Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3077/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3077/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 11 вересня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №968100126077 від 02.02.2023 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ч. 9-12 статті 37 Закону України "Про Державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 27 січня 2023 року призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ч.9-12 ст.37 Закону України "Про Державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №114-Ф, №115-Ф, від 27.01.2023, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2023 позовні вимоги задоволено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з протоколом №1515 від 23.07.2007 управлінням Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку зі встановленням 2-ї групи інвалідності з 11.06.2007 по 30.06.2008 та рішенням управлінням Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області №968100126077 від 15.11.2013 призначено пенсію по інвалідності з 01.10.2013 довічно. Позивачу з 28.02.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З 14.04.2022 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII, обчислену в розмірі 60% від заробітної плати згідно з довідками від 12.04.2022 №327-Ф та від 12.04.2022 №326-Ф. Згідно з записами з трудової книжки позивача, серія НОМЕР_1 , встановлено, що 26 січня 2023 року наказом від 16.01.2023 року №75-0 її звільнено з посади державного службовця. 26 січня 2023 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за віком, призначеної відповідно до п.2 розд. XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 10.12.2015 №889-VIIІ, на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. Позивач додала до заяви довідку від 27.01.2023 №114-Ф про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, ранг, надбавка за вислугу років) та довідку від 27.01.2023 №115-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, що належать до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №968100126077 від 02.02.2023 позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж - 20 років роботи на державній службі. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Мотивувальна частина. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII до набрання чинності цим Законом стаж державної служби за періоди роботи (служби) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. У пунктах 1 та 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 визначено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Таким чином час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року по справі №735/939/17. Отже, стаж позивача на державній службі станом на 01.05.2016 складає понад 10 років, вона є особою з інвалідністю ІІ групи. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII). Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Зокрема п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, що належать до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, що належать до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, що належать до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, що належать до категорій посад державних службовців. Тобто за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, що належать до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, що належать до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Водночас приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV, особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи, незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, що належать до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Таким чином, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, робота на якій зараховується до державної служби, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року по справі №507/926/17, від 03 квітня 2019 року по справі №398/3484/16-а та від 14 листопада 2019 року по справі №348/2369/16-а. З огляду на наведені обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться в пенсійній справі на час переведення з одного виду пенсії на інший, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" звернувся до пенсійного органу 27.01.2023, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 27.01.2023. Даючи оцінку доводам апелянта в частині відсутності підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування та виплату пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках №114-Ф, №115-Ф від 27.01.2023, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, судова колегія вказує наступне. З матеріалів справи встановлено, що позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" після звільнення з державної служби, тобто як особа, яка на день звернення за призначенням пенсії не займає посаду державної служби. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За змістом пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі- Порядок №622), особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія державного службовця призначається в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії, за останньою займаною посадою державної служби, а розмір інших виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, коли в особи станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією, починаючи з 1 травня 2016 року, визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи, починаючи з 1 травня 2016 року, на кількість таких місяців; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Однак, якщо особа має не менше як 20 років стажу державної служби і на час виходу на пенсію не перебуває на державній службі, на її бажання, розмір цих інших виплат (виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років, а також розмір матеріальної допомоги та виплат, які нараховуються за період, який перевищує календарний місяць) визначається в середніх розмірах, відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Таким чином позивач має право на розрахунок пенсії із застосуванням статті 37 Закону України "Про державну службу" та пункту 4 Порядку №622, які передбачають, що особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, враховуючи самостійно розрахований пенсійним органом стаж, та той, який необхідно зарахувати, позивач має більше 20 років стажу роботи на посадах, що належать до категорій посад державної служби. Отже, у спірному випадку нарахування позивачу пенсії державного службовця повинно здійснюватись з урахуванням даних, зазначених в поданих довідках, відомості яких відповідають вимогам пункту 4 Порядку №622. Також суд звертає увагу на те, що за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача в таких типових справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу з 27.01.2023 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках №114-Ф, №115-Ф від 27.01.2023, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.