LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/6006/22

від 14.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 520/6006/22 залишити без змін.

Головуючий І інстанції: Мороко А.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2023 р. Справа № 520/6006/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Курило Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023, по справі № 520/6006/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Романюка Д.І.; - визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.03.2022 № 166 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Головного управління Національної поліції в Харківській області»; - визнати протиправним та скасувати частину індивідуального акту - наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.03.2022 № 137о/с «По особовому складу», в частині звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області; - поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області; - зобов`язати з Головного управління Національної поліції в Харківській області виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 09.03.2022 р. по дату поновлення на службі. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права при не повному з`ясуванні обставин справи та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом першої інстанції відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку, оскільки проведеним службовим розслідуванням не доведено належними та допустимими доказами факту відсутності позивача на службі без поважних причин. Крім того позивач звертав увагу, що йому у встановленому порядку не доведено до відома зміст наказу ХНУВС від 26.02.2022 № 101 «Про направлення здобувачів освіти університету до Національної поліції», не повідомлено куди йому слід прибути для виконання службових обов`язків, не визначено робоче місце та не забезпечено необхідними для роботи засобами. На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.03.2022 № 166 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні п. 1 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до старшого інспектора ювенальної превенції відділу превенції ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за служби у поліції. 09.03.2022 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області видано наказ № 137 о/с яким, старшого інспектора ювенальної превенції відділу превенції ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Не погоджуючись із наказами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних наказів з огляду на доведеність факту порушення позивачем службової дисципліни, правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Згідно зі ст. 12 Закону України "Про Національну поліцію" поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Стаття 18 Закону № 580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського. Відповідно по пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно з частиною 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII за вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до наказу від 07.03.2022 № 166 дисциплінарний проступок, скоєний позивачем, виразився у порушенні ним вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, яким визначена процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п. 1, 2 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до вимог п. 4 розд. V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно п. 2 розд. VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. 07.03.2022 наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 427 призначено службове розслідування за обставинами, викладеними у рапорті начальника ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Коваленка Е.В. від 02.03.2022 відносно старшого інспектора ювенальної превенції відділу превенції ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 та його відсутності на службі без поважних причин з 27.02.2022 по 07.03.2022. Отже, підставою для проведення службового розслідування у даному випадку стали відомості, повідомлені начальником ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області у рапорті від 02.03.2022 про те, що з 27.02.2022 по дату складання рапорту старший інспектор ювенальної превенції відділу превенції ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 безпідставно відсутній на службі без поважних причин. За результатами службового розслідування, 07.03.2022 складено висновок службового розслідування відносно старшого інспектора ювенальної превенції відділу превенції ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 , в якому зазначено про безпідставну відсутність позивача на службі без поважних причин з 27.02.2022 по 07.03.2022. Так, опитаний у ході службового розслідування начальник ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковник поліції ОСОБА_2 пояснив, що 02.03.2022 підчас прибуття до підпорядкованого йому підрозділу виявив відсутність старшого інспектора ювенальної превенції відділу превенції ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав, про обставини свого неприбуття керівництву не повідомив. Крім того відсутні відомості щодо перебування його на лікарняному або про наявність іншої причини неявки до підрозділу в період з 27.02.2022 по 07.03.2022. На підтвердження вказаних обставин наявний акт про відсутність на службі та невиконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 , складений 07.03.2022, яким зафіксовано відсутність позивача на службі з 27.02.2022 та станом на 07.03.2022 продовження невиходу останнього на службу. Також під час проведення службового розслідування з метою встановлення обставин відсутності позивача на службі останньому на його мобільний номер НОМЕР_1 неодноразово здійснювались телефонні дзвінки, але телефон відключений та ніхто не відповідав, про що т.в.о. заступника начальника управління начальником ВСР УГІ Головного управління Національної поліції в Харківській області Денисенком С. складено довідку від 07.03.2022. Крім того проводились заходи щодо виклику позивача для надання пояснень, зокрема шляхом направлення рекомендованого листа на адресу місця проживання ОСОБА_1 . Втім, згідно з рапортом т.в.о. заступника начальника управління начальником ВСР УГІ Головного управління Національної поліції в Харківській області Денисенка С. від 07.03.2022 станом на 07.03.2022 відділення поштового зв`язку в умовах воєнного стану та збройної агресії російської федерації на території Харкова та Харківської області, у тому числі № 52 м. Харків - Центр поштового зв`язку № 1 м. Харків «Харківська дирекція Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», не працюють, рекомендовані листи не приймають та не відправляють. Отже, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що з 27.02.2022 по 07.03.2022 старший інспектор ювенальної превенції відділу превенції ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, не брав участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. За висновками дисциплінарної комісії відсутність на службі з 27.02.2022 по 07.03.2022 позивача розцінена як факт грубого порушення службової дисципліни, що виявився у вчиненні дисциплінарного проступку, який є несумісним з подальшим проходженням служби в органах Національної поліції України. Слід вказати, що зазначений факт невиходу на службу з 27.02.2022 по 07.03.2022 позивачем не заперечується. У той же час, позивач вказує, що з 24.02.2022 перебував за місцем свого мешкання в с. Подвірки Харківського району Харківської області поза місцем дислокації свого підрозділу, оскільки наказом ХНУВС від 14.02.2022 № 62 о/с був зарахований слухачем курсів спеціалізації інституту післядипломної освіти Харківського національного університету внутрішніх справ та приступив до навчання, що на його думку давало підстави перебувати за межами дислокації підрозділу у м. Харків. Разом з тим, матеріали справи містять лист Харківського національного університету внутрішніх справ від 19.07.2022 № 1/1615, відповідно до якого з початком збройної агресії російської федерації проти України на виконання наказу МВС від 24.02.2022 № 164 «Про залучення здобувачів освіти ЗВО МВС до Національної поліції» з метою забезпечення публічної безпеки і порядку під час дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 курси спеціалізації було призупинено, а слухачів направлено до комплектуючих підрозділів для подальшого проходження служби - наказ ХНУВС від 26.02.2022 № 101 «Про направлення здобувачів освіти університету до Національної поліції». Вимоги наказу МВС від 24.02.2022 № 164 були доведені особовому складу, у тому числі ОСОБА_1 , в усній формі та перед строєм. При цьому, колегія суддів не приймає посилання позивача на те, що наказ МВС від 24.02.2022 № 164 «Про залучення здобувачів освіти ЗВО МВС до Національної поліції» та наказ ХНУВС від 26.02.2022 № 101 «Про направлення здобувачів освіти університету до Національної поліції» не були доведені до його відома у належному порядку, оскільки в силу положень Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235, вказані накази не є наказами по особовому складу чи про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, а отже доведення їх змісту в усній формі не суперечить вимогам законодавства. Таким чином, позивач був обізнаний із необхідністю повернення до комплектуючих підрозділів для подальшого проходження служби з 24.02.2022 з метою забезпечення публічної безпеки і порядку під час дії воєнного стану. Статтею 72 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 75 Закону України «Про Національну поліцію» післядипломна освіта поліцейських може здійснюватися безпосередньо в підрозділах поліції або в навчальних закладах, у тому числі на договірних умовах. Поліцейські зобов`язані проходити підвищення кваліфікації за відповідним напрямом службової діяльності: 1) не рідше одного разу на три роки; 2) перед призначенням на керівну посаду, у тому числі вищу керівну посаду, ніж займана. Отже, проходження післядипломного навчання відноситься до кола обов`язків поліцейського та, водночас, не передбачає необхідності його звільнення з місця роботи/несення служби, з огляду на що безпідставними є також доводи стосовно того, що позивачу не було роз`яснено куди саме необхідно прибути для виконання службових обов`язків, керівництвом не визначено робоче місце та не забезпечено необхідними для роботи засобами. У свою чергу, з метою врегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Пунктом 1 розд. IV Правил № 1179 передбачено, що поліцейський виконує свої службові обов`язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. Відповідно до наказу Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад Головного управління Національної поліції в Харківській області переведено на посилений варіант службової діяльності. При цьому, ст. 24 Закону № 580-VIII установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві. Отже, з 24.02.2022 поліцейські зобов`язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки, в тому числі і завдання щодо захисту, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України. Таким чином, враховуючи зупинення післядипломного навчання позивача у ХНУВС у зв`язку з початком збройної агресії російської федерації, останній був зобов`язаний повернутись до місця дислокації підрозділу для продовження виконання покладених на нього обов`язків, відповідно до займаної посади. Втім, незважаючи на вказане, позивач з 27.02.2022 був відсутній на робочому місці за адресою місця дислокації підрозділу, де служив або інших визначених місць для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам в період, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем. Посилання позивача на те, що перебуваючи з 24.02.2022 року с. Подворки Харківського району, він не мав можливості ні покинути вказаний населений пункт, ні вийти на зв`язок із керівництвом, через проведення бойових дій та відсутність електропостачання у зв`язку з пошкодженням стовпів електропередачі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, по-перше, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 Харківська міська територіальна громада та м. Харків входили до зони проведення бойових дій, що не свідчить про наявність об`єктивних перешкод виїзду із вказаного населеного пункту у напрямку м. Харкова, по-друге, за інформацією селищного голови Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, викладеною у листі від 06.07.2022, у період з 24.02.2022 по 01.04.2022 мали місце лише перебої з електропостачанням, а не повна відсутність електропостачання та Інтернету. Натомість, колегія суддів вказує, що позивач мав вчинити всі необхідні дії задля усунення перешкод для виходу на службу з метою виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Втім, доказів вчинення таких дій позивачем не надано, з огляду на що колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції щодо самоусунення позивача від виконання своїх службових обов`язків стосовно дотримання Присяги поліцейського під час оголошення на території України воєнного стану. За наведених обставин слід дійти висновку, що старший інспектор ювенальної превенції відділу превенції ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 без дозволу керівництва не прибув до місця несення служби з 27.02.2022 по 07.03.2022, поважності причин таких дій судовим розглядом не встановлено. Отже, у ході судового розгляду справи не спростовано висновків службового розслідування щодо відсутності позивача з 27.02.2022 по 07.03.2022 за місцем дислокації підрозділу, де останній проходив службу або інших визначених місць для виконання завдань. Таким чином, на підставі висновків службового розслідування наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.03.2022 № 166 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.03.2022 № 137 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність прийняття спірних наказів, оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни. Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, колегія суддів вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів. Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди в період воєнного стану за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права неправильним. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 520/6006/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Л.В. Курило

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»