Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/1730/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1730/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 11 вересня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.05.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує її доводи, посилаючись на те, що позивач з 01.04.2022 отримує пенсію в разі втрати годувальника, обчислену відповідно до Закону №2262, за померлого чоловіка ОСОБА_2 . Вимоги позивача щодо здійснення нарахування та виплати недоотриманої пенсії після смерті її чоловіка згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.06.2022 у справі №120/1184/22-а не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_2 згідно з актовим записом №131 від 25.02.2022 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ще до винесення судового рішення. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.06.2022 по справі №120/1184/22-а, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.11.2021 року №ХЛ63495, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії, виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Разом із тим, згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 01.04.2022 ОСОБА_1 призначено пенсію в разі втрати годувальника, що обчислена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за померлого чоловіка ОСОБА_2 . Як зазначає позивач у позовній заяві, у вересні 2022 року вона, як дружина померлого чоловіка, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, в якій просила надати їй довідку про суми нарахованої заборгованості, у тому числі за рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.06.2022 по справі №120/1184/22-а, яка обліковувалась на момент смерті її чоловіка. У заяві позивач також просила здійснити їй донарахування коштів на поховання з врахуванням попередньо виплачених сум, з розрахунку пенсії, що повинна була бути розрахована на момент смерті чоловіка, у тому числі на підставі рішення по справі №120/1184/22-а. Також, як зазначає позивач, у заяві вона просила здійснити перерахунок її пенсії по втраті годувальника, виходячи із суми, яка мала б бути перерахована її чоловіку на підставі рішення суду. Листом від 18.10.2022 відповідач, окрім іншого, повідомив позивачу, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.06.2022 по справі №120/1184/22-а не підлягає виконанню, оскільки ОСОБА_2 згідно з актовим записом №131 від 25.02.2022 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ще до винесення судового рішення. Разом із тим позивач не погоджується із такою бездіяльністю відповідача та звернулась до суду із даним позовом.

Мотивувальна частина. Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), Відповідно до частини першої статті 61 зазначеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зміст наведеної статті Закону узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтями 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Водночас статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї. Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначеному законом порядку. Зокрема відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів акцентує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.06.2022 по справі №120/1184/22-а, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.11.2021 №ХЛ63495, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії, виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Вказане судове рішення не було оскаржене у передбаченому процесуальним законом порядку, а тому набрало законної сили. Втім наразі суд з`ясував, що до винесення цього рішення позивач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Більше того, як слідує із інформації, яка міститься в КП "ДСС", провадження в адміністративній справі №120/1184/22-а було відкрито 14.03.2022, тобто уже після смерті ОСОБА_2 . Однак про факт його смерті суд повідомлений не був, а оскільки справа розглядалася в порядку письмового провадження, тому рішення ухвалювалося на підставі тих матеріалів, які містилися у справі. У зв`язку із цим по факту виникла ситуація, при якій суд ухвалив 01.06.2022 судове рішення щодо прав позивача ОСОБА_2 , який, як виявилося, на цей час уже помер. Тобто на час ухвалення такого рішення як цивільна правоздатність (ст. 25 ЦК України), так і адміністративна процесуальна дієздатність (ст. 43 КАС України) ОСОБА_2 були припинені. Відповідно, якби суд своєчасно був обізнаний про такі обставини, то в цьому випадку мали би бути застосовані положення п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України щодо закриття провадження в адміністративній справі у разі смерті фізичної особи. Тому незважаючи на те, що судом хоч і було ухвалено судове рішення після смерті позивача, проте виконавчий лист у цій справі не видавався та виданим бути не може у зв`язку зі смертю стягувача. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у останнього не виникло право на перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.11.2021 року № ХЛ63495 та виходячи з 88% від відповідних сум грошового забезпечення за судовим рішенням (якого на той час навіть не існувало) і відповідні суми виплат йому нараховані не були та не належали за життя, тому і право на їх отримання ОСОБА_1 не набула та набути не може. Правовідносини, які були предметом розгляду в межах справи №120/1184/22-а, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 жодного правонаступництва не допускають. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, обставини в адміністративній справі повно і всебічно з`ясовані з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.