999 в усній формі з ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується письмовою розпискою складеною ОСОБА_2 та нею особисто підписаною 20.10.1999. Згідно розписки ОСОБА_2 продала позивачці житловий будинок з господарськими будівлями за 3000,00 грн та грошові кошти нею отримано у повному обсязі, претензії відсутні. Згідно з висновком Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» станом на 12.09.2022 житловий будинок з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , вартість вказаного житлового будинку станом на 12.09.2022 становить 72 454 грн. Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_2 від 26.10.1965 власником житлового будинку по АДРЕСА_1 являється ОСОБА_2 . Оформити договір купівлі-продажу житлового будинку в нотаріальній конторі не встигли, так як ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На сьогоднішній день позивачка користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядає за будинком та утримує його, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонт, оплачує комунальні послуги. Зазначала, що 12.10.2022 вона зверталась до Новгородківського районного суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, так як проживає в даному будинку більше 22 років. Проте, 15.11.2022 було винесено рішення Новгородківським районним судом Кіровоградської області, яким позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю не задоволено, у зв`язку з тим, що позивачка вибрала невірний спосіб захисту своїх порушених прав. Крім того, цим рішенням встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 був придбаний 20.10.1999 у ОСОБА_2 , що підтверджується показами свідків даних у судовому засіданні та розпискою. З 20.10.1999 претензій на житловий будинок ніхто не заявляв, спадкоємці відсутні. Вказувала, що смерть продавця стала перешкодою для позивачки у реєстрації права власності на придбане нерухоме майно у встановленому законом порядку, що і змусило її звернутись до суду з даним позовом. Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Вказує на те, що судом першої інстанції належним чином не було встановлено обставини справи та дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позову. Крім того, звертає увагу на те, що відповідач визнає даний позов і не заперечує щодо його задоволення. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що договір купівлі - продажу житлового будинку має бути укладеним у письмовій формі, а усна домовленість між позивачкою та ОСОБА_2 щодо укладення угоди купівлі -продажу та написання розписки про сплату коштів за будинок та факт отримання таких коштів не свідчить про наявність правових підстав для визнання договору купівлі - продажу таким, що відбувся та визнання права власності за позивачкою на будинок. Судом не встановлено, що якась із сторін договору купівлі -продажу ухилялася від його нотаріального посвідчення, а тому відсутні підстави для задоволення даного позову. Колегія суддів, не погоджується із висновком суду першої інстанції. Встановлено, що згідно копії свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння від 12.01.1966 ОСОБА_2 є власником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с.6). Відповідно до розписки від 20.10.1999 ОСОБА_2 продала житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за 3000,00 грн , гроші отримала повністю та зобов`язується оформити договір купівлі-продажу у нотаріуса (а.с.7). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що складено актовий запис про смерть №113 від 27.12.1999 (а.с.11). ОСОБА_1 замовлено виготовлення технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа №517776 (а.с. 8-10). Згідно висновку Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 12.09.2022 вбачається, що станом на 01.01.2013 житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право від 12.01.1966 (а.с.19). Звернувшись із даним позовом до суду позивачка ставила питання про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений в усній формі у вигляді розписки 20.10.1999 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на цей житловий будинок з господарськими будівлями, оскільки смерть продавця та відсутність у нього спадкоємців стало перешкодою для реєстрації позивачкою права власності на придбане нерухоме майно, на підставі чинного на той час законодавства. Зазначила, що не може у ніякий інший спосіб ніж судовий підтвердити своє право власності на будинок. За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Таким чином, на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом. За змістом ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоду по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорі даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно буди досягнуто згоди. Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. З матеріалів справи вбачається, що позивачка користується та володіє житловим будинком з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , з жовтня 1999 року, з дня передачі майна. Встановлено, що ОСОБА_2 зобов`язалася оформити договір купівлі-продажу у нотаріуса. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а отже у у неї як у сторони договору цивільна дієздатність припинилась внаслідок смерті, тобто припинилась здатність набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі невиконання. Колегія суддів вважає, що майнові права позивачки підлягають захисту в судовому порядку. Визнання судом угоди дійсною необхідно не лише повного чи часткового виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, а також ухилення іншою стороною від нотаріального оформлення угоди. Про необхідність встановлення таких обставин зазначено у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2019 року справі № 392/833/16-ц, від 14 серпня 2019 року у справі № 475/965/16-ц. Колегія зазначає, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається (ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР). Суд апеляційної інстанції враховує, що сторона угоди, ОСОБА_2 померла, яка до цього часу є власником житлового будинку. Нотаріального посвідчення договору купівлі -продажу не відбулося. Спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто не прийняв. Також суд враховує, що відповідач не заперечує проти позовних вимог, публічно ніхто права позивачки не оспорював і не оспорює. Колегія зазначає, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається (ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР). Тому, колегія суддів вважає за необхідне застосувати дану норму матеріального права до спірних правовідносин. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2023 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Новгородківської громади Кропивницького району Кіровоградської області про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності на майно - задовольнити. Визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного в усній формі у вигляді розписки від 20 жовтня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Л. Дуковський Судді: А.М. Головань Л.М. Дьомич