Ухвала ККС ВС № 113560879
від 18.09.2023 · КримінальнаУхвала 18 вересня 2023 року м. Київ провадження № 51 - 5341 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на судове рішення щодо нього, встановив: ОСОБА_4 звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п.п. 4, 5 ч. 2, ч. 3 ч. 5 зазначеної статті. Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: судові рішення, що оскаржуються, дата їх винесення, назва суду який виніс рішення, номер справи, вимоги особи, яка подала касаційну скаргу; обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень; думка особи щодо участі у касаційному розгляді, а також долучається копія судового рішення, яке оскаржується. Проте вказаних приписів закону скаржник належним чином не виконав. В порушення вимог ч. 5 ст. 427 КПК ОСОБА_4 не долучив до касаційної скарги копію оскаржуваного судового рішення. Це не лише становить формальне порушення ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання суб`єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК та розглянути її касаційну скаргу по суті. Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак у касаційній скарзі взагалі не зазначено у чому полягає незаконність судового рішення, відсутнє обґрунтування необхідності його зміни або скасування на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 412-414 цього Кодексу. Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Крім того, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга не містить вимоги до суду касаційної інстанції, яка має відповідати приписам ст. 436 цього Кодексу, згідно з якими Суд за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Однак викладені у скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають вимогам вищевказаної статті. Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. У протилежному випадку в касаційній скарзі необхідно уточнити як саме скаржник бажає брати участь у касаційному розгляді - безпосередньо в залі судового засідання Верховного Суду чи шляхом організації відеоконференції, із вказівкою на конкретний суд. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши скаржнику строк для усунення недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу ОСОБА_4 на судове рішення щодо нього залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3