Постанова 4801 № 136/1039/23

Справа № 136/1039/23 Провадження № 22-ц/801/1886/2023 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2023 рокуСправа № 136/1039/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач), суддів: Денишенко Т. О., Копаничук С. Г., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гончарова Михайла Сергійовича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 липня 2023 року, ухвалене у складі судді Кривенка Д. Т., у залі суду, встановив: Короткий зміст позовних вимог У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 07 вересня 2013 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Позивачем ОСОБА_1 зазначено, що з лютого 2023 року вона із відповідачем проживають окремо, а їх син проживає разом нею та перебуває на її утриманні. Добровільно ОСОБА_2 сплачувати аліменти не бажає, домовленості щодо цього досягнути неможливо, тому позивачка звернувшись в суд із даним позовом просила стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також вирішити питання судових витрат. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 13 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено: -стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку, всіх доходів, батька, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду, тобто з 14 червня 2023 року і до досягнення сином повноліття. -рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання. Також вирішено питання розподілу судових витрат. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позивачка має право на отримання аліментів на утримання проживаючого із нею неповнолітнього сина, а визначений розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов`язку батька забезпечити умови життя та розвитку його неповнолітньої дитини, а також визначеному законодавцем способу, який обрала позивач. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У серпні 2023 року адвокат Гончаров М. С. в інтересах відповідача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду змінити, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та зменшити суму аліментів до 1/8 частини доходів відповідача. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Денишенко Т. О. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року справу призначено до розгляду на 14 вересня 2023 року в порядку письмового провадження. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що з липня 2023 року ОСОБА_2 виконує бойове завдання на території Донецької області, у зв`язку із чим не зміг забезпечити особисту присутність в судовому засіданні, подати відзив на позовну заяву, а суд першої інстанції здійснив розгляд справи за його відсутності, позбавивши можливості надати пояснення та реалізувати процесуальні права. Також, зазначено, що дохід відповідача становить 45 000 грн, щомісячно, і ОСОБА_2 бере активну участь в утриманні дитини, регулярно перераховує кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 . Зокрема, з березня по червень 2023 року він перерахував позивачці 38 000 грн, що підтверджується відповідними квитанціями. Крім того батьки відповідача мають проблеми зі здоров`ям, його матір є інвалідом третьої групи, тому ОСОБА_2 допомагає їм фінансово. У зв`язку із викладеним ОСОБА_2 просив суд стягувати з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Такий розмір аліментів, на його думку, дасть можливість йому як батьку належним чином виконувати покладені на нього обов`язки, буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та є помірною сумою з урахуванням віку та потреб дитини. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Батьки відповідача працюють, мають власний дохід, тому утримання з боку сина не потребують. На чиї картки ОСОБА_2 перераховував грошові кошти позивачці не відомо, вона лише один раз отримала від нього 600 грн на свою картку у березні 2023 року. Фактичні обставини справи, встановлені судом 07 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 4). ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ( зворот а. с. 4). Відповідно до довідки Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 11 травня 2023 року № 144 ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 5). ОСОБА_2 з липня 2023 року до особливого розпорядження перебуває у службовому відрядженні в Донецькій області відповідно до Бойового розпорядження та наказу Національної поліції України, що підтверджується довідкою від 02 серпня 2023 року № 1187/59/3-2023 (а. с. 50). ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а. с. 47). Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного хворого від 05 січня 2018 року батько відповідача ОСОБА_5 , 1967 року народження має гіпертонічну хворобу серця, цукровий діабет ІІ типу (а. с. 52-53). Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААТ № 339142 від 26 січня 2023 року мати відповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має третю групу інвалідності за загальним захворюванням (а. с. 54). До апеляційної скарги долучені копії квитанцій, відповідно до яких 10 березня 2023 року відповідач переказав на картку позивачки 600 грн (а. с. 60), 01 червня 2023 року відповідач сплатив кошти за спожитий газ у будинку, де проживає позивачка разом із їх спільним сином (а. с. 63), 08 серпня 2023 року відповідач переказав на картку совєї матері 20 000 грн (а. с. 64). Щодо решти наданих квитанцій, то вони не беруться судом до уваги, оскільки платежі за ними здійснені на невідомі суду карткові рахунки. 13 вересня 2023 року на електронну адресу суду надійшло клопотання адвоката Гончарова М. С. про дослідження доказів під час розгляду апеляційної скарги, до якої долучено довідка про фінансовий стан від 30 серпня 2023 року, як доказ мінливості доходів Базалицького Я. І. Позиція суду апеляційної інстанції Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі. Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7 та 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини. Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до норм ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, при цьому даний обов`язок є особистим, індивідуальним обов`язком як матері, так і батька. Статтею 181 СК Українипередбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення для справи. При цьому згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на отримання аліментів на утримання проживаючого з нею неповнолітнього сина, а сума аліментів у розмірі 1/4 розміру усіх доходів відповідача, але не менше 50 % розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідатиме фінансовим можливостям та обов`язку батька забезпечити умови життя та розвитку його неповнолітньої дитини, а також визначеному законодавцем способу, який обрала позивач. Колегія суддів, ураховуючи принцип розумності і справедливості, зважаючи на необхідність належного матеріального забезпечення дитини, дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив наявність підстав для стягнення аліментів, при цьому визначений судом розмір аліментів є необхідним для життєдіяльності неповнолітнього ОСОБА_3 , збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримується обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька. Апеляційний суд зауважує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку матір. Доводи апеляційної скарги про утримання ОСОБА_2 своїх батьків апеляційний суд не бере до уваги, оскільки такий факт не доведено належними та допустимими доказами. Батько та матір відповідача не є особами пенсійного віку, а наявність у них загальних захворювань без встановлення факту непрацездатності не свідчить про потребу у їх утриманні. Позивачем не доведено, що сплата аліментів у визначеному судовим рішенням розмірі ставить його у складне матеріальне становище, а дохід позивача після сплати аліментів є недостатнім для власного утримання. Покликання скаржника на мінливий щомісячний дохід не впливає на правильність рішення суду, оскільки аліменти стягнуто у частці від заробітку. Щодо посилань в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, позбавлення відповідача можливості подати відзив на позовну заяву та приймати участь у судовому розгляді справи, апеляційний суд зазначає таке. Так, ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 16 червня 2023 року у справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду на 13 липня 2023 року без виклику сторін, роз`яснено відповідачу право заперечити проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали, а також подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали. Копію ухвали та копію позовної заяви ОСОБА_2 отримав 23 червня 2023 року, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 11), проте у встановлений судом строк правом на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження не скористався, а також не подав відзив на позовну заяву. Про своє відбуття у Донецьку область для виконання бойового завдання ОСОБА_2 суд не повідомляв, а також не реалізував своє право на правничу допомогу. Відтак колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги у цій частині необґрунтованими. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями частини 1 ст. 192 СК України, встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за особою, яка звернулась із апеляційною скаргою. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Гончарова Михайла Сергійовича в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 липня 2023 року залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити за ОСОБА_2 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий В. В. Оніщук Судді С. Г. Копаничук Т. О. Денишенко