LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/9548/22

від 18.09.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі № 520/9548/22 скасувати.

Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2023 р. Справа № 520/9548/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/9548/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 № 297, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції в частині, що його стосується; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2022 № 287 по о/с, яким реалізовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 297 від 03.06.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції; - поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права при не повному з`ясуванні обставин справи та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом першої інстанції відсутність в його діях ознак дисциплінарного проступку, оскільки проведеним службовим розслідуванням не доведено належними та допустимими доказами факту відсутності позивача на службі без поважних причин. Позивач вказував, що про наявність наказу виїхати з м. Ізюм до м. Харків до 30.04.2022 не був повідомлений, відповідних наказів від керівника не надходило, 03.03.2022 після руйнування будівлі РУП Головного управління Національної поліції внаслідок авіаудару, він виконував усний наказ свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 перебувати вдома, за місцем реєстрації, до особливого розпорядження. Під час окупації м. Ізюм переховувався вдома, можливості виїхати на підконтрольну Україні територію не мав через постійні обстріли доріг та перебуванням виїздів з міста під контролем окупаційних військ, з огляду на відсутність мобільного зв`язку про наявність «зелених коридорів» не знав. Жодних наказів від керівництва Головного управління Національної поліції у Харківській області не отримував, оскільки був відсутній будь-який зв`язок та електропостачання. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України, перед звільненням на посаді поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 297 від 03.06.2022 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 cт. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за служби у поліції. 14.06.2022 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області видано наказ № 287 о/с яким, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Не погоджуючись із наказами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних наказів з огляду на доведеність факту порушення позивачем службової дисципліни, правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення. Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Згідно зі ст. 12 Закону України "Про Національну поліцію" поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Стаття 18 Закону № 580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського. Відповідно по пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно з частиною 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII за вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до наказу № 297 від 03.06.2022 дисциплінарний проступок, скоєний позивачем, виразився у порушенні ним вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 cт. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №

818. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, яким визначена процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п. 1, 2 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до вимог п. 4 розд. V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно п. 2 розд. VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. 12.05.2022 наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 616 призначено службове розслідування за обставинами, викладеними у рапорті командира БКС ГУНП в Харківській області підполковника поліції Семенова Ю.М. від 09.05.2022. Підставою для проведення службового розслідування у даному випадку стали відомості, повідомлені командиром БКС ГУНП в Харківській області підполковником поліції Семеновим Ю.М. у рапорті від 09.05.2022. Так, згідно із зазначеним рапортом 08.04.2022 командиром БКС ГУНП в Харківській області підполковником поліції Семеновим Ю.М. поліцейському-водію відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1 , який перебуває на тимчасово окупованій території у м. Ізюм Харківської області було надано вказівку до 30.04.2022 евакуюватись на підконтрольну територію України та прибути за місцем дислокації підрозділу. Станом на 09.05.2022 вказаний працівник до підрозділу не прибув, тим самим безпідставно відсутній на службі без поважних причин та не виконує свої функціональні обов`язки. За результатами службового розслідування 03.06.2022 складено висновок, в якому зазначено про безпідставну відсутність поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1 , на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022. Так, відповідно у висновку службового розслідування зазначено, що опитані керівники БКС Головного управління Національної поліції в Харківській області пояснили, що у квітні 2022 всім поліцейським БКС, які перебували на окупованих РФ територіях Харківської області, була надана вказівка про обов`язкову евакуацію на підконтрольну Україні територію та подальше проходження служби, проте останні (поліцейські, щодо яких проводилось службове розслідування, у тому числі позивач) вказівку не виконали та на теперішній час на зв`язок не виходять. З метою з`ясування причин та умов, а також реалізації можливості щодо надання письмового пояснення з вищевказаних обставин, 22.05.2022 дисциплінарною комісією було здійснено телефонний дзвінок старшому сержанту поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), проте телефонний зв`язок був відсутній. Також на номер телефону позивача 22.05.2022 було надіслано запрошення у вигляді смс-повідомлень, щодо необхідності прибуття 25.05.2022 до УГІ Головного управління Національної поліції в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень. Крім цього, аналогічне запрошення було направлено через месенджер «WhatsApp», «Telegram» та 20.05.2022 на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Зворотні повідомлення з вищевказаних месенджерів та електронної адреси не надходили. Станом на 03.06.2022 позивач до УГІ Головного управління Національної поліції в Харківській області не прибув, про поважні причини свого неприбуття не повідомив, пояснення у рамках проведення службового розслідування не надав. Таким чином, у ході службового розслідування встановлено, що з 01.05.2022 по 03.06.2022 старший сержант поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, не виконав усний наказ керівників щодо необхідності у строк до 30.04.2022 евакуюватися з окупованих територій та прибути до місця дислокації, визначеного керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області, для проходження служби, виконання своїх функціональних обов`язків, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. За висновком службового розслідування ОСОБА_1 порушено ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 cт. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818 та визнано за необхідне застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби. Отже, службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення службової дисципліни, невиконання зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, не виконання своїх посадових обов`язків, правил внутрішнього розпорядку, наказів керівників, тим самим, вчинено дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Так, відповідно до положень Дисциплінарного статуту підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. При цьому, під час проведення службового розслідування обов`язковому встановленню підлягають обставини, причини та умови, що зумовили вчинення таких порушень, а також ступінь вини працівника органів поліції, наявність чи відсутність поважних об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають його вину. Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в України введено воєнний стан. На момент введення воєнного стану ОСОБА_1 проходив службу в м. Ізюм Харківської області. Обставини перебування м. Ізюм Харківської області з квітня по вересень 2022 у тимчасовій окупації та зазнання артилерійських та ракетних обстрілів з початку військової агресії є загальновідомими. Службове розслідування, яким встановлено факт відсутності позивача на службі з 01.05.2022 по 03.06.2022, проведено на підставі рапорту командира БКС Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції Семенова Ю.М. від 09.05.2022. В обґрунтування правомірності висновків про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді безпідставної відсутності на службі в період з 01.05.2022 по 03.06.2022 відповідач надав висновок службового розслідування, рапорт від 09.05.2022, акти від 03.06.2022 огляду засобу (програми) електронної комунікації № 459/119-15/01-2022, про відмову від надання письмових пояснень № 460/119-15/01-2022. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а отже погодився із тим, що наданими доказами підтверджено відсутності позивача на службі без поважних причин. Втім, колегія суддів вказує, що такі висновки зроблені без врахування конкретних обставин причин відсутності позивача на службі. Так, позивач пояснював, що 24.02.2022 близько 05 год. 30 хв. отримав повідомлення від свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 про введення бойової тривоги та необхідності прибути до Ізюмського РУП Головного управління Національної поліції в Харківській області. Після прибуття за місцем несення служби був проведений інструктаж, отримана табельна зброя, та підрозділ БКС позивача був направлений на чергування по охороні громадського порядку в м. Ізюм Харківської області, з 27.02.2022 БКС позивача здійснював чергування по охороні адміністративної будівлі Ізюмського РУП. 03.03.2022 після руйнування будівлі РУП Головного управління Національної поліції внаслідок авіаудару, він виконував усний наказ свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 перебувати вдома, за місцем реєстрації, до особливого розпорядження. Під час окупації м. Ізюм переховувався вдома, можливості виїхати на підконтрольну Україні територію не мав через постійні обстріли доріг та перебуванням виїздів з міста під контролем окупаційних військ, з огляду на відсутність мобільного зв`язку про наявність «зелених коридорів» не знав. Жодних наказів від керівництва Головного управління Національної поліції у Харківській області не отримував, оскільки був відсутній як мобільний, так і будь-який інший зв`язок та електропостачання. За наведених обставин колегія суддів вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо відсутності ОСОБА_1 на службі у період з 01.05.2022 по 03.06.2022 без поважних причин. Крім того, досліджуючи питання належного доведення до позивача усного наказу керівництва про необхідність евакуюватися з окупованих територій та прибути до місця дислокації, визначеного керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області, колегія суддів вказує наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Дисциплінарного статуту, наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Частиною 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. На підтвердження виконання вимог законодавства в частині обов`язкового доведення до поліцейського наказу керівництва відповідач посилається на пояснення командира взводу БКС старшого лейтенанта поліції Костеренка С.Є . Втім, останні не свідчать про належне доведення до позивача усного наказу щодо негайного виходу з окупації у строк до 30.04.2022, оскільки у висновку службового розслідування зазначено про перебування телефону позивача поза зоною обслуговування. Отже, враховуючи наведені обставини колегія суддів зазначає про безпідставність висновку відповідача про невиконання позивачем усного наказу керівництва Головного управління Національної поліції про необхідність у строк до 30.04.2022 евакуюватися з окупованих територій та прибути до місця дислокації, визначеного керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області. Також, службовим розслідуванням не встановлено та відповідачем під час розгляду справи не надано доказів наявності у позивача можливості евакуюватися з окупованої території у період з 01.05.2022 по 03.06.2022. Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 25.04.2022 № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 № 453/37789, було затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Згідно з розділом VI "Харківська область", до них станом на квітень 2022 було віднесено, зокрема, території Ізюмського району, а саме: Ізюмська міська територіальна громада. Отже, також врахуванню підлягають обставини перебування м. Ізюм Харківської області в тимчасовій окупації та відсутність у цей період будь-якого зв`язку, з огляду на що позивач був позбавлений можливості здійснювати комунікацію відповідно до положень чинного в Україні законодавства, у зв`язку з відсутністю мобільного зв`язку від операторів України та мережі Інтернет. Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком може вважатись лише винна, протиправна дія чи бездіяльність поліцейського. Отже, оскільки відповідачем не надано доказів належного повідомлення та ознайомлення позивача із наказами про необхідність прибуття до відповідного підрозділу та відсутність доказів можливості залишення останнім окупованої території, колегія суддів доходить висновку про не доведення матеріалами службового розслідування вини в діях позивача, з огляду на нездійснення всебічного, повного та об`єктивного дослідження та встановлення обставин діяння позивача як поліцейського під час проведення службового розслідування. Колегія суддів зазначає, що невихід працівників на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов`язаних з ними обставин, зокрема перебування на тимчасово окупованій території, не свідчить беззаперечно про їх відсутність на службі без поважних причин. Вказане обумовлено необхідністю збереження життя та здоров`я таких працівників та їх сімей і не може вважатися як відсутність на роботі без поважних причин. Крім того, слід враховувати, що позивач не був обізнаний про проведення службового розслідування, письмових пояснень щодо обставин відсутності на службі у вказаний період не надавав та не відмовлявся від їх надання. Стосовно направлення повідомлень ОСОБА_1 на телефонний номер через месенджери «WhatsApp» та «Telegram», а також здійснення виклику для надання пояснень під час службового розслідування шляхом телефонних дзвінків та направлення листа на адресу електронної пошти, слід враховувати, що останні не були отримані позивачем. Більш того, висновок службового розслідування містить відомості про те, що під час здійснення спроби зателефонувати позивачу на номер мобільного телефону, виявлено відсутність мобільного зв`язку. Таким чином, висновки службового розслідування зроблені лише з урахуванням пояснень керівників поліцейських, відносно яких проводилось службове розслідування, без надання оцінки доводам позивача, без з`ясування всіх обставин, відсутності доказів фіксації неявки позивача на службі, без врахування особи позивача, ступеня його вини, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, його попередньої поведінки, ставлення до служби. Отже, наведене свідчить про недоведеність належними доказами відсутності позивача на службі без поважних причин. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 cт. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 № 297 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, від 14.06.2022 № 287 по о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області з 14.06.2022 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), та поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області з 14.06.2022. Вищенаведене суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі № 520/9548/22 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 № 297 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2022 № 287 по о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області з 14.06.2022 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія відділення № 3 взводу № 3 роти № 1 батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області з 14.06.2022. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»